Ufdjrw

Донецьк
Герб Донецька Прапор Донецька
Преображенський собор, Донбас Палас, Драматичний театр, Площа Леніна, Міст по проспекту Ілліча та набережна Кальміусу
Основні дані
Інша назва	Шахтарська столиця, Місто мільйона троянд
Країна	Україна
Регіон	Донецька область
Район	Донецька міськрада
Код КОАТУУ	1410100000
Засноване	1869
Статус міста	з 1917 року
Поділ міста	9 районів
Населення	▼ 918 917 (01.01.2018)[1]
Агломерація	Донецько-Макіївська агломерація
Площа	358[2] км²
Густота населення	2567 осіб/км²
Поштові індекси	83000—83490
Телефонний код	+380-622, 623
Координати	48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889° пн. ш. 37.80417° сх. д. / 48.00889; 37.80417Координати: 48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889° пн. ш. 37.80417° сх. д. / 48.00889; 37.80417
Висота над рівнем моря	169 м
Водойма	Кальміус, Бахмутка
Назва мешканців	донеччанин, донеччанка, донеччани
Міста-побратими	Бохум, Шарлеруа, Кутаїсі, Пітсбург, Шеффілд, Таранто, Москва, Ростов-на-Дону, Вільнюс
День міста	остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Донецьк
До станції	26 км
До Києва
- фізична	593 км
- залізницею	801 км
- автошляхами	693 км
Міська влада
Адреса	83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, 338-09-55
Веб-сторінка	Донецька міськрада
Міський голова	Лук'янченко Олександр Олексійович
Донецьк у Вікісховищі Карта Донецьк Донецьк

Доне́цьк (МФА: [d̪oˈn̪ɛt͡sʲk] ( прослухати); раніше Олекса́ндрівка, Ю́зівка, Ста́лін, Сталіне, Ста́ліно) — місто на сході України, адміністративний центр Донецької області. З 2014 року перебуває під контролем російських окупаційних військ.

Населення за офіційними даними — 918 917 осіб (01.01.2018)^[3]. Формує міську агломерацію з чисельністю населення близько 1,7 млн мешканців.

Свою сучасну назву місто отримало від назви регіону — Донецького басейну, власне від Донецького кряжу, названого так завдяки його розміщенню уздовж річки Донець^[4].

Донецьк до початку російської агресії на Донбасі — великий промисловий та фінансовий осередок України, «шахтарська столиця» України, центр найбільш економічно розвиненого регіону України. Це був розвинений метрополіс, у якому сконцентровані високий промисловий і науковий потенціал, робітники й фахівці високої кваліфікації, розвинена інфраструктура й виробнича база. Економіку міста становлять 200 промислових підприємств із обсягом виробництва понад 50 млрд. грн. і понад 20 000 підприємств малого й середнього бізнесу, на яких зайнято близько 180 тисяч донеччан.

У наслідок збройної агресії проти України місто перейшло під контроль російських військ. Визнане Верховною Радою України тимчасово окупованою територією^[5]

Назва

Попередні назви Донецька:

•  до 1917 — Олекса́ндрівка;


• у 1917–1924 та 1941–1943^[6] — Ю́зівка;


• у 1924–1941 та 1943–1961 — Ста́лін^[7], Ста́ліне^[8], Ста́ліно^[9]

Історія

Докладніше: Історія Донецька

Заселення земель в районі сучасного Донецька розпочато запорозькими козаками у XVII столітті, та донськими наприкінці XVIII століття.

Джон Джеймс Юз

Історики та дослідники вважають датою заснування Донецька 1779 рік, оскільки в цьому році українські козаки заснували Олександрівку (нині — передмістя Донецька) після зруйнування Катериною II Запорізької Січі у 1775 році^[10].

У 1775, після ліквідації Запорізької Січі землі, які входять сьогодні до складу Донецька, були віддані нащадкові Ізюмського полковника поручику Євдокиму Шидловському. На цих землях Шидловський в 1779 році заснував слободу Олександрівка (північно-східна частина Київського району м. Донецька) і Крутоярівка (більша частина Ворошиловського району м. Донецька). Перша дістала назву на честь його старшого сина Олександра, а друга — від яру, який розділяв поселення (його залишки і сьогодні обрамляють зі сходу Міський парк культури і відпочинку). Таким чином, володіння Шидловського в сучасних межах міста простягалися від Путилівського парку до Донецького металургійного заводу.

За даними четвертого всеросійського перепису населення в 1782 в Олександрівці вже мешкало 206 чоловіків і 135 жінок.

Наприкінці XVІІІ — на початку ХІХ століття на території сучасного Донецька з'явилося ще кілька селищ: Олексіївка, Катеринівка, Любимівка, Григорівка, на території майбутнього міста вже існувала слобода Олександрівка, Григорівка, Семенівка, хутір Овечий, заснований запорізькими козаками в XVII столітті.

На початку XIX століття на території міста з'являються дрібні шахти. Новоросійський генерал-губернатор Воронцов орендував у поміщика землю і побудував на території теперішнього Донецька першу шахту — Олександрівську, де працювали 76 вільнонайманих робітників. У середині 50-х років XIX століття шахта давала 400—500 тисяч пудів вугілля на рік.

У 1869 валлієць Джон Юз розпочав будівництво металургійного заводу робітниками селища Юзівка, названого на честь засновника. Ця дата і вважається часом заснування селища. Варто нагадати, на той час на території Донецька вже існували слободи Олександрівка, Григор'ївка, Авдотьїно.

У травні 1917 селище Юзівка, з населенням уже 70 тисяч мешканців, отримало статус міста. Головну частину населення селища становили переселенці з Центральної Росії та Південної України, греки Приазов'я.

Дореволюційна Юзівка ділилася на дві частини: Заводська — район металургійного заводу, де знаходилися «Англійська колонія» — район переселенців з Великої Британії, та Новий Світ — район мешкання чиновників та ремісників. Вплив англійської культури значно позначився на архітектурі та плануванню міста.

Мешканці Юзівки під час православної служби, фото 1890-х

У 1924 місто перейменовано на Сталіно — на честь сталеливарної промисловості.

У 1932 місто стало адміністративним центром Сталінської області.

У 1941 чисельність населення міста сягнула півмільйона мешканців, у місті видобувалося 7 % вугілля, вироблялося 5 % сталі Радянського Союзу.

З 21 жовтня 1941 по 7 вересня 1943 в ході німецько-радянської війни місто було окуповане німецькими військами. За час окупації населення міста зменшилося з 507 тисяч до 175 тисяч жителів.

День Перемоги, 9 травня 2013

У 1970 ЮНЕСКО визнала Донецьк найбільш озелененим високоіндустріальним містом світу, тоді Донецьк називали «містом мільйона троянд». Цей статус місто повернуло в 2009—2010^[11][12].

