Телекритика
net_in
Телекритика | |
---|---|
URL | www.ua.telekritika.ua |
Комерційний | так |
Тип | інтернет-видання |
Мови | українська та російська |
Власник | 1+1 media |
Автор | Наталія Лигачова[1] |
Започатковано | 2001 |
Стан | діє |
«Телекритика» — українське інтернет-видання медіа публіцистики засноване у вересні 2001 року. Висвітлює події медіапростору та медіаринку України, публікує результати моніторингу та аналіз інформаційного наповнення українського телебачення.[2]. «Телекритика» відіграла важливу роль у «журналістській революції», що передувала Помаранчевій революції 2004 року.[2][3]
Сайт початково створено у 2001 році за фінансового сприяння Посольства США в Україні та міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», згодом протягом перших кількох років, сайт фінансово підтримували Фонд «Національний інститут демократії» (США), Фонд «Відродження» та інші західні грантодавці. З 2011 року входить до групи компаній «1+1» (до того — до медіа-холдингу «Главред-медіа»).
З початку 2016 року, після відходу з Телекритики колишньої шеф-редакторші Наталі Лигачової та її команди, дизайн сайту було змінено й відтоді весь контент на сайтi у двох мовних версіях — українською та російською.
Зміст
1 Історія
2 Примітки
3 Див. також
4 Посилання
Історія |
Видання засноване заслуженою журналісткою України Наталією Лигачовою, колишньою співробітницею газети «День» (1996—2001), яка вела у ній постійну телепубліцистичну колонку.
Для підтримки сайту було засновано громадську організацію «Телекритика», яка працювала в партнерстві з МГО «Інтерньюз-Україна».
З 2004 року виходить однойменний щомісячний журнал «Телекритика» (головний редактор — Євген Мінко).
У 2004—2006 роках журнал готувався колективом ГО «Телекритика», однак з того часу пережив два ребрендинги і нині публікує унікальні матеріали, що не дублюють інтернет-видання.
У 2007 році для ефективнішого менеджменту проектом було створено ТОВ «Телекритика». Партнером засновників «Телекритики» став медіахолдинг «Главред-медіа» (власник — Ігор Коломойський).
У 2008 році на базі «Телекритики» було започатковано блог про зірок та медіа-плітки «Дуся» (головний редактор — Олеся Савенко), що відрізняється скандальним стилем публіцистики вигаданої авторки Дусі Катасонової.
У 2009 році «Телекритикою» було також запущено проект «Медіаблоги», що є мережею блогів медійної тематики.
У 2015 році команда «Телекритики» на чолі з Наталією Лигачовою залишає холдинг «1+1 медіа». Холдинг не погодився віддати ГО «Телекритика» однойменний сайт і підсайт «Дуся». 27 квітня 2016 року ГО «Телекритика» змінила назву на «Детектор медіа». Невдовзі був створений однойменний сайт «Детектор медіа», який позиціонує себе як незалежне джерело новин про ЗМІ в Україні.[4]
З листопада 2015 по 27 липня 2017 головним редактором «Телекритики» був журналіст Антон Онуфрієнко.[5]
Після відходу Онуфрієнка, тимчасово виконувати обов'язки шеф-редактора став колишній журналіст і радіоведучий «Радіо Вєсті» Дмитро Терешков.[5]
Наприкінці листопада 2018 року видання оголосило про ребрендинг. Ресурс оновил логотип, презентував новий сайт, а також анонсував реновацію подачі контенту. Над проектом перезапуску онлайн-медіа працювала команда 1+1 Digital. Однією з головних змін «Телекритики» став адаптивний веб-дизайн, який забезпечує коректне відображення контенту на екранах різних пристроїв. Також редакція відмовилася від концепції «безкінечної» новинної стрічки та ввела нумерацію сторінок по блокам. Було також оголошено, що зміни торкнуться таблоїду «Дуся», який перестане існувати у текстовому форматі та стане окремим проектом поза сайтом онлайн-видання.[6]
Примітки |
↑ (засновник, головний редактор з 2001 по 2015 роки)
↑ аб Про проект. ua.telekritika.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2017-02-23.
↑ Журналістська революція-2004. Події, люди, дискусії. — «Телекритика», 20.09.2007
↑ Лигачова розповіла, через що йде з «Телекритики» — ІМІ, 13.10.2015
↑ аб Шеф-редактор «Телекритики» Антон Онуфрієнко залишає видання — Телекритика, 18.07.2017
↑ «Телекритика» оголосила про ребрендинг та запуск нового сайту. МедіаБізнес. 30.11.2018. Процитовано 01.12.2018.
Див. також |
1+1 медіа
Посилання |
- Телекритика
- Сайт «Дуся»
|