Ufdjrw

Координати: 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333

Загреб
—  місто  —
хорв. Grad Zagreb
Площа бана Єлачича
Прапор Герб
Прізвисько: Bijeli Zagreb grad
Координати: 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333
Країна	Хорватія
Регіон	Загреб
Перша згадка	1094
Статус міста	1242
Уряд
- Мер	Мілан Бандич
- Голова міської скупщини	Андрія Микулич
Площа
- громада	171 км²
Висота над р.м.	158 м
Найбільша висота	1035 м
Найменша висота	122 м
Населення (2011) [1]
- громада	790 017
- місто	688 163
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Поштовий індекс	10000
Телефонний код(и)	385-1
Веб-сайт: zagreb.hr
Розташування міста на мапі Хорватії

За́греб (хорв. Zagreb) — столиця Хорватії. Найбільше місто країни і її економічний, політичний і культурний центр.

Місто розташоване на північному заході Хорватії, вздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця та знаходиться на висоті близько 122 м над рівнем моря.

Назва |

Легенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія (правдоподібніша) каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, зміцнення, городище».

Історія |

Перша згадка про місто відноситься до 1094 року, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. У той час населені пункти Градец і Каптол, що зараз входять до складу ​​міста Загреб, представляли собою два незалежних поселення.

Загреб (Аграм) у 1689 році, з гравюри Янеза Вайкарда Вальвасора

У 1242 році Градец Золотою буллою хорватсько-угорського короля Бели IV проголошений вільним королівським містом.

На початку XVII століття Градец і Каптол остаточно зливаються в одне місто, єпископство Каптола перейменовується в архієпископство Загреба.

У 1669 році єзуїти засновують першу гімназію і академію. Ця дата вважається датою заснування Загребського університету, одного з найстаріших у Європі. Незабаром Загреб стає культурним центром країни та одним з найбільших міст посавської Хорватії.

У 1776 році з Вараждина в Загреб переносяться засідання хорватського королівського віче (уряду), після чого місто фактично набуває столичного статусу.

У 1851 році бан Йосип Єлачич об'єднав Каптол і Градец в Загреб.

За часів Австро-Угорської імперії місто носило назву Аграм^[2].

25 червня 1991 року Сабор Республіки Хорватія оголосив незалежність Хорватії та проголосив Загреб її столицею.

Районування |

Загреб поділяється на дві частини — «Верхнє місто» (Горні град, Градец(ь)) і «Нижнє місто» (Доні град):

• «Верхнє місто» — історичний центр зі старовинними будівлями. Саме тут розташовуються архітектурні пам'ятки: готична церква Святого Марка, барокова святої Катерини, палац з капелою Святого Степана, храм святого Марка з мозаїчним дахом і кафедральний собор Вознесіння Діви Марії.


• «Нижнє місто» — це сучасні багатоповерхівки, прямі та рівні вулиці, численні пам'ятки мистецтва і парки. Центр Нижнього міста називається «Зеленою підковою», що утворена гарними алеями, скверами, площами і фонтанами.

Від Нижнього до Верхнього міста можна дістатися на спеціальному фунікулері.

Демографія |

Загреб — найбільше місто Хорватії і єдине, чиє населення (з урахуванням передмість) перевищує 1 млн жителів, що становить більше 20 % населення країни.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 790 017 осіб^[1], 189 з яких назвали рідною українську мову^[3]. Населення самого міста становило 688 163 осіб.^[1]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади^[4]:

Національний склад Загреба досить однорідний: за даними перепису населення 2001 року, 91,94 % жителів міста складали хорвати. Згідно з тими ж даними, в місті проживали 40 066 представників етнічних меншин; найбільші з них — серби (18811 чол., 2,41 %), боснійці (6204 чол., 0,80 %), албанці (3389 чол., 0,43 %), словенці (3225 чол., 0,41 %), цигани (1946 чол, 0,25 %), чорногорці (1131 чол., 0,17 %) і македонці (1315 чол., 0,17 %).

Більшість населення (бл. 90 %) сповідує католицизм, є також невелика православна і мусульманська меншість.

Населені пункти |

Крім самого міста, до громади Загреба також входять:

Клімат |

Клімат Загреба континентальний, виражені 4 пори року. Середня температура взимку — 1 °C, влітку — 20 °C. Як правило, в Загребі доволі спекотний травень, особливо кінець місяця — температура перевищує 30 °C. Для зими звичні снігопади; осінь, як правило, дуже дощова.

Економіка |

Центральний банк країни — Народний банк Хорватії (Hrvatska narodna banka)

Найважливішими галузями економіки в Загребі є: виробництво електроприладів, хімічна, фармацевтична і текстильна промисловість, а також різноманітні підприємства харчо-смакової промисловості. Загреб є міжнародним торговельним та бізнес-центром на жвавому перехресті між Центральною та Східною Європою.^[7].