У квітні 1978 населення Донецька становило понад мільйон мешканців, проте до 2010, внаслідок демографічної кризи, дещо зменшилось.

З 1991 — у складі незалежної України.

У 2008 Донецьк отримав диплом «Найкраще місто СНД» на міжнародному форумі «Мегаполіс — 21 століття» у Москві^[13].

У березні 2014 стає одним із центрів сепаратистського руху, а протягом квітня — жовтня 2014 опиняється під контролем російських військових та їхніх найманців з так званої «Донецької народної республіки».

14 листопада Донецьк було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада^[14].

Географія

Географічні координати Донецька: 48°00' пн.ш. 37°48' сх.д.^[15]. Часовий пояс — UTC+2, з переходом на літній час UTC+3. Загальна площа Донецька — 385 км². Довжина міста Донецька з півночі на південь — 28 км, зі сходу на захід — 55 км.

Місто розташоване в центральній частині Донбасу, на південь від Донецького кряжу. Географічно належить до степової зони, у верхів'ях річки Кальміус оточений невеликими лісами, пагорбами, річками та озерами.

За 115 км на південь від Донецька розташоване Азовське море. Найбільші водосховища — Кальміуське водосховище (62+38 га, на річці Кальміус) і Донецьке море (206 га), найбільша річка — Кальміус, протікає центром міста, серед малих річок — Асмолівка (13 км); Черепашкина (23 км); Бахмутка (Скоморошина); Осикова; Піщана; Казенна; Богодухівка.

На території міста Донецька розміщені 125 шахтних териконів.

Клімат

Докладніше: Клімат Донецька

Клімат Донецька помірно континентальний. Ізотерма січня −5 °C та липня +22 °C. Взимку переважають північно-східні та східні вітри, влітку — північно-західні та західні вітри. Швидкість вітру сягає 20-30 м/сек. Опадів випадає до 556 мм на рік.

Тепла погода встановлюється у кінці квітня, тримається приблизно 160—170 днів. Літо в Донецьку характеризується високою температурою повітря, посухою та різкими вітрами. Перші холодні дні бувають у жовтні, листопад із заморозками та снігом. Взимку панує Азійський антициклон. Клімат нестабільний, оскільки рівнинна місцевість дозволяє вільно рухатись атлантичним, арктичним та континентальним повітряним масам, морози часто змінюються потеплінням. Середня температура повітря взимку: мінус 3-6 °С.^[16]

Територіально-адміністративний устрій

Мапа районів Донецька:

Будьонівський    Ворошиловський    Калінінський    Київський    Кіровський

Куйбишевський    Ленінський    Петровський    Пролетарський

Разом з найближчими містами Донецьк входить у склад Донецької агломерації. До складу сучасного міста Донецька входять населені пункти Бирюки, Горбачево-Михайлівка, Ларине та Моспине. Решта колишніх передмість, такі як Вєтка, Гладківка тощо, давно стали територією міста, однак зберігають свої історичні назви як його мікрорайони.

Донецька обласна державна адміністрація та одна з копій Пальми Мерцалова у Ворошиловському районі Донецька

Територія міста Донецька поділена на 9 адміністративних одиниць — районів:

Населення

Докладніше: Населення Донецька

Донецьк входить у п'ятірку найбільших міст України. В 1978—2004 роках чисельність населення Донецька становила більш 1 мільйона мешканців. За даними всеукраїнського перепису 2001 року у міській раді мешкало 1 033 424 осіб, включаючи населення власне міста Донецька — 1 016 194 осіб.

У 2001—2004 населення зменшувалось приблизно на 5 тис. осіб на рік, в 2004—2009 — на 3,5 тис. осіб на рік. За неофіційними даними кількість людей у Донецьку становить приблизно 800 тисяч осіб (19.12.2014)^[17].

Національний склад населення Донецька за переписом населення 2001^[18]:

Економіка

Промисловість

Донецький металургійний завод, заснований Джоном Юзом у 1872 році.

Кондитерська фабрика «Конті»

Докладніше: Промисловість Донецька та Екологічна ситуація в Донецьку

Congress-Hall

Донецьк посідав друге місце в області за обсягом промислового виробництва (після міста Маріуполя) і перше місце за темпами росту.

На промислових підприємствах міста було зайнято понад 119 тисяч людей. Рівень безробіття в Донецьку — 0,7 %^[19].
Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у 2011 році — 50,0 млрд грн., загальний обсяг реалізованих послуг — 10,5 млрд грн. (зростання на 15 відсотків, відносно 2010 року)^[20].

Характерною рисою господарчого комплексу Донецька було багатогалузева спеціалізація промисловості, поєднана з розвинутим транспортним та фінансовим господарством міста. У промисловості представлені майже всі галузі, проте, у структурі промислової продукції найбільшу вагу мають підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (31,9 %), металургії (23,1 %), харчової промисловості (16,2 %), вугільної промисловості (10,5 %) та машинобудування (8,7 %).^[21]

Серед провідних підприємств важкої індустрії міста Донецький металургійний завод (близько 9 % виробництва сталі в Україні), завод «Топаз» (розробник СРТР «Кольчуга»),Донецьккокс, фінансово-промислові корпорації Донбаська паливно-енергетична компанія, Індустріальний союз Донбасу, Альтком (найбільший та найсучасніший в Україні технологічний парк спецтехніки), System Capital Management (найбільша компанія України), «DMS». Найбільші вуглевидобувні підприємства — шахта імені О. Ф. Засядька і шахта імені О. О. Скочинського. Також, Донецьк є центром хімічної промисловості — у місті розміщені великі хімічні підприємства — «Донецький завод хімічних реактивів», «Донпластавтомат». Підприємства харчової промисловості: пивоварний завод «Сармат», кондитерські концерни АВК і «Конті», завод «Геркулес» широко відомі в Україні. Серед підприємств сфери інформаційних технологій вирізняються компанія АМІ та XITEX Software. Концерн «Nord» — відомий виробник холодильників та газових плит, близько 40 відсотків продукції якого експортується в Європу.^[22]

Зовнішньоекономічна діяльність та Інвестиції

До 2014 року в Донецьку проводився Міжнародний Інвестиційний Саміт — найбільший для України бізнес-форум.^[23]

Донецьк входив у число головних ділових центрів світу. В Донецьку були зосереджені головні офіси найбільших компаній України, — фінансово-промислові групи System Capital Management, ДТЕК, Метінвест Холдинг, Індустріальний Союз Донбасу, Укрінвест, HarvEast Holding, UMG, але останнім часом Донецьк перестав бути «діловою столицею України».

Авторитетне видання «Forbes» визнало Донецьк найкращим містом України для ведення бізнесу за такими показниками як купівельна спроможність громадян, інвестиційний клімат, економічна стійкість, інфраструктура та комфорт, але це вже все в минулому…^[24].

