Югославія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розташування політичних утворень, відомих як Югославія. Кордони змінювались протягом років
Югославія (Jugoslavija, Jyгославиja) — федеративна держава, яка існувала у XX столітті на Балканському півострові, що у Південній Європі. Основними народами Югославії були серби, хорвати, словенці, боснійці, македонці, чорногорці та албанці. Столицею Югославії був Белград.
Югославія виникла внаслідок падіння Австро-Угорської імперії по завершенню Першої світової війни. Спершу ця держава була королівством, що об'єднало Сербію, Чорногорію і колишні австро-угорські землі Боснії, Хорватії та Словенії. Після Другої світової війни до влади в Югославії прийшли комуністи і вона перетворилася на союзну федеративну республіку, що складалася з шести республік і двох автономій. На початку 1990-их більшість цих республік проголосили незалежність від Белграда, що спричинило низку воєнних конфліктів, відомих як Югославські війни. З 1992 по 2003 роки у складі Югославії залишилися лише дві республіки і дві автономії.
2006 року Югославія остаточно розпалася на Чорногорію та Сербію, а 2008 року Сербія де-факто втратила одну з автономій — Косово.
Зміст
1 Історія
1.1 Королівство Югославія
1.2 Комуністична Югославія
1.3 Розпад і мала Югославія
2 Югославсько-українські взаємини
3 Нові держави
4 Примітки
5 Література
6 Див. також
Історія |
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Королівство Югославія |
Югославію створили 1 грудня 1918 р. спочатку як Королівство сербів, хорватів і словенців, а з жовтня 1929 р. — Югославія (з сербською династією Карагеоргійовичів на чолі).
Міжвоєнну добу в історії Югославії характеризували боротьба партій, встановлення монархічної диктатури короля Александра Карагеоргійовича (6 січня 1929 р.), вбивство короля у Марселі (9 жовтня 1934 р.), «березневий путч» (27 березня 1941 року) генерала Д. Сімовича тощо.
Розділ окупованої Югославії між країнами-окупантами
6 квітня 1941 року війська Третього Рейху та її союзників вторглися на територію Югославії. Король Петро ІІ Карагеоргієвич утік з урядом з країни, а військове командування 18 квітня підписало беззастережну капітуляцію. Територію Югославії розподілили між окупантами, а на території колишньої Хорватської бановини (до якої німці пізніше приєднали Боснію й Герцеговину), утворено Хорватську державу, очолену організацією «усташів» і «поґлавніком» Анте Павелічем (10 квітня 1941 р.).
Від середини 1941 р. антинімецьке повстання охопило всю країну. Протягом 1942–1944 рр. у ньому сформувалися дві панівні течії: під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, полковника Дражі Михайловича, антикомуністичного та монархічного напряму (четники), і Народно-визвольне військо Югославії (НВВЮ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії. Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ (9 травня 1945 р.) за підтримки союзників і Червоної армії.
У жовтні 1944 через масові напади червоноармійців на громадян Югославії (зокрема, зафіксували 121 зґвалтування, 111 — з убивствами жертви, 1204 пограбування із завданням тілесних ушкоджень) керівники Югославії попросили голову радянської місії генерала Ніколая Корнєєва[ru] вгамувати насильників і розбійників. Той почав кричати про «наклеп» — жоден злочинець не був покараний. Між Й. Броз Тіто та Сталіним «пробігла чорна кішка».[1]
Комуністична Югославія |
Установчі збори, скликані Народним фронтом (під проводом КПЮ), проголосили (29 листопада 1945 р.) Югославію Федеративною Народною Республікою (ФНРЮ), а 30 січня 1946 р. схвалено конституцію ФНРЮ.
| Назва | Столиця | Прапор | Герб |
|---|---|---|---|
Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина босн. Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina | Сараєво |  |  |
Соціалістична Республіка Хорватія хорв. Socijalistička Republika Hrvatska | Загреб |  |  |
Соціалістична Республіка Македонія мак. Социјалистичка Република Македонија | Скоп'є |  |  |
Соціалістична Республіка Чорногорія серб. Socijalistička Republika Crna Gora | Тітоград* |  |  |
Соціалістична Республіка Сербія серб. Социјалистичка Република Србија | Белград |  |  |
Соціалістичний автономний край Косово серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово | Приштина | | |
Соціалістичний автономний край Воєводина серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Војводина | Нові-Сад | | |
Соціалістична Республіка Словенія словен. Socialistična Republika Slovenija | Любляна |  |  |
КПЮ (від листопада 1952 р. — Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу.
