Інсбруцький університет
| Інсбруцький університет імені Леопольда і Франца | |
|---|---|
| Leopold-Franzens-Universität Innsbruck|день університету | |
47°15′47″ пн. ш. 11°23′02″ сх. д. / 47.26305555558377591° пн. ш. 11.383888888916779081° сх. д. / 47.26305555558377591; 11.383888888916779081Координати: 47°15′47″ пн. ш. 11°23′02″ сх. д. / 47.26305555558377591° пн. ш. 11.383888888916779081° сх. д. / 47.26305555558377591; 11.383888888916779081 | |
| Країна | |
| Розташування | Інсбрук |
| Засновано | 1669 |
| Ректор | Карлгайнц Точтерль |
| Студентів | 20 037 (2006/2007) |
| Професорів | 1145 |
| Випускники | Категорія:Випускники Інсбруцького університету |
| Штаб-квартира | Інсбрук |
| Адреса | Інсбрук, Австрія |
| Сайт | uibk.ac.at |
| IP v4 | 138.232.0.0/16[1] |
| | |
Інсбруцький університет імені Леопольда і Франца (нім. Leopold-Franzens-Universitat Innsbruck) — навчальний заклад у місті Інсбрук, Австрія, має статус університету з 1669 року.
Сьогодні — найбільший освітній центр австрійської землі Тіроль і третій у країні за кількістю студентів після Віденського та Ґрацького університетів.
Зміст
1 Історія
2 Факультети
3 Будинки й цікаві місця
4 Визначні викладачі й випускники
5 Університет Інсбрука в популярній культурі
6 Посилання
Історія |
В 1562 році в Інсбруку було засновано єзуїтську школу граматики (зараз «Інсбруцька академічна гімназія»), яка фінансувалася соляними шахтами в місті Галл-ін-Тіроль. В 1669 році указом імператора Леопольда I школу булу перетворено на університет з чотирма факультетами. Пізніше статус навчального закладу був знижений до ліцею, але в 1826 році імператор Франц II відновив університет під назвою «Інсбруцький університет». Тож зараз у повній назві університету присутні імена обох його засновників.
У 2005 році в бібліотеці університету були знайдені копії листів, написаних імператорами Фрідріхом II і Конрадом IV. Їх привезли до Інсбрука у XVIII столітті з колишнього монастиря, що знаходився в місті Шнальс.
Факультети |
У 2004 році університет був реорганізований і 6 факультетів, що існували раніше, було розділено на 15 нових.
- Факультет католицької теології
- Юридичний факультет
- Факультет маркетингу
- Факультет політології та соціології
- Факультет економіки та статистики
- Освіти, робочої комунікації і психотерапії
- Факультет історії філософії
- Факультет філософії та культурології
Біологічний факультет- Факультет хімії та фармакології
- Факультет географії і атмосфери
- Факультет математики, інформатики та фізики
- Факультет психології та спорту
Архітектурний факультет
Будівельний факультет
З 1 січня 2004 року медичний факультет було виокремлено зі складу університету і він став окремим вишем під назвою Інсбруцький медичний університет.
Будинки й цікаві місця |
Кампусу в університеті не має, оскільки будівлі університету розташовані в різних частинах міста. Найважливіші з них:
- Будинок теологічного факультету, що відкрився у 1562 році як єзуїтська школа, а також єзуїтська церква, що використовувалась університетом.
- Будинок університетської бібліотеки, відкритої в 1924 році.
- Будинок наукового та будівельного факультетів, відкритих в 1969 році.
- Прибудова до головної будівлі «Geiwi tower» для колишнього факультету паранормальних наук, споруджена в 1976 році.
- Будинок факультету соціальних наук, побудований на базі колишніх бараків в 1997 році.
- Декілька клінік медичного університету, що стали Державними тірольським лікарнями
- Ботанічні сади університету
Визначні викладачі й випускники |
Йосип (Сліпий) — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Андрій (Іщак) — блажений Української греко-католицької церкви, мученик
Ганс Фішер — хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1930 року.
Віктор Франц Гесс — фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1936 року.
Шептицький Климентій Казимир — священик, блаженний Архимандрит Унівський, УГКЦ
Федоров Леонтій Леонід — священик, блаженний Екзарх Російської греко-католицької церкви, мученик
Теодор Ґартнер — мовознавець
Антон Кернер — австрійський ботанік.
Діонізій Шолдра — український живописець, архітектор та реставратор
Богдан-Тадей Галайчук — український правник, політолог, публіцист, науковець.
Іво Санадер — хорватський політик
Рудольф Агстнер — австрійський дипломат та історик.
Юрій Фединський — український правник.
Александер Ван дер Беллен — федеральний президент Австрії.
Університет Інсбрука в популярній культурі |
- У комп'ютерній грі Half-Life, доктор Гордон Фрімен почав вивчати телепортацію після ознайомлення з дослідженнями, проведеними в університеті Інсбрука.
Посилання |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інсбруцький університет |
- Офіційний сайт Інсбрукського університету Леопольда і Франца (англ.), (нім.)
- Медичний університет (нім.)
Бібліотека Інсбрукського університету (нім.)
↑ https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=138.232.0.0+-+138.232.255.255&type=inetnum