Ufdjrw

JavaScript

Парадигма:	імперативна, елементи функціональної, об'єктно-орієнтована (прототип-орієнтована)
Дата появи:	1995
Творці:	Брендан Айк
Розробник:	Netscape Communications Corporation, Mozilla Foundation
Останній реліз:	ECMAScript 2017[1] (червня 2017)
Система типізації:	динамічна, качина
Основні реалізації:	V8, SpiderMonkey, Rhino, KJS, Carakan, Chakra (Microsoft)
Під впливом від:	Scheme, Self, Java, C, Python
Вплинула на:	ActionScript, CoffeeScript, Dart, JScript .NET, Objective-J, QML, TypeScript, LiveScript
Сторінка інтернет:	developer.mozilla.org/docs/Web/JavaScript

JavaScript

Розширення файлу:	.js
MIME-тип:	application/javascript text/javascript (застаріла)[2]
Узагальнений ідентифікатор типу:	com.netscape.javascript-source[3]
Тип формату:	текстовий файл

JavaScript (JS) — динамічна, об'єктно-орієнтована^[4]прототипна мова програмування. Реалізація стандарту ECMAScript. Найчастіше використовується для створення сценаріїв веб-сторінок, що надає можливість на стороні клієнта (пристрої кінцевого користувача) взаємодіяти з користувачем, керувати браузером, асинхронно обмінюватися даними з сервером, змінювати структуру та зовнішній вигляд веб-сторінки.

JavaScript класифікують як прототипну (підмножина об'єктно-орієнтованої), скриптову мову програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші парадигми програмування (імперативну та частково функціональну) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: динамічна та слабка типізація, автоматичне керування пам'яттю, прототипне наслідування, функції як об'єкти першого класу.

Мова JavaScript використовується для:

• написання сценаріїв веб-сторінок для надання їм інтерактивності;


• створення односторінкових веб-застосунків (ReactJS, AngularJS, Vue.js);


• 
  програмування на стороні сервера (Node.js);


• стаціонарних застосунків (Electron, NW.js);


• мобільних застосунків (React Native, Cordova);


• сценаріїв в прикладному ПЗ (наприклад, в програмах зі складу Adobe Creative Suite чи Apache JMeter);


• всередині PDF-документів тощо.

Незважаючи на схожість назв, мови Java та JavaScript є двома різними мовами, що мають відмінну семантику, хоча й мають схожі риси в стандартних бібліотеках та правилах іменування. Синтаксис обох мов отриманий «у спадок» від мови С, але семантика та дизайн JavaScript є результатом впливу мов Self та Scheme.^[5]

Історія |

Поява в Netscape |

1995 року компанія Netscape поставила завдання вбудувати мову програмування Scheme чи «якусь схожу» в браузер Netscape. Для цього був запрошений Брендан Айк, американський розробник, що спеціалізувався на системному програмуванні. Також, для прискорення розробки, Netscape почали співробітництво з компанією Sun Microsystems.

З часом, концепція розроблюваної мови програмування була розширена до можливості використання безпосередньо в HTML-коді сторінки. Компанії мали на меті створити мову, що могла зв'язати різні частини веб-сайтів: зображень, Java-аплетів, об'єктної моделі документа. Ця мова повинна була стати зручною для веб-дизайнерів та некваліфікованих програмістів. Робочою назвою нової мови була Mocha, яка була змінена на LiveScript в перших двох бета-версіях браузера Netscape 2.0. А дещо пізніше, користуючись популярністю бренду Java, LiveScript був перейменований на JavaScript і третя бета-версія (2.0B3) Netscape 2.0 вже вийшла з сучасною назвою^[6][7]. Для цього була придбана відповідна ліцензія у компанії Sun Microsystems, що володіла брендом Java.

1992 року компанією Nombas була розроблена скриптова мова програмування Cmm (англ. С-minus-minus, гра слів навколо мови С++), яка пізніше була перейменована на ScriptEase та могла вбудовуватися в веб-сторінки. Існує хибна думка, що JavaScript був створений під впливом Cmm. Насправді, Брендан Айк ніколи не чув про Cmm до того, як він створив LiveScript^[8]. Пізніше, Nombas зупинили розробку Cmm та почали використовувати JavaScript, а згодом брали участь у групі зі стандартизації JavaScript.

Стандартизація |

У листопаді 1996 року Netscape заявила, що відправила JavaScript в організацію Ecma International для розгляду мови як промислового стандарту. В результаті подальшої роботи з'явилась стандартизована мова з назвою ECMAScript. У червні 1997 року, Ecma International опублікувала першу редакцію специфікації ECMA-262. Рік по тому, у червні 1998 року, щоб адаптувати специфікацію до стандарту ISO/IEC-16262, були внесені деякі зміни і випущена друга редакція. Третя редакція побачила світ в грудні 1999 року.^[9]

Четверта версія стандарту ECMAScript так і не була закінчена і четверта редакція не вийшла^[10]. Тим не менш, п'ята редакція з'явилася в грудні 2009 року.

У червні 2015 року^[11] вийшла шоста версія, починаючи з якої комітет ECMAScript прийняв рішення перейти на щорічні оновлення і нова версія отримала назву ES2015. Вона отримала цілу низку нововведень, серед яких: об'єкт Promise для зручного асихронного виконування коду, деструктуруюче присвоювання, стрілочні функції, функції-генератори, шаблонні рядки, оператори оголошення змінних let та const тощо.

