Ufdjrw

Теракотова статуетка грецького педагога з дитиною

Пам'ятник учителю на подвір'ї Ніжинського держуніверситету, Ніжин, Чернігівська область, 2008 рік

Учи́тель/вчитель — людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні — спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів. В українській мові слова вчитель та учитель мають однакове значення, але використовуються в різних випадках. Вчитель пишеться у випадку, якщо попереднє слово закінчується на голосну літеру або на літеру «й». Наприклад: моя вчителька, улюблений вчитель.

Педаго́г (від грец. παιδαγογ — вихователь) — особа, що займається викладацькою чи виховною роботою і має необхідну підготовку в цій царині. Вчений, науковець що займається теоретичними проблемами педагогіки. Зміст професії у вихованні молодого покоління.

Слово «педагог» у Стародавній Греції означало дослівно «провідник дитини». Так називали не вчителів, а рабів, які відводили дитину до школи й забирали назад. Зазвичай у педагоги вибирали рабів, непридатних ні для якої іншої роботи, але тих, що були вірними домівці.

Учителі й людство |

Ісус Христос, з точки зору православного вчення — Всевишній, який прийняв образ людини, вчителя, щоб допомогти людству пізнати істину, VI століття

Свідоцтво на право викладання в початковій школі. Підкарпатська Русь 1935

Кожна людина до певної міри наділена здатністю осмислювати життя, накопичувати знання і життєвий досвід і передавати їх іншим, бути учнем і вчителем. Тому можна говорити про те, що вчитель це одне з найдавніших занять в історії людства. Повага до вчителів, людей, які володіють певними знаннями про життя, в тій чи іншій мірі проповідується в усіх відомих віровченнях. Досить згадати значення гуру в індуїзмі; лам в буддизмі; раввинів і цадиків в юдаїзмі; вчителів, священиків і святих в християнстві; мулл, улемів і святих в ісламі. Слід також звернути на те, що в багатьох віровченнях головним вчителем людей виступає безпосередньо сам Бог (Всевишній, Сущий, Життя, Абсолют, Брахма, Атман і т. д.), який може навчати у великій кількості різних форм — через різних людей (святих, жебраків), живих істот (тварин) і навіть неживі предмети (книги, ікони, явища природи). В умовах матеріалістичного світогляду старожитньої Греції, Риму, а потім європейського відродження як вчителі життя у суспільстві важливу роль відігравали філософи (шукачі істини), софісти, а також викладачі світських закладів освіти, шкіл і університетів — доктори, професори. Також відома ще одна назва вчителя — майстер, тобто знавець своєї справи, яка широко вживалася як в цехових братствах середньовічної Європи так і школах східних єдиноборств.

Старі люди як вчителі в умовах Козаччини |

Потреба у старих мала різні прояви. Але головним було те, що головною умовою виживання козаків в складних умовах навколишньої дійсності було потрібно накопичувати, аналізувати й засвоювати досвід попередніх поколінь. Саме в цій сфері були залучені функції старих людей (на Січі — січових дідів). Все життя козака було напруженим і невпинним навчанням. Спочатку молодий козак засвоював життєвий досвід і досвід попередників у думах і піснях, казках і переказах. По мірі появи власного досвіду і самі козачата ставали вчителями, навчаючи тих, хто був молодший за них. Від успішного засвоєння досвіду своїх попередників, від розуміння справжніх причин їх успіхів і невдач в дуже великій мірі залежали власні успіхи й невдачі, а часто і саме життя козака. Всі стандартні й нестандартні ситуації, в яких опинялись їх батьки, діди, прадіди, на війні, на полюванні, в побутових ситуаціях — вивчались, запам'ятовувались і були чудово відомі їх онукам і правнукам. Вони місяцями програвали ці ситуації, неспішно рухаючись по безмежним просторам Євразії. Проходячи кіньми нескінченні дороги вони не співали, а «грали» свої неповторні пісні, що з'являлись на світ і отримували право на подальше життя в більшості випадків на посиденьках в колі старих дідів.

Учитель в СРСР |

1977 року в СРСР було встановлено звання «Народний вчитель СРСР».

Джерела |

1. 
   Святе Письмо (Біблія)


2. 
   Ніколенко Д. Ф. Учитель // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1984. — С. 519.

Література |

• Педагоги-новатори України: навч. посіб. / Марта Проц. — Львів: Бадікова Н. О., 2015. — 148 с. — ISBN 978-617-7193-22-6
  

Посилання |

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Учитель

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Учитель

У Вікісловнику є сторінка учитель.

• Вчитель.інфо — сайт для вчителів.


• 
  Artword — Конспекти лекцій для вчителів

Це незавершена стаття про професію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.