Ufdjrw

Меморіальна дошка на місці вбивства

Поштова листівка з фото ерцгерцога Франца Фердинанда з дружиною за кілька хвилин до замаху

Сараєвське вбивство — вбивство 28 червня 1914 ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, та його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєві сербським гімназистом Гаврилом Принципом, членом сербської терористичної організації «Млада Босна». Принцип входив до складу групи з 5 терористів, яких координував Данило Іліч.

У Сербії існувала низка націоналістичних організацій, які ставили своїм завданням об'єднання південних слов'ян і створення «Великої Сербії». Серед офіцерів сербської армії існувала таємна організація під назвою «Чорна рука». Її метою було звільнення сербів, що перебували під владою Австро-Угорщини. Вождем «Чорної руки» був полковник Драгутін Дмитрович, на прізвисько «Апіс», начальник сербської контррозвідки. Уряд Пашича його остерігався. Сербський уряд здогадувався про змову й не схвалював її, але й не заважав «Чорній руці».

Вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни.

Передісторія |

Докладніше: Боснійська криза

Гаврило Принцип

Ерцгерцог Франц Фердинанд

За берлінською угодою 1878 року Австро-Угорщина отримала мандат на окупацію та адміністрування Боснії та Герцеговини, при збереженні формального суверенітету Османської імперії. Внаслідок ці території було анексовано Австро-Угорщиною. Частина південних слов'ян, що проживали на цих землях, не хотіли жити в Австро-Угорщині та прагнули приєднати ці землі до сусідньої Сербії, яка нещодавно здобула незалежність. Було утворено таємне товариство «Чорна Рука», яке прагнуло до об'єднання південних слов'ян, та його боснійське відділення «Млада Босна».

Наприкінці червня 1914 року Франц Фердинанд відвідав Боснію для спостереження за військовими маневрами та відкриття музею у Сараеві. Їхав він разом із своєю дружиною, Софією Хотек. Франц Фердинанд вважався прибічником триалізму — ідеї перетворення подвійної австро-угорської монархії на потрійну австро-угорсько-слов'янську. Третє словянське королівство було під серйозною загрзою для Сербії. «Млада Босна» вирішила вбити Франца Фердинанда. Вбивство було доручено групі з шести змовників, причому принаймні троє з них, в тому числі й Принцип, були хворі на туберкульоз — на той час невиліковну смертельну хворобу.

Вбивство |

Гаврило Принцип вбиває Франца Фердинанда

Схема місця вбивства

28 червня 1914 року ерцгерцог Франц Фердинанд приїхав до Сараєва на запрошення генерала Оскара Потіорека. Незадовго до 10 ранку в неділю Франц Фердинанд з дружиною прибули до Сараєва потягом. О 10:10 кортеж із шести машин (подружжя Фердинанда їхало у другій, разом з Потіореком), який палко вітав народ, проїхав біля центрального відділення поліції. Там на них чекали змовники.

Недєлько Чабрінович (серб. Недељко Чабриновић) кинув гранату, але не влучив. Замість Франца Фердинанда граната вбила водія третьої машини й поранила її пасажирів, а також поліцейського та перехожих з натовпу. Чабрінович проковтнув отруту (ціаністий калій), яку отримав завчасно, але його лише знудило. Можливо, замість ціаністого калію йому дали якусь більш слабку отруту. Він спробував стрибнути до річки, але його схопив натовп, жорстоко побив та передав до рук правосуддя. Інші змовники нічого не змогли зробити, оскільки натовп затулив машини собою. Замах наче провалився.

Автомобіль Франца Фердинанда

Франц Фердинанд поїхав читати промову до міської ратуші. Після промови один з придворних його свити, барон Морсі (Morsey), запропонував йому поїхати. У відповідь Потіорек сказав: «Ви думаєте, що у Сараєві повно вбивць?» Франц Фердинанд вирішив поїхати до лікарні відвідати поранених під час замаху. Софі наполягла на тому, щоб їхати з ним. Їхати вирішили бічною набережною Аппель (Appel). Потіорек забув повідомити водія Франца Урбана про зміну маршруту.

Водій повернув на вулицю Франца Йосифа. Йому пояснили, що він їде неправильно. Він почав повільно розвертати машину. У цей момент машину помітив Гаврило Принцип, який купував сандвіч у магазині делікатесів Моріца Штіллера, який було розташовано навпроти. Принцип підбіг до машини та вистрілив з браунінга 1910 Софії у живіт, а потім Францу Фердинанду в шию. (Внаслідок він стверджував, що першою кулею збирався вбити Потіорека, а не Софію). Як і Чабрінович, він спробував отруїтись, але його знудило. Потім він спробував застрілитись, але люди, що підбігли, відібрали у нього пістолет. Як і Чабріновича, його побили — так жорстоко, що у в'язниці йому довелось ампутувати руку.