Готельний бізнес

5* готель Донбас Палас

У 19 столітті Юзівка мала у своєму розпорядженні три готелі: «Велика Британія», «Дон» і «Гранд-готель». На початок 21 століття в місті діють понад 40 готелів, серед них 5 п'ятизіркових. У ході підготовки до проведення «Євро-2012» було побудовано кілька великих готелів: 23-поверховий корпус готелю «Вікторія» — 5 зірок, 24-поверховий готель «Пушкінський», готель «Флора», розширено готель «Централь», здійснено реконструкцію готелю «Шахтар» тощо.

5-зірковий готель «Донбас Палас» входить у топ-100 готелів за версією World Travel Awards, неодноразово визнаний найкращим готелем України. Входить у міжнародну асоціацію «Great Hotels of the World».^[25]
Готелі Донецька зосереджені переважно у Ворошиловському (центральному), Київському та Калінінському районах міста:

Транспорт

Донецький автобус

Новий транзитний вокзал

У Донецьку діяв сучасний Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва (зараз зруйнований в ході бойових дій) із пасажиропотоком 1 млн осіб (дані за 2012 рік)^[26].
Третій за пасажиропотоком аеропорт України (після «Борисполя» та «Сімферополя», 7 відсотків загальноукраїнського обороту авіатранспорту).^[27] Аеропорт слугував портом приписки авіаперевізника ДонбасАеро, який базувався в Донецьку і виконував рейси переважно в Західну та Східну Європу, на Близький Схід, у тому числі з аеропортів українських міст Дніпро, Київ, Одеса, Сімферополь, Харків та Чернівці^[28]. На початку 2012 року, в рамках підготовки до Євро-2012, компанією Альтком завершено спорудження нового терміналу аеропорту із пропускною здатністю 3,5 тис. на годину. Загальна вартість проекту реконструкції та технологічного переобладнання аеровокзалу склала близько 3 млрд грн.

Довжина залізничних шляхів Донецької залізниці становить 13 % загальної довжини залізничної мережі України. У той самий час на її частку припадає 47 % навантаження і 36 % вивантаження від усіх залізниць України^[29]. Залізниця розміщена на площі 57 000 км², вона пролягає територією Донецької і Луганської, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять дві дирекції залізничних перевезень та два райони управління. Експлуатаційна довжина залізниці — 2927,6 км. Щорічно нею перевозиться понад 75 млн пасажирів. Вантажні перевезення складають близько 18 % всіх перевезень в Україні (33,4 млрд тонно-км).

Автобусним сполученням Донецьк був пов'язаний із усіма населеними пунктами Донецької області, найбільшими центрами України та зарубіжжя. Більшість регіональних рейсів у південному напрямку обслуговував автовокзал «Південний»^[30], регіональні рейси північного напрямку та міжнародні рейси в 2000-х роках обслуговував автовокзал «Путилівський», який також називався «Донецьк-3»^[31]. Перша черга нового автовокзалу «Західний» наприкінці квітня 2011 року замінила автовокзал «Путилівський»^[32]. Будівництво другої черги автовокзалу вже розпочалося^[33], його планують завершити до 2012 року^[34].

Міський транспорт

Докладніше: Донецький метрополітен, Донецький автобус, Донецький трамвай та Донецький тролейбус

У Донецьку широко розвинена мережа міського автомобільного транспорту та електротранспорту. Для забезпечення належного перевезення пасажирів у місті функціонує 4 автобусні парки, в яких розташовані більше ніж 600 автобусів; 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо з парком рухомого складу більше ніж 480 одиниць.
Загальна протяжність у місті автомобільних шляхів — 180 км; тролейбусних колій — 139 км; трамвайних колій — 130 км.

Наука

Докладніше: Наука в Донецьку

Донецький фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна

В Донецьку базувалося керівництво Донецького наукового центру НАН України і МОН України, що складалося з 10 установ НАН України (зокрема Інститут економіки промисловості НАН України, Інститут прикладної математики і механіки НАН України, Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України, Фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна), 8 університетів Донеччини та 2 університетів Луганщини.

У місті діяли інші науково-дослідні та проектні інститути (зокрема Автоматгірмаш, Донецький експертно-технічний центр, Дондіпрошахт, Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу, НДІ медико-екологічних проблем Донбасу, НДІ судових експертиз, ДонВУГІ, Дондіпровуглемаш, НДІ проектних робіт у промисловості вогнетривів, НДІ травматології та ортопедії, Проектно-конструкторський технологічний інститут, Дондіпрооргшахтобуд, НДІ гірничої механіки імені Федорова, ПівденНДІдіпрогаз. Діє низка приватних (акціонерних) науково-виробничих об'єднань (Донецька інжинірингова група, Гаймек, Донецьквибухпром, Спецшахтобуріння тощо).

Освіта

Нова науково-технічна бібліотека, 3-й корпус ДонНТУ та Пам'ятник Джону Юзу

Хода студентів ДонНУ у День фізика, 2007 рік

Докладніше: Освіта в Донецьку

Станом на 1 вересня 2011 року в Донецьку було 19 вищих навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредитації (в області 31)^[35]. У 2006 році загальна кількість студентів в Донецьку становила 113 тис. осіб, з них на денному відділенні навчалося 63,5 тисяч осіб. Вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації — 20 (в області 82). У них навчалося приблизно 20 тисяч учнів. Провідними навчальними закладами міста були—

• 
  Донецький національний університет,


• 
  Донецький національний технічний університет,


• 
  Донецький медичний університет,


• 
  Донецький університет економіки і торгівлі,


• Донецький державний університет управління

За версією QS World University Ranking Донецький національний університет разом з Київським політехнічним потрапив до рейтингу найкращих ВНЗ планети.^[36]
У системі загальної середньої освіти переважна більшість учнів навчалися російською мовою, українською велося навчання лише в 34 школах міста, де навчалися 21 % школярів. Хоча українці в місті становили 47 %, переважна більшість з них спілкувалася у побуті російською мовою.

Мовне питання

Копія листа Донецького Страйкового Комітету шахтарів та Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка з приводу необхідності відкриття в Донецьку школи з українською мовою викладання та виділення для неї нового приміщення будинку політосвіти Донецького обкому Компартії, 1989 р.

У рамках подій розпаду СРСР і оксамитової революції в Україні 1989—1991 рр. як культурологічні громадські організації (зокрема Донецьке обласне Товариство української мови імені Т.Г.Шевченка), так і шахтарські страйкоми Донеччини виступали за відновлення україномовних шкіл у Донецьку та на Донеччині (див. оригінал Звернення Донецького страйкому та Донецького Товариства української мови).

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року українську мову вважали рідною 24,1 % населення Донецької області, що на 6,5 відсоткових пунктів менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9 %. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткових пунктів.^[37].