Країна не входила до «Варшавського договору». Політико-економічний лад у країні — дивна суміш комуністичної ідеології та відносного економічного лібералізму. Діяли приватні магазини, ремісники, селяни мали право мати 10 га землі, необмежену кількість худоби.
За спогадами сербського історика, автора 3-х книг про Югославію, Сербію Михайла Рамача (1951 р. н.), він отримав закордонний паспорт та поїхав до Італії у віці 14 років. Працював журналістом в другій половині 1970-х, його редакція могла вільно передплатити «Тайм», «Ньюзвік», «Шпіґель», «Панораму[en]». Безкоштовно отримували «Правду», «Литературную газету», «Огоньок» та купу безглуздих публікацій з Москви, яка тратила шалені гроші на «безглузду пропаганду». Покоління М. Рамача відверто глузувало з московської пропаганди.
Дозволяли писати про окремі негативні явища, піддавати критиці окремі рішення державних органів. Забороняли писати проти політичної системи країни, пожиттєвого президента. Не дозволяли засновувати інші партії.[1]
Розпад і мала Югославія |
Розпад Югославії
Факторами розпаду Югославської федерації стали смерть Йосипа Тіто (*1892—†1980) і фіаско проведеної його наступниками національної політики, розпад світової соціалістичної системи, сплеск націоналізму в Європі (причому не тільки в країнах Центрально-Східного регіону). У 1990 році у всіх шести республіках СФРЮ були проведені місцеві вибори. Перемогу на них усюди здобули націоналістичні сили.
Зважаючи на наростання національних розбіжностей згідно з заповітом Тіто після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни стала Президія, члени якої (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі. Короткочасний економічний підйом в середині 1980-х років закінчився стрімкою інфляцією і розвалом економіки, що призвело до загострення відносин між економічно розвиненішими Сербією, Хорватією і Словенією, та іншими республіками.
У ході громадянської війни і розпаду від Великої Югославії в кінці XX століття відокремилися чотири з шести союзних республік (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія). Тоді ж на територію спочатку Боснії і Герцеговини, а потім автономного краю Косово були введені миротворчі сили ООН під керівництвом США. Для врегулювання, згідно з рішенням ООН, міжетнічного конфлікту між сербським і албанським населенням Косова край був переведений під протекторат ООН. Тим часом Югославія, в якій на початку XXI століття залишалося дві республіки, перетворилася в Сербію і Чорногорію: з 1992 по 2003 роках — Союзна Республіка Югославія (СРЮ), з 2003 по 2006 роках — конфедеративний Державний Союз Сербії і Чорногорії. Югославія остаточно припинила існування з виходом з союзу Чорногорії 3 червня 2006 р.
Югославсько-українські взаємини |
Нові держави |
| Герб | Прапор | Назва офіційна назва | Форма правління | Столиця |
|---|---|---|---|---|
 |  | Боснія і Герцеговина босн. Bosna i Hercegovina | Республіка | Сараєво |
 |  | Північна Македонія мак. Република Македонија | Республіка | Скоп'є |
 |  | Сербія серб. Србија | Республіка | Белград |
 |  | Словенія словен. Slovenija | Республіка | Любляна |
 |  | Хорватія хорв. Hrvatska | Республіка | Загреб |
 |  | Чорногорія чорн. Crna Gora | Республіка | Подгориця |
 |  | Косово алб. Kosova | Республіка (частково визнана) | Приштина |
Примітки |
↑ аб Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10
Література |
А. О. Руккас. Югославія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 691-695. — ISBN 978-966-00-1359-9.
