Бубон
Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки — брязкальця. Відомий з давніх часів.
Має вигляд круглого тонкого дерев'яного обруча, з одного боку обтягнений шкірою. З протилежного боку натягують жильні струни або дротики, на які підвішують дзвіночки. У спеціальні прорізи монтують металеві брязкальця, що за формою нагадують тарілки від барабана, тільки в мініатюрі. Хоча бувають бубони і без брязкалець.
Основне завдання в оркестрі: Утримувати темп, та надавати певного колориту та характеру в музиці. Використовують переважно в танцювальній музиці та похідних маршах.
Прийоми гри: удари долонею по обручу або шкірі, а також тремоло. Способи виконання тремоло:
- Швидкі навперемінні удари двох пальців по обідку (італ. com le dita)
- Трясіння всього інструмента (італ. scuotere, agitare)
- Проведення великим пальцем (зволоженим або натертим живицею, італ. sfregare con le pollice).
Використовується в різних ансамблях і оркестрах і як окремий акомпонуючий інструмент. Записується на нитці нотними знаками відповідної тривалості: ударами по шкірі — штилями вниз, по обідку — вгору.
Бубон був найпоширенішим ударним інструментом в українській народній музиці (інша назва — решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою, — це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в Україні ще за часів Київської Русі. Бубон супроводжував танцювальну музику, входив до складу полкової музики війська Запорізького.
Див. також |
- Бубонець
- Тамбурин
- Тимпан (інструмент)
- Даф
Джерела |
- О. Андрєєва. Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. — Київ : Музична Україна, 1985. — 72 с.
- Українські народні музичні інструменти
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|