Ufdjrw

Дата:;	; 2 жовтня 1941 – 7 січня 1942;
Місце:;	; Московська область, РРФСР, СРСР;
Результат:;	Перемога радянських військ; Стратегічна перемога Радянського Союзу; ; Тактична поразка Третього Рейху; ; Провал операції «Барбаросса»; ;

Московська битва;
	; Німецько-радянська війна, Друга світова війна;
	; ; Москва, грудень 1941. Солдати відправляються на фронт.;
	; Координати: 55°45′ пн. ш. 37°37′ сх. д. / 55.750° пн. ш. 37.617° сх. д. / 55.750; 37.617;
Дата:;	; 2 жовтня 1941 – 7 січня 1942;
Місце:;	; Московська область, РРФСР, СРСР;
Результат:;	Перемога радянських військ; Стратегічна перемога Радянського Союзу; ; Тактична поразка Третього Рейху; ; Провал операції «Барбаросса»; ;
Сторони;
; Третій Рейх;	; СРСР;
Командувачі;
; Адольф Гітлер,; Федор фон Бок,; Хайнц Гудеріан,; Альберт Кессельрінг; Гюнтер фон Клюге,; Еріх Гепнер,; Вальтер Модель;	; Йосип Сталін,; Борис Шапошников,; Георгій Жуков,; Олександр Василевський,; Іван Конєв,; Леонід Говоров,; Костянтин Рокоссовський;
Військові сили;
; На 1 жовтня:; 1,000,000 людей,; 1,000 танків,; 14,000 артил. гармат; 549 літаків на початок битви, 599 на початок контрнаступу	; На 1 жовтня:; 1,250,000 людей,; 3,232 танків,; 7,600 артил. гармат; 936 літаків на початок битви (з них 545 придатних до бою), 1,376 на початок контрнаступу
Втрати;
понад 700,000 загиблих та поранених;	понад 1,800,000 загиблих та поранених;

Битва за Москву (рос. Битва за Москву, нім. Schlacht um Moskau) — одна з наймасштабніших битв Другої світової війни за участю радянських та німецьких військ на московському напрямку. Битву можна поділити на дві частини — оборонна (30 вересня — 4 грудня 1941) та наступальна (5 грудня 1941 — 7 січня 1942).

Адольф Гітлер та керівництво Третього Рейху вважали Битву за Москву, столицю СРСР та найбільше радянське місто, основною метою Плану Барбаросса. В німецькій військовій історії битва також відома як Операція «Тайфун».

Зміст

1 Німецькі плани

2 Сили сторін
- 2.1 СРСР
- 2.2 Німеччина

3 Захована столиця

4 Див. також

5 Примітки

6 Джерела

7 Відео

Німецькі плани |

Східний фронт під час Московської битви

Після провалу задуму взяти Москву з ходу після Смоленська німецьке командування не відступилося від плану оволодіти радянською столицею, але до плану «Барбаросса» було внесено значні зміни. Битва за Смоленськ, блокада Ленінграда, битва за Київ суттєво відтягнули час Битви за Москву.

6 вересня керівництво Третього Рейху схвалило план «Тайфун».
16 вересня Група армій «Центр» отримала наказ наступати на Москву.
30 вересня — початок операції.

Сили сторін |

СРСР |

Брянський фронт

Резервний фронт

Західний фронт

ВПС Червоної Армії становили 1375 літаків.

Німеччина |

Група армій «Центр»

ВПС Німеччини складилися з 1320 літаків.

Захована столиця |

Вперше наліт нациських літаків на столицю було здійснено рівно через місяць після початку війни — 22 липня 1941 року. Але Москва на той час встигла підготуватися, і розбомбити її було не так-то просто. В цьому була величезна заслуга сил протиповітряної оборони — ворога не підпускали ще на підльоті, пробитися в небо над містом вдавалося дуже небагатьом. А для того, щоб дезорієнтувати тих, хто наближався, вирішено було «заховати» столицю.

Для цього група радянських архітекторів на чолі з Борисом Іофаном підготувала проект маскування Кремля. Проектів було два — площинний і об'ємний. Вирішено було використовувати обидва, щоб зробити місто максимально невпізнанним з великих висот, на яких пересувалися бомбардувальники. І вигляд з повітря радикально змінився: там, де повинні бути житлові квартали, з'явилися невідомі «парки», заводи перемістилися на нові місця, а Кремль зовсім зник. Робилося це за допомогою перефарбування дахів і фасадів будівель, будівництва «будинків-привидів».

Ансамбль Кремля виділявся на тлі міста, тому що це досить великий об'єкт, оточений кріпосними мурами і річкою, з зеленими дахами і позолоченими куполами. Тому Кремль треба було «прибирати» з міста. Для цього з храмів зняли хрести, куполи пофарбували в нейтральні кольори, погасили кремлівські зірки на вежах, перефарбували дахи будівель. На кремлівських мурах намалювали вікна і двері, а зубці покрили фанерою, імітуючи дахи будинків. Мавзолей накрили фанерним макетом, і він став нагадувати непоказний міський будинок. Це була так звана площинна імітація. Об'ємна ж імітація мала на увазі зведення тимчасових будівель — адже вони більше схожі на справжні і до того ж відкидали тінь. Тому в місті будувалися неправдиві міські квартали різних кольорів. В Олександрівському саду, на Червоній площі, на території Тайницького саду з'явилися макети міських будівель. Силуети багатьох споруд змінювали маскувальними сітками. Всюди простяглися неіснуючі «дороги», прямо на справжніх намалювали «дахи будинків», а на Москві-річці з'явився помилковий міст.

У лічені тижні столиця була «забудована» новими будівлями, в несподіваних місцях з'явилися острівці зелені. На дахах цехів підприємств намалювали цілі житлові квартали — в основному малоповерхові. Замаскували Центральний телеграф, готель «Москва», а Великий театр перетворився в комплекс химерних старовинних будівель.

Льотчики люфтваффе були збиті з пантелику — адже з великої висоти подробиць не розглядиш. А спуститися нижче 4 км їм не давали аеростати повітряного загородження, зіткнення з якими загрожувало літакам загибеллю^[6].

Див. також |

Панфіловці

Битви та операції німецько-радянської війни

Примітки |

↑ Glantz (1995), p. 78.

↑ ^а^б Bergström 2007 p.90.

↑ Williamson 1983, p.132.

↑ Both Sources use Luftwaffe records. The often quoted figures of 900–1,300 do not correspond with recorded Luftwaffe strength returns. Sources: Prien, J./Stremmer, G./Rodeike, P./ Bock, W. Die Jagdfliegerverbande der Deutschen Luftwaffe 1934 bis 1945, Teil 6/I and II; U.S National Archives, German Orders of Battle, Statistics of Quarter Years.