Ufdjrw

Чернігівська область
Герб Чернігівської області	Прапор Чернігівської області
Основні дані
Прізвисько:	Чернігівщина, Сіверщина[1]
Країна:	Україна
Утворена:	15 жовтня 1932 року
Код КОАТУУ:	7400000000
Населення:	1 033 400
Площа:	31865 км²
Густота населення:	31,51 осіб/км²
Телефонні коди:	+380-46
Обласний центр:	Чернігів
Райони:	22
Міста: обласного значення районного значення	3 12
Райони в містах:	2
Смт:	30
Села:	1429
Селища:	60
Селищні ради:	29
Сільські ради:	525
Номери автомобілів:	CB
Інтернет-домени:	chernigov.ua; cn.ua
Обласна влада
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43
Веб-сторінка:	Чернігівська облрада Чернігівська ОДА
Голова ОДА:	Куліч Валерій Петрович
Рада:	Чернігівська обласна рада
Голова ради:	Вдовенко Ігор Станіславович
Мапа
Чернігівська область на Вікісховищі

Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України.

Територія 31 865 км². Чернігівщина за площею посідає третє місце серед інших областей України.

Природа |

Область розташована на півночі України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

За останні 20 років середньорічна температура України зросла на 0,8 ° С. Якщо розглядати окремі регіони, найбільші зміни відбуваються в північних областях. Так, в Чернігівській області за останні два десятиліття температура збільшилася на 1,4 ° С, практично зрівнявши кліматичний режим Полісся з Херсонською областю.^[2]

Історія |

Див. також: Сіверське князівство, Новгород-Сіверська стоянка, Мізинська стоянка, Пушкарівські стоянки, Журавська стоянка

Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту — близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35–10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.

Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Новгорода-Сіверського стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

У 1796 році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті Чернігові. У 1802 р. вона була розділена на Чернігівську і Полтавську губернії.

Ювілейна монета НБУ присвячена Чернігівській області

У 1923–1932 р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР.

Область утворена 7 жовтня 1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів

З 1991 року до нинішнього часу Чернігівська область — в складі незалежної України.

Див. також: Пам'ятки історії національного значення в Чернігівській області

Адміністративно-територіальний устрій |

Докладніше: Адміністративний устрій Чернігівської області

Див. також: Історія змін адміністративно-територіального устрою і список керівників Чернігівської області

Загальна інформація |

Адміністративний центр області — місто Чернігів.

У складі області:

• районів — 22;


• районів у містах — 2;


• населених пунктів — 1511, в тому числі:
  
  • міського типу — 45, в тому числі:
    
    • міст — 16, в тому числі:
      
      • міст обласного значення — 4;
      
      
      • міст районного значення — 12;
      
      
    
    
    • селищ міського типу — 29;
    
    
  
  
  • сільського типу — 1466, в тому числі:
    
    • сіл — 1408;
    
    
    • селищ — 58.
    
    
  
  

У системі місцевого самоврядування:

• районних рад — 22;


• районних рад у містах — 2;


• міських рад — 16;


• селищних рад — 28;


• сільських рад — 525.

Райони |

Міста обласного значення |

• Ніжин


• Новгород-Сіверський


• Прилуки


• Чернігів

Міста районного значення |

Райони у містах |

Сусідні області України |

• Київська область


• Полтавська область


• Сумська область

Демографія |

Докладніше: Населення Чернігівської області

Із 1967 року населення області стабільно зменшується — із 1576 тис у 1967 до 1041 у 2017 році.

• 1 245 300 мешканців (2001), у тому числі:
  
  • міське — 727 200 мешканців (2001)
  
  
  • сільське — 518 100 мешканців (2001)
  
  


• 
  Національний склад населення (за переписом 1970 року):
  
  • 
    українців — 93,8 %
  
  
  • 
    росіян — 4,7 %
  
  
  • інших — 1,5 %
  
  


• 1 151 957 мешканців (1 січня 2007), у тому числі:
  
  • міське — 700 727 мешканців (2007)
  
  
  • сільське — 451 230 мешканців (2007)
  
  

Найбільші населені пункти |

Національний склад |

Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік^[5]

Мовний склад населення [1]

Економіка |

Докладніше: Економіка Чернігівської області

Бюджет Чернігівської області на 2016 рік склав 3 млрд грн.^[6]

Загальна довжина автомобільних доріг в області — 7222 кілометри.^[7]

Зв'язок та інтернет |

Станом на 1 січня 2017 року в області було 1 405 тис. абонентів мобільного зв’язку
^[8] (більше 100 %, тобто дехто має по кілька сімок) і 439 тис. користувачів інтернету.

