Ufdjrw

50°26′29″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44139° пн. ш. 30.51639° сх. д. / 50.44139; 30.51639

Будинок по вулиці Пушкінській, 32, де розташована Національна спілка композиторів України

Національна спілка композиторів України (НСКУ) — творча громадська організація, яка об'єднує професійних композиторів і музикознавців України, що працюють в музиці академічного напрямку. Налічує понад 440 членів (з них понад 280 — композитори). Організаційна структура НСКУ включає 10 регіональних організацій:
Київська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Кримська (у Сімферополі), Дніпровська, Харківська, Донецька й Закарпатська та 5 осередків: Полтавський, Дрогобицький, Волинський, Миколаївський, Луганський.

До НСКУ приймаються композитори та музикознавці з повною спеціальною вищою освітою, які мають на момент вступу до організації власний творчий доробок.

Історія |

Передісторія Спілки композиторів України сягає 1922 року, коли було створено Всеукраїнське музичне товариство імені М. Д. Леонтовича. У 1928 році ця організація отримала назву «Всеукраїнське товариство революційних музик», а у листопаді 1932 на основі постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» на місці ліквідованого Всеукраїнського Товариства Революційних Музик була створена Спілка радянських музик України. Саме ця дата вважається точкою відліку існування Спілки композиторів.

У складі Спілки композиторів поступово створюються обласні спілки: Харківська (з 1932), Одеська (з 1937) і Львівська (з 1940). У 1939 році Спілка радянських музик України була перейменована у Спілку радянських композиторів України, а в 1959 році — в Спілку композиторів України.

На 1968 рік СКУ налічувала разом 161 члена (120 композиторів і 41 музикознавець). З 1972 року разом з Міністерством культури і Музичним товариством УРСР, Спілка композиторів видає журнал «Музика», який вважається наступником журналів «Музика» (1923—1927), «Музика — Массам» (1928—1931) і «Радянська музика» (1933—1941). При СКУ існувала філія Музичного фонду СРСР.

У різні роки Спілку композиторів України очолювали:

• 
  Б. М. Лятошинський (1939—1941),


• 
  Костянтин Данькевич (1941 рік),


• 
  Левко Ревуцький (з 1944 по 1948),


• 
  Григорій Верьовка (1948—1952),


• 
  Пилип Козицький (1952—1956),


• знову Костянтин Данькевич (1956—1967),


• 
  Георгій Майборода (1967-1969),


• 
  Андрій Штогаренко (1969-1989),


• 
  Євген Станкович (1990—1993),


• 
  Михайло Степаненко (1993-2004),


• 
  Мирослав Скорик та Євген Станкович (співголови, 2004—2010),


• 
  Ігор Щербаков (з 2010)

Сучасність |

Зовнішні відеофайли
	Флешмоб українських композиторів, 11 грудня 2015

Станом на 2008 рік НСКУ налічує понад 400 членів, серед яких 17 народних артистів України, 54 заслужених діячів мистецтв України, 16 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 6 академіків та 3 члена-кореспондента Академії мистецтв України, 35 докторів наук, 59 професорів, 20 лауреатів Премії ім. М. В. Лисенка, 15 лауреатів Премії ім. Б. М. Лятошинського, 15 лауреатів Премії ім. Л. М. Ревуцького тощо. За особливі досягнення 10 митців нагороджені Відзнакою Президента України Орденом «За заслуги» ІІІ ступ., 1 — орденом Ярослава Мудрого, 1 — орденом Княгині Ольги.

Щорічно НСКУ та її регіональні організації проводять фестивалі сучасної академічної музики, такі як «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів), «Дніпровські зорі» (Дніпро) та інші.

У 1998 році Спілка композиторів України отримала статус національної. 2005 року тодішні очільники спілки Євген Станкович та Мирослав Скорик були визнані гідними звання Героя України. 3-4 листопада 2007 року НСКУ відзначала 75-річчя з дня заснування. З 2010 року Національну спілку композиторів очолює композитор Ігор Щербаков.

Після Революції гідності всупереч очікуванням мистецької еліти, умови існування Спілки композиторів лише ускладнилися. У зверненні Голів творчих спілок до Президента й уряду йдеться про непомірні виклики для існування творчих спілок, що тягнуть за собою підвищення комунальної платні, плати за землю^[1]. 2015-го у Державному бюджеті України в порівнянні з попереднім роком фінансування національних спілок скоротили наполовину, в результаті чого НСКУ опинилася перед загрозою втрати приміщення^[2].

