Система відліку
Класична механіка | ||||||||||||||
F=dpdtdisplaystyle mathbf F =frac dmathbf p dt | ||||||||||||||
Другий закон Ньютона | ||||||||||||||
Історія класичної механіки | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Систе́ма ві́дліку — співвідношення нерухомих одне відносно іншого тіл, відносно яких розглядається рух, і годинників, що відраховують час. Це одне з найважливіших понять, яке характеризує пізнавальний процес у фізиці.
При вивченні фізичних систем і законів їх взаємодії необхідно встановити спосіб визначення положення, яке займає кожна система, і спосіб відліку моменту часу, який відповідає цьому положенню. Оскільки руху окремо взятого предмета не існує, то і його положення в певні моменти часу можна встановити тільки відносно якихось тіл, які в такому разі вважають за вихідні. Система відліку складається з вихідного тіла відліку (яке може довільно рухатися), пов'язаної з ним системи координат (наприклад, координатних осей х, у, z) з обраним початком для відліку просторового положення і з фіксованим початковим моментом для відліку часу, а також з відповідних вимірювальних засобів, зокрема масштабів і годинників. Всі просторово-часові характеристики набувають у природознавстві певного змісту (визначеності) лише відносно системи відліку.
Інерційні системи відліку |
Часто застосовуються інерційні системи відліку, які складаються з тіла відліку, що рухається інерційно, декартової системи координат і вимірювальних засобів, що описуються законами класичної механіки.
Передбачається, що серед нескінченої кількості тіл і систем тіл у Всесвіті можна виділити відносно «замкнені» тіла чи системи тіл, у яких за певних умов і в певний інтервал часу через цю «замкненість» діють закони збереження, а закон інерції набирає найпростішого вигляду, тобто:
будь-яке тіло в системі, яке не зазнає дії (сил), перебуває в стані спокою або рухається рівномірно та прямолінійно
Хоч поняття інерційної системи відліку є, безумовно, абстракцією, оскільки в природі не існує абсолютно замкнених систем, що не взаємодіють між собою, однак ця абстракція є ефективним засобом вивчення природи. Завдяки їй серед різноманітності досліджуваних явищ можна виділити їх істотні відношення, глибинні зв'язки, тобто розкрити закони цих явищ.
Джерела |
Див. також |
- Інерційна система відліку
- Система центру мас
- Лабораторна система
