Міністерство інфраструктури України
Міністерство інфраструктури України | |
---|---|
Загальна інформація | |
Країна | Україна |
Дата створення | 9 грудня 2010 року |
Попередні відомства | Міністерство транспорту та зв'язку України Міністерство культури і туризму України (частково) |
Керівництво діяльністю здійснює | Кабінет Міністрів України |
Штаб-квартира | м. Київ, Проспект Перемоги, 14 |
Річний бюджет | 658.32 млн. ₴ (2019)[1] |
Відповідальний міністр | Омелян Володимир Володимирович |
Підвідомчі органи | Державна авіаційна служба України Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті Державна служба автомобільних доріг України Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України Державна спеціальна служба транспорту Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті Укрзалізниця Укррічінспекція Державне агентство України з туризму та курортів |
Ключовий документ | Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» |
ЄДРПОУ | 37472062 |
Офіційний сайт | |
Україна |
---|
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
Правова система
|
Глава держави
|
Виконавча влада
|
Законодавча влада
|
Судова влада
|
Вибори та референдуми
|
Територіальний устрій
|
Міжнародні відносини
|
Категорія • Інші країни |
Міністерство інфраструктури України — утворене 9 грудня 2010 року[2] шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.
Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку), а також Міністерства культури і туризму України в частині функцій з реалізації державної політики у сфері туризму[3].
Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).
Зміст
1 Міністр
2 Історія
2.1 Будинок міністерства
3 Структура
4 Дорадчі органи
5 Див. також
6 Повна контактна інформація (прізвища, біографії, телефони)
7 Виноски
8 Посилання
Міністр |
Міністерством керує Міністр інфраструктури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
- Державна авіаційна служба України
- Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті
- Державна служба автомобільних доріг України
- Державна спеціальна служба транспорту
- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
- Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті
- Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів
Державне агентство України з туризму та курортів (ліквідовано[4])
З 14 квітня 2016 р. міністром є Омелян Володимир Володимирович[5].
Історія |
Міністерство транспорту та зв'язку України — колишній центральний орган виконавчої влади України. 9 грудня 2010 року міністерство реорганізоване[2] в Міністерство інфраструктури України.
Міністерство транспорту та зв'язку України здійснювало керівництво дорожньо-транспортним комплексом, відповідало за його розвиток, координувало роботу об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього господарства, що входили у сферу його управління.
Керівництво підприємствами транспорту і дорожнього господарства Міністерство транспорту та зв'язку України здійснювало через галузеві урядові органи управління.
Основними завданнями міністерства були: здійснення державного керування транспортним комплексом України; реалізація державної політики становлення і розвитку дорожньо-транспортного комплексу України для забезпечення своєчасного, повного і якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях; забезпечення взаємодії і координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього комплексу, здійснення заходів для створення єдиної транспортної системи України; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту усіх форм власності; забезпечення входження дорожньо-транспортного комплексу України до європейської та світової транспортних систем на принципах Європейської транспортної політики.
Будинок міністерства |
Центральний апарат міністерства розташований у хмарочосі в Києві на проспекті Перемоги, 14.
Структура |
- Керівники структурних підрозділів (прізвища, телефони)
Департаменти, управління та служби Міністерства транспорту та зв'язку України
- Сектор аналітичного забезпечення роботи Міністра та колегії (Патронатна служба)
- Сектор з питань взаємодії з ЗМІ та громадськістю
- Управління персоналу
- Департамент економіки та фінансів
- Департамент політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму
- Департамент безпеки
- Департамент державної політики в галузі залізничного транспорту
- Департамент державної політики в галузі морського та річкового транспорту
- Департамент стратегічного розвитку автомобільних доріг
- Департамент правового забезпечення
- Департамент міжнародного співробітництва
- Департамент державної власності
- Управління фінансового контролю та запобігання економічним правопорушенням
- Управління контролю та діловодства
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності, бюджетного фінансування
- Режимно-секретний сектор
- Сектор мобілізаційної роботи
Дорадчі органи |
При міністерстві утворено громадську раду[6][7].
Див. також |
- Список міністрів інфраструктури України
- Міністерство шляхів УНР / Державний секретаріат комунікацій ЗУНР (Державний секретаріат шляхів ЗУНР, Державний секретаріат пошти і телеграфу ЗУНР)
- Міністерство пошти і телеграфів УНР
- Міністерство автомобільного транспорту УРСР
- Міністерство будівництва і експлуатації автомобільних шляхів УРСР
- Міністерство зв'язку УРСР
Міністерство шляхів сполучення РСФРР/СРСР (Конарєв Микола Семенович, Каганович Лазар Мойсейович, Троцький Лев Давидович)
Міністерство транспорту та зв'язку України (Міністерство транспорту України, Міністерство зв'язку України)
Повна контактна інформація (прізвища, біографії, телефони) |
- Офіційна Україна сьогодні
Виноски |
↑ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 457 — офіційний сайт Верховної Ради України
↑ аб Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла... | від 09.12.2010 № 1085/2010. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-03.
↑ Про Положення про Міністерство інфраструктури України | від 12.05.2011 № 581/2011 (Сторінка 1 з 2). zakon5.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-12.
↑ Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла... | від 10.09.2014 № 442. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-06-12.
↑ Про формування складу Кабінету Міністрів України | від 14.04.2016 № 1097-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2016-10-06.
↑ НАКАЗ Міністерства інфраструктури України Про створення Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України. Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-06-12.
↑ Положення про Громадську раду при Міністерстві інфраструктури України. Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-06-12.
Посилання |
- Офіційний веб-сайт
|