Ufdjrw

Республіка Азербайджан азерб. Azərbaycan Respublikası
Прапор Герб
Девіз: «Odlar Yurdu (Країна вогнів)»
Гімн: Azərbaycan Respublikasının Dövlət Himni
Столиця (та найбільше місто)	Баку 40°22′ пн. ш. 49°53′ сх. д.country H G O
Офіційні мови	азербайджанська
Форма правління	Президентська республіка
- Президент	Ільхам Алієв
- Прем'єр-міністр	Новруз Мамедов
Незалежність	від СРСР
- Проголошено	18 жовтня 1991
Площа
- Загалом	86 600 км² (112)
- Внутр. води	1,6% %
Населення
- оцінка 2014	▲ 9 494 600[1] (89)
- перепис 1999	7 953 438
- Густота	106/км² (81)
ВВП (ПКС)	2011 р., оцінка
- Повний	$94,318,000,000[2] (87)
- На душу населення	$10,340[2] (88)
ВВП (ном.)	2011 рік, оцінка
- Повний	$72,189 billion[2] (77)
- На душу населення	$7,914[2] (88)
ІЛР (2007)	▲ 0,746 (середній) (98)
Валюта	Манат (AZM)
Часовий пояс	(UTC+4)
- Літній час	(UTC+5)
Коди ISO 3166	AZ / AZE
Домен	.az
Телефонний код	+994
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Азербайджан

Азербайджа́н, офіційно Азербайджа́нська Респу́бліка (азерб. Azərbaycan Respublikası) — держава на перетині Південно-східної Європи та Західної Азії, на узбережжі Каспійського моря. Межує на півночі з Росією, на заході з Вірменією, Грузією, Туреччиною, на півдні з Іраном. Країна є членом ООН, ГУАМ та СНД.

Географія |

Докладніше: Географія Азербайджану

Супутниковий знімок території Азербайджану, березень 2003 року

Азербайджан розташований загалом у субтропічному поясі й витягнутий з північного-заходу на південний-схід в бік Каспійського моря. Азербайджан — гірська країна, де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Близько 60 % всієї території займають гори, а 40 % — низовини (Куро-Араксинська низовина).

Територія Азербайджанської Республіки становить 86.6 тис. км 2, населення 9 494 000. За інформацією ООН, Азербайджанська Республіка займає 0,06 % території світу, питома частка у всесвітньому виробництві продукції та послуг складає 0,03 %, а у міжнародній торгівлі — 0,01 %^[3].

Рельєф |

У рельєфі виділяють 5 частин:

• На півночі простяглися хребти Великого Кавказу — Головний Кавказький і Бічний з вершинами Базардюзю (4 480 м), і Шахдаг (4 250 м).


• На заході та південному заході гірська система Малого Кавказу з Шахдагським (гора Гіналдаг, 3 373 м), Мровдагським (гора Гямиш, 3 722 м), Східно-Севанським, Зангезурським (гора Капутджух, 3 906 м), Карабаським та Карабаським вулканічним нагір'ям.


• На південному-сході Ленкоранська гірська система — Талиські гори з висотами до 2 500 м (гора Кьомюркьой, 2 477 м).


• Між горами Великого і Малого Кавказу чверть площі держави займає Кура-Араксинська низовина, частина якої лежить нижче рівня океану (до —28 м). Поділяється на Ширванський, Карабаський, Мільський, Муганський і Сальянський степи.


• На узбережжі Каспійського моря розташовані Самур-Дівічинська (на північному сході) і Ленкоранська (на південному сході) низовини.

Геологія та корисні копалини |

Докладніше дивіться: Геологія Азербайджану, Сейсмічність Азербайджану.

Країна багата на корисні копалини. Є нафта (в основному на Апшеронському півострові та під дном Каспійського моря), газ, алуніти, залізна руда, мідь, поліметалеві руди, кам'яна сіль та інше. Понад 600 мінеральних джерел (найбільше відомі: Істісу типу «Карлові Вари», Бадамлинські типу «Нарзан», Сураханські). На схід від Гянджі розташоване єдине у світі родовище лікувальної нафти — Нафталан.