Рекреаційний потенціал |

Наразі наявні значні рекреаційні ресурси Чернігівщини у вигляді суттєвої туристично-відпочінкової інфраструктури, санаторіїв, пансіонатів та баз відпочинку, заповідних природних парків.

Культура |

Пам'ятки історії та архітектури |

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ–ХІІ ст. і XVII–XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення. Найціннішими пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ–ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (XIX ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

На державному обліку в області перебуває 239 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам'яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам'яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів.^[9]

Докладніше: Список пам'яток архітектури в Чернігівській області

Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього іконопису. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовто-гарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону. Їх зібрання перебуває в експозиції і фондах Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» ^[10].

Видатні представники культури і науки |

Землі Чернігівщини — джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники — В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Самійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський.

В Ніжині народився Олександр Михайлович Богомолець (1850–1935) — земський лікар, революціонер-народник, батько академіка Олександра Олександровича Богомольця, а в селі Журавці Варвинського району народився Вороний Юрій Юрійович— український хірург, доктор медичних наук, професор. Здійснив першу у світі операцію у квітня 1933 року, пересадив нирку.

Сучасні видатні діячі культури і науки:

• 
  Адаменко Микола Петрович (*20 грудня 1931, Загребелля, Сосницький район, Чернігівська область) — український поет, філолог. Член СПУ (1988). Лауреат обласних премій імені Б. Грінченка та імені М. Коцюбинського. Нагороджений орденом «За мужність» (2005). Жертва комуністичного терору. Політв'язень радянських тюрем і концтаборів (1953—1956).


• 
  Кашка Володимир Васильович 14 липня 1954, с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області — пом. 8 жовтня 2006) — український письменник. Лаурет літературних премій «Благовіст» (2005 р.), імені Михайла Коцюбинського (2006 р.), міжнародних літературних преміій імені Миколи Гоголя «Тріумф» та імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»(2006 р.)


• 
  Колесник Віктор Федорович (*9 серпня 1950, с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області) — український історик, педагог. Декан історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (2007-2014). Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України (2009 р.). Член науково-методичної комісії з історії при Міністерстві науки і освіти України. Заслужений працівник освіти України.


• 
  Лопата Василь Іванович (1941, с. Нова Басань) — український художник і письменник. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, автор сучасної української гривні.


• 
  Михайленко Валентина Микитівна (1953, Короп) — українська письменниця, історик-краєзнавець, автор низки книг, член НСПУ. Лауреат двох фестивалів регіональної преси «Золотий передзвін Придесення» та нагороджена премією шостого Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв та п'єс «Коронація слова». Визнана лауреатом обласного конкурсу «Жінка року — 2003».


• 
  Москалець Кость Вілійович (23 лютого 1963, Матіївка) — поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, музикант.Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.


• 
  Проценко Володимир Миколайович^[11] (1954, с. Запоріжжя) — український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України.

Мистецькі установи і колективи |

• Чернігівська обласна організація НСПУ

До складу обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм входять:

• Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди»


• Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського


• Академічний симфонічний оркестр «Філармонія»


• Чернігівський народний хор

В області також працюють, зокрема:

• Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України


• Заслужений аматорський народний хор України «Десна»


• Капела бандуристів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького


• Народний аматорський ансамбль танцю «Дружба» Чернігівського міського палацу культури


• Оркестр народних інструментів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького


• Молодіжний хор «Світич»


• Дитячо-юнацький зразковий хор "Сяйво"

Газети |

Обласні та чернігівські міські газети:^[12]

• 
  «Деснянська правда» — Чернігівська обласна газета. Співзасновники — Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції газети «Деснянська правда».


• 
  «Чернігівські відомості» — газета Чернігівської міської громади. Засновник — Чернігівська міська рада.