Поштова марка Австро-Угорщини для Боснії та Герцеговини у пам'ять про ерцгерцога Франца Фердинанда й княгиню Софію, 40 геллерів, 1917. Продавалась із націнкою у 2 геллери для зведення церкви «на крові» у Сараєві

Франц Фердинанд та його дружина були перевезені до резиденції губернатора, однак дорогою померли, спочатку Софія, потім ерцгерцог — з перервою у декілька хвилин. За словами водія, останніми словами Франца були: «Соферль, не помирай, лишись заради наших дітей».

Всі шестеро змовників були заарештовані. Вони відмовились відповідати на питання слідчих, лише один з них (ймовірно, Данило Іліч) зламався і розповів всі деталі, в тому числі заявив, що зброя була надана сербським урядом. Принципа не могли присудити до страти, оскільки йому було лише 19 років і за австро-угорським законам він був неповнолітнім. Його було засуджено до максимального терміну — 20 років ув'язнення. Його тримали у в'язниці у Терезієнштадті у важких умовах, й помер він від туберкульозу 28 квітня 1918 року. Данило Іліч, Велько Кубрилович та Мішко Йованович були повішені 3 лютого 1915 року. Решта змовників були засуджені до тривалих термінів ув'язнення; Чабрінович, як і Принцип, помер у в'язниці до закінчення війни.

Наслідки |

Після того, як стало відомо про вбивство, у Сараеві почався антисербський погром. Лише через декілька годин порядок було відновлено військовими. Оскільки в убивстві була замішана Сербія, через деякий час Австро-Угорщина висунула Сербії Липневий ультиматум, і хоча його і було прийнято з єдиним застереженням, не задовольнялась відповіддю й оголосила Сербії війну. Це стало початком Першої світової війни.

Література |

• Sean McMeekin. The Russian Origins of the First World War. — Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, 2011. - 324 p. ISBN 978-0-674-06210-8.


• Драго Љубибратић, Гаврило Принцип, Нолит, Белград 1969.


• Vladimir Dedijer, La route de Sarajevo, Gallimard, Paris 1969.


• Michèle Savary, La vie et mort de Gavrilo Princip, L'Age d'Homme 2004.


• Dušan T. Bataković (dir.), Histoire du peuple serbe, Lausanne, L'Age d'Homme 2005.

