Збірна Бразилії з футболу
Бразилія | ||||
---|---|---|---|---|
Асоціація | Бразильська конфедерація футболу | |||
Тренер | Тіте | |||
Найбільше виступів | Кафу (142) | |||
Найкращий бомбардир | Пеле (77) | |||
Місце в рейтингу ФІФА | 3-є (на 7 лютого 2019 року) | |||
| ||||
Перший матч Аргентина 3:0 Бразилія (Буенос-Айрес, Аргентина; 20 серпня 1914) | ||||
Найбільша перемога Бразилія 14:0 Нікарагуа (Мехіко, Мексика; 17 жовтня 1975) | ||||
Найбільша поразка Уругвай 6:0 Бразилія (Вінья дель Мар, Чилі; 18 вересня 1920) Бразилія 1:7 Німеччина | ||||
Чемпіонат світу | ||||
Виступів | 20 (вперше у 1930) | |||
Найвище досягнення | Чемпіони 1958, 1962, 1970, 1994, 2002 | |||
Чемпіонат Америки (Copa America) | ||||
Виступів | 31 (вперше у 1916) | |||
Найвище досягнення | Чемпіон: 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004 |
Збірна Бразилії з футболу — національна футбольна команда, яка представляє Бразилію. Одна з найсильніших і найвідоміших у світі національних футбольних команд. П'ятиразовий чемпіон світу з футболу. За бразильцями закріпилося прізвисько «Селесао» («обрані»). Керівним органом збірної є Бразильська конфедерація футболу.
Станом на 7 лютого 2019 року посідає 3-є місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Зміст
1 Історія
2 Чемпіонати світу
3 Копа Америка
4 Гравці
4.1 Поточний склад
4.2 Відомі гравці
5 Форма
6 Примітки
7 Посилання
Історія |
Бразилія — єдина країна, що не пропустила жодного фінального етапу чемпіонату світу. Вона єдина, хто виграв титул чемпіонів п'ять разів. Крім цього вони двічі здобували 2-е місце і двічі — третє.
Вперше, збірна Бразилії з футболу була сформована в 1914 році й провела матч проти англійського клубу «Єксетер Сіті», вигравши 2:0. Однак до серйозніших перемог на світовій арені було ще далеко. Багато в чому цьому заважала плутанина серед керівників місцевих футбольних федерацій всередині країни.
Як би це не було, на чемпіонатах світу 1930 й 1934 року Бразилія вибувала після першого етапу. У 1938 році команда показала значний прогрес і впевнено завоювала бронзу чемпіонату. А Леонідас да Сілва потрапив в історію, як перший гравець, що забив 4 м'ячі в матчі чемпіонату світу.
Перший повоєнний чемпіонат 1950 року став поки єдиним, що проходив у Бразилії. До того ж він був унікальний тим, що на ньому не проводився фінальний матч. Заключним став груповий турнір для чотирьох команд. Вважається, що зустріч Бразилія — Уругвай прирівнюється до «фіналу». Цей матч, що проходив на стадіоні «Маракана» у Ріо-де-Жанейро відвідали 199 854 вболівальників. Бразильцям досить було зіграти внічию, щоб стати чемпіонами, але, ведучи в рахунку 1:0, вони програли 1:2. В Південній Америці цей матч відомий як «мараканасо».
В 1954 році фінальна частина проходила в Швейцарії на нього приїхала оновлена команда із групою гарних міцних гравців. Однак у чвертьфіналі бразильці поступилися фавориту першості, угорцям, 4:2, провівши один з найжахливіших матчів у своїй історії. Цей матч одержав назву «битва в Берні».
В 1958 році на чемпіонаті у Швеції Бразилія зненацька для всіх у блискучому стилі стала чемпіоном світу. У складі команди виблискували такі гравці, як Пеле, Гаррінча, Вава й багато інших, що ввійшли у світову історію футболу. Відкриттям цієї першості був сімнадцятилітній Пеле, що й дотепер вважається одним із найкращих футболістів всіх часів і народів.
У 1962 році в Чилі бразильці повторили свій успіх. Найкращим бомбардиром першості став Гаррінча, що забив 4 м'ячі. Його напарник Пеле вибув із чемпіонату після важкої травми в одному з перших матчів турніру.
На чемпіонаті в Англії у 1966 році на команду чекав грандіозний провал. Селесао виявилися не по зубах угорці й португальці, у рядах яких грав легендарний Еусебіу. Збірна Бразилії вибула з першості вже з підгрупи, що розцінювалося не інакше як національна катастрофа. Ряд гравців був змушений якийсь час залишатися в Європі, перечікуючи неспокійну ситуацію на батьківщині.