У місті Донецьку, де за останнім переписом 2001 року проживало 493 тисячі росіян і 478 тисяч українців (разом 96 % від 1 025 тисяч містян), мову своєї національності визнало рідною 99,3 % росіян і лише 23 % українців, тоді як українську (мову українського громадянства) назвало рідною тільки 0,7 % росіян, а російську — 76,9 % українців.

20 травня 2008 року Донецька міськрада ухвалила рішення обмежити навчання українською мовою в освітянських закладах: заборонено збільшувати кількість україномовних шкіл і класів та дитсадків і дитячих груп. Після несхвальної оцінки уряду донецький мер Олександр Лук'янченко призупинив дію цього рішення^[38].

Після цього, виходячи із побажань батьків та статистичних даних, батькам дітей надано право обирати, якою мовою буде вестись навчання їхніх дітей. Таке рішення підтримали 66 % депутатів від Партії регіонів, 62 % — від БЮТ, 60 % — незалежних депутатів та 33 % — від НУ-НС^[39].

Медицина

Докладніше: Медицина у Донецьку

Медична допомога населенню Донецька організована в 52 лікувально-профілактичних установах міського підпорядкування. З них 22 багатопрофільні лікарні, 5 дитячих лікарень, 6 диспансерів (2 дермато-венеричних, протитуберкульозний, онкодиспансер, психоневрологічний, наркологічний), 8 стоматологічних поліклінік, станція швидкої медичної допомоги, центр профілактики, Центр здоров'я, Будинок дитини, 4 дитячі санаторії тощо.

Дев'ять лікувально-профілактичних установ мають статус клінічних, у яких розгорнуті кафедри Донецького медичного університету. Планова потужність поліклінічних відділень міських лікарень становить 137 78 відвідувань за зміну. Ліжковий фонд міських лікарень нараховує 7248 ліжок з 42 профілями. Амбулаторний прийом ведуть лікарі за 70 спеціальностями. У лікувально-профілактичних установах міста працюють 4104 лікарі, 7474 середніх медичних працівники.

Обласні лікарні і центри

• 
  Донецька обласна клінічна лікарня імені М. І. Калініна (ДОКТМО — Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання) (Калінінський район)


• 
  Інститут невідкладної і відновної хірургії імені Г. К. Гусака (ІНВХ), або ОЦКЛ — Обласна центральна клінічна лікарня (Ленінський район)


• 
  Донецький науково-дослідний інститут травматології та ортопедії імені М. Горького (Київський район)


• 
  Донецька обласна дитяча клінічна лікарня (Калінінський район)


• Донецька обласна психоневрологічна лікарня («Перемога») (Куйбишевський район)


• Донецький обласний протипухлинний центр (Будьонівський район)


• Донецька обласна лікарня професійних захворювань (Калінінський район)


• Дорожня клінічна лікарня на станції Донецьк (Київський район).

Спорт

РСК «Олімпійський»

Докладніше: Спорт в Донецьку

До 2014 року Донецьк був потужним спортивним центром України, мав високорозвинену спортивну інфраструктуру. Свого часу тут проходили чемпіонати СРСР з тенісу, легкої атлетики, боксу. Також в Донецьку проводилися матчеві зустрічі Кубка Девіса, Ліги Чемпіонів УЄФА.

Найпопулярніший серед донетчан футбол. У місті діють дві професійні футбольні команди, які грають в Вищій лізі: «Шахтар» і Олімпік. ФК «Шахтар» — володар Кубка УЄФА 2008—2009 року (розіграш якого під цією назвою проводився в останній раз, у фіналі Шахтар здолав бременський «Вердер» з рахунком 2:1), чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів УЄФА, неодноразовий чемпіон і володар Кубка України. За версією IFFHS, Шахтар — найкращий футбольний клуб у пострадянському просторі за перше десятиріччя XXI ст. ФК «Металург» — триразовий бронзовий призер Чемпіонату України, неодноразово представляв Україну в Лізі Європи УЄФА. Влітку 2009 року Донецьк і Маріуполь приймали Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків. Переможцем стала збірна команда України, яка у фіналі перемогла збірну Англії із рахунком 2:0.
У Донецьку було проведено 5 матчів Чемпіонату Європи з футболу, в тому числі півфінальний матч між Іспанією та Португалією. Під час проведення ЄВРО, у Донецьку базувалися збірні Англії та Франції.

29 серпня 2009 відбулося відкриття першого у Східній Європі стадіону, спроектованого та побудованого згідно з 5-зірковою акредитацією УЄФА — стадіону «Донбас Арена». Стадіон має 55 тисяч місць. За акредитацією УЄФА та ФІФА — споруда відповідає класу «еліт». Середня відвідуваність 35 540 глядачів — найвища в Україні.^[40]

Окрім «Донбас-Арени» в Донецьку розміщено три стадіони, які приймають матчі високого рівня — РСК «Олімпійський», «Шахтар», «Металург».

Хокейний Клуб Донбас — другий, після «Шахтаря», за популярністю спортивний клуб Донецька. «Донбас» — чемпіон України, володар Континентального Кубка Європи 2013 року. Починаючи з сезону 2012 року грає в Континентальній хокейній лізі — найпрестижнішому турнірі старого світу. У травні 2011 року в Донецьку відбувся Юніорський чемпіонат світу з хокею.^[41].
У даний час в Донецьку ведеться будівництво спортивного комплексу «Кальміус-Арена», який стане домашньою ареною для ХК «Донбас» та БК «Донецьк». Найімовірніше, саме в Донецьку будуть проводити фінал Євробаскету-2015.^[42][43]

Баскетбольний клуб «Донецьк» — дворазовий срібний призер Української Суперліги. У новому баскетбольному році БК «Донецьк» буде представлений одночасно в 4 турнірах. В Україні донецькі «Тигри» битимуться в Суперлізі, а також у Кубку України. На європейській арені донецький клуб буде представляти країну в Кубку Європи, а також у Єдиній Лізі ВТБ.

Традиційно розвиненим видом спорту в Донецьку є бокс. Вихованцями донецького боксу є знамениті боксери Віктор Мірошниченко, Олександр Ягубкін, Владислав Засипко. Спортивний Клуб Єлісеєва відомий своїми успішними виступами на міжнародних змаганнях. На базі спортивного клубу тренується діючий Чемпіон Світу за версією WBA В'ячеслав Сенченко. Донеччанин Стас Каштанов — діючий тимчасовий володар поясу WBA.

У Донецьку тричі проводилися матчі Кубка Девіса, щорічно проводяться чемпіонати України з тенісу та турнір Donetsk APC Cup. Донецькі тенісистки вигравали Кубок Європи, є лідерами збірної України.^[44] У 2003 році був заснований клуб «Viccourt».

Клуб з американського футболу «Скіфи» є одинадцятиразовим чемпіоном України. У Чемпіонаті України з регбі місто представлено клубом «Тигри Донбасу».