• 
  «Деснянка вільна» — Чернігівська обласна суспільно-політична газета. Засновник — ТОВ «Редакція газети „Деснянська правда“».


• 
  «Чернігівщина: новини і оголошення» — Чернігівський обласний суспільно-політичний тижневик. Засновник Вадим Мусаханов.


• 
  «Прилуччина в новинах, подіях, коментарях». Скорочена назва — «Прилуччина». Обласна громадсько-політична газета. Співзасновники — Прилуцька районна рада, районна державна адміністрація, трудовий колектив редакції газети «Прилуччина».


• 
  «Сіверщина» — всеукраїнська тижнева газета (не виходить). Засновник — Чернігівське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».


• 
  «Світ-інфо» — чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета, засновником, видавцем і головним редактором якої є журналіст Петро Антоненко. Виходить із 2012.


• «Слово Чернігівщини» — міжобласний суспільно-аналітичний тижневик (не виходить). Засновник — ТОВ «Скріптмедіа».


• 
  «Наша Чернігівщина» — Чернігівська міська громадсько-політична газета Чернігівської обласної організації політичної партії «Наша Україна» (не виходить).

Див. також |

Чернігівська область у сестринських Вікіпроектах
	Портал «Чернігівщина»
	Чернігівська область у Вікімандрах?
	Проект «Чернігівщина»
	Чернігівська область у Вікісховищі?

• Чернігівська обласна державна адміністрація


• Чернігівська обласна рада


• Чернігівщина


• Чернігівська губернія


• Список областей України


• Міжрічинський регіональний ландшафтний парк


• Керівники Чернігівської області

Примітки |

Джерела |

• 
  Верменич Я. В. Чернігівська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 517. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  


• Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч / І. Кондратьєв, В. Кривошея. — К.: ІПіЕД НАНУ, 1999. — 109 с.


• Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія — К.: «Гнозіс», 2012 — С. 284.

Посилання |

• 
  Чернігівська область // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
  


• 
  http://cult.gov.ua/ Офіційний веб-сайт Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації


• 
  http://cult.gov.ua/blog/ Чернігівщина туристична


• 
  http://cult.gov.ua/publ/15/ Сільський та зелений туризм Чернігівщини


• 
  http://cult.gov.ua/index/0-6/ Чернігівщина. Мапа Чернігівської області


• Веб-портал зовнішньоекономічного потенціалу Чернігівської області


• Довідник поштових індексів Чернігівської області


• Офіційний сайт історико-культурного комплексу "Замок Радомисль"

Білорусь	Росія
		Сумська область
Київська область		Полтавська область

п о р Чернігівська область Райони Бахмацький · Бобровицький · Борзнянський · Варвинський · Городнянський · Ічнянський · Козелецький · Коропський · Корюківський · Куликівський · Менський · Ніжинський · Новгород-Сіверський · Носівський · Прилуцький · Ріпкинський · Семенівський · Сновський · Сосницький · Срібнянський · Талалаївський · Чернігівський Міста обласного значення Ніжин · Новгород-Сіверський · Прилуки · Чернігів

п о р Міста і смт Чернігівської області Міста: Батурин · Бахмач · Бобровиця · Борзна · Городня · Ічня · Корюківка · Мена · Ніжин · Новгород-Сіверський · Носівка · Остер · Прилуки · Семенівка · Сновськ · Чернігів Смт: Березна · Варва · Гончарівське · Десна · Дігтярі · Дмитрівка · Добрянка · Дружба · Замглай · Козелець · Короп · Куликівка · Ладан · Линовиця · Лосинівка · Любеч · Макошине · Мала Дівиця · Михайло-Коцюбинське · Олишівка · Парафіївка · Понорниця · Радуль · Ріпки · Седнів · Сосниця · Срібне · Талалаївка · Холми

п о р Адміністративний поділ України Автономна республіка Крим Області Вінницька · Волинська · Дніпропетровська · Донецька · Житомирська · Закарпатська · Запорізька · Івано-Франківська · Київська · Кіровоградська · Луганська · Львівська · Миколаївська · Одеська · Полтавська · Рівненська · Сумська · Тернопільська · Харківська · Херсонська · Хмельницька · Черкаська · Чернівецька · Чернігівська Міста державного значення Київ · Севастополь