Клімат |

Докладніше: Клімат Азербайджану

Клімат країни різноманітний, загалом субтропічний:

• На Куро-Араксинській низовині — сухий субтропічний (січень +1 °C, липень +26 °C; опадів 200—400 мм на рік);


• На Ленкоранській низовині — вологий субтропічний, з опадами 1 400—1 700 мм;


• У передгірських і гірських районах — помірний, помірно холодний і холодний (пересічна температура січня від 0 °C до —10 °C; липня — від +20 °C до +10 °C і нижче, опадів — від 400 до 1 300 мм).

Гідрологія |

Країна малих гірських річок (понад 1000). Більшість з них належать басейну Кури. В Азербайджані протікають найбільші річки Кавказу — Кура з притоками Араксом (на кордоні з Іраном) і Алазані, які використовуються для зрошення і одержання гідроенергії. В Азербайджані налічується понад 250 озер, найбільші з них: Хаджікабюль (16 км²) і Беюкшор (10 км²).

Ґрунти і рослинність |

Ґрунти і рослинність різноманітні. У низовинах переважно сіроземи й лучні ґрунти, солончаки з напівпустельною та степовою рослинністю, вище, до 500 м, — каштанові; на схилах гір, до 2 000—2 200 м, — бурі гірськолісові з широколистяними лісами (бук, граб, дуб). Особливо розвинута лісова рослинність на південних схилах Головного Кавказького хребта. Вище 2 000—2 200 м — гірськолучні ґрунти й субальпійські та альпійські луки, яйлаги — літні пасовища. На Ленкоранській низовині жовтоземні субтропічні ґрунти, які використовують для вирощування чаю, цитрусових та ін. На схилах Талишу район вологих субтропіків. У широколистяних лісах зустрічаються релікти третинного часу (залізне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акація та ін.). В Азербайджані налічується понад 400 видів дерев і чагарників.

Тваринний світ |

Див. також: Список ссавців Азербайджану

Сучасна фауна країни налічує до 12 000 видів, з них безхребетних понад 10 тис., птахів 343, ссавців 92, прісноводних риб 88 видів тощо. У степах і напівпустелях, болотах, тугаях водяться численні гризуни, гієна, антилопа-джейран, вовк, шакал, дика свиня, наземні черепахи; в гірських лісах — бурий ведмідь, рись, сарна, олень, куниці, дятли. На Ленкоранській низовині багато водяних і чорних щурів, зустрічаються дика свиня, лісовий кіт, багато птахів. Колись тигр заходив з Ірану. У лісах Талишу — леопард, рись, борсук, у високогір'ях — дагестанська коза, сарна, грифи. Каспійське море багате на рибу. З цінних порід присутня білуга, севрюга, лосось, каспійські оселедці і тюлька, короп та інші. З ссавців у морі  присутній лише каспійський тюлень.

Історія |

Докладніше дивіться: Історія Азербайджану

Походження назви |

Азербайджан — «земля вогню» (від пожеж на поверхні стародавніх нафтових басейнів). Антична назва Atropatene арабською вимовлялася як Азербайджан.

XX століття |

Азербайджан став незалежною республікою в 1918 році. Червона армія окупувала республіку в 1920. З 1936 року Азербайджан став окремою союзною республікою СРСР. Конфлікт з Вірменією з приводу Нагірного Карабаху викликав заворушення в 1988–1989 роках. Радянські війська були введені в Баку, щоб відновити порядок. У 1990 році введено надзвичайний стан. У 1991 лідери Азербайджану підтримали путчистів у Москві (ДКНС). Після їхнього провалу Азербайджан оголосив себе незалежним. Було підписано і знову порушено перемир'я в Нагірному Карабасі, останній оголосив про свою незалежність. У грудні 1991 Азербайджан увійшов до складу СНД. У 1992 став членом ООН і приєднався до Конференції з безпеки співробітництва. Знову відновилася війна у Нагірному Карабасі. Президент Ельчибей поступився місцем колишньому лідерові Комуністичної партії Азербайджану Гейдару Алієву, а Сурет Гусейнов у 1993 очолив уряд, став прем'єр міністром.

Війна в Карабаху |

У ході кривавого конфлікту, що почався в 1990-х між вірменами і азербайджанцями з питання приналежності Нагірного Карабаху, Баку втратив контроль не тільки над Нагірним Карабахом, але і прилеглими до нього сімома районами — Агдамом, Джебраїлом, Фізулі, Кяльбаджаром, Лачином, Зангеланом і Губадли. Через війну загинуло більше 25 тис. осіб. Близько мільйона азербайджанців стали біженцями і вимушеними переселенцями.