У місті відбуваються етапи Кубка Світу з конкуру Донбас-Тур. В місті розташований перший кінно-спортивний комплекс європейського рівня «Donbass Equi-Centre». Восени в Донецьку проходить етап Кубка Європи зі стендової стрільби.

У Донецьку, на рингу «Sportmax», проходять змагання з боїв без правил Ліги змішаних єдиноборств Mix-Fight «M-1 Ukraine». Щорічно проводиться серія турнірів з боїв без правил «Лицарі Донбасу». 24 травня 2008 року в Палаці спорту вперше в Україні відбувся Чемпіонат Європи з карате Кіокушинкай.

2010 року в Донецьку на стадіоні РСК «Олімпійський» з 22 по 25 вересня відбувся XV чемпіонат Європи з легкої атлетики серед поліцейських. Першість проводилась за правилами Міжнародної федерації легкоатлетичних асоціацій (IAAF) і Європейського спортивного союзу поліцейських (USPE). Чемпіонати Європи з легкої атлетики серед поліцейських проходять один раз на чотири роки.

8-13 липня 2013 року в Донецьку відбувся Чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів під егідою IAAF. В змаганнях взяли участь представники 170 країн світу.^[45]

Культура

Донецький обласний художній музей

Донецький музично-драматичний театр

У місті розміщено 11 кінотеатрів, 53 Палаци культури та клубів, 140 музеїв та музейних кімнат, 368 бібліотек із фондом понад 15 522 662 книжок, 16 початкових спеціалізованих навчальних закладів мистецтв, культурологічних та науково-просвітницьких організацій, серед яких Український культурологічний центр, Донецька обласна філармонія імені С. С. Прокоф'єва, Донецький державний цирк «Космос», Донецький планетарій, театр кіно ім. Т. Г. Шевченка.

У Донецьку відбувалися такі фестивалі: «32 травня», «Бельканто», «Золотий Скіф», «Пані Україна», «Підводні фантазії», «Прокоф'євська весна», «ДоДж», а також щоосені, за особистого сприяння Вадима Писарєва, фестиваль «Зірки світового балету». 2011 року в Донецьку у Міжнародний день театру буде відновлено Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря^[46].

Релігія

Свято-Преображенський кафедральний собор

Докладніше: Релігія в Донецьку

У місті представлені усі релігійні конфесії, діють православні й греко-католицькі церкви, протестантські молитовні доми й католицькі костьоли, мусульманські мечеті і юдейські синагоги, буддійська та індуїстська громади.

Однак найбільший приход має Українська православна церква Московського патріархату, відтак її культові споруди переважають в місті. Відомо, що до 1948 року в Донецьку існувало 13 православних общин^[47], однак за радянської влади релігійне життя міста майже зійшло нанівець.

Кафедральний собор — історичний Свято-Преображенський собор, розміщений у самому серці міста, у Ворошиловському районі на вулиці Артема. У Київському районі міста розміщений жіночий Свято-Іверський монастир.

Бібліотеки

Універсальні публічні: Донецька обласна бібліотека для юнацтва, Донецька обласна дитяча бібліотека імені С. М. Кірова, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Н. К. Крупської, Міська дитяча бібліотека ЦБС для дітей міста Донецька, Центральна бібліотека для дорослих ЦБС міста Донецька.

Спеціалізовані: Бібліотека Державної консерваторії імені С. С. Прокоф'єва, Донецька обласна науково-медична бібліотека, Наукова бібліотека Донецького національного університету, Наукова бібліотека Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна НАН України, Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету.

Музеї та експозиції

Докладніше: Музеї Донецька

У Донецьку діють 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Крім державних музеїв, існують музеї, створені підприємствами й організаціями міста. Серед них: Музей історії й розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейської спадщини Донбасу, створений Донецьким єврейським общинним центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений». У школах створюються музейні кімнати.

У 2010 році в будівлі Донбас-Арени було відкрито Музей історії ФК «Шахтар», який вирізняється своєю іноваційністю. У 2012 році музей було номіновано у престижному конкурсі European Museum of the Year. Це перший випадок, коли український музей номінується на міжнародну нагороду такого рівню.^[48]

У 2011 році відбулося відкриття сучасного виставкового центру «Арт-Донбас». Він розташувався в Музичному парку.^[49]

Театри

Докладніше: Театральне мистецтво в Донецьку

У місті діють Національний академічний український музично-драматичний театр, що має 5 сцен — велику, малу, експериментальну, Театральну вітальню та Літній майданчик; Академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, при якому діє Хореографічна школа Вадима Писарєва і на сцені якого проходить фестиваль «Зірки світового балету»; Академічний обласний театр ляльок — перший на Донбасі й один з перших у країні.

Палаци культури

Ще в радянських період історії міста у кожному районі, мікрорайоні або при промисловому підприємстві діяв свій палац культури, зокрема Міський Палац культури (колишній ДК імені Жовтневої революції), Палац культури «Донбас» (колишній ПК шахти «Заперевальна»), Палац культури ВАТ «Донецькгірмаш» (колишній ПК імені XXI з'їзду КПРС), Палац культури заводу хімреактивів, Палац культури імені О. М. Горького шахтоуправління «Червона Зірка», Палац культури імені О. М. Горького шахти імені О. Ф. Засядька, Палац культури імені О. С. Пушкіна, Палац культури імені В. В. Куйбишева, Палац культури імені Г. І. Петровського, Палац культури імені Є. Т. Абакумова, Палац культури імені І. Я. Франка, Палац культури імені М. І. Калініна (реорганізований в Торгово-промислову палату міста Донецька), Палац культури імені М. О. Островського (колишній ПК імені М. О. Островського шахти «Кіровська»), Палац культури імені Т. Г. Шевченка, Палац культури металургів (раніше — імені В. І. Леніна металургійного заводу), Палац культури шахти «Лідіївка», Палац культури шахти «Жовтнева», Палац культури «Ювілейний», Палац культури (домобудівного комбінату, Будьонівський район), Палац культури імені Ілліча, Палац культури шахти «Трудовська», Донецький обласний палац дітей та юнацтва, Міський палац дітей та юнацтва, Палац молоді «Юність», Будинок культури «Батьківщина», Міський будинок творчості, Міський будинок вчителів, Будинок культури імені С. М. Кірова.

Кінотеатри

Театр кіно імені Т. Г. Шевченка та Театральна площа в Донецьку

Театр кіно імені Т. Г. Шевченка — один із символів Донецька, на момент відкриття був першим багатозальним кінотеатром України^[50]. В останні роки в місті відкрилась низка сучасних приватних кінотеатрів: Мультиплекс «Донецьк-Сіті» та Мультиплекс «Золоте кільце», Кінопалац «Зірочка», кінотеатр «Кіно-Культ» з 3D-залом. Продовжують діяти кінотеатри «Берізка», «Донбас», «Первомайський», «МИР».

