Ufdjrw

Тромбо́н (італ. trombone, збільшуване від tromba — труба; нім. Posaune) — музичний інструмент сімейства мідних
духових.

Складається з двічі зігнутої циліндричної труби, загальною довжиною близько 300 см, діаметром — від 15 мм. На верхню частини труби встановлюється мундштук, через який музикант вдуває повітря. Верхня частина труби завершується розтрубом. Середня частина — розсувна, називається кулісою. Висуваючи кулісу, музикант збільшує об'єм вібруючого повітря та, відповідно, понижає звук інструменту. Усього використовується 7 позицій куліси, що понижують звук на відповідну кількість півтонів. В положенні всунутої куліси (1-а позиція) при передуванні видобуваються звуки натурального звукоряду від ноти B1displaystyle B_1. Плавне пересування куліси дозволяє досягти ефекту глісандо. В басових тромбонах використовується також квартвентиль, що підключаючи додаткову крону, знижує звук на кварту. Специфічним засобом зміни характеру звуку на трубі є сурдина.

Діапазон тромбону — від B1displaystyle B_1 до f2displaystyle f^2, в тромбонах без квартвентиля — з пропуском звуків H1displaystyle H_1 — E. В партитурі партія тромбонів пишуться нижче партіями валторн і труб. Ноти для тромбону пишуться в теноровому або альтовому ключах. Партію басового тромбону, як правило, пишуть на одному рядку з партією туби під партією тромбонів в басовому ключі.

Тромбон також широко використовується в джазі, особливо в оркестрах діксіленду та свінгу.

Серед українських тромбоністів: Степан Ганич, Ізраїль Ганзбург, Василь Гарань.

Література |

• Тромбон: історія і сьогодення : навч. посіб. для використання в навч.-виховному процесі вищ. навч. закладів культури і мистецтв ІІІ-ІV рівнів акредитації / Г. П. Марценюк ; Київський національний ун-т культури і мистецтв. - К. : КНУКМ, 2006. - 104 с.: фото. - Бібліогр.: с. 100-103. - ISBN 966-602-106-4