Однак вже на наступному чемпіонаті світу в Мексиці бразильці, у складі яких знову виблискував Пеле, показали футбол найвищого класу й виграли всі матчі першості. У фіналі Бразилія розгромила збірну Італії 4:1.
Після того, як Селесао за короткий час змогли три рази стати власниками титулу Чемпіона Світу, почалася тривала смуга невдач:
1974 — Бразилія виставила один із найслабших складів за всю свою історію і у результаті зайняла лише 4-е місце.
1978 — Селесао поступилися за різницею м'ячів господарям поля аргентинцям у матчі за вихід у фінал. Розчаровані бразильці звинуватили воротаря збірні Перу, аргентинця за походженням, у нарочито поганій грі (матч Аргентина — Перу закінчився 6:0).
1982 — склад Бразилії вважався непереможним, однак несподівана поразка від збірної Італії 2:3 і вибування з турніру на ранній стадії. Італійці в підсумку стали найкращими на цьому турнірі.
1986 — цього разу поразка у серії післяматчевих пенальті проти збірної Франції. У бразильців не забив 11-метровий легендарний «Білий Пеле» Зіко.
1990 — жахлива поразка в 1/8 фіналу від аргентинців. Бразильці протягом всієї гри демонстрували атакувальний футбол, раз за разом штурмували ворота супротивника, але так і не змогли їх вразити. На останніх хвилинах матчу Клаудіо Каніджа після контратаки забив вирішальний гол. 1:0 на користь Аргентини.
Чемпіонат у США 1994 року. Через 24 роки знову перемога Бразилії: після важкого фіналу проти збірної Італії бразильці змогли виграти в серії післяматчевих пенальті 3:2. У складі Бразилії особливо виділялися нападники Ромаріо, Бабето, голкіпер Таффарел, півзахисник і капітан команди Дунга, захисники Кафу, Бранко.
Чемпіонат у Франції 1998 року: у складі Селесао зірковий «зубастик» Роналдо. Бразилія знову дійшла до фіналу, однак зазнала поразки від хазяїв поля 0:3. Два голи, що поклали початок розгрому, після подач із кутових забив лідер збірні Франції Зінедін Зідан.
2002, Японія/Південна Корея: Бразилія продовжила демонструвати чудову гру й втретє поспіль вийшла в фінал Світової першості. У фіналі вони вперше зустрілися зі своїм головним конкурентом збірною Німеччини й завдали німцям поразки — 2:0. Ворота Німеччини захищав зірковий голкіпер Олівер Кан, що протягом чемпіонату показував відмінну гру, однак у фіналі зробив фатальну помилку й пропустив простий м'яч. Найкращим бомбардиром першості став Роналдо (8 м'ячів). У складі пентакампеонів грав ряд майстрів екстра-класу, таких як Рональдіньо, Роберто Карлос, Діда, Рівалдо, Кафу, Лусіо й ін.
2006, Німеччина: Цей чемпіонат завершив серію сильних виступів збірної. Незважаючи на зоряний склад, команда підійшла до першості незігранною і у слабкій формі (наприклад, на думку багатьох журналістів, легендарний Роналдо мав надлишок ваги). Після ряду перемог Бразилія в 1/4 фіналу зазнала поразки від французької збірної 0:1.
На чемпіонаті світу 2010 бразильці без проблем пройшли груповий раунд здобувши дві перемоги та ще один матч зіграли внічию з португальцями 0:0. У 1/8 фіналі досить легко переграли чилійців 3:0. Чвертьфінал з Нідерландами почався, як найкраще для жовто-зелених, вже на десятій хвилині Робінью відкрив рахунок та в другому таймі Снейдер двічі розписавшись в воротах Жуліо Сезара відправив п'ятиразових чемпіонів світу додому.
Невдало виступили бразильці на Кубку Америки 2011, причому проблеми почались для них на груповому етапі, де вони здолали лише аутсайдера групи збірну Еквадора 4:2, а у чвертьфіналі поступились в серії пенальті, основний час та додатковий завершились з рахунком 0:0, збірній Парагваю 0:2.
