Барс сніговий
? Барс сніговий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||
Panthera uncia (Schreber, 1775) | ||||||||||||||||||||||
 Ареал барса снігового | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
ITIS:
МСОП:
NCBI:Ірбіс[2][3][4], барс[2][5], сніговий барс[3][4] (Panthera uncia) — вид ссавців з родини котових. Великий кіт, що мешкає в гірських масивах Центральної Азії від Афганістану, північної Індії (Гімалаї), північного Пакистану, до озера Байкал та східного Тибету.
Таксономічне положення цього виду невизначене. У минулому багато таксономістів включали снігового барса до роду пантер (Panthera), разом з кількома іншими найбільшими котовими, але пізніше його було розміщено у власному роді Uncia. Недавнє молекулярне дослідження свідчить на користь повернення виду в межі роду Пантера, хоч точна позиція залишається неясною.
Він не може ревти, попри неповне окостенінням під'язикової кістки, що, як думали раніше, є принциповим для здатності великих котів ревти. Проте нові вивчення показують, що здатність ревти залежить від інших морфологічних особливостей, особливо гортані, які відсутні в сніжного барса. Сніговий барс відомий через гарне хутро білувато-рудувато-коричневого кольору з плямами темного, попелясто-коричневого і чорного кольору. Хвіст — важкий і пухнастий, основа лап — також вкрита хутром для захисту від снігу та холоду.
Тривалість життя снігового барса зазвичай 15-18 років, але в неволі максимальна тривалість життя може становити і 20 років.
Зміст
1 Опис
2 Екологія
3 Ареал
4 Популяція і захист
5 Живлення
6 Розмноження
7 Інше
8 Примітки
9 Посилання
Опис |
Вагою зазвичай від 35 кг до 55 кг, сніговий барс трохи менший в середньому, ніж леопард. Виключно великі самці можуть важити аж до 75 кг, дуже маленькі самиці важать тільки 25 кг. Довжина голови і тіла становить 99-130 см, висота плеча становить близько 60 см. Хвіст має довжину 81-99 см — найдовший серед усіх котячих, якщо порівнювати з розмірами тіла. Це допомагає барсу підтримувати баланс на нерівній місцевості та нестійких поверхнях, притаманних його середовищу проживання, а також використовується, щоб прикрити ніс і пащу в дуже холодних умовах. Голова снігового барса відносно маленька, проте голова самця зазвичай набагато більш «квадратна» і ширша, ніж у самиці. Великі пухнасті лапи служать снігоступами, подібно до лап рисі. Сніговий барс має сіро-біле товсте хутро з численними плямами на голові і шиї.
Екологія |
Влітку барс зазвичай віддає перевагу життю за межами лісу, на гористих лугах і в скелястих регіонах, на висоті від 2 700 м до 6 000 м. Зимою він спускається в ліси на висоти близько 2 000 м. Барс значною мірою веде усамітнений спосіб життя, хоч матері можуть виховувати кошенят протягом тривалих періодів часу в печерах-лігвах у горах. Це — опортуністичний хижак, їсть будь-яке м'ясо, яке здобуде, і вбиває тварин, які утричі більші за нього, зокрема місцеву худобу. Його дієта складається переважно з козерогів, гвинторогих козлів, нахурів, оленів, кабанів, також як і пискух, бабаків та інших маленьких гризунів. На здобич барс нападає із засідки, якщо можливо — зверху, будучи здатним стрибати аж на 14 м.
Окремий сніговий барс живе в межах добре визначеної індивідуальної території, однак він не захищає її агресивно від інших снігових барсів. Залежно від кількості здобичі індивідуальні території можуть дуже відрізнятися за розміром: у Непалі, де здобич багата, індивідуальна територія не перевищує 12—39 км² і аж до 5—10 тварин може проживати на кожні 100 км², тоді як на території з низькою кількістю здобичі область площею 1 000 км² підтримує тільки 5 барсів.
Ареал |
Ареал снігового барса в центральній і південній Азії — гірські регіони загальною площею приблизно 1 230 000 км², ареал простягається через 12 країн: Афганістан, Бутан, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Непал, Пакистан, Росія, Таджикистан, і Узбекистан — від гір Гіндукуш в східному Афганістані і річки Сирдар'я через гори Памір, Тянь-Шань, Каракорум, Кашмір, Куньлунь і Гімалаї, до південного Сибіру. У Росії ареал покриває гори Алтай, Саяни, Танну-Ола і гори на захід від озера Байкал. У Монголії барса було виявлено у Монгольському Алтаї і Гобійському Алтаї та горах Хангай. У Тибеті він виявлений аж до Алтуньшані на півночі.
Популяція і захист |
Сніговий барс в зоопарку d'Amnéville, Франція
Сніговий барс
Сніговий барс в зоопарку Сан-Дієго, США
Загальну чисельність дикої популяції снігового барса оцінено між 4 000 і 7 500 осіб (подивіться таблицю нижче). У 1972 Міжнародний союз охорони природи помістив снігового барса в Червоний список як «вид, що перебуває під загрозою».
