Гіперстен
| Гіперстен | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d] |
| Клас мінералу | силікати |
| Підклас | ланцюжкові силікати |
| Група | піроксени |
| Генезис | магматичний |
| Хімічна формула | (Mg,Fe2+)2[Si2O6] |
| Ідентифікація | |
| Колір | темно-зелений до бурувато-чорного |
| Форма кристалів | короткопризматичні, іноді таблитчасті |
| Сингонія | ромбічна |
| Спайність | досконала по 100 і 010 |
| Злам | нерівний |
| Твердість за шкалою Мооса | 5—6 |
| Блиск | перламутровий |
| Питома вага | 3,2—3,9 |
Гіперстен
Гіперсте́н (від грец. γιπερ- дуже і грец. ςτενος- щільний) — породотвірний мінерал класу силікатів, групи піроксенів.
Назва походить від грецького ὑπέρ гіпер "про" і σθένος stoos "сила" і має на меті висловити те, що гіперстен важче, ніж хімічно пов'язаний сорт бронзит.
Зміст
1 Загальний опис
2 Сучасний статус
3 Див. також
4 Література
5 Посилання
6 Примітки
Загальний опис |
Проміжний член мінерального виду енстатит-феросиліт, який містить від 30 до 50 % феросилітового (Fe[SiO3]) компоненту.
Сингонія ромбічна.
Густина 3,3—3,5. Твердість 5—6. Колір темно-зелений до бурувато-чорного. Блиск перламутровий.
Зустрічається в збагачених залізом основних вивержених породах, у кристалічних сланцях, а також у метеоритах.
Розрізняють:
гіперстен-авгіт (мінерал проміжного складу між гіперстеном і авгітом);
гіперстен-бронзит (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і бронзитом);
гіперстен-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між гіперстеном і геденбергітом);
гіперстен залізистий (відміна гіперстену, яка містить 50-70 % Fe[SiO3]);
α- гіперстен (гіперстен);
β- гіперстен (гіперстен з дещо нетиповими оптичними властивостями; рідкісний).
Сучасний статус |
Після уточнення статусу мінералів групи піроксенів [1], з 1988 р Комісія з нових мінералів та назв мінерелів Міжнародної мінералогічної асоціації виключила гіперстен з переліку мінералів, так як він є проміжним ортопіроксеном змінного складу[2] і в даний час розглядається як синонім енстатиту або феросиліту, причому більша частина «гіперстенів» при з'ясуванні точного складу зразків виявляються залізистим енстатитом.
Див. також |
- Список мінералів
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Посилання |
Гіперстен на webmineral.com (англ.)
Галерея фото кристалів гіперстену в шліфах на сайті Університету Каліфорнії UCLA (англ.)
Примітки |
↑ Morimoto, N. (1988). Nomenclature of Pyroxenes. — Am. Mineral. 73, 1123—1133.
↑ Skogby, H., Annersten, H., Domeneghetti, M.C., Molin, G.M., and Tazzoli V. (1992). Iron distribution in orthopyroxene: a comparison of Mössbauer spectra and X-ray refinement results. — European Journal of Mineralogy: 4: 441—452.
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
