Руське воєводство
Руське воєводство | ||
| ||
| Герб | ||
| ||
Воєводство в Речі Посполитій (1619). | ||
Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&082990.&&&&0082 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&01495000.&&&&001 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Австрійської монархії.
Зміст
1 Повіти
2 Історія
3 Адміністративно-територіальний поділ
4 Воєводи
5 Самоврядування
6 Прапори
7 Див. також
8 Примітки
9 Джерела та література
Повіти |
Галицький повіт → Галич (Галицька земля)
Дрогобицький повіт → Дрогобич (Перемишльська земля)
Стрийський повіт → Стрий (Перемишльська земля)
Жидачівський повіт → Жидачів (Львівська земля)
Коломийський повіт → Коломия (Галицька земля)
Красноставський повіт → Красностав (Холмська земля)
Львівський повіт → Львів (Львівська земля)
Перемишльський повіт → Перемишль (Перемишльська земля)
Ратненський повіт → Ратне (Холмська земля)
Самбірський повіт → Самбір (Перемишльська земля)
Сяноцький повіт → Сянок (Сяноцька земля)
Теребовельський повіт → Теребовля (Галицька земля)
Холмський повіт → Холм (Холмська земля)
Історія |
Утворилося на частині терену колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого (Галицька Русь) після смерті останнього володаря Юрія II Тройденовича та боротьби за спадщину відійшла у 1340-х роках до складу Польського Королівства (П'ястів) на правах особистого домену короля.
Ліквідоване внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772), коли більша частина воєводства увійшла до складу володінь Габсбурґів в Священній римській імперії (з 1804 pоку Австрійська імперія, з 1867 Австро-Угорщина) на правах «Королівства Галичини та Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien). Холмська земля, залишилася у складі Речі Посполитої. За третім поділом Речі Посполитої Холмська земля увійшла до складу Габсбурзьких володінь (до 1809).
Статус воєводства територія отримала внаслідок поширення у 1434 році положень Єдлінського привілею (1430) на руські землі (разом із Західним Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств.
Руське воєводство межувало на заході з Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами; на півночі — з Брестським воєводством Великого Князівства Литовського; на сході — з Волинською землею (від 1566 воєводством) та Подільським воєводством. Холмська земля була відділена від решти воєводства територією Белзької землі (від 1462 воєводства). Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту і відділяв його від Угорського королівства.
Адміністративно-територіальний поділ |
Складалося з 5 земель: Львівської — з центром у Львові, Галицької (також Покуття)— з центром у Галичі, Перемишльської — з центром у Перемишлі, Холмської — з центром у Холмі та Сяноцької — з центром у Сяноку. Було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі.
Кожна з земель у свою чергу ділилися на повіти:
Львівська земля складалася з Львівського, Жидачівського, Городоцького повітів.
Галицька земля — з Галицького, Теребовельського, Коломийського, Снятинського.
Перемиська — з Перемиського, Переворського, Лежайського, Самбірського.
Холмська — з Холмського, Красноставського, Ратненського та Грубешівського.
Сяноцька — зі Сяноцького. Була ексклавом, що певною мірою відобразилося на її особливому статусі.
Адміністративно-територіальний поділ воєводства зазнавав змін. У XVI ст. зникають старі замкові повіти: у Львівський землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемиській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостиський, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський.
Із впровадженням коронного (польського) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові і негродові повіти. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (1437-1477, Перемишльська земля). Зі збільшенням чисельності шляхти у XVII ст. в межах окремих земель виділяються нові земські суди: теребовельський (1648–1784), жидачівський (1557–1784).
В усіх центрах земель діяли земські суди. Гродські суди також діяли у центрах земель та Теребовлі (1503–1772 рр., 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татар[2]) (Галицька земля), Городку (1528–1540) та Жидачеві (1649–1783) (Львівська земля), Самборі (1530–1537) (Перемишльська земля), Красноставі.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
Карта Західної України | |
 | Карта Чорної Русі. Автор Г.Л. де Боплан, 1665 р. |
Боплан на своїх картах називає Р.в. також «Львівське воєводство» (фр. Palatinat de Lemberg), яке разом із воєводствами Холм і Белз входять до регіону «Чорна Русь» (фр. Russie Noire, лат. Russia Nigra). (не плутати із землями навколо м. Новогрудок). Ймовірно така назва повязана з тим, що іноземці плутали слова «червона» і «чорна», чермна[джерело?]. Натомість картограф із Амстердама Ф. де Вітт на карті Польщі 1675 р. викоритовує більш традиційне Червона Русь (лат. Russia Rubra)[3].
