17 жовтня













































жовтень

Пн

Вт

Ср

Чт

Пт

Сб

Нд
 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31
 
 
 

2019 рік

17 жовтня — 290-й день року (291-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 75 днів.



Office-calendar-modified.svgЦей день в історії: 16 жовтня—17 жовтня—18 жовтня



Зміст





  • 1 Свята і пам'ятні дні

    • 1.1 Міжнародні


    • 1.2 Національні


    • 1.3 Релігійні


    • 1.4 Іменини



  • 2 Події


  • 3 Народились


  • 4 Померли


  • 5 Примітки


  • 6 Посилання




Свята і пам'ятні дні |



Міжнародні |



  • ООН ООН: Міжнародний день боротьби з бідністю


Національні |


  • День Республіки Північна Осетія-Аланія


  • Україна Україна: День працівників харчової промисловості


Релігійні |



Іменини |


Catholic.pngКатолицькі:
Orthodox.pngПравославні:


  • Аммон, Вірінея (Вероніка), Володимир, Гаїй, Гурій, Давікт (Адавкт), Домніна, Евсевій, Елладій, Єрофій, Каллісфенія, Онісим, Павло, Проскудія (Просдока), Стефан (Степан), Фавст і Херімон.


Події |



  • 1113 — споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (зруйновано 1934).


  • 1346 — битва при Невілс-Кросі: розгром шотландської армії англійськими військами і полонення Давида II, короля Шотландії.


  • 1404 — Папою Римським стає Інокентій VII (у миру — Козімо Джентіле Мільораті); правив по 6 листопада 1406.


  • 1604 — німецький астроном Кеплер Йоган почав спостереження найновішої зірки (SN 1604), названої згодом його ім'ям.


  • 1660 — Слободищенський трактат -договір між гетьманом Юрієм Хмельницьким та Річчю Посполитою.


  • 1702 — Битва під Бердичевом.


  • 1740 — участники другої Камчатської експедиції Вітуса Берінга заснували Петропавловськ-Камчатський.


  • 1855 — англієць Генрі Бессемер запатентував свій процес приготування сталі.


  • 1888 — катастрофа під Харковом (Бірки) потягу, яким подорожував російський імператор Олександр III з почтом.


  • 1905 — російський імператор Микола II підписав Маніфест про дарування ліберальних свобод і додання Державній Думі законодавчих повноважень.


  • 1905 — держави-члени Балканської Ліги оголосили війну Османській імперії.


  • 1927 — відбувся ІІ Всеукраїнський собор УАПЦ.


  • 1961 — відкрився XXII з'їзд КПРС (проходив до 31 жовтня), на якому ухвалили 3. Програму КПРС і проголосили завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 року.


  • 1967 — у Великій Британії опубліковали «Акт про аборт» («Abortion Act»), який започаткував легалізацію в Західній Європі штучного переривання вагітності (вже узаконеного на той час в соціалістичних країнах).


  • 1987 — у Львові створили Товариство Лева.


  • 1990 — у Києві на площі Жовтневої революції завершилося голодування студентів, які домоглися від Верховної Ради УРСР прийняття постанови про виконання їхніх політичних вимог[1].


  • 1990 — офіційна дата виникнення бази IMDb (Internet Movie Database), найбільша у світі база даних і веб-сайт про кінематограф (тодішня назва «rec.arts.movies movie database»).


  • 1991 — у СРСР з'явився оператор ГласНет, очевидно, перший оператор інтерактивного (у початковому варіанті — термінального) доступу до мережі Інтернет.


  • 1996 — Аслан Масхадов став прем'єр-міністром коаліційного уряду Чеченської Республіки Ічкерія.


Народились |


Дивись також Категорія:Народились 17 жовтня



  • 1696 — Август ІІІ Фрідерік, король Польщі і курфюрст Саксонії з 1733 (†1763)


  • 1727 — Джон Вілкс (John Wilkes), британський політичний реформатор, мер Лондона.


  • 1729 — П'єр Монсиньї, французький композитор, творець французької комічної опери («Дезертир»).


  • 1760 — Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель, соціолог, граф («Нове християнство»).


  • 1770 — Енґель Йоган Християн, німецько-австрійський історик (†1814).


  • 1796 — Оболенський Євгеній Петрович, декабрист, член Союзу благоденствування, повстанець на Сенатській площі, що поранив багнетом графа Мілорадовіча, сибірський просвітитель.


  • 1804 — Надеждін М. І. російський критик, журналіст, історик, етнограф, філософ (†1856).


  • 1813 — Георг Бюхнер, німецький поет та драматург.


  • 1814 — Головацький Яків Федорович, український поет, письменник, фольклорист (†1888).


  • 1865 — Желіговський Люціан, польський воєначальник і політичний діяч.


  • 1878 — Римський-Корсаков Андрій Миколайович, радянський музикознавець, філософ, редактор.


