Ufdjrw

Національна академія аграрних наук України
Логотип НААН України
Основні дані
Засновано	22 травня 1931
Контакт
Ключові особи	Гадзало Ярослав Михайлович
Адреса	01010, Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9. +38 (044) 521 92 77
Веб-сторінка	www.naas.gov.ua
E-mail	prezid@naas.gov.ua
Національна академія аграрних наук України на Вікісховищі

Націона́льна акаде́мія агра́рних нау́к України (НААН) розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 і з такою назвою проіснувала самостійно та в складі різних відомств до 1990. У 1990 р. постановою Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 р. № 279 академії було надано нову назву — Українська академія аграрних наук (УААН)- ректором по 1996 рік був Созінов Олексій Олексійович. 29 липня 1991 року закладу надано статус самоврядної організації, яка входить до складу агропромислового комплексу УРСР. [5] 6 січня 2010 року академії було надано статус національної і перейменовано в Національну академію аграрних наук України (Указ Президента України N 8/2010).

Статус |

Академія є державною самоврядною науковою організацією і фінансується з державного бюджету та інших джерел не заборонених законодавством України. Самоврядність її полягає в тому, що вона самостійно визначає тематику досліджень, свою структуру, вирішує науково-організаційні, господарські, кадрові питання, здійснює міжнародні зв'язки.

Склад та структура |

За даними звіту НААН за 2009 р., персональний склад академії налічує 104 академіків, 108 члени-кореспонденти, 63 іноземних та 29 почесних членів академії.

Структурно Академія розділена на 6 галузевих відділень:

• землеробства, меліорації та механізації,


• рослинництва,


• зоотехнії,


• ветеринарної медицини,


• аграрної економіки і продовольства,


• наукового забезпечення інноваційного розвитку.

До складу Академії входять 271 установа, підприємств і організацій. В тому числі, в прямому підпорядкуванні Академії знаходиться 88 наукова установа: 11 національних наукових центрів, 41 інститут, 3 державні обласні і 4 галузеві дослідні станції.

В систему Академії входять понад 200 дослідних господарств та інших підприємств. В кожній області діють регіональні центри наукового забезпечення АПВ. З метою впорядкування діяльності науково-дослідних установ Академії було проведено оптимізацію їх кількості та кількості земельних угідь, необхідних для виконання програм наукових досліджень та апробації і впровадження наукових розробок. На 1 січня 2004 р. кількість її в установах становила 584,2 тис. га, в тому числі Сільськогосподарських угідь 529,5 тис. га.

Науково-дослідні установи НААН |

• Відділення землеробства, меліорації та механізації:
  
  • Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна
  
  
  • Інститут водних проблем і меліорації
  
  
  • 
    Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН^[1]
  
  
  • Інститут зрошуваного землеробства НААН
  
  
  • Інститут сільського господарства Полісся
  
  
  • 
    Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  
  
  • ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського»
  
  
  • ННЦ «Інститут землеробства НААН»
  
  
  • Інститут агроекології і економіки природокористування
  
  
  • Інженерно-технологічний інститут «Біотехніка»
  
  
  • Інститут механізації тваринництва
  
  
  • ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»^[2]
  
  

• Відділення рослинництва:
  
  • 
    Дослідна станція лікарських рослин^[3]
  
  
  • Інституту виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова
  
  
  • Інститут захисту рослин
  
  
  • 
    Інститут зернового господарства^[4]
  
  
  • Інститут зрошуваного садівництва ім. М. Ф. Сидоренка
  
  
  • Інститут картоплярства
  
  
  • Інститут кормів
  
  
  • Інститут луб'яних культур
  
  
  • Інститут овочівництва і баштанництва
  
  
  • Інститут олійних культур
  
  
  • Інститут південного овочівництва і баштанництва
  
  
  • Інститут помології ім. Л. П. Симиренка
  
  
  • Інститут рису
  
  
  • 
    Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва^[5]
  
  
  • Інститут садівництва
  
  
  • Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків
  
  
  • Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла
  
  
  • ННЦ «Нікітський ботанічний сад»
  
  
  • Південний біотехнологічний центр в рослинництві
  
  
  • Прилуцька дослідна станція
  
  
  • Селекційно-генетичний інститут — Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення^[6]
  
  
  • Українська науково-дослідна станція карантину рослин
  
  

• Відділення зоотехнії:
  
