Операція «Блау»


У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Блау.












Операція «Блау»
Unternehmen Blau

Німецько-радянська війна

Bundesarchiv Bild 101I-217-0496-04, Russland-Süd, schweres Geschütz, feuernd.jpg
Німецька артилерія веде вогонь з 150-мм гармат Kanone 18 по радянських позиціях. Операція «Блау». Серпень 1942










Дата:

28 червня — 19 листопада 1942
Місце:

Східна Україна, Кубань, Нижнє Поволжя, Північний Кавказ
Результат:
перемога Німеччини та її союзників, поразка радянських військ
Територіальні зміни:
окупація німецькими військами майже всього Північного Кавказу та південно-західних областей РРФСР, вихід до Волги в районі Сталінграду, але їм не вдається прорватися в Закавказзя;
Сторони

Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Королівство Угорщина
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Румунія Королівство Румунія
Flag of Slovakia (1939–1945).svg Перша словацька республіка

СРСР СРСР
Командувачі

Третій Рейх Ф.фон Бок
Третій Рейх М. фон Вейхс
Третій Рейх В.Ліст
Третій Рейх Е.фон Клейст
Третій Рейх Г. Гот
Третій Рейх Ф.Паулюс
Третій Рейх А. Лер
Третій Рейх В. фон Ріхтгофен
Третій Рейх Е. фон Маккензен
Італія І. Гарібольді
Угорщина Г. Яні
Румунія П. Думітреску
Словаччина Й. Туранець

Союз Радянських Соціалістичних Республік Тимошенко С. К.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Будьонний С. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Малиновський Р. Я.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Голіков П. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Рокоссовський К. К.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Москаленко К. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ватутін М. Ф.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Тюленєв І. В.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Єрьоменко А. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Петров І. Ю.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Гордов В. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Масленніков І. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Октябрьский П. С.
Військові формування

Третій РейхГрупа армій «A»
* 11-та армія
* 17-та армія
* 1-ша танкова армія
* 3-тя румунська армія[1]
Група армій «B»
* Армійська група «Вейхс»
(* 2-га армія
* 4-та танкова армія
* 2-га угорська армія
* 7-й армійський корпус
* 55-й армійський корпус)
* 6-та армія
* 8-ма італійська армія
* 4-та румунська армія
4-й повітряний флот
* 4-й повітряний корпус
* 8-й повітряний корпус

Союз Радянських Соціалістичних РеспублікПівденний фронт[2]
Південно-Західний фронт[3]
Донський фронт[4]
Північно-Кавказький фронт[5]
Закавказький фронт
Сталінградський фронт[6]
Військові сили

Третій Рейх 1 300 000[7] — 2 550 000 чоловік[8]
1 900 танків[9]
1 610 літаків

Союз Радянських Соціалістичних Республік 3 910 200[10]
3 720 танків[11]
~ 1 671 літак[12]
Втрати
1 013 000[13]—1 243 590[8]1 312 775[10]—2 226 416 (з них: 1 111 681 загиблий або зниклий безвісти, 1 114 735 поранених)[14]

  • п

  • о

  • р



Східноєвропейський
театр воєнних дій Другої світової війни



1939—1940
Польща (1939) — Фінляндія — Балтійські країни —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Країни Балтії — Белград — Курляндія — Будапешт
1945


Вісла-Одер — Східна Пруссія — Східна Померанія — Відень — Берлін — Прага


  • п

  • о

  • р



Сталінградська битва



Блау — Фішрайер — Уран — Вінтергевіттер — Котельникове — Малий Сатурн — Кільце



Загальний наступ Вермахту в контексті операції «Блау» з 7 травня по 18 листопада.

   по 7 липня

   по 22 липня

   по 1 серпня

   по 18 листопада



Не варто плутати з планом «Блау»

Операція «Блау» (нім. Unternehmen Blau) — стратегічна наступальна операція збройних сил Німеччини та її союзників на південному крилі радянсько-німецького фронту в ході літньо-осінньої кампанії 1942 року.


Операція «Блау» була за задумом продовженням операції 1941 року під кодовою назвою «Барбаросса» і мала за мету остаточно вивести Радянський Союз з війни. За планом операції німецькі війська завдавали потужного удару на південній ділянці фронту, намагаючись знищити угруповання радянських військ західніше Дону, після чого здійснили спробу розосередженими ударами прорватися на Північний Кавказ, а лівим флангом вийти на рубіж річки Волга та відрізати нафтоносні райони на Кавказі і в подальшому прорватися крізь Кавказький хребет у Закавказзя. Для реалізації амбітних задач, група армій «Південь» була поділена на 2 групи армій: групу армій «A» та групу армій «B».


Після завершення розгрому невдалого радянського наступу в травні 1942 року на Харківському напрямку, загальний наступ німецьких військ розвивався доволі успішно. Військам Вермахту вдалося за короткі терміни опанувати значну територію півдня Росії й майже увесь Північний Кавказ. Однак, поступово опір радянських військ набував усе більш запеклого характеру, в особливості в районі Сталінграда. Й хоча більшість завдань була виконана, головної мети — виведення СРСР з війни та остаточного розгрому Червоної армії німецьким військам досягти не вдалося.