  • 1903 — Гречко Андрій Антонович, Маршал Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1967 —1976).


  • 1903 — Натаніель Вест (Nathanael West), американський письменник («День сарани»).


  • 1908 — Зак Галина, художниця декоративного розпису.


  • 1912 — Іван Павло I (до інтронізації —Альберто Лучиані), Папа Римський з 26 серпня по 28 вересня 1978 (один з найкоротших понтіфікатів за всю історію папства)


  • 1913 — Лейманіс Олександр, латвійський кинорежіссер («Армія Трясогузки», «Слуги диявола»).


  • 1915 — Артур Міллер, американський драматург. Був одружений на Мерілін Монро.


  • 1918 — Рита Гейворт (справжнє ім'я Маргарита Кармен Кансино), американська актриса і танцівниця.


  • 1920 — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник


  • 1923 — Уткін Володимир Федорович, учений у області машинобудування, академік РАН, президент Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського.


  • 1931 — Анатолій Приставкін, російський письменник


  • 1933 — Андрій Кушніренко, український композитор, хоровий диригент, народний артист УРСР.


  • 1936 — Драч Іван Федорович, український письменник, засновник Руху, депутат Верховної Ради («Соняшник», «Іду до тебе»).


  • 1937 — Нонна Суржина, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.


  • 1938 — Юрій Скирда, художник кіно, режисер-аніматор (†1994).;


  • 1942 — Андріс Андрейко, латиський спортсмен, міжнародний гросмейстер з міжнародних шашок (1966), триразовий чемпіон світу, чотирикратний чемпіон Європи, восьмикратний чемпіон СРСР.


  • 1946 — Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент.


  • 1949 — Оуен Артур, прем'єр-міністр Барбадосу (з 1994 року).


  • 1956 — Мей Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.


  • 1956 — Кен Морров (Ken Morrow), американський хокеїст, захисник «Нью-Йорк Айлендерс». Олімпійський чемпіон 1980 року, чотирикратний володар Кубка Стенлі. У 1980 році він протягом трьох місяців став олімпійським чемпіоном і виграв Кубок Стенлі, чого раніше не вдавалося нікому.


  • 1962 — Майк Джадж (Mike Judge), продюсер, актор, режисер, сценарист, композитор і аніматор; автор мультиплікаційного серіалу «Бівіс і Батхед» («Beavis and Butt-head»).


  • 1974 — Мирослав Слабошпицький, український кінорежисер.


  • 1974 — Емінем (англ. Eminem), американський реп-виконавець (справжнє ім'я — Маршалл Матерс).


  • 1979 — Кімі Ряйкконен, фінський автогонщик, чемпіон світу 2007 року з автогонок у класі Формула-1.


Померли |


Дивись також Категорія:Померли 17 жовтня



  • 1744 — Джузеппе Гварнері («дель Джезу»), італійський майстер виготовлення смичкових інструментів. Найвидатніший представник родини. Молодший син Джузеппе Гварнері.


  • 1786 — Йоганн Людвіг Аберлі, швейцарський художник і живописець, відомий своїми швейцарськими ландшафтами, гравірованими на міді


  • 1836 — Кіпренський Орест Адамович, російський художник, графік і маляр, майстер портрету.


  • 1849 — Фредерік Шопен, польський композитор і піаніст, представник романтизму в музиці.


  • 1887 — Густав Кірхгоф, німецький фізик, що відкрив цезій і рубідій


  • 1893 — Пильчиков Дмитро Павлович, громадський і культурний діяч, педагог (*1821). Батько українського фізика Миколи Пильчикова.


  • 1934 — Сантьяго Рамон-Кахаль (Santiago Ramyn у Cajal), іспанський фізіолог, гістолог, лауреат (*1852).


  • 1972 — Турк Брода, канадський хокеїст українського походження.


  • 1974 — Томотака Тадзака (Tomotaka Tasaka), японський режисер (*1902).


  • 1982 — Мішурин Олексій Олександрович український оператор і кинорежіссер («Королева бензоколонки») (*1912).


  • 1984 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч.


  • 1994 — Холодов Дмитро, журналіст «Московського комсомольця», жертва замовленого вбивства (*1967).


  • 1996 — Балик Ярослав (Jaroslav Balík), чеський режисер (*1924).


Примітки |




  1. провести на початку 1991 р. референдум про довіру нинішньому складу ВР Української РСР і в разі недовіри — організувати до кінця вибори на багатопартійній основі; забезпечити проходження строкової служби громадян УРСР за межами республіки тільки за їх добровільною згодою; створити комісію Верховної Ради для розгляду питання про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ; вважати передчасним укладання союзного договору до прийняття нової Конституції республіки; прийняти відставку В. Масола. З прийнятих рішень було виконане одне — відставка голови Ради міністрів.



Посилання |





Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко