Ufdjrw

	; Царство Польське;
; ;	;
; Прапор;	; Герб;
	; ; Царство Польське (1815);
; Столиця;	; Варшава;
; Мови;	спочатку польська, російська;
; Форма правління;	; Конституційна монархія;
	; цар;
- 1815–25;	; Олександр І;
- 1825–31;	; Микола I (російський імператор) (повалено);
- 1894–1915;	; Микола II (відрікся);
; Намісник;	; Намісник;
; Законодавчий орган;	Сейм;
; Історія;	;
- Віденський конгрес;	9 червня 1815;
- Польське повстання 1830—1831;	29 листопада, 1831;
- Польське повстання 1863—1864;	22 січня, 1863;
- ліквідація;	1875;
	; Площа;
- Загальне;	128 500 км2
	; Населення;
- Загальне;	3 300 000 осіб;
Густота;	25,7 осіб/км² ;
;	; Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Королівство Польське (1815—1915);

Королівство Польське (Конґресове; Ца́рство По́льське; пол. Królestwo Kongresowe; пол. Królestwo Polskie Kongresowe, як прийнято в польській історіографії; рос. Царство Польское) — автономна польська держава у складі Російської імперії в 1815–1875 роках. Утворена на основі Варшавського герцогства, шляхом конституційної персональної унії з Російською імперією, згідно з рішеннями Віденського конгресу. Займала територію Люблінського, Лодзинського, Мазовецького, Підляського і Свентокшиського воєводств Польщі. Голова держави — російський імператор, він же — цар Польщі.

Мала обмежене самоврядування, сильно урізане внаслідок поразки Листопадового повстання (1830—1831) і Січневого повстання (1863) років. Поступово втратила автономію, перетворившись 1875 року на російську провінцію (Привіслянський край)^[1]^[2].

1915 року відновлене Центральними державами як Королівство Польща. В іноземній історіографії також — Російська Польща, Конгресове королівство (пол. Królestwo Kongresowe).

Зміст

1 Історія
- 1.1 Напівнезалежність
- 1.2 Повстання і втрата автономії

2 Освіта, наука, культура

3 Посилання

4 Джерела

Історія |

Королівство Польське Конгресове було утворене з Варшавського герцогства згідно з рішеннями Віденського конгресу 1815, коли європейські держави перебудовували Європу після наполеонівських війн. Утворення Царства Польського обумовило поділ польських земель між Росією, Австрією та Пруссією^[3]^[4]^[5]. Царство Польське втратило статус незалежної держави в 1831. Хоча назва залишалась в офіційному російському використанні, пізніше у роки російського правління назва поступово замінювалося (хоча неофіційно)^[6] на Привіслянський край. Після поразки повстання 1830—1831 окремі адміністративні установи були скасовані, проте навіть після цього територія зберегла деяку міру самоврядування.

Королівство Конгресове мало площу 128 500 км² і населення приблизно 3.3 мільйонів осіб. Створена Конгресом держава була однією з найменших в історії форм польської державності та квазідержавності: менша, ніж Варшавське герцогство, і набагато менша, ніж І Річ Посполита, яка мала населення 10 мільйонів, площа території 1 млн км² (до Шведського Потопу це була одна з наймогутніших держав Європи, до 1772 року — найбільша після Росії)^[5]). Населення Царства Польського досягло 6.1 мільйонів у 1870, 10 мільйонів у 1900. Більшість етнічних поляків Російської імперії мешкали в Царстві Польському, хоча деякі області за його межами мали велику частку польського населення.

Царство Польське значною мірою з'явилося як результат зусиль міністра закордонних справ Російської імперії, поляка Адама Єжи Чарторийського^[7], який прагнув відродити Польську державу в альянсі з Росією. Формально Царство Польське на початку свого існування було однією з небагатьох конституційних монархій у тодішній Європі.

Напівнезалежність |

Теоретично Королівство Польське Конгресове в його первинній формі було напівавтономною державою в персональній унії з Росією під егідою російського царя. Держава мала Конституцію, одну з найліберальніших в Європі 19 століття^[7], законодавчий Сейм був підзвітний перед царем, власну армію, власну грошову одиницю, бюджет, кримінальний і цивільний кодекси і митницю на кордоні з рештою російських земель.

Хоча Польща мала демократичні традиції («золота воля»), і польська шляхта глибоко шанувала особисту свободу, фактично царі мали автократичну владу, і не мали бажання поступатися нею. Опозиція до імператора підлягала переслідуванню, і польський закон міг бути проіґнорований російськими посадовими особами^[8]. Абсолютистська влада Росії унеможливлювала встановлення ліберальних традицій та інститутів у Царстві Польському. Незалежність Королівства тривала 15 років; спочатку Олександр І мав титул царя Польщі і був зобов'язаний дотримуватися конституції. З часом ситуація змінилася — він надав наміснику, Великому Князю Костянтину Павловичу майже диктаторські повноваження^[4]. З часом Петербург перестав рахуватися з рішеннями Віденського конгресу. У 1819 Олександр І скасував свободу преси і ввів цензуру.