Столиця Хорватії має найвищий номінальний ВВП на душу населення у країні (зокрема, $ 19 132 в 2005 році). Тут зосереджено (мають юридичну прописку) понад третина всіх хорватських компаній і близько 40 % робочої сили Хорватії. У Загребі, зокрема, розташовані головні офіси практично всіх національних банків, підприємств комунальної сфери та громадського транспорту, найважливіших економічних суб'єктів країни. Серед них штаб-квартири найбільших хорватських компаній: Franck d.d., Kraš, Croatia Airlines, Croatia osiguranje d.d., Croatia Records, HT, INA, Konzum, Ledo, Pliva, RIZ, Tisak, Vipnet тощо. Також у хорватській столиці розташовані представництва численних зарубіжних виробників і торговельних компаній, банків тощо. Так, у 2006 році частка Загреба склала 52 % від загального обороту і 60 % від загальних прибутків компаній у Хорватії, місто забезпечило 35 % експорту країни і прийняло 57 % імпорту в країну^[8].

У Загребі інтенсивно розвивається туризм. Пропозиція послуг на цьому ринку є диверсифікованою. Загребські готелі у діапазоні від великих, високого класу, в тому числі мережевих, до невеликих пансіонів і напівпансіонів з розміщенням у приватних будинках. У Загребі працюють три п'ятизіркові готелі (Westin, Sheraton, Regent Esplanade) і 10 чотиризіркових.

Транспорт |

Фунікулер Загреба

Загреб знаходиться в центрі розгалуженої транспортної мережі. Великі сучасні автомагістралі йдуть від міста на схід, у напрямку Славонії, Белграда і Осієка (A3); на північний схід, у напрямку Чаковця, Вараждинa і Угорщини (A4); на південний захід, у напрямку Карловаца, Рієки і Спліта (A1); на північний захід, у бік Словенії і Західної Європи (A2); на захід, у напрямку Брегани і Любляни (A3). У напрямку Сісака і Баня-Луки на південний схід в наш час^[коли?] будується автомагістраль (A11). Залізниці пов'язують Загреб з найбільшими містами Хорватії та сусідніх країн. У центрі міста розташовані великий автобусний і залізничний вокзали.

Аеропорт Загреба знаходиться за 17 кілометрів від міста. Пропускна здатність — 2 мільйони пасажирів у 2007 році.

Міський транспорт представлений розгалуженою мережею трамвайних та автобусних маршрутів, а також фунікулерною лінією на Томічевій вулиці в історичному центрі міста, що зв'язує Верхнє і Нижнє місто. Розроблено план будівництва міського метро, ​​перша лінія планується до відкриття в 2012 році.

Освіта та культура |

Хорватська академія наук і мистецтв

Національний театр

Загреб — головний освітньо-культурний осередок Хорватії, тут розташовані, Університет, десятки театрів, в тому числі 9 комунальних, музеїв і художніх галерей, численні бібліотеки, кінотеатри та інші заклади культури.

Головним вишем міста і країни є Загребський університет, до складу якого (2010) входять 29 факультетів і 3 академії (Мистецька, Театральна і Музична). У Загребі міститься найвища наукова установа Хорватії — Хорватська академія наук і мистецтв та головна наукова бібліотека країни — Національна й університетська бібліотека Загреба.

Найвідомішим театром міста є Хорватський національний театр, створений в 1895 році і розташовується в чудовому будинку, який був побудований в тому ж році і по праву вважається однією з архітектурних перлин міста. Серед інших комунальних театрів — Міський драматичний ім. Гавелла, театр оперети «Комедія», молодіжний театр, театр сатири «Керемпух», Загребський ляльковий, театр «Трешня» на Трешнєвці, театр «ЖАР ПТИЦЯ», театр «TEATAR &TD»^[9], також у місті півсотні театральних товариств, труп, студій, приватних театрів і сцен тощо^[10].

Найвідомішим концертним майданчиком є ​​Концертний зал імені Ватрослава Лисинського.

Один з найбільш примітних музеїв Загреба — Музей Мімара. У його колекції більше 3700 творів мистецтва, з давнини до наших днів. Також примітна — Галерея старих майстрів Штросмаєра (в приміщенні Академії наук) з великим зібранням європейського живопису XIV—XIX століть. Палац Кловіч (хорв. Klovićevi dvori «Кловичів двір») — галерея на сході Верхнього Міста. У ній знаходяться твори із зібрань низки хорватських колекціонерів-меценатів, наприклад Оскара Хермана або Вінка Перчича (Vinko Perčić).