Будівля Національної спілки композиторів України |

З кінця 1960-х років НСКУ міститься у двоповерховому будинку по вул. Толстого, 32. До революції 1917 року тут працювала приватна музична школа композитора Констаніна-Казімежа Регаме. В роки революції тут зупинявся брат В. І. Леніна Дмитро Ульянов, завдяки чому будинок було проголошено історичною пам'яткою. За часів незалежності України в умовах недоотримання фінансування Спілкою композиторів фінансування київська влада планомірно здійснює кроки, спрямовані на виселення Спілки композиторів з цього приміщення. В 1990-ті роки у спілки було відібрано кафе, у 2000-х спілка вимушена була передати в постійну суборенду нею же заснованому колись ансамблю солістів країни «Київська камерата» другий поверх із концертним залом. Після «революції гідності» спроби відібрати у Спілки композиторів приміщення активізувались у зв'язку з інтересами депутата Київради Леоніда Антоненко, що має в тому ж будинку депутатський офіс^[3].

Будинок творчості композиторів |

Будинок творчості композиторів Ворзель, вхід і центральний корпус

На балансі спілки композиторів України є Будинок творчості композиторів, розташований у Ворзелі. Його територія займає площу 11 га, на ній розташовано 21 будинок (дво-трикімнатні з усіма побутовими зручностями) на відстані 150—200 м один від одного, двоповерховий корпус з їдальнею та концертним залом на 120 місць, а також двоповерховий пансіонат на 12 номерів. В радянські часи у будинку творчості такі композитори як Костянтин Данькевич, Георгій Майборода, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Євген Станкович і багато інших, займалися також піаністи, серед яких Микола Сук та музикознавці.

1998 року відповідно до Постанови Про передачу нерухомого майна творчим спілкам^[4] майно будинку творчості композиторів «Ворзель» було передано на баланс Національної спілки композиторів. Незважаючи на фінансові труднощі, до 2011 року в будинку творчості проводилися міжнародні музичні майстер-класи і корнкурси, майстер-класи хореографів, художників «Образование и искусство XXI века» тощо. 2010 року, зі зміною керівництва НСКУ, частину території було продано, а на виручені кошти було заплановано відремонтувати 9 будинків^[5]. Роялі з інших будинків були при цьому евакуйовані в теплі приміщення. Існують, однак, свідчення активістів про те, що будинок протягом останніх трьох років прийшов у цілковитий занепад^[6]

Члени НСКУ |

Див. також:

Композитори |

• Бібік Валентин Савич


• Бондаренко Андрій Ігорович


• Губанов Яків Іванович


• Губаренко Віталій Сергійович


• Гомельська Юлія Олександрівна


• Вілінський Микола Миколайович


• Донник Лариса Іванівна


• Колпаков Павел Олександрович


• Лятошинський Борис Миколайович


• Мамонов Сергій Олексійович


• Мірошник Анатолій Михайлович


• Мужчиль Віктор Степанович


• Небесний Іван Васильович


• Некрасов Олександр Іванович


• Скорик Мирослав Михайлович


• Станкович Євген Федорович


• Стеценко Володимир Іванович


• Стецюн Микола Григорович


• Петриченко Євген Володимирович


• Польова Вікторія Валеріївна


• Рудянський Олександр Миколайович


• Щербаков Ігор Володимирович


• Щетинський Олександр Степанович

Музикознавці |

• Андрієвський Ігор Михайлович


• Александрова Наталія Глібівна


• Бенч Ольга Григорівна


• Бодак Ярослав Антонович


• Ганзбург Григорій Ізраїльович


• Дубравін Валентин Володимирович


• Кузик Валентина Володимирівна


• Муха Антон Іванович


• Тюменєва Галина Олександрівна


• Черкашина-Губаренко Марина Романівна


• Щербінін Юрій Леонідович

Посилання |

• Офіційний сайт Національної Спілки композиторів України


• 
  Національна спілка України на сайті «Хто є хто»


• Сайт ХО НСКУ

Публікації |

• Євген Станкович."Спілка композиторів має змінити свій статус і перерости в іншу організацію


• Леся Олійник. Крізь терня до шедеврів


• Тамара Невінчана. Нотатки з нагоди ювілею


• Леся Олійник. Нові грані нової музики


• Є.Станкович «Я ніколи не мав романтичних стосунків із владою»


• Півтон Безвухий. 75 років спілці композиторів


• Вітання Національній спілці композиторів України із 75-річчям Президента України В.Ющенка

Література |

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.


• Композиторы Донбасса: Очерки жизни и творчества / Т. И. Киреева, С. В. Савари; М-во культуры Украины. — Донецк, 1994. —256 с.

Примітки |