Рада Безпеки ООН у своїх резолюціях № 822 від 30 квітня 1993 року, № 853 від 29 липня 1993 року, № 874 від 14 жовтня 1993 року і № 884 від 12 листопада 1993 року засудила окупацію території Азербайджану. Рада Безпеки зажадала також негайного, повного і беззастережного виведення вірменських озброєних формувань з окупованих територій. Вже 12 травня 1994 року між Азербайджаном і Вірменією було підписано угоду про припинення вогню.

Наразі на території Нагірного Карабаху існує невизнана Нагірно-Карабаська республіка, що має тісні економічні та військово-політичні зв'язки з Вірменією. У самопроголошеній державі проживає 140 тис. осіб, переважно етнічних вірменів. Азербайджан домагається відновлення свого контролю над Нагірним Карабахом.

Державний устрій |

Докладніше: Державний лад Азербайджану

Ільхам Алієв, президент Азербайджану

Азербайджанська держава — демократична, правова, світська республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. У Республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, а в зовнішніх — тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є.

Державна влада організується на основі принципу розподілу влади:

• 
  Законодавчу владу здійснюють однопалатні Національні збори — Міллі-Меджліс (азерб. Milli Məclis) Азербайджанської Республіки, що складається зі 125 депутатів, які обираються на 5-річний термін.^[4]

• 
  Виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки. Посада введена у 1991 році. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років. Нинішній президент Азербайджану — Ільхам Алієв. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів, що призначається президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.

• 
  Судову владу здійснюють суди. Законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень. Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. До складу Суду входять палати з карних і цивільних справ. Судочинство здійснюють місцеві суди.

Адміністративний поділ |

Докладніше: Адміністративний поділ Азербайджану

Територіально Азербайджан поділяється на 59 районів (множина азерб. rayonlar, однина азерб. rayon), 11 міст (множина азерб. şəhərlər, однина азерб. şəhər) і 1 автономну республіку (азерб. muxtar respublika) — Нахічеваньську Автономну Республіку. Автономія Нагірного Карабаху була офіційно ліквідована в 1991 році. Фактично більша частина території автономії непідконтрольна центральній владі.

Політичні партії |

Докладніше: Політичні партії Азербайджану

Після лютого 1988, коли почалася війна з Вірменією через Нагірний Карабах, на хвилі вірмено-азербайджанського конфлікту виникло кілька політичних партій і груп. Одночасно з розпадом СРСР стався крах Комуністичної партії Азербайджану. 14 вересня 1991 році на XXIII надзвичайному з'їзді була прийнята резолюція про її саморозпуск. Проте багато колишніх комуністів зберегли керівні посади в уряді, державних і місцевих органах влади. У 1992 році був ухвалений Закон про політичні партії. Зараз діють понад 30 партій. З 1995 року провідною політичною силою країни стала партія «Новий Азербайджан» під керівництвом Гейдара Алієва. Їй належить більшість місць у парламенті.

Зовнішня політика |

Докладніше: Зовнішня політика Азербайджану

Азербайджанська Республіка налагодила дипломатичні відносини зі 160 країнами світу. У столиці Азербайджані — Баку діють 38 посольств, 2 головні консульства, 12 представництв міжнародних організацій, 7 почесних консульств. У республіці також акредитовані керівники 43 дипломатичних представництв, резиденції яких розташовані в інших містах Азербайджану (Маммедьяров). Налагодження політико-дипломатичних та економічних відносин з країнами-членами цієї організації — Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами , Кувейтом , Катаром , Оманом та Бахрейном займає особливе місце у зовнішній політиці Азербайджану — в межах об'єднання ССАГПЗ (1981)^[5] .

Основні дипломатичні відносини Азербайджан підтримує з Ізраїлем, Іраном, Казахстаном, США, Росією, Туреччиною, Італією. Азербайджан бере участь у багатьох світових і регіональних міжнародних організаціях:

• 
  ООН;


• 
  ОБСЄ;


• 
  СНД;


• 
  Рух неприєднання;


• 
  ГУАМ;


• 
  Організація економічного співробітництва;


• 
  Організація чорноморського економічного співробітництва;


• 
  Організація Ісламського співробітництва;


• 
  Тюркська рада;


• Програма НАТО «Партнерство заради миру».

