17 жовтня
← жовтень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
28 | 29 | 30 | 31 | | | |
2019 рік |
17 жовтня — 290-й день року (291-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 75 днів.
Цей день в історії: 16 жовтня—17 жовтня—18 жовтня
Зміст
1 Свята і пам'ятні дні
1.1 Міжнародні
1.2 Національні
1.3 Релігійні
1.4 Іменини
2 Події
3 Народились
4 Померли
5 Примітки
6 Посилання
Свята і пам'ятні дні |
Міжнародні |
ООН: Міжнародний день боротьби з бідністю
Національні |
- День Республіки Північна Осетія-Аланія
Україна: День працівників харчової промисловості
Релігійні |
Іменини |
Католицькі:
Православні:
- Аммон, Вірінея (Вероніка), Володимир, Гаїй, Гурій, Давікт (Адавкт), Домніна, Евсевій, Елладій, Єрофій, Каллісфенія, Онісим, Павло, Проскудія (Просдока), Стефан (Степан), Фавст і Херімон.
Події |
1113 — споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (зруйновано 1934).
1346 — битва при Невілс-Кросі: розгром шотландської армії англійськими військами і полонення Давида II, короля Шотландії.
1404 — Папою Римським стає Інокентій VII (у миру — Козімо Джентіле Мільораті); правив по 6 листопада 1406.
1604 — німецький астроном Кеплер Йоган почав спостереження найновішої зірки (SN 1604), названої згодом його ім'ям.
1660 — Слободищенський трактат -договір між гетьманом Юрієм Хмельницьким та Річчю Посполитою.
1702 — Битва під Бердичевом.
1740 — участники другої Камчатської експедиції Вітуса Берінга заснували Петропавловськ-Камчатський.
1855 — англієць Генрі Бессемер запатентував свій процес приготування сталі.
1888 — катастрофа під Харковом (Бірки) потягу, яким подорожував російський імператор Олександр III з почтом.
1905 — російський імператор Микола II підписав Маніфест про дарування ліберальних свобод і додання Державній Думі законодавчих повноважень.
1905 — держави-члени Балканської Ліги оголосили війну Османській імперії.
1927 — відбувся ІІ Всеукраїнський собор УАПЦ.
1961 — відкрився XXII з'їзд КПРС (проходив до 31 жовтня), на якому ухвалили 3. Програму КПРС і проголосили завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 року.
1967 — у Великій Британії опубліковали «Акт про аборт» («Abortion Act»), який започаткував легалізацію в Західній Європі штучного переривання вагітності (вже узаконеного на той час в соціалістичних країнах).
1987 — у Львові створили Товариство Лева.
1990 — у Києві на площі Жовтневої революції завершилося голодування студентів, які домоглися від Верховної Ради УРСР прийняття постанови про виконання їхніх політичних вимог[1].
1990 — офіційна дата виникнення бази IMDb (Internet Movie Database), найбільша у світі база даних і веб-сайт про кінематограф (тодішня назва «rec.arts.movies movie database»).
1991 — у СРСР з'явився оператор ГласНет, очевидно, перший оператор інтерактивного (у початковому варіанті — термінального) доступу до мережі Інтернет.
1996 — Аслан Масхадов став прем'єр-міністром коаліційного уряду Чеченської Республіки Ічкерія.
Народились |
Дивись також Категорія:Народились 17 жовтня
1696 — Август ІІІ Фрідерік, король Польщі і курфюрст Саксонії з 1733 (†1763)
1727 — Джон Вілкс (John Wilkes), британський політичний реформатор, мер Лондона.
1729 — П'єр Монсиньї, французький композитор, творець французької комічної опери («Дезертир»).
1760 — Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель, соціолог, граф («Нове християнство»).
1770 — Енґель Йоган Християн, німецько-австрійський історик (†1814).
1796 — Оболенський Євгеній Петрович, декабрист, член Союзу благоденствування, повстанець на Сенатській площі, що поранив багнетом графа Мілорадовіча, сибірський просвітитель.
1804 — Надеждін М. І. російський критик, журналіст, історик, етнограф, філософ (†1856).
1813 — Георг Бюхнер, німецький поет та драматург.
1814 — Головацький Яків Федорович, український поет, письменник, фольклорист (†1888).
1865 — Желіговський Люціан, польський воєначальник і політичний діяч.
1878 — Римський-Корсаков Андрій Миколайович, радянський музикознавець, філософ, редактор.
1903 — Гречко Андрій Антонович, Маршал Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1967 —1976).
