Міні-альбом
Мі́ні-альбо́м (також міньйо́н, EP (ІПі), від англ. Extended Play) — спочатку 7-дюймова грамплатівка, яка включала в себе 3-4, зрідка 5 музичних композицій. Тривалість звучання — 15-20 хвилин, що робить міні-альбом довшим за сингл, однак коротшим за повноцінний альбом. Як правило, повноцінний альбом налічує 8 чи більше композицій загальною тривалістю 40-60 хвилин. Сингл містить лише одну чи дві (5—10 хвилин). Диски діаметром 10 дюймів із 5-8 піснями також називаються міні-альбомами.
Зміст
1 Формати міні-альбомів
1.1 Вінілові
1.2 Компакт-диски
2 Сучасний стан
3 Джерела
Формати міні-альбомів |
Вінілові |
Найпопулярнішим і традиційним форматом міні-альбому є грамплатівка розміром 18 см зі швидкістю обертання 45 обертів на хвилину. Цей формат з'явився в США після Другої світової війни. Розквіт формату міні-альбому припав на десятиліття із середини 1950-х до середини 1960-х рр. Як правило, ранні міні-альбоми випускалися як дублікати довгограючих платівок для тих, чиї програвачі ще не могли відтворювати звук на швидкості 33,5 об/хв. Оскільки формат міні-альбому дозволяв вмістити на платівку лише 4 пісні, такі дублікати виходили в 2-3 частинах, при цьому цілком повторюючи назву довгограючого альбому. Міні-альбоми тих років також виконували роль невеликих компіляцій уже опублікованих синглів. Рідше це були самостійні міні-альбоми з новим матеріалом.
Згодом формат довгограючих платівок став домінувати на ринку, і значення міні-альбомів зменшилося: тепер вони маркетувалися як короткий огляд альбому, що готується до випуску. Такі оглядові міні-альбоми, що передували довгограючим альбомам, прийнято називати «семплерами» (Album Sampler). З кінця 1960-х рр. міні-альбоми стали скоріше винятком у дискографії виконавців популярної музики, ніж регулярною практикою. Як правило, такі платівки стали справжніми невеликими альбомами, задуманими самими виконавцями.
Окрім 18-сантиметрових вінілових платівок, був також поширений формат розміром 25 см. В наш час[коли?] вінілові міні-альбоми випускаються обмеженим тиражем, переважно для колекціонерів.
Компакт-диски |
Міні-альбоми також виходять на компакт-дисках, однак регламентація формату досить умовна і залежить цілком від маркетування (деякі міні-альбоми досягають 60 і більше хвилин звучання). У більшості випадків, міні-альбоми на компакт-дисках складаються з 4-6 пісень. В останні роки вони стали популярні серед молодих груп, у яких недостатньо нового матеріалу для повноцінного дебютного альбому. У такому вигляді вони часто називаються «mini-albums» (замість EP). У силу невизначеного характеру формату, міні-альбоми на компакт-дисках з легкістю плутають з синглами на компакт-дисках. Помітною рисою міні-альбому є наявність більше ніж трьох різних пісень, у той час як сингл найчастіше має одну-три нові пісні і необмежену кількість реміксів.
Сучасний стан |
Міні-альбоми становлять інтерес з погляду наявності на них унікальних композицій і версій, що не зустрічаються більше ніде. Однак з поширенням практики випуску всіляких антологій, збірників і доповнених видань альбомів на компакт-дисках, цінність міні-альбомів різко знизилась.