Домашній чемпіонат світу 2014 року продовжив серію невдалих турнірів для збірної Бразилії. Якщо груповий етап жовто-зелені пройшли без проблем дві перемоги над Хорватією 3:1 та Камеруном 4:1 і одна нічия з мексиканцями 0:0, то в 1/8 фіналі лише по пенальті здолали чилійців 1:1 (3:2), у чвертьфіналі здолали колумбійців 2:1. Жах для господарів розпочався в півфіналі проти німців, гра відбулася 8 липня 2014 року на стадіоні «Мінейран» у Белу-Оризонті в присутності 58 141 глядача і закінчилася сенсаційним розгромом 5-разових чемпіонів світу з рахунком 1:7. Матч за третє місце також завершився розгромом від голландців 0:3 та отримав назву «Гаррінчасо» за аналогією з Мараканасо та щойно пережитим Мінейрасо.
Два наступних турніра з Кубка Америки 2015 та 2016 років також принесли прихильникам збірної розчарування. Так на груповому етапі 2015 року посіли перше місце програвши колумбійцям та обігравши з великими труднощями Перу причому переможний гол забили в доданий арбітром час 2:1 та з тим самим рахунком Венесуелу. У чвертьфіналі поступились парагвайцям по пенальті 3:4 (основний час завершився внічию 1:1). А на турнірі 2016 року навіть не вийшли з групи здолавши лише збірну Гаїті 7:1. Після цього матчу подав у відставку головний тренер збірної Дунга, який очолював збірну з 2014 року.
Чемпіонати світу |
Чемпіонати світу з футболу | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- |
1930 | 1 раунд | 6 | 2 | 1 | 0 | 1 | 5 | 2 |
1934 | 1 раунд | 14 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 3 |
1938 | третє місце | 3 | 5 | 3 | 1 | 1 | 14 | 11 |
1950 | фіналіст | 2 | 6 | 4 | 1 | 1 | 22 | 6 |
1954 | чвертьфінал | 5 | 3 | 1 | 1 | 1 | 8 | 5 |
1958 | чемпіон | 1 | 6 | 5 | 1 | 0 | 16 | 4 |
1962 | чемпіон | 1 | 6 | 5 | 1 | 0 | 14 | 5 |
1966 | груповий етап | 11 | 3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 6 |
1970 | чемпіон | 1 | 6 | 6 | 0 | 0 | 19 | 7 |
1974 | півфінал | 4 | 7 | 3 | 2 | 2 | 6 | 4 |
1978 | півфінал | 3 | 7 | 4 | 3 | 0 | 10 | 3 |
1982 | 2 раунд | 5 | 5 | 4 | 0 | 1 | 15 | 6 |
1986 | чвертьфінал | 5 | 5 | 4 | 1 | 0 | 10 | 1 |
1990 | 1/8 | 9 | 4 | 3 | 0 | 1 | 4 | 2 |
1994 | чемпіон | 1 | 7 | 5 | 2 | 0 | 11 | 3 |
1998 | фіналіст | 2 | 7 | 4 | 1 | 2 | 14 | 10 |
2002 | чемпіон | 1 | 7 | 7 | 0 | 0 | 18 | 4 |
2006 | чвертьфінал | 5 | 5 | 4 | 0 | 1 | 10 | 2 |
2010 | чвертьфінал | 6 | 5 | 3 | 1 | 1 | 9 | 4 |
2014 | півфіналіст | 4 | 7 | 3 | 2 | 2 | 11 | 14 |
2018 | чвертьфінал | 6 | 5 | 3 | 1 | 1 | 8 | 3 |
2022 | ||||||||
Усього | 5 титулів | 21/21 | 102 | 70 | 16 | 16 | 218 | 91 |
— країна-господар фінального турніру
Копа Америка |
Чемпіон (8 разів): 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004 та 2007.
2-е місце (10): 1921, 1925, 1937, 1945, 1946, 1953, 1957, 1959 (квітень), 1991 і 1995.
3-є місце (4): 1916, 1917, 1920 і 1942.
4-е місце (3): 1923, 1956 і 1963.
1/2 фіналу (двічі): 1975 і 1979.
5-е місце: 1959 (грудень).
1/4 фіналу (двічі): 1993 і 2001.
Бразилія відмовилась брати участь у 10 чемпіонатах: 1924, 1926, 1927, 1929, 1935, 1939, 1941, 1947, 1955 і 1967.
Гравці |
Поточний склад |
Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (14 травня 2018 року).