Також є 600—700 снігових барсів в зоопарках по всьому світі.
| Територія країни | Ареал, площа (км²) | Оцінка чисельності (приблизно) |
|---|---|---|
| Афганістан | 50 000 | 100—200 |
| Бутан | 15 000 | 100—200 |
| Китай | 110 0000 | 2 000-5 000 |
| Індія | 75 000 | 200—600 |
| Казахстан | 50 000 | 180—200 |
| Киргизстан | 105 000 | 150—500 |
| Монголія | 101 000 | 500-1 000 |
| Непал | 30 000 | 300—500 |
| Пакистан | 80 000 | 200—420 |
| Таджикистан | 100 000 | 180—220 |
| Узбекистан | 10 000 | 20-50 |
Заповідні території:
Національний парк Чітрал, в провінції Хайбер-Пахтунхва, Пакистан
Національний парк Хеміс, в східному Ладакхі, Джамму та Кашмір, Індія.
Національний парк Ханжераб на території Гілгіт-Балтистану, Пакистан.
Національний парк Нанда-Деві, в штаті Уттаракханд, Індія (природний об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО).
Національний природний заповідник Джомолунгма, Тибет, Китай.
Національний парк Сагарматха, Непал (природний об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО).
Заповідник Tumor Feng, західні гори Тянь-Шань, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Китай.
Національний парк Долина Квітів, Уттаракханд, Індія (природний об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО).
Національний парк Shey-Phoksundo, Долпа, Непал
Мисливський заказник Dhorpatan, Баглунг, Непал
Національний парк Аннапурни, західний Непал
Annapurna Conservation Area, західний Непал
Національний парк Джігме Дордже, Бутан
Гобійський національний парк, Монголія
Убсунурська улоговина, на територіальній межі Монголії і Республіки Тува Росія
Заповідник дикої природи Dibang, поблизу Anini, Індія
Заповідник Аксу-Джабагли, Казахстан
Заповідник Sarychat-Ertash State, Киргизстан
Заповідник Katun, Росія
Заповідник дикої природи Kibber, Lahaul Spiti, Гімачал-Прадеш, Індія
Національний парк Pin Valley, Lahaul Spiti, Гімачал-Прадеш, Індія
Національний парк Великі Гімалаї, Kullu, Гімачал-Прадеш, Індія
Sacred Himalayan Landscape, Непал, Індія, Бутан
Живлення |
Ірбіс є хижаком, що живе і полює поодинці. Більше всього він активний вночі, обходячи високогірні плато в пошуку здобичі. До неї відносяться гірські козли, тари, ховрахи і пищухи влітку. Взимку, спускаючись у ліси, полює на оленів, козуль і кабанів. У голодні часи він не гребує мишами та птахами. Як правило, ірбіс непомітно підкрадається до своєї здобичі і блискавично стрибає на неї. Часто використовує для цього високі камені, щоб несподівано повалити жертву додолу стрибком зверху й убити.
Розмноження |
Вагітність триває у ірбісів близько ста днів. За один раз самиця народжує від двох до п'яти кошенят, що відбувається, як правило, в укриттях між скелями. Віднедавна у зоопарках вдається отримати потомство сніжних барсів. Іноді в неволі на світ можуть з'явитися до семи кошенят за одні пологи.
Інше |
Незаконне, але фінансово привабливе полювання за хутром снігового барса істотно скоротило його популяцію. На чорних ринках Азії шкура цього звіра може принести до 60 тисяч доларів. У всіх країнах свого існування сніговий барс знаходиться під охороною держави, але браконьєрство загрожує йому як і раніше. Останнім часом кількість снігових барсів злегка зросла і складає сьогодні близько шести тисяч особин, після того, як в 1960-х їх залишалася всього тисяча.
Сніговий барс є національним символом республік Північної і Південної Осетії. Також зображення барса використане в гербі міста Алмати. Стилізований крилатий ірбіс зображений на гербі Татарстану. Є національним хижаком Пакистану.[6]
Примітки |
↑ McCarthy, T., Mallon, D., Jackson, R., Zahler, P. & McCarthy, K. (2017) Panthera uncia: інформація на сайті МСОП (версія 2017.2) (англ.) 08 November 2016
↑ аб Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 21.
↑ аб Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 179.
↑ аб Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — 231 с. — ISBN 978-966-613-977-4.
↑ Паночіні С. Словник біологічної термінології. — Харків : Рад. школа, 1931. — С. 6.
↑ National Symbols of Pakistan // The Official Web Gateway to Pakistan (англ.). Архів оригіналу за 28 листопад 2016. Процитовано 3 листопад 2015.
Посилання |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Сніжні барси в Миколаївському зоопарку. BBC Україна. 6 липня, 2016 рік. |
- Сніговий барс фотогалерея на National Geographic
- Сайт Фонду збереження сніжного барса (http://www.snowleopard.org/)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