Закриті або працюють частково кінотеатри: «Зоря», «Аврора», «Супутник», «Будівельник», «Планета», «Юність», «Комсомолець», «Хроніки і Повторного фільму», «Свєт»<--саме так, а не світ, мир чи світло-->, «Червона Шапочка», Кіноконцертний комплекс (ККК) «Донецьк», «Гірник», «Кристал»; в тому числі літній кінотеатр «Кальміус».
Літній кінотеатр «Зелений» у парку Щербакова, у якому на початку 90-х років базувався міський радіоринок, припинив своє існування. На його місці збудовано аквапарк. Кінотеатр «Сталь» також припинив своє існування, на його місці побудовано біблійний інститут «Слово Життя».

У 2010 році було відкрито автомобільний кінотеатр «Moonlight» з найбільшим в Європі екраном розміром 22х11 метрів.^[51]

Фотомистецтво

Докладніше: Фотомистецтво в Донецьку

Планетарії

Новий планетарій у Донецьку.

Докладніше: Донецький планетарій

До російського вторгнення в 2014 році в Донецьку функціонували два планетарії.

Вулиці міста, парки і пам'ятники

Ковані троянди в Місті мільйона троянд, Парк кованих фігур

Докладніше: Вулиці Донецька

У місті нараховується 2 219 вулиць, бульварів, проспектів, 21 площа. Головна площа — площа Леніна. Загальна протяжність вулиць Донецька — 2 500 км.

Головна вулиця — вулиця Артема. Найдовша — вулиця Петровського. Як мінімум одна вулиця складається з одного будинку: Нижневартовська.

У 1880-х роках у Юзівці існувала тільки одна вулиця — Перша лінія. У 1890-х роках з'явилися паралельні їй вулиці, які називалися «лініями»: Друга лінія, Третя лінія і т. д. Вулиці перпендикулярно перетиналися з більш вузькими провулками. Пізніше вулиці перейменували.

Архітектура Донецька

Докладніше: Архітектура Донецька

Парки Донецька

Донецьк, мiський парк iменi Щербакова, 2016

Донецьк — дуже зелене місто, в ньому багато парків, скверів, бульварів.
Багато з парків належать місцевим підприємствам, наприклад, парк ДМЗ, парк Отеля Вікторія, сквер Київ-Конті.
Одним з символів міста є троянди, які переповнюють центральні проспекти, парки, розарії. В 70-х роках 20-го століття Донецьк отримав прізвисько «місто мільйона троянд». На початку XXI століття Донецьк повернув собі статус міста в якому на кожного мешканця припадає по кущу троянд. Станом на 2010 рік, у Донецьку нараховується 1 096 000 троянд.

Найперший парк, закладений у Донецьку, отримав звичайну для своєї епохи назву — Міський сад. Проте після того, як 1932 року на протилежному березі Першого міського ставка відкрився Парк імені Постишева, а нині Центральний парк культури і відпочинку імені Щербакова, загальною площею 200 га, Міськсад почав поступатись йому у популярності і поступово втратив своє значення.
Центральний парк культури і відпочинку імені Щербакова у 2010 р. визнаний найкращим парком країни^[52]. У 2012 році, під час проведення ЄВРО-2012 на території парку діяла фан-зона.

1956 року в Донецьку закладено ще один великий парк у Київському районі міста — Міський парк культури і відпочинку. Його центрами стали монумент «Визволителям Донбасу» та дитяча залізниця імені В. В. Приклонського. 2009 року на межі парку із вулицею Челюскінців відкрито стадіон Донбас Арена з великим ландшафтним парком. У парку розміщений найбільший в Україні сад каменів.
На території від монументальних споруд до річки Кальміус, 2011 року відбулося відкриття першого в Україні Музичного парку. Головним парковим шоу є світломузичні фонтани та амфітеатр, використані новітні технології створення звукового фону. Загальна вартість проекту — понад 30 млн грн.^[53] Також в парку була створена реставрація «скіфсько-сарматського поля».

2005 року на подвір'ї Донецького міського виконавчого комітету, з боку вулиці Університетської, в місті з'явився унікальний Парк кованих фігур, який нині нараховує кілька десятків шедеврів ковальської майстерності просто неба.

Бульвар Пушкіна ввечері

Пам'ятники Донецька

Скульптура гурту «Бітлз» у студентському містечку ДонНТУ

Докладніше: Пам'ятники Донецька

У Донецьку розміщено 262 пам'ятники історії і культури, до них відносяться скульптури, меморіали, пам'ятні знаки і меморіальні дошки: 18 — присвячених Жовтневій революції 1917 року, 9 — громадянській війні в Росії, 30 — мистецтву, 30 — праці, 37 — братських могил, 3 — жертвам фашизму, 3 — діячам комуністичної партії, 1 — працівникам міліції, 1 — засновникові міста.

Першим пам'ятником Донецька (тоді ще Юзівки) був пам'ятник Олександру ІІ. Його відкриття планувалося на 1916 рік, але він зруйнувався за кілька днів до відкриття.

Деякі пам'ятники подаровані Донецьку іншими містами. Таким чином Донецьк отримав від Москви копію Цар-гармати, від Бохуму — копію дзвону встановленого біля Міської Ради, від Києва — оригінал скульптури Архистратига Михаїла.

5 липня 2011 року в Донецьку біля будівлі обласної прокуратури було урочисто відкрито пам'ятний знак із нагоди 20-ї річниці роботи прокуратури в незалежній Україні^[54].

Засоби масової інформації

У Донецьку видавалися понад 40 друкованих видань^[55], діяли понад 18 радіостанцій та понад 20 телевізійних телеканалів, а також низка кабельних операторів.

Найпопулярніша суспільно-політична газета — «Вечерний Донецк», вона поширюється на території Донецька і Донецької області (наклад 30 000 екземплярів). Серед інших суспільно-політичних видань популярні газети Вести Донбасса, «Донбасс», «Донецкие новости», «ГидТВ», «Панорама», «Жизнь», «Донецький кряж». Видаються також місцеві випуски українських та російських газет: «МК в Донбассе», «Газета по-донецки», «Сегодня», «Комсомольская правда — Донбасс» тощо. Певне поширення мають і рекламно-інформаційні газети («Алло», «Вікна реклами», «Перша лінія», «Все обо всем», «Нерухомість Донбаса», «СтройПрайс»), а також безоплатні газети оголошень.

Найпопулярніші регіональні канали: ТРК «Україна», КРТ, Перший муніципальний, ТРК ЮНІОН, Громадське телебачення Донеччини. Їм поступаються у чисельності аудиторії державні канали 27 канал (колишній К-61) та ТРК «Донбас».

Міська символіка

Монумент «Визволителям Донбасу»

Докладніше: Герб Донецька та Прапор Донецька

Міська символіка Донецька затверджена 27 вересня 2004 року рішенням № 13/5 Донецької міської ради. У рішенні затверджувались герб Донецька та прапор Донецька.