.mw-parser-output .refbeginfont-size:90%;margin-bottom:0.5em.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ullist-style-type:none;margin-left:0.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li,.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>dl>ddmargin-left:0;padding-left:3.2em;text-indent:-3.2em;list-style:none.mw-parser-output .refbegin-100font-size:100%
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Гродський Й. Положення русинів в Боснії. — Л., 1910
Фірак М. Укр. оселі в Юґославії. Ілюстрований календар Рідного слова на 1934. — Дяково, 1933
Варґа Д. Кратки исторични препатрунок кнїжовней творчості у нашим народзе // Шветлосц, І. — Руський Керестур, 1952
Горбач О. Літ. мова бачвансько-срімських українців («русинів») // ЗНТШ, т. 169, 1962
Шевченко Ф. Роль Києва в міжслов'янських зв'язках у XVII—XVIII ст. — К., 1936
Ґуць М. Сербохорватська народна пісня на Україні. — К., 1966
Ліський Б.З діяльности українських студентів у Хорватії (1920—1945),// Альманах українського народного союзу на рік 1996, Джерзі Ситі-Ню Йорк
Ліський Б. Огляд культурно-освитнього життя українців у Боснії (1890—1990), // Українська діаспора число 10, Київ-Чикаго, 1997
Ліський Б. Українці у Боснії і Герцеговині,//Альманах видавництва «Гомін України», Торонто,1998
Ляшенко Л. З історії співробітництва УРСР і ФНРЮ в галузі культури (1945—1948 pp.). — Дніпропетровськ, 1966
Марунчак М. Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Юґославії. — Вінніпеґ, 1969
Maklecov A.B. The Ukrainian Question Through Serbian eyes // NEW RUSSIA, London, 1920, Vol.II, 26.
Рамач Л. Русини-українці в Юґославії. — Вінніпеґ, 1971- Християнський календар. — Руський Керестур, 1970
- Участь українців у життю юґославських народів // Укр. історик, 4, 1970
Шевченко О. Переклади з сербохорватської. — К., 1970
Флакер А. Украіинска литература у Хрватскоі. — Заґреб, 1970- Руснаци у Войводини од средку XVIII по средок XIX вику // Шветлосц, 2, 1974
Каган Т. Укр. оселі в Югославії // Лемківський календар на 1973 р.
Мизь Р. Матеріали до історії та історії культури українців у Боснії і Славонії // Нова Думка, 8. — Вуковар, 1974- Соц. структура руснаків в Югославії // Шветлосц, 3, 1975
Кирилюк Є. Вук Караджич і укр. культура. — К., 1978
Пашченко Е., Рашкович С. Дж. Украjинци и српска народна песма // Преводна книжевност. — Беоґрад, 1978
Рашкович Дж. Путеви и раскршча наше украjинистике и преводне книжевности са украjинског jезика // Зборник радова. — Тетово, 1978
Joukovsky A. Le rôle des Ukrainiens dans la libération nationale des Slaves du Sud dans la deuxième moitié du XIX siècle // Revue des Études Slaves. — Париж, 1978
Лабош Ф. История русинох Бачкеj, Сриму и Славониjи 1745—1918. — Вуковар, 1979- Ukrajinsko pitanje.-Beograd,1919
Nedić M. Ukrajinski problem//Ratnik-sveska IV, Beograd, april 1939- Украина во взаимосвязях славянских народов. — К., 1983
Biljnja V. Rusini u Vojvodini. Prilog izucavanju istorije rusina Vojvodine (1918—1945). — Новий Сад, 1987
Рудяк П. Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX—XX ст. — К., 1987
Лапшин А. Е. Розпад Югославії: міжнародний аспект // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 319—325.
Див. також |
- Суперпрезидентська республіка
Хронологія Югославії та незалежних балканських країн | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 | ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 | Соціалістична Югославія 1943 – 1992 | Розпад та Югославські війни 1990 – | ||||
Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) | Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) | анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною | Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → | СР Словенія (1944 – 1991) | Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) | |||
Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною | СР Хорватія (1943 – 1991) | Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) | ||||||
Славонія | |||||||||
Хорватія | |||||||||
Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) | Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) | |||||||
Герцеговина | |||||||||
Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) | СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово | Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) | Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) | Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автономний край Воєводина | ||||
Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) | Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка | |||||||
Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) | Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією | Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково | ||||||
Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) | ||||||||
Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) | СР Чорногорія (1943 – 1992) | Чорногорія (з 2006) | ||||||
Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) | завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) | СР Македонія (1944 – 1991) | Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) | |||||
|