  • Інститут біології тварин
  
  
  • Інститут птахівництва
  
  
  • Інститут рибного господарства
  
  
  • Інститут розведення і генетики тварин
  
  
  • Інститут свинарства ім. О. В. Квасницького
  
  
  • Інститут тваринництва
  
  
  • Інститут тваринництва степових районів імені Михайла Іванова «Асканія-Нова» — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
  
  
  • Інститут тваринництва центральних районів
  
  
  • ННЦ Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича
  
  
  • Черкаський інститут агропромислового виробництва
  
  

• Відділення ветеринарної медицини:
  
  • Інститут ветеринарної медицини
  
  
  • Інститут епізоотології
  
  
  • Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
  
  


• Відділення зберігання і переробки сільськогосподарської сировини та якості харчової продукції:
  
  • Інститут винограду і вина «Магарач»
  
  
  • Інститут ефіроолійних і лікарських рослин
  
  
  • Технологічний інститут молока та м'яса
  
  
  • Український науково-дослідний інститут олій та жирів
  
  


• Відділення аграрної економіки і земельних відносин:
  
  • ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу»
  
  
  • Західноукраїнський регіональний центр фермерства
  
  
  • Інститут аграрної економіки
  
  


• Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій:
  
  • Буковинський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Волинський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Національна наукова сільськогосподарська бібліотека
  
  
  • Донецький інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Закарпатський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Кіровоградський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Кримський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Луганський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Миколаївський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова»
  
  
  • Одеський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Полтавський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Рівненська державна сільськогосподарська дослідна станція
  
  
  • Сумський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Тернопільський інститут агропромислового виробництва
  
  
  • Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція
  
  

Наукова робота |

В наукових установах Академії працює понад 13,7 тис. чоловік, з них 5,6 тис. наукових працівників, в тому числі 382 доктори та 2 тис. кандидатів наук. В аспірантурі і докторантурі навчається понад 1 200 осіб по 52 спеціальностях, щорічно захищається 120—130 дисертацій.

Напрями досліджень |

Академія проводить наукові дослідження за 1 національною, 6 державними цільовими, 32 галузевими науково-технічними програмами і 6 окремими проектами, та координує тематику досліджень в організаціях, які працюють над розв'язанням проблем АПК, незалежно від їх відомчої належності. Підтримує міжнародні наукові зв'язки більш ніж 60 установами і організаціями світу.

Наукові установи Академії щорічно завершують 500—800 наукових розробок, реєструють 200—250 патентів та інших охоронних документів на винаходи і корисні моделі, укладають 350—400 ліцензійних договорів на використання об'єктів інтелектуальної власності.

Насінницькі господарства наукових установ щорічно виробляють 100 тис. тонн елітного насіння нових сортів зернових культур, 30 тис. тонн насіння батьківських форм гібридів кукурудзи, соняшника, цукрових буряків та інших культур і забезпечують близько 90 % потреби держави в елітному насінні.

Науковцями академії за останні роки виведено 2 породи, 4 внутріпородні і заводські типи сільськогосподарських тварин та 2 кроси птахів; до 25 % потреби України в племінному молодняку сільськогосподарських тварин задовольняється установами УААН.

Створені сучасні лікувальні і профілактичні препарати для ветеринарії, налагоджене виробництво біопрепаратів в установах Академії. За рахунок цього ветмедицина України на 80 % забезпечена вітчизняними препаратами.

Науковцями створені нові види харчових продуктів та харчових добавок, а також нові види обладнання, які дають змогу економити від 8 до 12 % сировини та інтенсифікувати окремі технологічні процеси на 15—20 %.

Щорічно установи Академії розробляють близько 35 найменувань машин та обладнання, 10-15 нових технологій і технологічних процесів, 8—10 вихідних вимог на машини та інших нормативних документів.

Видавнича діяльність |

Академія має книжкове видавництво «Аграрна наука», видає два періодичних журнали: «Вісник аграрної науки» і Реферативний журнал «Агропромисловий комплекс України», а також науково-інформаційний бюлетень «Аграрна наука — виробництву». В більшості наукових установ видаються збірники наукових праць за галузями знань.

Див. також |

• Список дійсних членів Національної академії аграрних наук України


• Ринок землі в Україні

Примітки |

Посилання |

• Національна академія аграрних наук України


• Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла УАН України

Література |

• Національна академія аграрних наук України. Презентація. Рекламно-інформаційне видання. / Державне видавництво «Аграрна наука», Київ, 2010, 1500 примірників, 240 сторінок.