Посольство України |

Посол: Міщенко Олександр Павлович Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці.

телефон:+994(12) 449-40-95

Економіка |

Докладніше: Економіка Азербайджану

Економічні райони Азербайджану.

Після здобуття незалежності в 1991 році Азербайджан став членом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ісламського банку розвитку та Азійського банку розвитку.^[6] Банківська система Азербайджану складається з Центрального банку Азербайджану, комерційних банків і небанківських кредитних організацій. Національний (нині Центральний) банк створений в 1992 році на базі Азербайджанського державного Ощадбанку, філії колишнього Державного Ощадного банку СРСР. Центральний банк виступає в ролі центрального банку Азербайджану, уповноваженого видавати національну валюту, азербайджанський манат, і контролювати всі комерційні банки.

У 2008 році Азербайджан посів місце у десятці найкращих реформаторів згідно з рейтингом Світового банку Doing Business Report.^[7]

Азербайджан займає також 57-е місце, сказано у Звіті з глобальної конкурентоспроможності на 2010—2011 роки, що вище інших країн СНД.^[8] До 2012 року ВВП Азербайджану виріс в 20 разів у порівнянні з його рівнем 1995 року.^[9]

Азербайджан — індустріально-аграрна держава, основний нафтогазовидобувний район Закавказзя. Основні галузі економіки: нафто- і газовидобувна, нафтопереробна, обладнання для нафтовидобутку, рудовидобувна, чорна і кольорова металургія, цементна, хімічна і нафтохімічна, текстильна, машинобудування (нафтопромислове обладнання, електронна, електротехнічна, приладобудівна, харчосмакова промисловість).

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. ВВП на 2001 рік становило $3,4 млрд, темп його зростання — 10 %, на душу населення припадає $431. Прямі закордонні інвестиції (2000 рік) — $748 млн. Імпорт — $3,3 млрд (головним чином Росія — 21,9 %; Туреччина — 13,8 %; США — 8,0 %; Іран — 4,6 %; Німеччина — 4,5 %). Експорт (нафта і нафтопродукти — до 91 % експорту) — $1,2 млрд (головним чином Італія — 33,7 %; Росія — 8,9 %; Туреччина — 7,4 %; Грузія — 2,6 %; Іран — 2,4 %).

Нафтогазова промисловість |

Ключовий сектор економіки — нафтогазовий (58 % від ВВП). У структурі паливної промисловості нафта і газ займають основне місце. Нафтопродукти у великій кількості експортуються.

Розвідані запаси газу в Азербайджані складають близько 1,5 трильйонів кубометрів газу, найбільше відоме родовище «Шах-Деніз» — запаси понад 1,2 трильйонів кубометрів. При цьому в 2007 році країна видобувала лише 28 мільярдів кубометрів.

Сільське господарство |

Докладніше: Сільське господарство Азербайджану

Другим важливим сектором азербайджанської економіки є сільське господарство. На сільськогосподарські землі припадає 46 % загальної площі країни (близько 50 % з них пасовища). Вирощують зернові, технічні (бавовник, тютюн), субтропічні (ґранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляють натуральний шовк.

Дивіться також: Виноробство в Азербайджані

Транспорт |

Докладніше: Транспорт Азербайджану

Транспорт — залізничний, автомобільний, розвинений трубопровідний. Баку — основне портове місто і перевалочний пункт для нафти, нафтопродуктів, лісу. Найбільші міста Азербайджану пов'язані з Баку і між собою. В Баку є міжнародне летовище.

Дивіться також: Корисні копалини Азербайджану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Азербайджану, Гірнича промисловість Азербайджану.

Населення |

Демографічна крива Азербайджану (в тисячах).

Населення країни становить 9 164 600 осіб (станом на 2011 рік)

Згідно з статистичними даними, у 2001 році діти й підлітки у віці до 15 років становили 32 % населення, група економічно активного населення (чоловіки у віці 16—62 років, жінки — 16—57 років) — 59 %, люди пенсійного віку — 9 %.

Високий рівень приросту населення був характерний для Азербайджану в період з 1979 по 1989 роки і становив 1,7 % на рік. У 1990-х роках темпи приросту населення сповільнилися: з 1991 по 1998 рр. вони оцінювалися в 0,5—0,7 % на рік, у 2001 становили 0,4 %. Згідно з даними 2001 року, тривалість життя — 63 роки (58,6 років — для чоловіків і 67,5 — для жінок). Дитяча смертність — 83,08 немовлят на 1000 новонароджених.

