Ufdjrw

Едуард Бюхнер
; нім. Eduard Buchner;
	; ;
Народився	; 20 травня 1860(1860-05-20); Мюнхен, Німеччина;
Помер	; 13 серпня 1917(1917-08-13) (57 років); Мюнхен, Німеччина;
Громадянство	; Німецька імперія;
Діяльність	; біохімік, хімік, викладач університету;
Alma mater	; Мюнхенський університет Людвіга—Максиміліана;
Галузь	; біохімія;
Заклад	; Тюбінгенський університет, Вюрцбурзький університет і Вроцлавський університет;
Науковий керівник	; Адольф фон Беєр;
Член	; Леопольдина;
Відомий завдяки:	; реакція Манніха;
Нагороди	; Нобелівська премія з хімії (1907); Медаль Лібіха (1905)
	; Едуард Бюхнер у Вікісховищі?

|зображення_розмір=

Едуард Бюхнер (нім. Eduard Buchner; 20 травня 1860, Мюнхен, Німеччина — 13 серпня 1917, Мюнхен, Німеччина) — німецький хімік і біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1907 року за науково-дослідну роботу з біологічної хімії і відкриття позаклітинної ферментації.

Зміст

1 Біографія

2 Публікації

3 Примітки

4 Посилання

Біографія |

Народився в Мюнхені 20 травня 1860 року. Він почав вивчати хімію в 1884 році під керівництвом Адольфа Байера (Нобелівського лаурета з хімії 1905 року) і ботаніку у професора Негелі у Ботанічному інституті Мюнхена.

Після періоду роботи з Отто Фішером у Ерлангені, він здобув докторат Мюнхенського університету у 1888. З 1896 по 1898 був професором хімії в університеті Тюбінгена і з 1898 по 1909 професор фізіологічної хімії в університеті Бреслау (Вроцлава). З 1911 професор хімії університету Вюрцбурґа.

Бюхнер 1900 року одружився з Лоттою Сталь.

У 1907 році отримав Нобелівську премію з хімії за біохімічні дослідження позаклітинної ферментації і виділення зімази^[2].

Під час Першої світової війни Бюхнер служив у польовому госпіталі в Румунії у званні майора. Поранений 3 серпня 1917, помер від ран через дев'ять днів у Мюнхені у віці 57 років.

Публікації |

Eduard Buchner: Alkoholische Gärung ohne Hefezellen (Попереднє повідомлення). У: Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. 30, 1897, ст. 117—124(нім.)

Eduard Buchner, Rudolf Rapp: Alkoholische Gärung ohne Hefezellen. У: Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. 32, 1899, ст. 2086 (нім.)

Примітки |

↑ Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768. — Т. 22. — ISBN 978-1-59339-292-5

d:Track:Q455d:Track:Q2743906

↑ The Nobel Prize in Chemistry 1907. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2012-05-05. (англ.)

Посилання |

Rolf Ukrow: Nobelpreisträger Eduard Buchner (1860—1917) Ein Leben für die Chemie der Gärungen und — fast vergessen — für die organische Chemie. Berlin 2004, ст. 362 (нім.)

Едуард Бюхнер на сайті Нобелівського комітету.(англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q455">[http://www.britannica.com/biography/Eduard-Buchner_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q2743906|Encyclopædia_Britannica,_Inc.]],_1768._—_Т.&nbsp;22._—_ISBN_978-1-59339-292-5</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q455]][[d:Track:Q2743906]]</div>-1] Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768. — Т. 22. — ISBN 978-1-59339-292-5

d:Track:Q455d:Track:Q2743906

[2] The Nobel Prize in Chemistry 1907. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2012-05-05. (англ.)

搜尋此網誌