п о р Перша світова війна Військові плани: План Шліффена План Австро-Угорщини План Росії План XVII Причини: Причини Першої світової війни Перша Марокканська криза Агадірська криза Липнева криза Колоніальний розподіл Африки Антисербські заворушення в Сараєві Сараєвське вбивство Російсько-японська війна Італійсько-турецька війна Захоплення Марокко Францією Учасники: Антанта: Росія Російська імперія Російська республіка Франція Французька колоніальна імперія: Алжир Туніс В'єтнам Британська імперія Велика Британія: Австралія Канада Індія[d] Нова Зеландія Ньюфаундленд Південна Родезія ПАС Італія Бельгія Румунія Королівство Чорногорія Греція Королівство Сербія Португалія США Китай[d] Японія Вірменія Бразилія Сіам Асір Нежд і Хаса Королівство Хіджаз Князівство Албанія Центральні держави: Німеччина • (Камерун • Тоголенд • Східна Африка • Південно-Західна Африка)  Австро-Угорщина (Угорщина • Хорватія) Османська імперія Болгарія Союзники блоку центральних держав: Україна • Військо Донське • Польща • Литва • Герцогство Курляндії і Семигалії • Об'єднане Балтійське герцогство • Фінляндська Республіка/Королівство Фінляндія • Республіка Горців Кавказу • Держава дервішів • Джебель-Шаммар • АДР • Республіка Трансвааль • Дарфурський султанат • Білоруська Народна Республіка • Кримський крайовий уряд • Грузинська Демократична Республіка Нейтральні: Люксембург Швейцарія Швеція Данія Норвегія Нідерланди Іспанія Театри: Європейський: Балканський • Західна Європа • Східна Європа (Румунська кампанія) • Італія Близькосхідний: Дарданельська операція • Синайсько-Палестинська кампанія • Кавказький • Месопотамська кампанія • Перська кампанія • Південна Аравія Африканський: Південно-Західна Африка • Тоголенд • Камерун • Східна Африка • Північна Африка Азійсько-Тихоокеанський: Циндао • Німецьке Самоа Війна на морі: Атлантика • Середземне море • Балтика • Чорне море • Дарданелли • Східна Азія • Коронель • Фолкленди • Ютландія Хронологія: 1914: Прикордонна битва • 1-а битва на Марні • Сербський фронт • Битва біля Цери • Східно-Прусська операція • Галицька битва • Варшавсько-Івангородська операція • Біг до моря • Битва під Танненбергом • 1-а Мазурська битва • Лодзька битва • Битва біля Колубари • Великий відступ на Заході • Сарикамишський бій • 1-а битва біля Іпра 1915: 1-а битва при Артуа • Карпати • Перемишльська фортеця • Августівська операція • 2-а битва біля Іпра • 2-а битва при Артуа • Битви біля Ізонцо • Великий відступ на Сході • Друга шампанська битва • 3-я битва при Артуа • Косовська операція • Облога Ель-Куту • Салонікський фронт • Віленська операція • Горлицький прорив 1916: Брусиловський прорив • Барановицька операція • Битва на Соммі • Битва біля Асіаго • Нарочанська операція • Верденська битва • Ерзурумський бій • Битва біля Романі • Монастирська операція • Битва в Трансільванії 1917: П'ята Галицька битва • Битва при Капоретто • Битва біля Арраса • Битва біля Пашендейле • Битва за Багдад • Битва біля Мерешешті • Перша битва біля Гази • Південнопалестинський наступ • Битва біля Камбре • Наступ Нівеля • Операція «Альбіон» 1918: Операція «Фаустшлаг» • Кримська операція • Битва за Баку • Весняний наступ • 2-а битва на Марні • Битва біля Алеппо • Битва при Вітторіо-Венето • Мез-Аргоннська операція • Третій Трансйорданський наступ • Битва біля Мегіддо • Стоденний наступ • Великопольське повстання • Війна за незалежність Естонії • Вардарський наступ • 5-а битва біля Іпра • Битва при Імбросі Пов'язані конфлікти: Українська революція Радянсько-українська війна Польсько-українська війна Війна за незалежність Литви Польсько-литовська війна Війна за незалежність Ірландії Арабське повстання Лівійський рух опору Перша Балканська війна Друга Балканська війна Бурське повстання Зайянська війна Мексиканська революція Великоднє повстання Антибританське повстання в Іраку Туарезьке повстання Російська революція Лютнева революція Жовтневий переворот Листопадова революція Громадянська війна в Росії Іноземна військова інтервенція в Росії Громадянська війна у Фінляндії Громадянська війна в Ірландії Сомалілендська кампанія Кампанія Сенуссі Дарфурська експедиція Польсько-радянська війна Радянсько-грузинська війна Війна за незалежність Ірландії Греко-турецька війна Війна за незалежність Туреччини Вірмено-азербайджанська війна Вірмено-грузинська війна Франко-сирійська війна Чехословацько-угорська війна Румунська інтервенція в Угорщину Війна за незалежність Латвії Третя англо-афганська війна Єгипетська революція Вірмено-турецька війна Війна за Вльору Спеціальні теми: Воєнне мистецтво: Авіація • Артилерія • Кіннота • Конвої • Тайнопис • Технології • Стратегічні бомбардування • Отруйні гази • Залізниці • Позиційна війна • Тотальна війна Окупації: Бельгії • Обер Ост • Люксембургу Злочини проти мирного населення: Талергоф • Геноцид вірмен • Геноцид ассирійців • Геноцид понтійських греків Угоди та договори: Угода Сайкса — Піко • Угода Сен-Жан-де-Мор'єнн • Угода Венізелос-Тіттоні • Версальський договір • Нейїський мирний договір • Лондонська угода • Лозаннський мирний договір • Паризька мирна конференція • Тріанонський договір • Дамаскський протокол • Севрський мирний договір • Мудроське перемир'я • Комп'єнське перемир'я • Перемир'я з Вілла-Джусті • Сен-Жерменський мирний договір • Французько-вірменська угода Капітуляція Німеччини Берестейський мир Додатково: Роль жінок Особистості Мистецтво Іспанський грип Ветерани Різдвяне перемир'я Пломбований вагон Наслідки: Втрати Розпад Австро-Угорської імперії Розпад Османської імперії Розпад Російської імперії Меморіали 14 пунктів Вілсона Ліга Націй Втрачене покоління ► Перша світова війна‎ (20 К, 162 С)   Портал «Перша світова війна»