Спостерігач
Спостеріга́ч — суб'єкт дослідження, який фіксує й вимірює події, тобто веде спостереження.
При спостереженнях спостерігач покладається на свої органи чуття і на наукові інструменти.
Події, які спостерігає спостерігач, залежать від властивостей самого спостерігача. Наприклад, спостерігач на Землі бачить, як щоранку з-за обрію підіймається сонце і здійснює небесний шлях зі сходу на захід, де воно заходить[1]. Однак інший уявний спостерігач, сидів би на поверхні сонця, бачив би протилежну картину: саме Земля обертається навколо Сонця.
Зміст
1 Спостерігач в теорії відносності
2 Вплив спостерігача на спостережуване
3 Див. також
4 Примітки
5 Посилання
Спостерігач в теорії відносності |
Розділ фізики, що називається теорією відносності формулює закони природи в такій формі, яка не залежала б від системи відліку, зв'язаної зі спостерігачем, тобто в формі, яка для спостерігача на Землі описувала б рух Сонця небесним колом, а для спостерігача на Сонці — рух Землі навколо світила.
Вплив спостерігача на спостережуване |
Ідеальний спостерігач не повинен впливати на хід подій, проте виходячи з основних положень квантової механіки, це не завджи можливо.
Спостерігач є макроскопічним класичним об'єктом. Для визначення стану квантової системи спостерігач повинен вступити у взаємодію з цією системою. Отже, зважаючи на свою класичність, спостерігач руйнує когерентність квантової системи. Квантова система після спостереження вже зовсім інша, ніж до нього.
Див. також |
- Офіційний спостерігач на виборах
Примітки |
↑ «І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.», Екл. 1:5
Посилання |
Ф. Канак. Спостережуваності принцип // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — С. 606. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
 | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