Герб Донецька — це п'ятикутний щит, розділений навпіл горизонтальною смугою. Верхня частина щита — блакитна, нижня — чорна. На щиті зображена золота правиця, яка тримає золотий гірничий молоток. У верхньому правому куті розміщена п'ятикутна зірка. Великий герб з двох боків підтримується фігурами з композиції монументу «Визволителям Донбасу»: ліворуч — шахтар на фоні золотої лаврової гілки; праворуч — воїн на фоні дубової гілки. Обидві фігури сріблястого кольору. Композиція обвита чорно-блакитною стрічкою. Зверху міститься золота корона з п'ятьма вежами, на якій зображені цифри «1869» — рік заснування міста. Знизу щит обрамований двома покладеними навхрест золотими гілками троянди. Троянди обгорнуті червоною стрічкою, на якій золотими літерами написано «Донецьк».

Прапор Донецька^[56]: прямокутне полотнище з розмірами: 1,2 ширини до 1,5 довжини. Прапор горизонтально розділений на дві рівні частини. Верхнє поле — блакитне, нижнє — чорне. В центрі полотна нанесене золоте зображення гербу Донецька, що займає не менше 0,32 частини площі прапора. Блакитне поле герба розташоване на лазуровій половині прапора, а чорне — на чорній. Зображення герба створюється за допомогою вишивки або аплікації. Полотнище прапора кріпиться на держак та увінчується наконечником. Крім офіційного прапора Донецька, зустрічається і такий варіант: на білому полотнищі розміщується повнокольоровий герб Донецька.

Відомі люди

Див. також: Відомі донеччани, Почесні громадяни Донецька, Постаті (нариси про видатних людей Донбасу) та Люди, пов'язані з Донецьком

Пам'ятник Берві-Флеровському

• 
  Біляїв Володимир Іванович — письменник і журналіст, громадсько-політичний та культурний діяч, керівник української редакції радіостанції «Голос Америки».


• 
  Джон Джеймс Юз — британський гірничий інженер, засновник металургійного заводу та міста Донецьк.


• 
  Вадим Писарев — український артист балету.


• 
  Халдей Євген Ананійович — фотограф, військовий фотокореспондент.


• 
  Емма Андієвська — українська письменниця (поетеса, прозаїк), художниця


• 
  Рінат Ахметов — бізнесмен


• 
  Василь Атрощенко — український хімік-технолог, педагог


• 
  Василь Стус — український поет


• 
  Дзюба Іван Михайлович — громадський діяч, дисидент радянських часів


• 
  Леонід Литвиненко — український хімік, академік НАНУ


• 
  Лілія Подкопаєва — українська гімнастка


• 
  Олександр Некрасов — композитор, журналіст, професор музичної академії


• 
  Сергій Бубка — стрибун із жердиною, багаторазовий рекордсмен світу


• 
  Анатолій Солов'яненко — оперний співак, лірико-драматичний тенор


• 
  Петро Симоненко — 1-й секретар ЦК КПУ (з червня 1993)


• 
  Олег Твердовський — російський хокеїст, дворазовий володар Кубка Стенлі


• 
  Ірен Роздобудько — українська журналістка, письменниця, поетеса


• 
  Левицький Марк Юрійович — український журналіст. Заслужений журналіст України.


• 
  Шутов Ілля Якимович — громадський діяч.


• 
  Дорож Максим (?-1919) анархіст, повстанський отаман учасник Махновського руху.


• 
  Абраменко Володимир Григорович (1934) тренер (легка атлетика). Засл. тренер України (1977).


• 
  Абрамов Володимир Андрійович — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1987), професор (1989).


• 
  Левко Миколайович Задов (Зіньковській) — анархіст, начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше — працівник Радянська спецорганів. Образ Льова Задова знайшов відображення у декількох Радянська кінофільмах и романах.


• 
  Ткаченко Станіслав Йосипович (народився 6 грудня 1937 р.) — український науковець, завідувач кафедри теплоенергетики Вінницького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України.

Примітки

Посилання

Донецьк у сестринських Вікіпроектах
	Означення у Вікісловнику?
	Цитати у Вікіцитатах?
	Новини у Вікіновинах?
	Донецьк у Вікімандрах?
	Донецьк у Вікісховищі?

• офіційний сайт міського голови міста Донецька


• Донецька обласна державна адміністрація


• Донецьк: історія, події, факти


• Путівник по місту Донецьку для гостей і туристів


• Розклад руху поїздів по станції Донецьк


• 
  Донецьк на OpenStreetMap
  


• Карта Донецька з пошуком за назвою вулиць і номером будинку


• Інтернет-портал «Література рідного краю» (Донбасу). Творчість українських письменників Донбасу.

Джерела та література

• 
  О. Г. Бажан. Донецьк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 447. — ISBN 966-00-0405-2.
  


• 
  М. І. Волков. Донецьк // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  пошук онлайн
  
  

У Вікіджерелах є Постанова Президії ЦВК СРСР від 6 червня 1924 року «Про перейменування м. Юзівки, округи Юзівської та ст. Юзово».(рос.)

• Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)


• 
  Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.


• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.


• 
  Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.


• 
  Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  


• 
  Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.


• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.


• 
  Донецьк — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)


• Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851—2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с.


• Олійник М. Мовний Сандармох на Донеччині


• Феодосій Макаревський Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. — Катеринослав, 1880. — ч. 2. — с. 38-39.

Ясинуватський район	Ясинуватський район Авдіївка, Ясинувата	Макіївка
Мар'їнський район		Амвросіївський район
Волноваський район	Старобешівський район	Старобешівський район

п о р Визначні пам'ятки Донецька Бібліотека ім. Крупської Донбас Палас Донбас Арена Драмтеатр Парк кованих фігур Преображенський собор Театр опери і балету Художній музей Кінотеатр Шевченка Пам'ятники: Тарасу Шевченку Анатолію Солов'яненку Архістратиг Михаїл Джону Юзу Сергію Бубці Йосипу Кобзону

п о р Головні та центральні вулиці Донецька Бульвари Пушкіна  ·  Шевченка Вулиці 50-річчя СРСР  ·  Артема  ·  Артемівська  ·  Гірнича  ·  Зайцева  ·  Кірова  ·  Кобозєва  ·  Коваля  ·  Куйбишева  ·  Купріна  ·  Молодих Шахтарів  ·  Павла Поповича  ·  Петровського  ·  Постишева  ·  Рози Люксембург  ·  Стратонавтів  ·  Університетська  ·  Флеровського  ·  Челюскінців  ·  Щорса Проспекти Богдана Хмельницького  ·  Ватутіна  ·  Гринкевича  ·  Гурова  ·  Ілліча  ·  Київський  ·  Комсомольський  ·  Лагутенка  ·  Ленінський  ·  Маршала Жукова  ·  Маяковського  ·  Миру  ·  Панфілова  ·  Партизанський  ·  Садовий