Інші загребські музеї та галереї:

• Музей сучасного мистецтва;


• 
  Сучасна галерея;


• 
  Археологічний музей;


• 
  Технічний музей;


• 
  Історичний музей;


• Музей природничих наук;


• 
  Музей міста Загреба;


• 
  Етнографічний музей;


• Палац Кловіч;


• 
  Музей розлучень — «наймолодший» музей міста був заснований у 2010 році, лауреат премії «Європейський музей року» (2011).

Великим загребським парком є Максимір — тут полюбляють проводити дозвілля містяни. Також у Максимірі розташований однойменний стадіон, Загребський ботанічний сад і Загребський зоопарк.

Загреб є місцем проведення ряду важливих фестивалів, таких як Animafest, всесвітній фестиваль анімаційних фільмів, що проводиться кожен парний рік, то Міжнародний фольклорний фестиваль, театральний фестиваль Eurokaz, фестиваль сучасного танцю. У місті також проходять кінофестивалі — Загребський кінофестиваль, і особливо цікавий ZagrebDox, фестиваль документального кіно. З музичних фестивалів, що відбуваються у Загребі, — Zagrebfest, одна з найстаріших подій у хорватській поп-музиці, фестиваль авангардної музики «Загребське музичне бієннале» (Muzički Biennale Zagreb) по непарних роках, а також фестиваль Загребської філармонії. Починаючи з 1996 року загребські вулиці стали місцем проведення міжнародного мультимедійного фестивалю вуличних виконавців. Влітку в місті часто влаштовують концерти просто неба, переважно у Верхньому місті (зокрема, у рамках міського фестивалю «Літо у Верхньому місті» / Ljeto na Gornjem gradu).

ЗМІ |

Загреб є одним з медіа-центрів Південно-Східної Європи.

Біля будівлі HRT «на Прислав'ю»

У місті розташована штаб-квартира головного хорватського телерадіомовника Хорватська радіотелевізія (Hrvatska radiotelevizija, HRT), утвореного шляхом злиття Хорватського Радіо, що розпочало свою роботу в 1926 році, та Хорватського телебачення, заснованого як TV Zagreb у 1956 році. Хорватське телебачення є найпопулярнішим у регіоні Південно-Східної Європи. Офіс HRT зі студіями розташований за адресою: Prisavlje 3, відтак ця назва — Прислав'є стала називною щодо хорватського телебачення (на кшталт Хрещатик, 26 в Україні).

У Загребі діють також 2 потужних комерційних телемовники: Nova TV (Remetinečka cesta, 139), що належить міжнародній компанії СМЕ, та RTL Televizija (Krapinsk, a 45), що належать RTL Group. Крім того, у хорватській столиці працюють менші приватні телевізійники, як то OTV і Z1, з регіонально орієнтованим контентом на Загреб і його околиці. У місті транслюються і перший хорватський бізнес-канал Kapital Network та музичний канал Croatian Music Channel, що є доступними у кабельних мережах.

Із Загреба здійснює мовлення ціла низка радіостанцій, серед яких найпопулярнішими є: Хорватське радіо (Hrvatski radio) на 3 канали, радіо «Слєме» (Radio Sljeme), 101-радіо (Radio 101), «Народне радіо» (Narodni radio), радіо «Цибона» (Radio Cibona) тощо.

Перші щоденні газети в Загребі почали виходити ще в 1784 році (Agramer deutsche Zeitung). Сьогодні Загреб є осереддям найбільшого газетного холдингу в Хорватії. Його власником є компанія Europapress Holding (EPH, Koranska, 2), одна з найпотужніших компаній Європи цього сектору, що нині видає п'ять щоденних газет і 30 журналів. Найтиражніші щоденні газети країни Jutarnji list та Sportske novosti належать EPH, Večernji list (заснована 1959) i 24sata — у складі австрійського медійного концерну Styria Medien AG, Značajan je («Це важливо») та Vjesnik («Вісник»).

Загреб є місцем зосередження найбільш відвідуваних інтернет-порталів у Хорватії: Index.hr, Net.hr, Oglasnik.hr тощо.

Визначні місця |

Площа бана Єлачича

Могила Ф. Туджмана на кладовищі Мірогой

• 
  Верхнє місто — історичний центр колишнього поселення Градец. Розташований на вершині високого пагорба, з'єднаний з Нижнім містом фунікулером. Найбільш примітні:
  
  • 
    Церква св. Марка з мозаїчним дахом з різнокольорової черепиці. Побудована в 1242 році, з тих пір багато разів перебудовувалася. Мозаїка на даху, що зображає герби Хорватії, Славонії, Далмації і Загреба виконана в XIX столітті.
  