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
Карта Речі Посполитої | |
| [1] Карта Польщі,Литви й України. Автор Нікола Сансон з Аббевіля. Видано в Амстердамі, Ніколас II Фішер (Піскатор)(1649—1702).] |
| [2] |
Воєводи |
Самоврядування |
Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики у центрах земель. Генеральний сеймик воєводства відбувався у Вишні (тепер м. Судова Вишня, Мостиського р-ну, Львівської обл.). На нього з'їжалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель.[4] Холмська шляхта, через географічне положення своєї землі, їхала на сейм окремо. Окремо проводилися сеймики в межах усіх земель Руського воєводства. Галицький сеймик проходив на тиждень раніше від Генерального.
Шляхта Руського воєводства обирала своїх представників на сейм (послів) та депутатів (до Коронного трибуналу у Любліні та Скарбового трибуналу у Радомі). Кількість послів від земель була різною: львівська — 2; галицька — 6; перемишльська — 2; холмська — 2; сяноцька — 2. Серед усіх воєводств — Р. в. мало на сеймі найбільшу кількість послів 23 (разом з сенаторами).
На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік, одного на сеймику у Вишні, а другого, по-черзі, від Галицької та Холмської земель.
Урядницька структура Руського воєводства була строкатою, відображала поділ на землі. На чолі урядницької піраміди був воєвода руський. Кожна з земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся каштелян львівський — належав до «більших», або «кріслових», каштелянів-сенаторів (засідали у сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський були т. зв. «дронжковими» каштелянами (засідали у сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковиних (арцибіскуп львівський, католицькі єпископи Перемишля, Холма).
Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі Руського воєводства. Кожна з земель та Красноставський повіт Холмської землі мала свого підкоморія. Серед повітів Руського воєводства видялялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський — існували уряди (або посади) хорунжого, мечника, войського (більшого та меншого), ловчого, підстолія, підчашого, скарбника, чашника. Епізодично у Городку, Медиці, Самобрі та Стрию фіксуються уряди войських.
Руське воєводство було одним з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях. Наприкінці XV ст. у воєводстві нараховувалося понад 1700 населених пунктів, з яких приблизно 20 % були королівською власністю. В цей час на території воєводства нараховувалося 65 міст і містечок. На кінець XVI ст. у Р. в. нараховувалося бл. 2800 населених пунктів, серед яких було 193 міст і містечок. Упродовж XVI ст. у воєводстві було локовано 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 відповідно). На момент ліквідації Руського воєводства на цій території нараховувалося близько 280 міст і містечок.
Прапори |
Прапор Львівщини
1410
Прапор Галичини
1410
Прапор Перемишльщини
1410
Прапор Холмщини
1410
Прапор Сяноччини
1410
Див. також |
- Руські воєводи
- Війна за галицько-волинську спадщину
- Галицька земля
- Волинське воєводство
- Белзьке воєводство
- Руський домен короля
Примітки |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Руське воєводство |
↑ Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.
↑ Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294 с., іл.— C. 60. ISBN 966-7255-01-8
↑ http://vkraina.com/ua/maps#1675
↑ Олексій Вінниченко. Доведення шляхетства на сеймиках Руського воєводства у Вишні (XVII — середина XVIII ст.): Правова регламентація і повсякденна практика
Джерела та література |
Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. — Львів, 2000. — Вип. 3. — С. 41—47.
Михайловський В. М. Руське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 396. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Ониськів М. Комунікація монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій: видача та доставка королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів Руського воєводства // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (липень—серп.). — С. 161—178. — ISSN 0130-5247.- Руське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVI-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899—1904.
Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. — Lwów, 1939.
Gloger Z. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 171—177.
Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573—1695. // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 1998. — t. XXXIV.
Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. — Lwów, 1938. — T. XVI. — Zesz. 3.- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K. Przyboś. — Wrocław, 1987.
- Źródła dziejowe. T. XVIII. Cz. II. Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A.Jabłonowski. — Warszawa, 1903.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
