Порфирій (Скарбек-Важинський)
| Порфирій Скарбек-Важинський | ||
 | ||
| єпископ Холмський Порфирій Скарбек-Важинський | ||
| ||
|---|---|---|
26 вересня 1790 — 9 березня 1804 | ||
| Обрання: | 4 січня (?3 квітня) 1790 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Теодосій Ростоцький | |
| Наступник: | Антін Ангелович | |
| | ||
| Освіта: | Грецька колегія святого Атанасія в Римі | |
| Народження: | 5 серпня 1732(1732-08-05) під Ошмянами | |
| Смерть: | 9 березня 1804(1804-03-09) (71 рік) Холм | |
| Похоронений: | Холмський катедральний собор | |
| Єпископська хіротонія: | 26 вересня 1790 | |
Порфи́рій Скáрбек-Важи́нський гербу Абданк, пол. Porfiriusz Skarbek Ważyński; 5 серпня 1732 (в деяких документах 1730) — 9 березня 1804, Холм) — український релігійний діяч, представник Української греко-католицької церкви; з 1790 року єпископ Холмський.
Життєпис |
Народився поблизу Ошмян (на сьогодні це територія Білорусі) в шляхетській католицькій родині Скарбек-Важинських гербу Абданк в сім'ї Ошмянського судді Казимира Скарбек-Важинського та Вікторії Вяльбут (Вяльбутівни) (рід Скарбек-Важинських володів маєтками в Ошмянському повіті аж до 1939 року).
У 1748 році вступив у василіянський монастир у Вільні. Впродовж 1754—1758 років навчався у Грецькій колегії св. Атанасія в Римі, бувши вже на той час дияконом. Крім польської, вільно володів латинською, італійською та російською мовами. Викладав у школах отців ЧСВВ у Полоцьку і Бучачі, був ректором колегії у Володимирі. В 1782—1787 роках був очільником Жидачівського монастиря. Двічі обирався протоархимандритом (ґенеральним очільником) ЧСВВ (1772—1780, 1788—1789). 4 січня 1790 його номіновано на єпископа Холмського, а 26 вересня 1790 відбулась єпископська хіротонія. Будучи єпископом, в 1791—1803 роках скликав 12 єпархіальних синодів, організував друкарню при Холмській семінарії. В останні роки існування Речі Посполитої брав активну участь в політичному житті, був гарячим прихильником реформ Чотирирічного сейму та Конституції 3 травня.
[1]
Відомо, що Порфирій Важинський був знайомим із Тадеушем Костюшком. У 1794 році Тадеуш написав у листі в Холм до єпископа: «Наша мета — повсюдне щастя, воля і свобода кожного стану, справедливість для всіх людей та суцільна уніфікація прав і пільг усіх обрядів».[2] Підтримав повстання Т. Костюшка 1794 року, після поразки якого змушений був виїхати в Галичину, яка на той час була під Австрією, забравши з собою кошти, котрі він збирав у своїй єпархії для підтримки повстанців, згодом він передав ці кошти повсталій Варшаві. Повернувся в Холм після вступу в нього австрійських військ. Після третього розбору Речі Посполитої (1795) відійшов від політичного життя, залишаючись лояльним до австрійської влади. Помер у Холмі 9 березня 1804 року і похований у підземеллі Холмського катедрального собору. Залишив по собі рукописний щоденник Diariusz.
Посилання |
↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 304.
↑ Національний герой Польщі та Сполучених Штатів Америки, він навчався у волинському Любешові
Джерела |
Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1927. — Т. 146. — С. 57.
 | Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| ||||||||||||||||
|
