Ufdjrw

Центральна брама курортного комплексу «Миргород», Миргород, Полтав. обл., Україна

Куро́рт (нім. Kurort від Kur — лікування й Ort — місце) — місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих.

Історія курортів |

Курорти (лікувальні води) були відомі вже в Стародавньому Римі. В листах Плінія молодшого згадується мода серед молодих та здорових нероб їздити на курорти, тобто в його час (кінець І - початок ІІ століття н. е.) курорти як явище були вже давно відомі. В Новий час перші курорти виникли в XVIII столітті в Англії і були розраховані на аристократію і середній клас. У XIX столітті це нововведення перейняла і континентальна Європа. Курорти на Балтійському морі, Баден-Баден або богемські курорти як Карлові Вари незабаром стали центром зустрічей багатіїв.

Сучасні уявлення про курорти |

В медицині під курортами розуміють певну територію, на якій знаходитися природні лікувальні чинники, спеціальні технічні пристосування для їх лікувального використання (наприклад: пляжі, бювети, парки) і є лікувально-профілактичні установи — санаторії.

Курорти відрізняються від рекреаційних зон тим, що мають в своєму складі окрім природних лікувально-оздоровчих ресурсів систему технічних і медико-організаційних ресурсів і тому можуть надавати допомогу хворим різного профілю. У свою чергу, рекреаційні зони мають лише природні оздоровчі ресурси і розраховані для оздоровлення здорових людей і профілактики у них хронічних захворювань.

Медична наука, що вивчає використання природних чинників для відновлення (медичній реабілітації) здоров'я людини називається курортологією.

Медична наука, що вивчає використання природних чинників для профілактики захворювань у здорових людей називається медична валеологія.

Курорти діляться за наявностю на них ресурсів природних лікувальних чинників:

• кліматичні — мають в своєму розпорядженні лікувальне повітря (аеротерапія — високогірна, лісова, степова, пустельна тощо), сонце (геліотерапія) і море / океаном (таласотерапія).


• бальнеологічні — мають в своєму розпорядженні лікувальні води для зовнішнього і внутрішнього використання (гідротерапія), лікувальними грязями (пелоїдотерапія) і лікувальною нафтою (озокеритотерапія, нафталонотерапія). Останнім часом використовують поняття — SPA-курорти, що є синонімом бальнеологічних курортів.


• із спеціальними чинниками — наприклад, лікування кумисом.

Див. також |

• Термальні води


• Онсен (温泉)


• 
  Куяльницький курорт, Одеса


• Russians Free (послуга)

Джерела |

• Курортні ресурси України. / За ред. М.В. Лободи. — К.: Тамед, 1999. — 344 с.


• 
  Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.


• Словник іншомовних слів, Головна Редакція УРЕ АН УРСР. — К., 1975. — С. 379

Посилання |

• 
  Курорт // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
  


• 
  Лікувально-оздоровчі зони // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
  


• 
  Санаторно-курортний заклад // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
  


• Закон України "Про курорти"


• Любіцева О.О., Стафійчук В.І. Розвиток курортної справи в Україні

Нормативний контроль GND: 4033803-4