п о р Донецька міська рада Райони: Будьоннівський • Ворошиловський • Калінінський • Київський • Кіровський • Куйбишевський • Ленінський • Петровський • Пролетарський Міста: Донецьк • Моспине Смт: Горбачево-Михайлівка • Ларине Села: Бирюки • Вербова Балка • Гришки • Кисличе • Михайлівка • Новодвірське • Павлоградське • Темрюк

п о р Центри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня Вінниця · Дніпро · Донецьк · Житомир · Запоріжжя · Івано-Франківськ · Київ¹ · Кропивницький · Луганськ · Луцьк · Львів · Миколаїв · Одеса · Полтава · Рівне · Севастополь² · Сімферополь³ · Суми · Тернопіль · Ужгород · Харків · Херсон · Хмельницький · Черкаси · Чернівці · Чернігів ¹ столиця України, центр Київської області та місто з особливим статусом, ² місто з особливим статусом, ³ столиця АР Крим

п о р 50 найбільших міст України за населенням Київ Харків Одеса Дніпро Донецьк¹ Запоріжжя Львів Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ¹ Вінниця Севастополь¹ Макіївка¹ Сімферополь¹ Херсон Полтава Чернігів Черкаси Хмельницький Житомир Чернівці Суми Рівне Горлівка¹ Івано-Франківськ Кам'янське Кропивницький Кременчук Тернопіль Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч¹ Ужгород Нікополь Бердянськ Слов'янськ Алчевськ¹ Євпаторія¹ Павлоград Сєвєродонецьк Бровари Кам'янець-Подільський Лисичанськ Конотоп Мукачево Умань Хрустальний¹ ¹ — міста розташовані на тимчасово окупованій території Примітка: дані наведено за Статистичним збірником «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року»

п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (12 179 144) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 225 690) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 934 401) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Варшава (1 744 351) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 266 871) · Белград (1 224 645) · Казань (1 216 965) · Самара (1 170 910) · Бірмінгем (1 124 569) · Ростов-на-Дону (1 119 875) · Уфа (1 110 976) · Кельн (1 060 582) · Перм (1 041 876) · Воронеж (1 032 382) · Волгоград (1 016 137) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Турин (890 529) · Краснодар (881 476) · Марсель (855 393) · Саратов (843 460) · Амстердам (834 119) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Краків (765 320) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Тольятті (712 619) · Лодзь (696 503) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Палермо (674 435) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Іжевськ (643 496) · Рига (641 423) · Вроцлав (637 683) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Ульяновськ (621 514) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Ярославль (606 703) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Оренбург (562 569) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Манчестер (541 263) · Познань (540 372) · Дрезден (543 825) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Рязань (534 762) · Ганновер (532 163) · Астрахань (531 719) · Пенза (524 632) · Набережні Човни (526 750) · Липецьк (510 020) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615)

п о р Міста й селища міського типу Донецької області Міста: Авдіївка · Амвросіївка · Бахмут · Білицьке · Білозерське · Бунге · Волноваха · Вуглегірськ · Вугледар · Гірник · Горлівка · Дебальцеве · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Залізне · Зугрес · Іловайськ · Кальміуське · Костянтинівка · Краматорськ · Красногорівка · Курахове · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Мар'їнка · Миколаївка · Мирноград · Моспине · Новоазовськ · Новогродівка · Покровськ · Родинське · Світлодарськ · Святогірськ · Селидове · Сіверськ · Слов'янськ · Сніжне · Соледар · Торецьк · Українськ · Харцизьк · Хрестівка · Часів Яр · Чистякове · Шахтарськ · Ясинувата Смт: Андріївка (Волноваський район) · Андріївка (Слов'янський район) · Андріївка (Сніжнянська міська рада) · Билбасівка · Біленьке · Благодатне (Волноваський район) · Благодатне (Харцизька міська рада) · Бойківське · Бражине · Булавинське · Велика Новосілка · Велике Оріхове · Верхньоторецьке · Високе · Вишневе · Вільхівка · Водянське · Володимирівка · Вугляр · Гірне · Гірницьке · Гольмівський · Горбачево-Михайлівка · Гостре · Графське · Гродівка · Грузько-Зорянське · Грузько-Ломівка · Гусельське · Донецьке · Донське · Дробишеве · Дружне · Желанне · Зайцеве · Залісне · Зарічне · Землянки · Зуївка · Іллінка · Керамік · Колосникове · Комишівка · Комишуваха · Контарне · Копані · Корсунь · Красна Гора · Красноторка · Кринична · Курахівка · Курдюмівка · Кутейникове · Ларине · Лиманчук · Липське · Лісне · Луганське · Малотаранівка · Мангуш · Маяк · Межове · Миколаївка · Мирне · Миронівський · Московське · Неліпівка · Нижня Кринка · Никифорове · Нікольське · Новгородське · Новий Світ · Новоамвросіївське · Новогригорівка · Новодонецьке · Новоекономічне · Новомиколаївка · Новоселівка · Новотроїцьке · Олександрівка (Мар'їнський район) · Олександрівка (Олександрівський район) · Олександрівка (Краматорська міська рада) · Олександрівське · Олексієво-Дружківка · Оленівка (Бахмутський район) · Оленівка (Волноваський район) · Ольгинка · Ольховатка · Очеретине · Пантелеймонівка · Пелагіївка · Первомайське · Первомайський · Петрівка · Південне · Північне · Побєда · Покровка · Прибережне · П'ятипілля · Райгородок · Райське · Розсипне · Сартана · Святогорівка · Сердите · Сєверне · Сєдове · Софіївка (Єнакієвська міська рада) · Софіївка (Краматорська міська рада) · Старий Крим · Старобешеве · Старомихайлівка · Стіжківське · Талаківка · Троїцько-Харцизьк · Удачне · Холодне · Цукурине · Черкаське · Шабельківка · Шахтне · Шевченко · Широке · Щербинівка · Ялта · Ямпіль · Ярова · Ясинівка · Ясна Поляна · Ясногірка

п о р Донецька область Райони Амвросіївський · Бахмутський · Бойківський · Великоновосілківський · Волноваський · Добропільський · Костянтинівський · Лиманський · Мангушський · Мар'їнський · Нікольський · Новоазовський · Олександрівський · Покровський · Слов'янський · Старобешівський · Шахтарський · Ясинуватський Міста обласного значення Авдіївка · Бахмут · Вугледар · Горлівка · Дебальцеве · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Костянтинівка · Краматорськ · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Мирноград · Новогродівка · Покровськ · Селидове · Слов'янськ · Сніжне · Торецьк · Харцизьк · Хрестівка · Чистякове · Шахтарськ · Ясинувата