Ufdjrw

Берлінська конференція

Отто фон Бісмарк, головуючий на засіданнях конференції^[1]

Берлінська конференція 1884—1885 (нім. Kongokonferenz «конференція по Конго») — міжнародна конференція, що була скликана 15 листопада 1884 р. в Берліні для обговорення розподілу Африки між європейськими державами в умовах так званої «бійки за Африку». Продовжувалася до 26 лютого 1885 р.

Конференція |

Ініціатором скликання конференції був португальський уряд, що надав до уваги інших колоніальних держав так звану «Рожеву мапу», яка передбачала об'єднання португальських володінь в Анголі та Мозамбіку в єдину колонію. Плани португальців заблокувала Велика Британія, що розглядала всю Африку на Південь від Екватора як власну сферу впливів.

Франція та Німеччина розраховували підняти на конференції проблему демаркації сфер впливу в Сахарі. Однак головним питанням конференції став статус Вільної держави Конго, що слугувала ширмою для бельгійської колоніальної експансії в басейні р. Конго, незадовго до цього дослідженого Генрі Мортоном Стенлі та П'єром де Бразза. Активність у басейні Конго бельгійців та французів призводила до витіснення з регіону португальців, що з давніх часів співпрацювали з конголезькими правителями.

Генеральний акт, що був прийнятий конференцією з подання німецького канцлера Бісмарка, який головував на конференції, не тільки визнав законність колоніальних захоплень, але й уперше письмово закріпив обов'язки держав, що накладалися на них наявністю сфер впливу. Зокрема, проголошувався принцип ефективної окупації, що закликав країни здобувати сировину в своїх колоніях і пускати її в обіг, а за неможливості самостійно освоювати багатства колонії — допускати до господарювання на її території інші держави та їх картелі.

Проголошення конференцією принципу ефективної окупації призвело до небувалої експансії колоніалізму на Чорному континенті. Вже за 10 років, у 1895 році, єдиними суверенними державами в Африці залишилися Ліберія та Ефіопія.

Учасники |

Вільна держава Конго

• 
   Австро-Угорщина^[2]


•  Бельгія


•  Данія


•  Третя французька республіка


•  Німецька імперія


•  Італія


•  Нідерланди


•  Османська імперія


•  Королівство Португалія


•  Російська імперія


•  Іспанія


•  Шведсько-норвезька унія


•  Велика Британія


• 
   США^[3]

Примітки |

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берлінська конференція 1884—1885

• 
  Geography.about.com - Berlin Conference of 1884-1885 to Divide Africa.


• 
  "The Berlin Conference", BBC In Our Time
  

Джерела |

• Tapiwa Michael Njitimana, Erald Yomisi (2013)The Demise Of Germany


• Chamberlain, Muriel E. (1999). The Scramble for Africa. London: Longman, 1974, 2nd ed. ISBN 0-582-36881-2.


• Crowe, Sybil E. (1942). The Berlin West African Conference, 1884—1885. New York: Longmans, Green. ISBN 0-8371-3287-8 (1981, New ed. edition).


• Förster, Stig, Wolfgang J. Mommsen, and Ronald Edward Robinson (1989). Bismarck, Europe, and Africa: The Berlin Africa Conference 1884—1885 and the Onset of Partition. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-920500-0.


• Nuzzo, Luigi. "Colonial Law, " in: European History Online (EGO), published by the Leibniz Institute of European History (IEG), Mainz 2012-04-16. URL: http://www.ieg-ego.eu/nuzzol-2011-en URN: urn: nbn: de:0159-2012041215 [2012-04-16].


• Petringa, Maria (2006). Brazza, A Life for Africa. ISBN 978-1-4259-1198-0.

Література |

• 
  В. В. Копійка. Берлінська конференція 1884-85 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  

Словники та енциклопедії Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BNF: 11997855w · GND: 2074819-X · LCCN: n85354834 · NKC: kn20120410001 · SUDOC: 028069951 · VIAF: 147248497