Віктор Лютце
Віктор Лютце Viktor Lutze | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
30 червня 1934 — 3 травня 1943 | |||||||||||||
| Попередник: | Ернст Рем | ||||||||||||
| Спадкоємець: | Вільгельм Шепман | ||||||||||||
| | |||||||||||||
| Партія: | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||||
| Народження: | 28 грудня 1890(1890-12-28) Бефергерн, провінція Ганновер, Німеччина | ||||||||||||
| Смерть: | 2 травня 1943(1943-05-02) (52 роки) Потсдам (офіційна версія) Кортеліси (альтернативна версія) ° дорожньо-транспортна пригода | ||||||||||||
| | |||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||
| Роки служби: | 1912—1943 | ||||||||||||
| Звання: |  Обергруппенфюрер СС | ||||||||||||
| Битви: | Перша Світова Війна Друга Світова Війна | ||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі? | |||||||||||||
Начальник штабу СА
Віктор Лютце (28 грудня 1890 — 1 травня 1943) — обергрупенфюрер СА, керівник штурмових відділів націонал-соціалістичної партії, особистий друг Адольфа Гітлера. Загинув в автокатастрофі 1 травня 1943 року недалеко від Потсдама.
Зміст
1 Біографія
2 Нагороди
2.1 Перша світова війна
2.2 Міжвоєнний період
2.3 Друга світова війна
3 Примітки
4 Джерела
5 Примітки
Біографія |
Син ремісника. Після закінчення Рейнської гімназії працював на пошті. У жовтні 1912 року вступив солдатом в 55-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командир роти; був важко поранений (втратив ліве око) і в 1919 році демобілізований через поранення. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу; капітан.
Працював в торгівлі в Ельберфельді, входив в Німецький народний шуцбунд, засновник і керівник бойової організації «Товариство Шилле» (нім. Kameradschaft Schill), яка активно брала участь в антифранцузькому русі в Рурі. У 1922 році вступив в НСДАП (квиток № 84). З 1923 року член СА. З 1925 року керівник СА та заступник гауляйтера Рура. З 1928 року — керівник СА Рурської області, з 1930 вищий командир СА на Півночі, з 1931 року — командир групи СА «Рур». У 1931 році обраний депутатом Рейхстагу від Південного Ганновера — Брауншвейга. З 20 лютого 1933 керівник VI обергруппи СА зі штаб-квартирою в Ганновері. З березня 1933 року — поліцей-президент (керівник поліції) Ганновера. З 25 березня 1933 року — обер-президент Ганновера. З вересня 1933 року — прусський державний радник.
Нагороди |
Перша світова війна |
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу- Срібний нагрудний знак «За поранення»
Міжвоєнний період |
Почесний хрест ветерана війни з мечами- Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Німецький Олімпійський знак 2-го класу- Почесний кут старих бійців
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Золотий партійний знак НСДАП
Друга світова війна |
Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП» с сріблі та броні (15 років)- Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря (Італія)
Німецький Орден (№4; 7 травня 1943) - нагороджений посмертно
Примітки |
Джерела |
- Володимир В'ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Андрій Сова, Петро Солодь. УПА. Історія нескорених. Львів. — ЦДВР. 2007. — 281 с.
- Lumsden R., Medals and Decorations of Hitler's Germany, Airlife, Shrewsbury, 2001
- Taddey G., Lexikon der deutschen Geschichte. Ereignisse – Institutionen – Personen. Von den Anfängen bis zur Kapitulation 1945, Kröner-Verlag, Stuttgart, 1998
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віктор Лютце |
 | Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Віктор Лютце |