Опір російській владі почався в 1820-х рр. Російська секретна поліція на чолі з Миколою Новосільцевим почала переслідування польських конспіративних організацій, з 1821 цар почав переслідувати масонів, що представляли патріотичні традиції Польщі.

Починаючи від 1825, сесії Сейму відбувалися таємно.

Повстання і втрата автономії |

Наступник Олександра I, Микола I, був коронований королем Польщі 24 травня 1829 у Варшаві, але він відмовився присягати на вірність полякам, дотримуватися Конституції, продовжував обмежувати незалежність конґресового Королівства. За правління Миколи I впроваджуваи в життя ідеологію «офіційної народності» російського міністра освіти графа Уварова («Православ'я, Самодержавність, Народність»). Щодо поляків ці ідеї мали на меті асиміляцію, яка перетворила би їх на лояльних православних росіян.

Православна Церква в Російській імперії фактично була частиною держави, інші релігії були дискриміновані. Папські булли в Царстві Польському не могли бути оголошенні без згоди російського уряду.

Все це призвело до незадоволення й опору поляків. У січні 1831 Сейм детронізував російського імператора як короля Польщі (у відповідь на його повторне урізування конституційних прав). Цар відреагував скеруванням російських військ до Польщі і придушенням повстання^[9].

Після 11-місячної воєнної кампанії конґресове Королівство втратило свою напівнезалежність, згодом було остаточно інтеґроване до Росії. Це було узаконено через видання імператором Органічного статуту Царства Польського (1832), який скасував у Польщі конституцію, власну армію та законодавчі збори. Наступні 30 років серія заходів зв'язувала Царство Польське дедалі більше з Росією. У 1863—1864 рр. чергове польське повстання було придушено, результатом чого було скасування окремого статусу Царства Польського, і край був остаточно об'єднаний з Російською імперією.

Замість «Царства Польського» увійшла до вжитку назва "Привіслянський край", яке стало намісництвом під контролем намісніка. У 1880-х рр. державною мовою там стала російська, а польська мова була заборонена як у офіційному вжитку, так і в освіті.

У 1912 східні частини Люблінської та Седлецької губерній Привіслянського краю, у значній мірі заселені «православними» українцями та білорусами, були перетворені на окрему Холмську губернію, яку приєднали до решти Росії.

Територію Царства Польського Росія втратила 1915 року внаслідок німецько-австрійського наступу під час Першої світової війни. Центральні держави створили на ній Королівство Польщі.

Освіта, наука, культура |

«Велика загальна ілюстрована енциклопедія» (1890—1914) — тогочасна найбільша універсальна енциклопедія польською мовою.

Посилання |

↑ Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X.

↑ Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1.

↑ Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60.

↑ ^а^б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Процитовано 2008-04-10.

↑ ^а^б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179–180. ISBN 0-802-13744-X. Процитовано 2008-04-10.

↑ Kingdom of Poland. The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Архів оригіналу за 2006-09-02. Процитовано 2006-07-27.

↑ ^а^б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12–13. ISBN 0-822-31802-4.

↑ konstytucja Królestwa Polskiego. Encyklopedia PWN. Процитовано 2006-01-19.

↑ Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Процитовано 2008-04-10.

Джерела |

Ясь О. В. Царство Польське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 445. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Arcadius Kahan. Russian Economic History: The Nineteenth Century, University of Chicago Press, 1989, ISBN 0-226-42243-7

[Harold_Nicolson-1] Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 171. ISBN 0-802-13744-X.

[Alan_Warwick_Palmer-2] Palmer, Alan Warwick (1997). Twilight of the Habsburgs: The Life and Times of Emperor Francis Joseph. Boston: Atlantic Monthly Press. с. 7. ISBN 0-871-13665-1.

[3] Henderson, WO (1964). Castlereagh et l'Europe, w: Le Congrès de Vienne et l'Europe. Paris: Bruxelles. с. 60.

[CzM-4] а^б Miłosz, Czesław (1983). The history of Polish literature. Berkeley: University of California Press. с. 196. ISBN 0520044770. Процитовано 2008-04-10.

[Nicolson-5] а^б Nicolson, Harold George (2001). The Congress of Vienna: A Study in Allied Unity, 1812-1822. New York: Grove Press. с. 179–180. ISBN 0-802-13744-X. Процитовано 2008-04-10.

[BEKP-6] Kingdom of Poland. The Brockhaus and Efron Encyclopedia (1890–1906). Архів оригіналу за 2006-09-02. Процитовано 2006-07-27.

[Ludwikowski-7] а^б Ludwikowski, Rett R. (1996). Constitution-making in the region of former Soviet dominance. Durham, N.C: Duke University Press. с. 12–13. ISBN 0-822-31802-4.

[PWN-KPP-8] stytucja Królestwa Polskiego. Encyklopedia PWN. Процитовано 2006-01-19.

[PLT-74-9] Janowski, Maciej; Przekop, Danuta (2004). Polish Liberal Thought Before 1918. Budapest: Central European University Press. с. 74. ISBN 9639241180. Процитовано 2008-04-10.

搜尋此網誌