Див. також |


  • Битви та операції німецько-радянської війни

  • Сталінградська битва

  • Битва за Крим (1941—44)

  • Битва за Кавказ (1942—1943)

  • Райхскомісаріат Кавказ

  • Операція «Едельвейс»


Примітки |




  1. ↑ з серпня 1942


  2. ↑ Ліквідований 28 липня 1942


  3. ↑ Ліквідований 12 липня і знову створений 22 жовтня 1942 року


  4. ↑ з 30 вересня 1942


  5. ↑ до 4 вересня 1942


  6. ↑ з 12 липня до 30 вересня 1942


  7. ↑ 1 млн німецькі війська та 300 000 її союзники


  8. ↑ аб Мюллер-Гиллебрандт. Сухопутная армия Германии 1939–1945 гг.


  9. ↑ Antill (2007), pp. 24-25.


  10. ↑ аб Г. Ф. Кривошеев, В. М. Андроников, П. Д. Буриков. Гриф секретности снят: Потери Вооруженных Сил СССР в войнах, боевых действиях и военных конфликтах: Стат. исслед. — Воениздат, 1993.


  11. ↑ Antill (2007), p. 29.


  12. ↑ Bergström 2007, pp. 49-50.


  13. ↑ Antill (2007), p. 87.


  14. ↑ Glantz (1995), p. 295.



Література |


  • Самсонов Александр Михайлович, Сталинградская битва, 4-е изд., испр. и доп.— М.: Наука, 1989.

  • Бешанов Владимир Васильевич, Год 1942 — «учебный». — Мн.: Харвест, 2003.

  • Исаев Алексей Валерьевич, Сталинград. За Волгой для нас земли нет. — М.: Яуза, Эксмо, 2008.

  • Баданин Борис Васильевич, На боевых рубежах Кавказа. — М.: Воениздат, 1962.

  • Halder Franz. Kriegstagebuch. Tägliche Aufzeichnungen des Chefs des Generalstabes des Heeres 1939–1942. — Stuttgart: W. Kohlhammer Verlag, 1962–1964.

  • Hans Doerr. Der Feldzug nach Stalingrad. Darmstadt. 1955.

  • Hans-Adolf Jacobsen. 1939–1945. Der Zweite Weltkrieg in Chronik und Documenten. 3.durchgesehene und erganzte Auflage. Wehr-und-Wissen Verlagsgesselschaft. Darmstadt, 1959.


  • Antill, Peter (2007). Stalingrad 1942. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 1-84603-028-5. 

  • David M Glantz. Colossus Reborn: The Red Army At War, 1941–1943. — Lawrence (Kansas): University Press Of Kansas, 2005, ISBN 978-5-699-31040-1


  • Glantz, David M.; Jonathan M. House (2009). To the Gates of Stalingrad: Soviet-German Combat Operations, April–August 1942. The Stalingrad Trilogy I. Lawrence, KS: University Press of Kansas. ISBN 978-0-7006-1630-5. 


  • Bergström, Christer (2007). Stalingrad – The Air Battle: November 1942 – February 1943. London: Chervron/Ian Allen. ISBN 978-1-85780-276-4. 


  • Hayward, Joel (1995). Too Little Too Late: An Analysis of Hitler's Failure in 1942 to Damage Soviet Oil Production. Lawrence, KS: The Journal of Strategic Studies, Vol. 18, No. 4, pp. 94-135. 

  • Dragos Pusca, Victor Nitu, Romanian Armed Forces in the Second World War — The Battle of Stalingrad — 1942

  • Gianluca Scotoni, L'Armata Rossa e la disfatta italiana, Ed. Panorama, Roma, 2007





Друга світова війна
Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


П:  Друга світова війна П:  Росія П:  Військова справа




-

Popular posts from this blog

1928 у кіно

Image
Роки в кіно   1870-ті   1880-ті 1888  • 1889 1890-ті 1890  • 1891  • 1892  • 1893  • 1894 1895  • 1896  • 1897  • 1898  • 1899 1900-ті 1900  • 1901  • 1902  • 1903  • 1904 1905  • 1906  • 1907  • 1908  • 1909 1910-ті 1910  • 1911  • 1912  • 1913  • 1914 1915  • 1916  • 1917  • 1918  • 1919 1920-ті 1920  • 1921  • 1922  • 1923  • 1924 1925  • 1926  • 1927  • 1928  • 1929 1930-ті 1930  • 1931  • 1932  • 1933  • 1934 1935  • 1936  • 1937  • 1938  • 1939 1940-ві 1940  • 1941  • 1942  • 1943  • 1944 1945  • 1946  • 1947  • 1948  • 1949 1950-ті 1950  • 1951  • 1952  • 1953  • 1954 1955  • 1956  • 1957  • 1958  • 1959 1960-ті 1960  • 1961  • 1962  • 1963  • 1964 1965  • 1966  • 1967  • 1968  • 1969 1970-ті 1970  • 1971  • 1972  • 1973  • 1974 1975  • 1976  • 1977  • 1978  • 1979 1980-ті 1980  • 1981  • 1982  • 1983  • 1984 1985  • 1986  • 1987  • 1988  • 1989 1990-ті 1990  • 1991  • 1992  • 1993  • 1994 1995  • 1996  • 1997  • 1998  • 1999 2000-ні 2000  • 2001  • 2002  • 2003  • 2004 2005
Read more

Захаров Федір Захарович

Image
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років)   Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство  СРСР →  Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР  — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Read more

Ель Греко

Image
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 )   Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство  Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
Read more