Ufdjrw

Колишня церква в Ганні, нині костел

Латинники або калакути — селяни й міщани римо-католицького обряду, що спілкувалися у повсякденному житті українською мовою. Складалися з двох різних категорій:

• поляків, що асимілювалися в українському оточенні, але зберегли релігійну належність (менша частина);


• українців, що перейшли до римо-католицької віри (переважна більшість, цей процес віками здійснювався польською владою як перехідний етап в ополяченні).

Були поширеними на Галичині, Підляшші та, меншою мірою, на Волині.

На Підляшші українців, що змінили східній обряд християнської церкви на латинський називали калакутами. Поява тут калакутів зумовлена російським і польським асиміляторськими впливами на уніятів Підляшшя і Холмщини в XIX — початку XX сторіччя.

Джерела та література |

• 
  Баран С. Нерозвязана проблема // Zbruč.


• 
  Павлишин О. Дилема ідентичности, або історія про те, як «латинники» (не) стали українцями/поляками (Галичина, середина XIX — перша половина XX ст.) // Україна Модерна. — 2014 — № 21.


• 
  Szabaciuk A. Rosyjski Ulster. Kwestia chełmska w polityce imperialnej Rosji w latach 1863—1915. (пол.)
  


• 
  Борисенко В. К. Калакути // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  пошук онлайн
  
  

Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.