51 % населення країни проживає в містах, причому більше половини з них зосереджені у Великому Баку і Сумгаїті. Населення Баку становить 1,817 млн осіб, а всього столичного регіону — 2,072 млн. Другим за кількістю населення містом країни є Гянджа — 301,4 тис., третім — Сумгаїт — 288,4 тис. чоловік. Інші великі міста — Мінгечаур, Ширван, Нахчевань, Ленкорань.

Демографія |

• 
  1990 — 7 145 600 осіб,


• 
  2010 — 9 000 000 осіб.^[11]

Культура |

У країні працюють Азербайджанський державний музей килима і народного прикладного мистецтва імені Лятіфа Керімова, Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, Азербайджанський державний музей музичної культури.

У 2011 році Нігяр Джамал разом з Ельдаром Гасимовим брали участь в азербайджанському відборі на Євробачення — Milli Seçim Turu 2010. Дует виграв конкурс з 11 очками, і це надало можливість Нігяр і Ельдару представити Азербайджан на пісенному конкурсі Євробачення 2011, який проходив у травні 2011 року в Дюссельдорфі, Німеччина. Дует здобув переконливу перемогу, отримавши 221 бал. Тоді по 12 балів віддали Азербайджану — Росія, Туреччина, Мальта; 10 балів — Україна, Сан-Марино, Хорватія, Румунія, Молдова.

Пісня «Running Scared» написана шведською авторською командою — Стефаном Орном, Сандрою Б'юрман і Аяном Фаргухансоном. Цей же гурт написав пісню для іншої виконавиці від Азербайджану на «Євробаченні» — Сафурі Алізаде («Drip Drop»).

Наука |

Докладніше: Освіта в Азербайджані

Спорт |

Докладніше: Спорт в Азербайджані

Азербайджан насамперед відомий своїми борцями у греко-римському і вільному стилях, дзюдоїстами і боксерами. Усі вони на Літніх Олімпійських іграх у Пекіні 2008 року здобули 7 медалей — золото, 2 срібла і чотири бронзи.

Золоті медалі 1. Ельнур Маммадлі Дзюдо 73 кг Чоловіки

Срібні медалі

1. Віталій Рахімов Греко—римська боротьба 60 кг Чоловіки


2. Ровшан Байрамов Греко—римська боротьба 55 кг Чоловіки

Бронзові медалі

1. Мовлуд Міралієв Дзюдо 100 кг Чоловіки


2. Марія Стадник Вільна боротьба 48 кг Жінки


3. Хетаг Газюмов Вільна боротьба 96 кг Чоловіки


4. Шахін Імранов Бокс Напівлегка вага Чоловіки

Див. також |

• Список міст Азербайджану


• Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азербайджані


• Список азербайджанських художників


• Президент Азербайджану


• Прем'єр-міністри Азербайджану


• Університет «Хазар»

Література |

1. 
   Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Виноски |

Посилання |

Азербайджан у сестринських Вікіпроектах
	Означення у Вікісловнику?
	Новини у Вікіновинах?
	Азербайджан у Вікімандрах?
	Азербайджан у Вікісховищі?

• 
  Азербайджан // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ


• Azerbaijan Links News


• Azerbaijan Photo Gallery


• Azerbaijan.az

Це незавершена стаття про Азербайджан. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Грузія	Росія
Вірменія		Каспійське море
	Іран

