Летюча миша (оперета)
Летюча миша нім. Die Fledermaus) - оперета Й. Штрауса на 3 дії. Німецьке лібрето Карла Хаффнера і Ріхарда Жене на основі фарсу німецького драматурга Юліуса Родериха Бенедикса «Тюремне ув'язнення» і водевілю французьких авторів Анрі Мельяка і Людовика Галеві «Новорічний вечір» (фр. Le réveillon). Прем'єра відбулася 5 квітня 1874 року в театрі «Ан дер Він».
Зміст
1 Історія створення
2 Синопсис
3 Музичні номери
4 Постановки в Україні
5 Посилання
Історія створення |
В 1872 році у віденський театр «Ан дер Він» зважував можливість постановки французького водевілю Анрі Мельяка і Людовика Галеві «Новорічний вечір». Зрештою директор театру М. Штейнер відмовився від цієї думки, тим більше що сюжет Мельяка і Галеві являв собою переробку фарсу Ю. Р. Бенедікса «Тюремне ув'язнення», який йшов раніше. Чорновий текст, що не знайшов застосування, директор запропонував Йогану Штраусу як лібрето нової оперети «Летюча миша» [1].
Веселий, дотепний, святковий дух лібрето сподобався Штраусу, і вся партитура була закінчена ним за 6 тижнів, вже 5 квітня 1874 року відбулася прем'єра. Спочатку «Летюча миша» великої популярності не мала, але тим не менш не сходила з репертуару віденських театрів. Через 3 роки перероблена версія (під назвою «Циганка») здобула успіх у Парижі, потім оперету почали ставити всюди, включаючи Австралію і Індію [1]. Остаточний тріумфальний успіх прийшов через 20 років, після появи нової редакції (Густав Малер, Гамбург).
Синопсис |
- Дія I
Покоївка комерсанта Генріха Айзенштайна, гарненька Адель, мріє про артистичне життя. Безнадійно закоханий у дружину комерсанта, Альфред просить Адель допомогти йому зустрітися з Розаліндою. На знак вдячності він дає дівчині запрошення на маскарад, який влаштовує граф Орловський.
Адель і Розалінда обговорюють нову сукню господині. Входить Генріх. З обуренням він розповідає, що йому присуджено вісім діб тюрми — через лісничого, який здався Генріхові рябчиком. Директор театру Фальк співчуває своєму другові, з горя вони вирішують повеселитися на маскараді в графа Орловського.
До Розалінди, як і обіцяв, приходить Альфред. Вона не хоче його ні бачити, ні чути. Але в цей момент до кімнати заходить директор тюрми Франк, і, вважаючи Альфреда чоловіком Розалінди, заарештовує його.
- Дія II
Маскарад в домі графа Орловського. Двоє друзів упадають за жінками, які їм сподобалися: Генріх — за Летючою мишею, Фальк — за дамою в рожевому, не розпізнавши в них Розалінди й Адель. У пориві освідчення в коханні Генріх презентує своїй обраниці годинник — подарунок дружини.
Адель із задоволенням використовує нагоду помститися директорові театру за колишню зневагу і втішається його роллю лакея.
Випадково Генріх довідується, що комерсант Айзенштайн ще звечора перебуває за ґратами. Хміль раптово вивітрюється з нього: хто ж цей невідомий «чоловік» його дружини?
Бал продовжується, та не для нашого героя.
- Дія III
Тюрма. Альфред прагне довести помилковість свого арешту і вимагає, щоб до нього запросити адвоката. Приходить адвокат Блінд. З'являється і Генріх. Він вирішує використати вбрання адвоката, щоб виявити зраду дружини. Надходить Розалінда. Генріх великодушно прощає їй зраду з умовою, що відтепер вона житиме під його строгим контролем. Розалінду це не влаштовує. Допитуючись у Генріха про годинник, вона розкриває таємницю і мстить чоловікові.
До тюрми приходять інші учасники маскараду, бо в графа Орловського все вино випили. А де ж можна дістати шампанського, як не в директора тюрми? Тут з'ясовуються всі загадки маскараду.
За добре виконану «роль» баронеси Адель запрошують до театру. І життя продовжується, сповнене чудових маскарадів і легких інтриг.
Музичні номери |
УВЕРТЮРА
- Перший акт
- Дует Аделі і Альфреда (Taeubchen, das entflattert ist)
- Арія Аделі (Hahahaha!)
- Тріо Розалінди, Айзенштайна і адвоката (Nein, mit solchen Advokaten)
- Дует Фалька і Айзенштайна (Komm mit mir zum Souper)
- Тріо Розалінди, Айзенштайна і Аделі (So muss allein ich bleiben)
- Тріо Розалінди, Альфреда та Франка (Trinke, Liebchen, trinke schnell)
- Другий акт
- Ансамбль гостей (Ein Souper heut 'uns winkt)
- Дует Орловського та Айзенштайна (Ich lade gern mir Gaeste ein)
- Ансамбль (Ach, meine Herren und Damen)
- Куплети Аделі (Mein Herr Marquis, ein Mann wie Sie)
- Хор (Wie fliehen schnell die Stunden fort)
- Дует Розалінди і Айзенштайна з годинником (Dieser Anstand, so manierlich)
- Пісня Розалінди про батьківщину (Klaenge der Heimat!)
- Ансамбль (Im Feuerstorm der Reben)
- Ансамбль (Herr Chevalier, ich gruesse Sie!)
- Ансамбль (Genug damit, genug!)
- Антракт
- Третій акт
- Арія Франка (Hahaha, da bin ich wieder in meinem Palais)
- Арія Аделі (Spiel 'ich die Unschuld vom Lande)
- Тріо Розалінди, Айзенштайна і Альфреда (Ich stehe von Zagen)
- Фінал (O Fledermaus, o Fledermaus)
Постановки в Україні |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Летюча миша у постановці Львівської опери |
Деякі українські театри "Летючу мишу" ставлять в українському перекладі, зокрема Львівська національна опера[2], Вінницький музично-драматичний театр (в перекладі Зої Красуляк)[3]
Київська національна оперета, натомість, віддає перевагу російському перекладу М. Ердмана, М. Вольпіна[4], так само як і московська оперета[5].
Посилання |
Постановки у світі, Operabase.com
↑ аб Владимирская А. Р. Звёздные часы оперетты, 1-е издание, стр. 46-49.
↑ Летюча миша. Сайт Львівської національної опери
↑ Театральний сезон у Вінниці відкриє «Летюча миша» в українському перекладі
↑ Національний театр оперети. Репертуар
↑ Московский театр оперетты