Ufdjrw

Жан ле Рон д'Аламбер; Jean le Rond d'Alembert;
фр. Jean le Rond D'Alembert
	; ;
Народився	; 16 листопада 1717(1717-11-16); Париж, Франція;
Помер	; 29 жовтня 1783(1783-10-29) (65 років); Париж;
Поховання	; Катакомби Парижа;
Місце проживання	; Париж;
Громадянство	; Франція;
Діяльність	; філософ, математик, фізик, музикознавець, перекладач, письменник, теоретик музики, енциклопедист, інженер;
Alma mater	; Паризький університет і Коллеж Чотирьох Націй (1735);
Галузь	; математика,фізика, філософія;
Посада	; Perpetual Secretary[d];
Вчене звання	; Член Французької академії;
Член	; Лондонське королівське товариство, Французька академія, Прусська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Королівське норвезьке товариство наук та літератури[d], Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Академія наук Турина[d];
Відомий завдяки:	; математика, механіка, енциклопедія
Батько	; Léopold Philippe d'Arenberg[d];
Матір	; Claudine Guérin de Tencin[d];
Нагороди	; ; Член ЛКТ; член Американської академії мистецтв і наук[d]; ;
Автограф	; ;
	; Роботи у ВікіджерелахВисловлювання у ВікіцитатахЖан Лерон д'Аламбер у Вікісховищі?

|портрет= |зображення_розмір=

Жан ле Рон д'Аламбер (фр. Jean le Rond d'Alembert; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик. Інколи прізвище пишеться як Даламбер.

Член Паризької АН (1746) і Французької академії (1754, неодмінний секретар з 1772).

Зміст

1 Біографічні відомості. Походження

2 Родина ремісника

3 Освіта і праця над енциклопедією

4 Енциклопедія

5 Внесок у науку

6 Атеїзм д'Аламбера і помста церкви

7 Посмертна слава

8 Названі на честь д'Аламбера

9 Див. також

10 Примітки

11 Література

12 Посилання

Біографічні відомості. Походження |

Народився в Парижі. Позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилериста Детуша. Небажану для маркізи дитину було підкинуто на паперть церкви Jean le Rond (Івана Ротонди). На честь цього святого дитина і отримала своє ім'я.

Родина ремісника |

Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином гарної освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить неповнолітньому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. д'Аламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.

Освіта і праця над енциклопедією |

Освіту здобув в янсенітському коледжі де-Катр-Насьон. У 1751 разом з Д. Дідро приступив до видання «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», яка стала прапором французького Просвітництва і поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань. Був науковим редактором «Енциклопедії», написав для неї багато статей з математики, фізики, музики, релігії, права, а також вступну статтю — філософський маніфест енциклопедистів і систематичний виклад наукового світогляду.

У 1759 відійшов від видання «Енциклопедії» і повністю присвятив себе науковій роботі. Відомий своїми дослідженнями в області диференційних рівнянь, часткових похідних, теоретичної механіки.

Енциклопедія |

В 1745 д'Аламберу, який був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з
англійської на французьку Циклопедію Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс у оригінальний твір під назвою «Енциклопедія або тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел»
(фр. Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers).
Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (фр. Discours préliminaire), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.

Внесок у науку |

Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), в якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі.

Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників А. К. Клеро і Л.Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.

Атеїзм д'Аламбера і помста церкви |

У Франції 18 століття сильно поширився атеїзм. Прихильників атеїзму було занадто багато серед аристократів і вчених. Був атеїстом і д'Аламбер. Могутня і реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті д'Аламбера церква відмовила відомому вченому і енциклопедисту у похованні за церковним обрядом і наполягла на похованні в спільній могилі з жебраками без позначення. У цьому д'Аламберу судилася доля трагічного попередника — скрипаля Паганіні.

Посмертна слава |

Але ім'я д'Аламбера не загубилося в нетрях марноти. Статуя д'Аламбера роботи скульптора Ф. Леконта вже в 18 столітті прикрашала залу Інституту Франції. Пізніше її передадуть в уславлений музей Лувр.

Названі на честь д'Аламбера |

Даламбертіан

Ознака збіжності д'Аламбера

Принцип д'Аламбера — Лагранжа

Формула д'Аламбера

5956 д'Аламбер — астероїд, названий на честь вченого.

Див. також |

Список об'єктів, названих на честь Жана Лерона д'Аламбера

Примітки |

↑ Архів історії математики Мактьютор
d:Track:Q547473

↑ Hankins T. L. Jean d'Alembert: Science and the Enlightenment — 1990.

d:Track:Q43283859d:Track:Q15446686

↑ https://books.google.de/books?id=pedJAgAAQBAJ&pg=PA276&lpg=PA276&dq=d%27alembert+%22Russian+Academy+of+Sciences%22&source=bl&ots=PgXmoZ-KfX&sig=15RdLyxJki30YmI0pbPviK4B0t0&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj7xqvUwMjXAhVSFOwKHQDkBUgQ6AEIQDAH#v=onepage&q=d'alembert%20%22Russian%20Academy%20of%20Sciences%22&f=false

↑ (unspecified title) — 2012. — Vol. 47. — P. 243–289.
d:Track:Q3421978

↑ М. Д'Аламбер // Энциклопедический лексикон — Санкт-Петербург: 1838. — Т. 15. — С. 307–308.

d:Track:Q22894067d:Track:Q4532135d:Track:Q21282466d:Track:Q22813345d:Track:Q656

↑ Аламбер, Жан // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 350.

d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q22894001d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q23892884

↑ Аламбертъ // Энциклопедический лексикон — Санкт-Петербург: 1835. — Т. 1. — С. 398.

d:Track:Q656d:Track:Q4532135d:Track:Q21282452d:Track:Q28035599

Література |

Д'Аламбер, Жан Лерон // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання |

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Лерон д'Аламбер

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Лерон д'Аламбер

У Вікіджерелах є

Jean le Rond d'Alembert