№ | Поз. | Гравець | Дата народження (вік) | Ігри | Голи | Клуб |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 1ВР | Алісон | (1992-10-02)2 жовтня 1992 (вік 25 років) | 24 | 0 | «Рома» |
16 | 1ВР | Кассіо | (1987-06-06)6 червня 1987 (вік 31 рік) | 1 | 0 | «Корінтіанс» |
23 | 1ВР | Едерсон | (1993-08-17)17 серпня 1993 (вік 24 роки) | 1 | 0 | «Манчестер Сіті» |
2 | 2ЗХ | Тіагу Сілва | (1984-09-22)22 вересня 1984 (вік 33 роки) | 69 | 5 | «Парі Сен-Жермен» |
3 | 2ЗХ | Міранда | (1984-09-07)7 вересня 1984 (вік 33 роки) | 45 | 2 | «Інтернаціонале» |
4 | 2ЗХ | Педро Жеромел | (1985-09-21)21 вересня 1985 (вік 32 роки) | 2 | 0 | «Греміо» (Порту-Алегрі) |
6 | 2ЗХ | Філіпе Луїс Касмірскі | (1985-08-09)9 серпня 1985 (вік 32 роки) | 31 | 2 | «Атлетіко» (Мадрид) |
12 | 2ЗХ | Марсело | (1988-05-12)12 травня 1988 (вік 30 років) | 52 | 6 | «Реал Мадрид» |
13 | 2ЗХ | Маркос Аоас Корреа | (1994-05-14)14 травня 1994 (вік 24 роки) | 24 | 0 | «Парі Сен-Жермен» |
14 | 2ЗХ | Даніло | (1991-07-15)15 липня 1991 (вік 26 років) | 16 | 0 | «Манчестер Сіті» |
22 | 2ЗХ | Фагнер | (1989-06-11)11 червня 1989 (вік 29 років) | 4 | 0 | «Корінтіанс» |
5 | 3ПЗ | Каземіро | (1992-02-23)23 лютого 1992 (вік 26 років) | 22 | 0 | «Реал Мадрид» |
8 | 3ПЗ | Ренато Аугусто | (1988-02-08)8 лютого 1988 (вік 30 років) | 28 | 5 | «Бейцзін Сінобо Гоань» |
11 | 3ПЗ | Філіппе Коутіньйо | (1992-06-12)12 червня 1992 (вік 26 років) | 35 | 9 | «Барселона» |
15 | 3ПЗ | Пауліньйо | (1988-07-25)25 липня 1988 (вік 29 років) | 48 | 12 | «Барселона» |
17 | 3ПЗ | Фернандінью | (1985-05-04)4 травня 1985 (вік 33 роки) | 42 | 2 | «Манчестер Сіті» |
18 | 3ПЗ | Фред | (1993-03-05)5 березня 1993 (вік 25 років) | 7 | 0 | «Шахтар» (Донецьк) |
19 | 3ПЗ | Вілліан | (1988-08-09)9 серпня 1988 (вік 29 років) | 55 | 8 | «Челсі» |
7 | 4НП | Дуглас Коста | (1990-09-14)14 вересня 1990 (вік 27 років) | 24 | 3 | «Ювентус» |
9 | 4НП | Габріел Жезус | (1997-04-03)3 квітня 1997 (вік 21 рік) | 15 | 9 | «Манчестер Сіті» |
10 | 4НП | Неймар | (1992-02-05)5 лютого 1992 (вік 26 років) | 83 | 53 | «Парі Сен-Жермен» |
20 | 4НП | Роберто Фірміно | (1991-10-02)2 жовтня 1991 (вік 26 років) | 19 | 5 | «Ліверпуль» |
21 | 4НП | Тайсон | (1988-01-13)13 січня 1988 (вік 30 років) | 6 | 1 | «Шахтар» (Донецьк) |
Відомі гравці |
|
|
Форма |
Домашня
1914–1917 | 1917 | 1917 | 1917 | 1918–1919 | 1919–1938 | 1945–1949 | 1954–1974 |
1978 | 1986–1990 | 1988 Olympics | 1994–1997 | 1997 | 1998–2001 | 2002–2004 | 2004–2006 |
2006–2007 | 2007–2010 | 2010–2011 | 2011–2012 | 2012–2013 | 2013–2014 | 2014–2016 | 2016– |
Виїзна
1938–1948 | 1949–1953 | 1958 | 1994 | 1997 | 2002–2004 | 2004–2006 | 2007–2010 |
2010–2011 | 2011–2012 | 2012–2013 | 2013–2014 | 2014–2016 | 2016– |
Примітки |
↑ Поточний рейтинг ФІФА (англ.)
Посилання |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Футбол у Бразилії |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збірна Бразилії з футболу |
- http://www.sambafoot.co.uk/
- Історія команд: Бразильський футбол — гра заради видовищ
- 24 факти про збірну Бразилії. Частина 1
- 24 факти про збірну Бразилії. Частина 2
|
|
|
|
|
|
Це незавершена стаття про футбольну збірну. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |