Адміністративний поділ Османської імперії
Османська імперія в 1481-1683
Мапа 1730, де провінції іменуються "бейлербейликами"
Мапа 1849, де провінції іменуються "пашаликами"
Адміністративний поділ Османської імперії засновано на військовій адміністрації з цивільними виконавчими функціями. Поза цією системою були васальні відносини.
В історії імперії є дві епохи адміністративного устрою та управління: перша була початковою організацією, що виникла ще зі створенням османського держави, другий — після великих адміністративних реформ та європеїзації управління в 1864.
Зміст
1 Початкова організація
2 Адміністративні одиниці першого порядку
3 Еялети
4 Див. також
5 Посилання
6 Примітки
Початкова організація |
Османська імперія під час свого розширення завойовувала багато дрібних тюркських держав — бейликів.
На основі бейликів почалося будівництво адміністративної системи молодий імперії. Імперія ділилася на бейлики; в кожному певному ,бйлику правил бей, який у свою чергу був васалом турецького султана.
Також в імперії існували санджаки, області, доручені синам султана. Але безпосереднім управлінням санджаків займалися не сини султана, а губернатори, які одержували спеціальний штандарт — «санджак» (означає «від султана»).
Імперії після розширилася в Європі були потрібні додаткові, проміжні рівні адміністративного управління. У правління султана Мурада I (1359-1389) бейлербей або генерал-губернатор був призначений керувати Румелією, європейською частиною імперії. Незабаром бейлербей був також встановлений для Анатолії, за винятком області навколо Амації, що знаходилася у той час під прямим управлінням турецького султана.
Від 1453 до початку XIX століття система органів місцевої влади в Османській імперії була погано впорядкована. Імперія спочатку була поділена на своєрідні провінції, що називалися еялетами, кожним з яких керував паша "трьох хвостів". За призначення найвищих державних посадовців як у столиці, так і в провінціях відповідав великий візир. У період між 1861 та 1866 еялети скасовані, а територія держави адміністративно переподілена на вілаєти.[1]
Адміністративні одиниці першого порядку |
Еялети |
Завоювання султанів Селіма I і Сулеймана I Пишного в XVI столітті потребували збільшення числа адміністративних одиниць. До кінця XVI століття число еялетів досягло 42.
| Назва провінції | Оригінальна назва на османському та сучасному турецькому | Рік створення | Займані території | Примітки |
|---|---|---|---|---|
Абіссінський еялет | Habeş | прибл. 1554 | Саудівська Аравія, Судан, Еритрея, Сомалі | |
Адана | آضنهAżana (Adana) | прибл. 1608 | Туреччина | |
Алеппо | حلبḤaleb (Halep) | прибл. 1516-1521 | Сирія, Туреччина | |
Алжир | جزاير غربCezâyîr-i Ġarb (Cezayir Garp) | 1519 | Алжир | |
Анатолія | Anadolu | прибл. 1365 | Туреччина | |
Ар-Ракка | Rakka | прибл. 1500-і | Ірак, Сирія, Туреччина | Також називалася Урфа |
Багдад | بغدادBaġdâd (Bağdat) | 1535 | Ірак | |
Басра | بصرهBaṣra (Basra) | прибл. 1552 | Ірак, Кувейт | |
Боснія | Bosna | 1520-і | Боснія і Герцеговина, Сербія, Хорватія, Чорногорія | |
Буда | Budin | 1541 | Угорщина, Сербія, Хорватія | |
Ван | Van | 1548 | Туреччина | |
Діярбакир | دياربكرDiyârbekir (Diyarbakır) | 1515 | Туреччина, Ірак | |
Єгипет | مصرMıṣır (Mısır) | 1517 | Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Саудівська Аравія | |
Ємен | Yemen | 1517-18, 1539 | Ємен, Саудівська Аравія | |
Кафа (Феодосія) | Kefe | прибл. 1581 | Україна | |
Каніжа | Kanije | 1600 | Угорщина, Хорватія | |
Караман | Karaman | c. 1470 | Туреччина | |
Карс | Kars | 1579 | Туреччина | Об'єднана з Ерзурум в 1845. |
Кіпр | قبرصḲıbrıṣ (Kıbrıs) | 1571 | Кіпр, Туреччина | прибл. 1660-1703 і в 1784 частина Егейській провінції. |
Мараш | Maraş, Dulkadır | прибл. 1522 | Туреччина | |
Мосул | Musul | 1500-і | Ірак | |
Румелія | Rumeli | прибл. 1365 | Болгарія, Греція, Північна Македонія, Албанія, Сербія, Чорногорія, Туреччина | Розташовувалася в європейських володіннях Османської імперії |
Самцхе | Çıldır | прибл. 1579 | Грузія, Туреччина | Інша назва — Мешхеті. |
Сілістра | Silistre | прибл. 1599 | Болгарія, Румунія, Молдова, Україна | Включала в себе фортецю Очаків; першим бейлебегом провінції був кримський хан. |
Сівас | Sivas | 1500-і | Туреччина | |
Сирія | Şam | 1516-17 | Сирія, Ліван, Ізраїль, Палестина, Йорданія, частина Туреччини та Іраку. | |
Тімішоара | Tımışvar | 1552 | Румунія, Сербія, Угорщина | Також називалася провінція Темешвар |
Трабзон, Лазистан | Trabzon | 1500-і | Грузія, Туреччина | Також носила назву провінція Трапезунт |
Триполі (Триполі на Сході) | Trablus-ı Şam (Trablusşam) | прибл. 1570-і | Ліван, Сирія | |
Триполітанія (Триполі на Заході) | Trablus-ı Garb (Trablusgarp) | 1551 | Лівія | |
Туніс | Tunus | 1574 | Туніс | |
Шаразор | Şehrizor | 1500-і | Ірак, Іран | Також відомий як Шерізор або Кіркук. |
Егейські | Cezayir | 1500-і | Греція | Область капудан-паші (командувач флотом); також називалася Деніз, пізніше Джезаір-і Бахр-і Сефід |
Егер | اكرEgir (Eğri) | 1596 | Угорщина, Словаччина | |
Ель-Хаса | Lahsa | прибл. 1579 | Саудівська Аравія | Рідко управлялася безпосередньо |
Ерзурум | Erzurum | прибл. 1514-1534 | Туреччина |
Див. також |
- Санджак
- Еялет
- Османська імперія
- Перелік територій Османської імперії
- Васальні держави та держави-данники Османської імперії
- Завоювання Османської імперії
- Варад (пашалик)
Посилання |
- Карта Європи 1500 року, адміністративний поділ Османської імперії
Історія Туреччини (англійською)
Примітки |
↑ A handbook of Asia Minor. Naval Staff. Intelligence Department. 1919. с. 203.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
