Польовий шпат






Польовий шпат

Feldspar-Group-291254.jpg
Твердість за шкалою Мооса
6
Колір риси
білий колір


Lunar Ferroan Anorthosite




Feldspar




Alkali feldspar perthite (7cm long X 3cm width)


Польові́ шпа́ти — група найпоширеніших породотвірних мінералів класу силікатів каркасної структури, які характеризуються порівняно високою твердістю.


Польовики — староукраїнська назва польових шпатів.




Зміст





  • 1 Загальна характеристика


  • 2 Гірські породи і руди


  • 3 Родовища


  • 4 Видобування


  • 5 Див. також


  • 6 Література


  • 7 Посилання




Загальна характеристика |


Польові шпати становлять близько 50% від маси земної кори. Приблизно 60% їх міститься у вивержених гірських породах, у метаморфічних — близько 30%, у осадових — 10-11%. Густина 2,6-2,8. Твердість 6-6,5. За хімічним складом — це алюмосилікати натрію, кальцію, калію, барію, як ізоморфні домішки містять рубідій, свинець, стронцій тощо. Польові шпати використовуються у скляній, паперовій та інших галузях промисловості; деякі з цих мінералів застосовуються як облицювальний матеріал та виробне каміння.


Польові шпати розділяють на 3 групи:


  • калієво-натрієві (лужні – ортоклази, мікроклін та ін.),

  • кальцієво-натрієві (плагіоклази),

  • калієво-барієві або гіалофани (дуже рідкісні).

Ортоклази — калієві польові шпати складу K2O.Al2O3.6SiO2. Зустрічаються у вигляді кристалів, іноді дуже крупних, але в основному у вигляді дрібнозернистих мас. Непрозорі, мають скляний або перламутровий блиск. Альбіто-натрієві польові шпати — складу Na2O.Al2O3.6SiO2. Зустрічаються у вигляді дрібнозернистих мас. Прозоріші, ніж ортоклази. Анортито-кальцієві польові шпати складу CaO.Al2O3.6SiO2. Утворюють такі ж кристали (завжди дрібні) та кристалічні маси, як ортоклази та альбіти.


Підгрупа плагіоклазів являє собою безперервний ізоморфний ряд альбіту Na[AlSi3O8] і анортиту Са[Al2Si2O8]. Для них характерна пластинчата будова. Залежно від вмісту кальцієвої (анортитової) молекули плагіоклази поділяються на 100 номерів. За вмістом SiO2 їх поділяють на кислі (№ 0-30), середні (№30-50) і основні (№ 50-100). У підгрупі лужних польових шпатів найпоширенішими є ортоклаз і мікроклін. Обидва мінерали мають однаковий склад К[AlSi3O8] і відрізняються лише сингонією: ортоклаз моноклінної, а мікроклін — триклінної сингонії. Закономірні проростання ортоклазу або мікрокліну альбітом називають пертитом, а проростання плагіоклазу ортоклазом або мікрокліном — антипертитом. До плагіоклазів належать бітовніт, лабрадор та інші мінерали.


Підгрупа гіалофанів (ізоморфна суміш К[AlSi3O8] і Ва[Al2Si2O8]) зустрічається рідко і практичного значення не має. З усіх польових шпатів найбільший промисловий інтерес становлять лужні. В Україні майже 2/3 загального видобутку польовошпатової сировини використовується в скляній промисловості і близько 1/3 в керамічній.



Гірські породи і руди |


Польовошпатові вивержені гірські породи непегматитового характеру можна поділити на дві підгрупи:


  • алюмосилікатні породи, що складаються переважно з польових шпатів і кварцу — граніти, фельзити, апліти, аляскіти та ін.;

  • алюмосилікатні породи, в яких кварцу немає, а польовий шпат замінений лужними мінералами — нефелінові сієніти, міаскіти та ін.

Серед них можна назвати родовища аляскітів у США (Спрус-Пайн), тіла змінених порід гранітного ряду (кора вивітрювання) в Англії, Польщі, Японії, Франції. Одним з класичних прикладів цієї підгрупи є родовище Шеблув у Польщі. Як польовошпатову сировину використовують також ґрейзенізовані граніти з родовища Сент-Стівенс (графство Корнуелл, Англія). До цього типу належать слюдяні граніти в Узбекистані (Лянгарське родовище), альбітити в Казахстані (гора Аксоран), лейкократові граніти в Таджикистані (Такобське родовище), мусковітові граніти на Уралі, гранітні масиви в Україні (Кіровоградська область ) та ін.


Найвисокоякіснішими польовошпатовими рудами для скляної і керамічної промисловості є грубозернисті та гіганто-зернисті польовошпатові пегматитові жили. У багатьох країнах використовують також апліти, польовошпатові піски, змінені граніти, ліпарити, фельзит-порфіри та ін. За межами України близько 2/3 всього видобутку польового шпату припадає на пегматитову сировину.



Родовища |


Усі родовища польовошпатової сировини можна поділити на три групи:


  • Гранітні і частково лужні пегматити.

  • Польовошпатові вивержені гірські породи непегматитового характеру.

  • Польовошпатові піски. Пегматити є комплексними родовищами, і польовий шпат видобувається з них як спеціально, так і попутно.

Найбільшими родовищами гранітних пегматитів є родовища на РФ (Карелія, Урал, Прибайкалля, Сх. Сибір, Забайкалля, Далекий Схід), Швеції, Норвегії, США та інших країнах. Нефелінові пегматити відомі на Уралі (Вишневогорське родовище та ін.). Великі родовища гранітних пегматитів є в Україні (Єлисеївське, Зелена Могила).



Видобування |




Feldspar output in 2005. Click the image for the details.


В кінці ХХ ст. у світі спостерігалося збільшення видобутку П.ш. (Demand for feldspar in ceramics to increase // Skill. Mining Rev. — 2000. — 89, 2. — Р. 8.). Світовий видобуток польових шпатів у 1998 р. становив 11,5 млн т, з них у Китаї, Італії, Японії, Туреччині і США 63%. Промисловий видобуток нефелінового сієніту проводиться переважно в Канаді і Норвегії. У кераміч-ному виробництві споживання польових шпатів і нефелінового сієніту становить приблизно 5,5 млн т/рік або 41% від загального попиту. Очікуване зростання споживання становить приблизно 10% на рік. У скляному виробництві споживання польового шпату і нефелінового сієніту становить приблизно 5,75 млн т/рік із загальним скороченням попиту за рахунок збільшення використання скляного бою.



Див. також |


  • Плагіоклази

  • Список мінералів

  • Калішпатизація

  • Флотація польовошпатової сировини

  • Мегабласти


Література |


  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.



Посилання |


  • Geologie-Info - Feldspate

  • Uni-Köln - Feldspat, Alkalifeldspat-Reihe und Plagioklasreihe


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко