Жан Лерон д'Аламбер
|портрет= |зображення_розмір=
| Жан ле Рон д'Аламбер Jean le Rond d'Alembert | |
|---|---|
| фр. Jean le Rond D'Alembert | |
 | |
| Народився | 16 листопада 1717(1717-11-16) Париж, Франція |
| Помер | 29 жовтня 1783(1783-10-29) (65 років) Париж |
| Поховання | Катакомби Парижа |
| Місце проживання | Париж |
| Громадянство |  Франція |
| Діяльність | філософ, математик, фізик, музикознавець, перекладач, письменник, теоретик музики, енциклопедист, інженер |
| Alma mater | Паризький університет і Коллеж Чотирьох Націй (1735)[1] |
| Галузь | математика,фізика, філософія |
| Посада | Perpetual Secretary[d] |
| Вчене звання | Член Французької академії |
| Член | Лондонське королівське товариство, Французька академія, Прусська академія наук[2], Французька академія наук, Петербурзька академія наук[3], Американська академія мистецтв і наук, Королівське норвезьке товариство наук та літератури[d], Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Академія наук Турина[d] |
| Відомий завдяки: | математика, механіка, енциклопедія |
| Батько | Léopold Philippe d'Arenberg[d][4] |
| Матір | Claudine Guérin de Tencin[d][5][6][7] |
| Нагороди | Член ЛКТ член Американської академії мистецтв і наук[d] |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у ВікіцитатахЖан Лерон д'Аламбер у Вікісховищі? | |
Жан ле Рон д'Аламбер (фр. Jean le Rond d'Alembert; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик. Інколи прізвище пишеться як Даламбер.
Член Паризької АН (1746) і Французької академії (1754, неодмінний секретар з 1772).
Зміст
1 Біографічні відомості. Походження
2 Родина ремісника
3 Освіта і праця над енциклопедією
4 Енциклопедія
5 Внесок у науку
6 Атеїзм д'Аламбера і помста церкви
7 Посмертна слава
8 Названі на честь д'Аламбера
9 Див. також
10 Примітки
11 Література
12 Посилання
Біографічні відомості. Походження |
Народився в Парижі. Позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилериста Детуша. Небажану для маркізи дитину було підкинуто на паперть церкви Jean le Rond (Івана Ротонди). На честь цього святого дитина і отримала своє ім'я.
Родина ремісника |
Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином гарної освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить неповнолітньому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. д'Аламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.
Освіта і праця над енциклопедією |
Освіту здобув в янсенітському коледжі де-Катр-Насьон. У 1751 разом з Д. Дідро приступив до видання «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», яка стала прапором французького Просвітництва і поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань. Був науковим редактором «Енциклопедії», написав для неї багато статей з математики, фізики, музики, релігії, права, а також вступну статтю — філософський маніфест енциклопедистів і систематичний виклад наукового світогляду.
У 1759 відійшов від видання «Енциклопедії» і повністю присвятив себе науковій роботі. Відомий своїми дослідженнями в області диференційних рівнянь, часткових похідних, теоретичної механіки.
Енциклопедія |
В 1745 д'Аламберу, який був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з
англійської на французьку Циклопедію Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс у оригінальний твір під назвою «Енциклопедія або тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел»
(фр. Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers).
Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (фр. Discours préliminaire), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.
Внесок у науку |
Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), в якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі.
Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників А. К. Клеро і Л.Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця.
Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.
Атеїзм д'Аламбера і помста церкви |
У Франції 18 століття сильно поширився атеїзм. Прихильників атеїзму було занадто багато серед аристократів і вчених. Був атеїстом і д'Аламбер. Могутня і реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті д'Аламбера церква відмовила відомому вченому і енциклопедисту у похованні за церковним обрядом і наполягла на похованні в спільній могилі з жебраками без позначення. У цьому д'Аламберу судилася доля трагічного попередника — скрипаля Паганіні.
Посмертна слава |
Але ім'я д'Аламбера не загубилося в нетрях марноти. Статуя д'Аламбера роботи скульптора Ф. Леконта вже в 18 столітті прикрашала залу Інституту Франції. Пізніше її передадуть в уславлений музей Лувр.
Названі на честь д'Аламбера |
- Даламбертіан
- Ознака збіжності д'Аламбера
- Принцип д'Аламбера — Лагранжа
- Формула д'Аламбера
5956 д'Аламбер — астероїд, названий на честь вченого.
Див. також |
- Список об'єктів, названих на честь Жана Лерона д'Аламбера
Примітки |
↑ Архів історії математики Мактьюторd:Track:Q547473
↑ Hankins T. L. Jean d'Alembert: Science and the Enlightenment — 1990.
d:Track:Q43283859d:Track:Q15446686
↑ https://books.google.de/books?id=pedJAgAAQBAJ&pg=PA276&lpg=PA276&dq=d%27alembert+%22Russian+Academy+of+Sciences%22&source=bl&ots=PgXmoZ-KfX&sig=15RdLyxJki30YmI0pbPviK4B0t0&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj7xqvUwMjXAhVSFOwKHQDkBUgQ6AEIQDAH#v=onepage&q=d'alembert%20%22Russian%20Academy%20of%20Sciences%22&f=false
↑ (unspecified title) — 2012. — Vol. 47. — P. 243–289.d:Track:Q3421978
↑ М. Д'Аламбер // Энциклопедический лексикон — Санкт-Петербург: 1838. — Т. 15. — С. 307–308.
d:Track:Q22894067d:Track:Q4532135d:Track:Q21282466d:Track:Q22813345d:Track:Q656
↑ Аламбер, Жан // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 350.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q22894001d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q23892884
↑ Аламбертъ // Энциклопедический лексикон — Санкт-Петербург: 1835. — Т. 1. — С. 398.
d:Track:Q656d:Track:Q4532135d:Track:Q21282452d:Track:Q28035599
Література |
- Д'Аламбер, Жан Лерон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання |
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Лерон д'Аламбер |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Лерон д'Аламбер |
 | У Вікіджерелах є Jean le Rond d'Alembert |
| У Вікіджерелах є 1911 Encyclopædia Britannica/Alembert, Jean le Rond d' |
D'Alembert's accusation of Euler's plagiarism at Convergence- English translation of part of the Encyclopédie of Diderot and d'Alembert
An Account of the Destruction of the Jesuits in France by Jean Le Rond d' Alembert (1766)
Select Eulogies of the Members of the French AcademyWith Notes by Jean Le Rond d' Alembert (1799)- Correspondence with Frederick the Great
|