Версія ES2016 вийшла у червні 2016 року, серед нововведень оператор піднесення до степеня ** та метод Array.prototype.includes, який перевіряє, чи міститься переданий аргумент в масиві.

Версія ES2017, що вийшла в червні 2017 року і на сьогодні є актуальною версією стандарту додала можливість використання асихронних функцій, «висячих» ком в параметрах функцій, об'єкт Atomics, декільких нових методів для роботи з рядками.

Актуальний стан |

JavaScript, наразі, є однією з найпопулярніших мов програмування в інтернеті^[12]. Але спочатку багато професійних програмістів скептично ставилися до мови, цільова аудиторія якої складалася з програмістів-любителів^[13]. Поява AJAX змінила ситуацію та повернула увагу професійної спільноти до мови, а подальші модифікації мови за стандартами ES2015 та ES2017 внесли багато корисних можливостей, яких не вистачало для ефективного програмування. В результаті, були розроблені та покращені багато практик використання JavaScript (зокрема, тестування та налагодження), створені бібліотеки та фреймворки, поширилося використання JavaScript поза браузером.

Про мову |

JavaScript має низку властивостей об'єктно-орієнтованої мови, але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в ній відрізняється від традиційних мов ООП. Крім того, JavaScript має ряд властивостей, притаманних функціональним мовам, — функції як об'єкти першого класу, об'єкти як списки, каррінг, анонімні функції, замикання (closures) — що додає мові додаткову гнучкість.

JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою Сі має такі корінні відмінності:

• об'єкти, з можливістю інтроспекції і динамічної зміни типу через механізм прототипів
  


• функції як об'єкти першого класу


• обробка винятків


• автоматичне приведення типів


• автоматичне прибирання сміття
  


• анонімні функції

JavaScript містить декілька вбудованих об'єктів: Global, Object, Error, Function, Array, String, Boolean, Number, Math, Date, RegExp. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, які, грубо кажучи, не обов'язково є функціями або методами, а також набір вбудованих операторів, що управляють логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови Java (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений порівняно з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, приміром, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може стояти в тексті програми після неї.

Семантика мови схожа з семантикою мови Self.

Приклад оголошення і використання класу в JavaScript:

 class MyClass 
 constructor () 
 this.myValue1 = 1;
 this.myValue2 = 2;
 


 const mc = new MyClass();
 mc.myValue1 = mc.myValue2 * 2;

Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості — це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву AJAX.

Використання в HTML |

При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> з обов'язковим по специфікації HTML 4.01 атрибутом type="text/javascript", хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.

Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:

<script type="text/javascript">
 alert('Hello, World!');
</script>

Слідуючи концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, браузери підтримують включення скрипта, наприклад, в значення атрибуту події:

 <a href="delete.php" onclick="return confirm('Ви впевнені?');">Видалити</a>

Тут, після натискання на посилання, функція confirm('Ви впевнені?'); викликає модальне вікно з написом «Ви впевнені?», а return false блокує перехід за посиланням. Зрозуміло, цей код працюватиме тільки якщо в браузері є та увімкнена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.

Є і третя можливість підключення JavaScript — написати скрипт окремим файлом, та підключити його за допомогою конструкції:

<script type="text/javascript" src="http://Шлях_до_файла_зі_скриптом"></script>

Зневадження |

При розробці великих і нетривіальних веб-застосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів зневадження. Оскільки браузери, від різних виробників, дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної Моделі Документа, необхідно мати зневаджувач для кожного браузера, якщо веб-застосування орієнтовано на нього.

На даний час Firefox, Opera, Google Chrome, Edge та Safari мають зневаджувачі для себе.

Також існують такі корисні інструменти, як:

• 
  ESLint — перевірка якості коду, що сканує JavaScript програму, шукаючи проблеми коду;


• 
  Prettier — автоматичне форматування коду у коректний вигляд;


• 
  Babel — транспайлер Javascipt коду до більш старих версій стандартів ECMAScript, який допомагає розробникам використовувати найновіші можливості мови для оточення, що не встигло реалізувати останній стандарт.

Оскільки JavaScript є інтерпретатором, без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути дуже уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій.

Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На веб-сторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки знайти легше, якщо тримати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих пов'язаних .js файлів. В такий спосіб синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» цілої сторінки, і можна надати допомогу, елегантно вийшовши зі сторінки.

Примітки |

Див. також |

• 
  ActionScript — реалізація від Adobe для Flash.


• 
  Rhino — реалізація на Java.


• 
  JScript — реалізація в Інтернет Експлорер від Microsoft.


• 
  DOM — об'єктна модель документа.


• Firebug


• AJAX


• JSON

Посилання |

• 
  яваскрипт.укр - JavaScript довідка українською мовою.


• 
  ECMA-262, ECMAScript Language Specification.


• 
  Стандарт ECMA-262 (англ.) (третє видання; формат PDF)


• 
  JavaScript домашня сторінка, JavaScript довідник на mozilla.org.


• Довідник з JavaScript версії 1.5: 1.5
  


• Зміни в нових версіях JavaScript: 1.7, 1.6
  


• 
  JScript та JScript .NET довідники на сайті MSDN Library
  


• IBM Developerworks, JavaScript's language features
  


• 
  www.nakedjavascript.com(англ.)
  


• 
  Mozilla JavaScript shells (англ.)
  


• 
  Mozilla (Rhino engine) JavaScript shell (англ.)
  

Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.