п о р Азербайджан у темах Державні символи Прапор • Герб • Гімн Державний лад Конституція (Право) • Міллі Меджліс (Парламент) • Президент • Прем'єр-міністр • Міністерство внутрішніх справ • Політичні партії • Адміністративний поділ • Паспорт громадянина Азербайджану Зовнішня політика Міністерство закордонних справ • Список дипломатичних місій Азербайджану • Список дипломатичних місій в Азербайджані • ГУАМ • Українсько-азербайджанські відносини Транспорт Залізничний транспорт • Аеропорти • Азербайджанські авіалінії • Бакинський метрополітен • Поромна переправа Баку — Туркменбаші • Нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан • Худаферинські мости Економіка Економічні райони • Гірнича промисловість • Корисні копалини • Нафтова промисловість • Нафта і газ • Центральний Банк • Манат • Бакинська фондова біржа • Туризм (Всесвітня спадщина ЮНЕСКО) Історія Держава Ширваншахів (861—1538) • Кара-Коюнлу (1375—1468) • Ак-Коюнлу (1378—1501) • Азербайджанська Демократична Республіка (1918—1920) • Азербайджанська РСР (1920—1991) • Карабаський конфлікт (1987—1994 1994—) Географія Геологія • Рельєф • Гори • Печери • Гідрогеологія • Сейсмічність • Землетруси • Гідрографія • Клімат • Ліси • Столиця • Міста • Населення Культура Мови (Азербайджанська мова) • Література • Театр • Кухня (Виноробство) • Свята • Архітектура • Філософія Спорт Азербайджан на Олімпійських іграх • Збірна з футболу • Кубок з футболу • Суперкубок з футболу • Збірна з шахів Природа Список ссавців • Список заповідників • Список національних парків • Червона книга • Флора Освіта Список університетів • Національна академія наук • Національна бібліотека Інше Пошта (Історія та марки) • Інтернет (.az)

п о р Адміністративний поділ Азербайджану Райони Агдамський ·  Агдаський ·  Агджабединський ·  Агстафинський ·  Агсуйський ·  Аджикабульский ·  Апшеронський ·  Астаринський ·  Бабецький ·  Бардинський ·  Бейлаґанський ·  Білясуварський ·  Гейгельський ·  Гейчайський ·  Геранбойський ·  Ґабалинський ·  Ґазаський ·  Ґахський ·  Ґобустанський ·  Ґубинський ·  Ґусарський ·  Дашкесанський ·  Джалілабадський ·  Джебраїльський ·  Джульфинський ·  Євлахський ·  Заґатальський ·  Зангеланський ·  Зардобський ·  Імішлінський ·  Ісмаїллинський ·  Кедабекський ·  Кельбаджарський ·  Кенгерлінський ·  Кубатлинський ·  Кюрдамирський ·  Лачинський ·  Лерікський ·  Масаллинський ·  Нефтечалинський ·  Огузький ·  Ордубадський ·  Саатлинський ·  Сабірабадський ·  Садарацький ·  Сальянський ·  Самухський ·  Сіазанський ·  Тертерський ·  Товузький ·  Уджарський ·  Фізулинський ·  Хачмазький ·  Хизинський ·  Ходжавендський ·  Ходжалинський ·  Шабранський ·  Шагбузький ·  Шамахинський ·  Шамкірський ·  Шарурський ·  Шекінський ·  Шушинський ·  Ярдимлинський Міста Баку · Гянджа · Ленкорань · Мінгечаур · Нафталан · Нахічевань · Сумгаїт · Ханкенді · Ширван Автономія Нахічевань (місто Нахічевань · Бабецький • Джульфинський • Кенгерлінський • Ордубадський • Садарацький • Шагбузький • Шарурський) Регіони, виділені курсивом, частково або повністю контролюються Нагірно-Карабаською республікою

п о р Країни Європи Незалежні Австрія · Азербайджан1 · Албанія · Андорра · Бельгія · Білорусь · Болгарія · Боснія і Герцеговина · Ватикан · Велика Британія · Вірменія1 · Греція · Грузія1 · Данія · Естонія · Ірландія · Ісландія · Іспанія · Італія · Казахстан1 · Кіпр1 · Латвія · Литва · Ліхтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Нідерланди · Німеччина · Норвегія · Північна Македонія · Польща · Португалія · Росія1 · Румунія · Сан-Марино · Сербія · Словаччина · Словенія · Туреччина1 · Угорщина · Україна · Фінляндія · Франція · Хорватія · Чехія · Чорногорія · Швейцарія · Швеція Залежні та інші території Данія Фарерські острови (установча земля) Фінляндія Аландські острови (автономний регіон) Норвегія Свальбард · Ян-Маєн (невключені території) Велика Британія Акротирі і Декелія1 (суверенні військові бази) · Гібралтар (заморська територія) · Гернсі · Джерсі · Острів Мен (коронні володіння) Невизнані Республіка Абхазія1 · Косово · Нагірно-Карабаська Республіка1 · Південна Осетія1 · Турецька Республіка Північного Кіпру · Придністровська Молдавська Республіка 1 Частково в Азії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.

