Борисов (місто)
місто Борисов біл. Барысаў | |||||
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. / 54.233; 28.500Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. / 54.233; 28.500 | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Мінська область | ||||
| Район | Борисовський район | ||||
| Засновано | 1102 | ||||
| Перша згадка | 1102 | ||||
| Населення | 143 051 | ||||
| Площа | 45,97 км² | ||||
| Транслітерація назви | Barysaŭ | ||||
| Поштовий індекс | 222120 | ||||
| Телефонний код | +375-177 | ||||
| Висота | 169 ± 1 м м.н.р.м. | ||||
| Міста-побратими |  Біла Церква | ||||
Місцева влада | |||||
| Веб-сторінка | borisov.minsk-region.by/en | ||||
  Борисов | |||||
  Борисов Борисов (Мінська область) | |||||
Борисов у Вікісховищі? | |||||
Борисов (біл. Бары́саў) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканців (2018). Стародавнє місто, відоме вже у 12 столітті.
Зміст
1 Історія
2 Населення
3 Економіка
4 Транспорт
5 Освіта
6 Міжнародна співпраця
7 Галерея
8 Примітки
9 Джерела
10 Посилання
Історія |
У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентьївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.
Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. В кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблинської унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.
У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.[1]
1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті.[2] Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.
До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.
22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.
Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.
Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.
У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919–1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисов — центр району.
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ою Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, в яких загинули більше 33 тисяч людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 чоловік стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.
Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисов швидко розвивався і зростало його населення.
Населення |
1959 — 59,3 тис. мешканців
1970 — 84 тис. мешканців
1997 — 154,3 тис. мешканців
2009 — 150,0 тис. мешканців.
Економіка |
Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.
Транспорт |
Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва—Мінськ) станції, пристань на р. Березині.
Освіта |
Медичне та педагогічне училища.
Міжнародна співпраця |
| Прапор країни | Місто, регіон | Країна | Документ про співпрацю | Дата підписання документу |
|---|---|---|---|---|
| Біла Церква (Київська область) | Україна | Договір «Про основні напрями співробітництва м. Борисова Мінської області Білорусі та м. Біла Церква Київської області України» | 3 жовтня 1998 р. |
Галерея |
Дзвіниця Воскресенського Собору
Костел Різдва Діви Марії
Залізничний вокзал
Краєзнавчий музей
Примітки |
↑ H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. (пол.)
↑ Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.).— S. 334. (пол.)
Джерела |
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.).— S. 334—337. (пол.)
Посилання |
|
| ||||||||||||||||
| |||||||||||
