Стрихнін
Загальні | |
|---|---|
| Хімічна назва | Стрихнідін-10-он |
 | |
Хімічна формула | C21H22N2O2 |
Молярна маса | 334,41 г/моль |
Фізичні властивості | |
| Температура плавлення | 275—285 °C |
Оптичне обертання | [α]D −139° (хлороформ), −104,3° (етанол) |
Кислотно-основні властивості | |
pKa | 8,26 |
Токсичність | |
| Пацюки, LD50 (мг/кг) | 0,96 внутрішньовенно |
Стрихні́н — безбарвна, дуже гірка на смак (поріг відчуття — 1 частина стрихніну на 700000 частин води), кристалічна речовина, за структурною будовою гетероциклічний алкалоїд. Дуже отруйна.
Токсична дія зумовлена зв'язуванням з гліциновими рецепторами мозку (є конкурентним антагоністом їхнього природного ліганду — гліцину).
Розчинність одного граму:
- у бензені 150 мл
- в метанолі 250 мл
- в етанолі 182 мл
- у хлороформі 6.5 мл
- у піридині 83 мл
Використовують як пестицид для знищення гризунів.
Отруєння стрихніном |
Смертельна доза — 0,2 г.
Симптоми: збудження, головний біль, задишка. Підвищення тонусу потиличних м'язів, витягуючий біль у жувальних м'язах, судоми до опистотонусу, спазм дихальної мускулатури, асфіксія.
Невідкладна допомога: промивання шлунку, сольове проносне, в/в барбаміл (5 мл 10% розчину), під шкіру морфін (1 мл 1% розчину), димедрол (2 мл 1% розчину). Водне навантаження. Хлоралгідрат у мікроклізмі повторно.
Джерела |
- Bitter Nemesis: The Intimate History of Strychnine Buckingham, John, CRC Press, 2007, ISBN 978-1420053159.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