1903 — Натаніель Вест (Nathanael West), американський письменник («День сарани»).
1908 — Зак Галина, художниця декоративного розпису.
1912 — Іван Павло I (до інтронізації —Альберто Лучиані), Папа Римський з 26 серпня по 28 вересня 1978 (один з найкоротших понтіфікатів за всю історію папства)
1913 — Лейманіс Олександр, латвійський кинорежіссер («Армія Трясогузки», «Слуги диявола»).
1915 — Артур Міллер, американський драматург. Був одружений на Мерілін Монро.
1918 — Рита Гейворт (справжнє ім'я Маргарита Кармен Кансино), американська актриса і танцівниця.
1920 — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник
1923 — Уткін Володимир Федорович, учений у області машинобудування, академік РАН, президент Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського.
1931 — Анатолій Приставкін, російський письменник
1933 — Андрій Кушніренко, український композитор, хоровий диригент, народний артист УРСР.
1936 — Драч Іван Федорович, український письменник, засновник Руху, депутат Верховної Ради («Соняшник», «Іду до тебе»).
1937 — Нонна Суржина, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.
1938 — Юрій Скирда, художник кіно, режисер-аніматор (†1994).;
1942 — Андріс Андрейко, латиський спортсмен, міжнародний гросмейстер з міжнародних шашок (1966), триразовий чемпіон світу, чотирикратний чемпіон Європи, восьмикратний чемпіон СРСР.
1946 — Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент.
1949 — Оуен Артур, прем'єр-міністр Барбадосу (з 1994 року).
1956 — Мей Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.
1956 — Кен Морров (Ken Morrow), американський хокеїст, захисник «Нью-Йорк Айлендерс». Олімпійський чемпіон 1980 року, чотирикратний володар Кубка Стенлі. У 1980 році він протягом трьох місяців став олімпійським чемпіоном і виграв Кубок Стенлі, чого раніше не вдавалося нікому.
1962 — Майк Джадж (Mike Judge), продюсер, актор, режисер, сценарист, композитор і аніматор; автор мультиплікаційного серіалу «Бівіс і Батхед» («Beavis and Butt-head»).
1974 — Мирослав Слабошпицький, український кінорежисер.
1974 — Емінем (англ. Eminem), американський реп-виконавець (справжнє ім'я — Маршалл Матерс).
1979 — Кімі Ряйкконен, фінський автогонщик, чемпіон світу 2007 року з автогонок у класі Формула-1.
Померли |
Дивись також Категорія:Померли 17 жовтня
1744 — Джузеппе Гварнері («дель Джезу»), італійський майстер виготовлення смичкових інструментів. Найвидатніший представник родини. Молодший син Джузеппе Гварнері.
1786 — Йоганн Людвіг Аберлі, швейцарський художник і живописець, відомий своїми швейцарськими ландшафтами, гравірованими на міді
1836 — Кіпренський Орест Адамович, російський художник, графік і маляр, майстер портрету.
1849 — Фредерік Шопен, польський композитор і піаніст, представник романтизму в музиці.
1887 — Густав Кірхгоф, німецький фізик, що відкрив цезій і рубідій
1893 — Пильчиков Дмитро Павлович, громадський і культурний діяч, педагог (*1821). Батько українського фізика Миколи Пильчикова.
1934 — Сантьяго Рамон-Кахаль (Santiago Ramyn у Cajal), іспанський фізіолог, гістолог, лауреат (*1852).
1972 — Турк Брода, канадський хокеїст українського походження.
1974 — Томотака Тадзака (Tomotaka Tasaka), японський режисер (*1902).
1982 — Мішурин Олексій Олександрович український оператор і кинорежіссер («Королева бензоколонки») (*1912).
1984 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч.
1994 — Холодов Дмитро, журналіст «Московського комсомольця», жертва замовленого вбивства (*1967).
1996 — Балик Ярослав (Jaroslav Balík), чеський режисер (*1924).
Примітки |
↑ провести на початку 1991 р. референдум про довіру нинішньому складу ВР Української РСР і в разі недовіри — організувати до кінця вибори на багатопартійній основі; забезпечити проходження строкової служби громадян УРСР за межами республіки тільки за їх добровільною згодою; створити комісію Верховної Ради для розгляду питання про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ; вважати передчасним укладання союзного договору до прийняття нової Конституції республіки; прийняти відставку В. Масола. З прийнятих рішень було виконане одне — відставка голови Ради міністрів.
Посилання |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 17 жовтня |