Ufdjrw

Лановецький район
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6123800000
Утворений:	1939
Населення:	▼ 29 325 (01.01.2018)
Площа:	632 км²
Густота:	46.400316455696 осіб/км²
Тел. код:	+380-3549
Поштові індекси:	47400—47462
Населені пункти та ради
Районний центр:	Ланівці
Міські ради:	1
Сільські ради:	18
Міста:	1
Села:	52
Мапа району
Районна влада
Адреса:	47400, Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Незалежності, 19, 2-12-78
Веб-сторінка:	Лановецька РДА
Голова РДА:	Сірант Юліан Іванович[1]
Голова ради:	Блажейчук Олександр Павлович
Мапа
Лановецький район у Вікісховищі

Ланове́цький райо́н — адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Утворений 17 січня 1940 з ґмін Ланівці, Білозірка і Вишгородок Кременецького повіту. Площа 632 км². Населення — 29,5 тис. осіб (2017): з них 99 % — українці, 0,8 % — росіяни, 0,1 % — білоруси, 0,1 % — інші національності.

Адміністративний поділ |

У районі є місто Ланівці (райцентр, залізнична станція) та 52 села.

Географія |

Територія району — в межах Подільської височини (максимальна висота 362 м, побл. с. Шили), а також Лановецького природного району. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.

Найбільша річка — Горинь (притока р. Прип'ять, басейн Дніпра) з притокою Жирак (притоки: Свинорийка, Буглівка, Жердь). Річки району мають пн.-сх. і пн. напрямки. Русла слабовиражені, береги пологі, заплави заболочені.

У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водосховища — Борсуківське (пл. 4,26 км²) і Передмірське (обидва на р. Горинь).

До 1920-х лісовий масив поблизу села Пахиня займав 1200 га, нині залишки пралісу простяглися вздовж залізниці в напрямку Ланівців.

Ґрунти — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.

У Лановецькому районі є запаси торф'яні болота, придатного для санаторно-курортного лікування.

Історія |

Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинської держави.

25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тис. орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана Великого Князівства Литовського Костянтина Острозького. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема 1601, 1618, 1675, 1697, брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (1648—1657).

Від 1793 року у наслідок другого поділу Речі Посполитої Лановеччина увійшла до Російської імперії.

Перебував у складі УНР (після більшовицького жовтневого перевороту 7 листопада 1917 року як автономна республіка у складі Російської республіки, від 22 січня 1918 року, після українсько-радянської війни, проголошена незалежна держава).

Від лютого до листопада 1918 — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію української, польської або радянської влади. Від вересня 1920 до вересня 1939 року територія майбутнього району належала до Польщі (Кременецький повіт Волинського воєводства). Від вересня 1939 до липня 1941 — УРСР, до березня 1944 — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села Молотків та Осники.

До 1939 року на Лановеччині діяли «Просвіта» (відновлена у 1990), «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.

Масову насильницьку колективізацію сільського господарства радянська влада «проводила» 1940, 1946—1949.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лановецького району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 76,22% (проголосували 17 729 із 23 261 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 49,57% (8 788 виборців); Юлія Тимошенко - 20,75% (3 679 виборців), Олег Ляшко - 12,50% (2 216 виборців), Анатолій Гриценко - 9,13% (1 618 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,77%.^[2]

Сільське господарство |

Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків.

Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне скотарство. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську продукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.

Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):

• „Агрофірма «Білозірська»“ (с. Білозірка),


• „Агрофірма «Горинь»“ (с. Борсуки),


• ім. Т. Шевченка (с. Буглів).

На Лановеччині у 1988 була створена перша в Тернопільській області ферма «Айова» — сільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор — І. Гусар. 1992 ферму відвідав голова ВР України Іван Плющ. Про неї у США зняли документальний фільм^[3].

Соціальна сфера |

У районі — 40 ЗОШ, музична школа, ДЮСШ, ПТУ; 47 медичних закладів, у тому числі 2 лікарні, поліклініка, 38 ФАП, 6 амбулаторій, 8 аптек; 12 Будинків культури, 25 клубів, кінотеатр, музей, 45 бібліотек, 53 православні храми.

Звання «народний» удостоєні 14 колективів самодіяльної творчості, зокрема, хорова капела «Волинь», хори сіл Борсуки та Якимівці, обрядово-фольклорно-етнографічний ансамбль РБК.

У р-ні — філія Терноп. обл. ФСТ «Колос» (с. Білозірка), 22 футбольні команди. Зареєстровано 21 політичну партію, 7 громадських організацій.

Функціонують відділи «Приватбанку», «Ощадбанку», банку «Аваль», банку «Хрещатик».

Пам'ятки |

Архітектурні пам'ятники:

• церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Різдва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Різдва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, дерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Богородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);


• інші культурні споруди — меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв — 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. Ланівці, пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.

Список усіх дерев'яних церков |

Археологічні пам'ятки |

Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (34 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (36 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.

На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків — скарб зі 172 сріб. середньовічних монет (1858).

Відомі люди |

Народилися |

• діячі ОУН і УПА Тимофій Басюк, Іван Климишин (Крук), Ю. Пундик;


• письменники К. Куцюк-Кочинський, Б. Мельничук, Т. Сергійчук, В. Фольварочний, Г. Штонь;


• поетеса Алеся Кравчук^{[джерело?]}


• художник Іван Марчук;


• науковці Іван Климишин, Т. Комаринець, К. Кондратюк, Ю. Мулик-Луцик, М. Приймак, Л. Середницький, Ф. Сопронюк, Петро Стухляк, Р. Баран;


• діячі мистецтва і культури О. Гринько, А. Демчук, Т. Дідик, П. Кравчук, М. Маліборський, Є. Пінчук-Серебрякова;


• військовики П. Богайчук, Ярослав Горошко, Павло Шандрук;


• господарники О. Гасюк, Ф. Данилюк, Л. Кучерук,


• майстер спорту з легкої атлетики О. Стефанишин та ін.

Померли |

• 
  Климишин Іван (Крук) (псевдо: Крук) (1918 — 7 травня 1944, Лопушненський ліс, район с. Лопушне, Кременецький район, (можливо с. Лопушне, Лановецький район), Тернопільська область) — організатор перших збройних відділів УПА, командир куреня.

Перебували |

• патріарх УАПЦ Мстислав (С. Скрипник),


• король Польщі Станіслав Авґуст Понятовський,


• вчені Е. Ейхвальд, Г. Оссовський, В. Фрідберг, та ін.

Творчість літераторів та митців Лановеччини, життєписи видатних людей цього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «Лан: Ланівеччина творча» (Тернопіль, 2001).

Примітки |

Література |

Лановецький район у сестринських Вікіпроектах
	Портал «Тернопільщина»
	Лановецький район у Вікісховищі?

• 
  Т. Басюк, І. Дем’янова. Лановецький район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 317–319.

	Шумський район	Хмельницька область (Білогірський район)
Збаразький район		Хмельницька область (Теофіпольський район)
	Підволочиський район	Хмельницька область (Волочиський район)

п о р Тернопільська область Райони Бережанський · Борщівський · Бучацький · Гусятинський · Заліщицький · Збаразький · Зборівський · Козівський · Кременецький · Лановецький · Монастириський · Підволочиський · Підгаєцький · Теребовлянський · Тернопільський · Чортківський · Шумський Міста обласного значення Бережани · Кременець · Тернопіль · Чортків Див. також: Адміністративний устрій · Громади Тернопільської області