Кордієрит










Кордієрит

Cordierite Italie.jpg
Статус IMA
чинний (успадкований, G)[d][1] і чинний (успадкований, G)[d][2]
Хімічна формула
Mg₂Al₄Si₅O₁₈
Сингонія
Ромбічна сингонія[3]
Колір риси
білий колір


Необроблений зразок мінералу ліворуч і праворуч огранений камінь




Кордієрит з Мадагаскару





Поліхроїзм кордерітовой




Кристалічна структура кордієриту


Кордієрит — мінерал класу силікатів. Метасилікат магнію та алюмінію кільцевої будови.


У 1809 р. французький мінералог Луїс Кордієр (Louis Cordier) (1777-1861) дав мінералу назву 'Dichroit'. У 1813 р. він був перейменовий на Кордиреїт Я.А.Х.Лукасом (J. A. H. Lucas).




Зміст





  • 1 Загальний опис


  • 2 Різновиди


  • 3 Див. також


  • 4 Література


  • 5 Посилання




Загальний опис |


Склад: Mg2Al3[AlSi5O18].


Містить (%): MgO — 13,68; Al3О3 — 34,96; SiO2 — 51,36.


Домішки: FeO, CaO, Na2O.


Сингонія ромбічна.


Густина 2,57-2,66.


Твердість 7-7,5.


Безбарвний, синій.


Блиск скляний.


Злам раковистий.


Крихкий.


Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим вмістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах). Прозорі відміни кордієриту використовують як дорогоцінне каміння.



Різновиди |


Розрізняють:


  • кордієрит бериліїстий (відміна кордієриту з околиць Вежни (Моравія, Чехія), яка містить до 1,94 % ВеО);

  • кордієрит водний (змінений кордієрит);

  • кордієрит залізистий (відміна кордієриту з родовища Сасаго (Японія), яка містить до 15,5 % FeO);

  • кордієрит-пініт (змінений кордієрит);

  • α-кордієрит (кордієрит);

  • β-кордієрит (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація кордієриту, яка синтезована за гідротермальних умов);

  • γ-кордієрит (індіаліт — магніїстий різновид кордієриту, Mg2Al3[AlSi5O18]).


  • кордфефагіт — кордієрит з підвищеним вмістом води та Fe2+. Прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів. Осн. знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).


Див. також |


  • Список мінералів


Література |


  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.


Посилання |




  • Mineral galleries


  • https://web.archive.org/web/20090924071327/http://www.gemstone.org/gem-by-gem/english/iolite.html


  • International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.

    d:Track:Q26224004d:Track:Q13651104



  • Lucas J A H Tableau Méthodique Espèces Minérales — 2 — Париж: 1813.

    d:Track:Q90d:Track:Q41649259



  • mineralienatlas.de
    d:Track:Q1936589








  • Popular posts from this blog

    1928 у кіно

    Захаров Федір Захарович

    Ель Греко