Еліптична галактика
Карликова еліптична галактика Мессьє 32 (NGC 221)
Еліпти́чна гала́ктика — галактика, контури якої мають більш-менш еліпсоподібну форму. Яскравість такої галактики плавно зменшується від центра до периферії. Еліптичні галактики позначають латинською літерою E, після чого ставлять число (n = 0—7), яке характеризує міру стиснення видимої проекції галактики на площину спостереження (а не реальну форму галактики, яку може бути важко встановити).
Число n визначають зі співвідношення n = 10 (a–b) / a, де a і b — велика і мала піввісь зображення, що спостерігається. Для круглого зображення n = 0. Зображення зі стисненням n > 7 не спостерігали[1]. Стиснення еліптичних галактик свідчить про те, що вони обертаються.
Середній спектральний клас еліптичних галактик — G4. Основне населення — зорі пізніх спектральних класів. Більшість еліптичних галактик практично не мають у своєму складі міжзоряного газу, тому зореутворення там майже не відбувається. Населення цих галактик — старі зорі, подібні до Сонця або менш масивні[1].
Частка еліптичних галактик у загальній кількості становить ~25 %. За розмірами ці галактики дуже різноманітні — серед них трапляються як велетенські з масою 1013мас Сонця, так і карликові — 105 мас Сонця[1].
Карликові еліптичні галактики |
Еліптичні галактики, світність яких не перевищує 108L☉, вважають карликовими. Їх позначають dE (від англ. dwarf — карлик). Принципових відмінностей від еліптичних галактик високої світності вони не мають[2].
Примітки |
↑ абв Галактики карликові, 2003
↑ Карликові еліптичні галактики, 2003
Література |
Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.
Галактики карликові, c. 91.
Карликові еліптичні галактики, c. 206.
| ||||||||||||||||||||||||||
Портал «Астрономія»