п о р Державні утворення тюркських народів Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Казахстан •  Киргизстан •  Туреччина • Північний Кіпр1 •  Туркменістан •  Узбекистан (Каракалпакстан) Територіальні утворення у складі інших держав  Іран — Зенджан • Південний Азербайджан |  Монголія — Баян-Улегейський аймак |  КНР — Сіньцзян-Уйгурський автономний район |  Молдова — Гагаузія |  Росія — Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Саха • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія |  Україна — Автономна Республіка Крим Історичні держави Аварський каганат •  Ак-Коюнлу • Астраханське ханство •  Алаш-Орда • Білгородська орда •  Бухарське ханство • Велика Орда • Волзька Булгарія • Джамбуйлуцька орда • Єдисанська орда • Єдичкульська орда • Золота Орда •  Казанське ханство •  Казахське ханство •  Кара-Коюнлу • Караханідська держава • Карлуцький каганат • Касимовське ханство • Кимацький каганат •  Кокандське ханство • Кок-Орда • Конійський султанат •  Кримське ханство • Монгольська імперія •  Ногайська орда •  Османська імперія • Сибірське ханство • Стара Велика Болгарія •  Східний Туркестан • Східно-тюркський каганат •  Тимуридська Імперія • Туркестанська автономія • Тюменське ханство • Тюркський каганат • Узбецьке ханство • Уйгурський каганат •  Хівинське ханство • Хозарський каганат • Чагатайський улус 1 Турецька Республіка Північного Кіпру визнана лише Туреччиною | 2 Неповний суб'єктивний список

п о р Рада Європи Країни-члени Австрія • Азербайджан • Албанія • Андорра • Бельгія • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Велика Британія • Вірменія • Греція • Грузія • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Кіпр • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Швейцарія • Швеція • Чорногорія Країни-спостерігачі Ватикан • Ізраїль • Канада • Мексика • США • Японія Члени у минулому Чехословаччина (1991–1992) • Саар (1950–1956) Інституції Генеральний секретар • Комітет міністрів • Парламентська асамблея (Список голів, Список депутатів) • Конгрес • Комісар з прав людини • Комісія боротьби з расизмом і нетерпимістю • Європейський суд з прав людини

п о р Співдружність Незалежних Держав Члени СНД  Азербайджан •  Білорусь •  Вірменія •  Казахстан •  Киргизстан •  Молдова •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан Асоційовані члени СНД  Туркменістан (статут СНД не ратифіковано) Спостерігачі в деяких структурах СНД  Афганістан •  Монголія Колишні члени  Грузія (1993—2009) •  Україна (1993—2018) Органи СНД Рада глав держав • Рада глав урядів • Рада міністрів закордонних справ • Рада міністрів оборони • Рада міністрів внутрішніх справ • Рада об'єднаних збройних сил • Рада командувачів прикордонними військами • Рада керівників органів безпеки та спеціальних служб • Економічна рада • Міжпарламентська асамблея • Економічний суд • Статистичний комітет • Фінансово-банківська рада • Антитерористичний центр • Комісія з прав людини • Координаційно-консультативний комітет • Виконавчий комітет • економічний комітет • Рада постпредів • Банк • Об'єднана система ППО • Об'єднані Збройні Сили Спорт Збірна з футболу • Збірна з хокею з шайбою • Збірна з регбі • Чемпіонат з хокею з шайбою

п о р ГУАМ Країни-члени  Азербайджан •  Грузія •  Молдова •  Україна Колишні члени  Узбекистан

п о р Організація Чорноморського економічного співробітництва Країни-члени  Азербайджан •  Албанія •  Болгарія •  Вірменія •  Греція •  Грузія •  Молдова •  Росія •  Румунія •  Сербія •  Туреччина •  Україна Країни-спостерігачі  Австрія •  Білорусь •  Єгипет •  Ізраїль •  Італія •  Німеччина •  Польща •  Словаччина •  США •  Туніс •  Франція •  Хорватія •  Чехія

Тематичні сайти Open Directory Project · Quora Словники та енциклопедії Велика каталонська · Велика каталонська · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis · Treccani · Швейцарський історичний Нормативний контроль GND: 4068887-2 · ISNI: 0000 0001 2309 1396 · LCCN: n92000010 · NDL: 00577523 · NKC: ge131639 · VIAF: 139695406