  
  • 
    Вежа Лотршчак. Побудована в XIII столітті. Від її підніжжя відкривається чудовий вид на Загреб.
  
  
  • 
    Церква св. Катерини. Побудована єзуїтами в 1632 році, один з найкращих зразків барокової церковної архітектури Хорватії.
  
  
  • 
    Кам'яна брама. Найстаріша споруда Загреба, побудована на початку XIII століття. У брамі — крихітна каплиця з шанованою іконою Богоматері.
  
  


• 
  Кафедральний собор Вознесіння Діви Марії. Розташований в історичному центрі колишнього Каптола. Перший храм на цьому місці, що називався храмом св. Степана, був побудований в 1175 році, з тих пір багато разів перебудовувався, в останній раз в 1880 році в неоготичному стилі. Висота веж собору — 108 метрів.


• 
  Площа бана Єлачича. Центральна площа Нижнього міста. Будівлі на ній належать до найрізноманітніших архітектурних стилів: від класицизму та бароко до модерну. У центрі площі — кінна статуя бана Єлачича.


• 
  Площа маршала Тіто, з розташованим на ній будинком Хорватського Національного театру (1895 рік) і будівлею Загребського Університету (1856 рік).


• 
  Площа короля Томіслава, найбільша площа-парк Загреба. З південного боку знаходиться будівля залізничного вокзалу, з північної — витончений павільйон мистецтв (1896 рік), де розміщується музей. На площі стоїть пам'ятник королю Томіславу (1947 рік).


• 
  Кладовище Мірогой — одне з найкрасивіших кладовищ в Європі, засноване в XIX столітті на ділянці, якою володів Людевіт Гай.

Персоналії |

Докладніше: Персоналії, пов'язані із Загребом

• 
  Анте Старчевіч — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».


• 
  Ненад Кляїч (хорв. Nenad Kljaić, 21 грудня 1966) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.


• 
  Ігор Ворі — (хорв. Igor Vori, 20 вересня 1980) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.

Міста-побратими |

Загреб має побратимські стосунки з такими містами^[11]:

Примітки |

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загреб

• Офіційний сайт міста


• ЗГ портал Загреб — Загребський веб-портал


• Інтерактивна карта міста


• 
  Визначні місця Загреба (англ.)
  


• 
  Туристична інформація (хор.), (англ.)
  


• Хорватські музеї та галереї


• Ярмарки Загреба


• 
  Каталог Загреба (хор.)
  


• Вид з космосу

Джерела |

• Дві краплини Хорватії

п о р Загреб Історія, райони, місцевості Історія Загреба • Землетрус 1880 • Мірогой • Брезовиця • Чрномерець • Дубрава • Максимир • Медведград • Новий Загреб • Сесвете • Стенєвець • Трешнєвка • Ярун • Загребський зоопарк Архітектура, площі і вулиці Ілиця • Площа Єлачича • Банські двори • Британська площа • Цвєтна площа • Вежа Цибона · Вежа Лотршчак • Площа Маршала Тіто • Площа Ніколи Шубича Зринського • Площа Святого Марка • Вулиця Ткалчичева • Вулиця Українська • Загрепчанка Храми Церква святого Марка • Загребський собор • Собор Преображення Господнього • Церква святої Катерини Театри і музична культура Хорватський національний театр • драмтеатр Гавелли • Концертний зал імені Ватрослава Лисинського • Театр «Комедія» • Театр сатири «Керемпух» • Молодіжний театр • Театр ляльок • Загребський квартет • Загребські солісти Музеї Хорватський історичний музей • Хорватський музей наївного мистецтва • Гліптотека • Палац Клович • Музей Мімара • Сучасна галерея • Музей сучасного мистецтва • Галерея старих майстрів Штросмаєра • Технічний музей • Музей міста Загреба • Археологічний музей • Етнографічний музей Освіта і наука Загребський університет (Академії: Театральна • Мистецька • Музична) • Хорватська академія наук і мистецтв • Національна й університетська бібліотека Спортивні споруди Арена Загреб • Максимір Транспорт Аеропорт • Залізничний вокзал • Фунікулер • Трамвай

п о р  Хорватія в темах Державний лад Конституція (Право) • Парламент • Вибори • Президент • Прем'єр-міністр • Уряд • Міністр закордонних справ • Збройні сили (Сухопутні війська • Повітряні сили • Військово-морські сили ) • Адміністративний поділ • Міжнародні відносини • Хорватська поліція Державні символи Прапор • Герб • Гімн • Паспорт громадянина Хорватії Економіка Валюта • Банки • Центральний банк • Загребська фондова біржа • Туризм • Транспорт Географія Столиця • Список міст • Крайні точки • Геологія • Корисні копалини • Гідрологія • Список островів • Список озер • Список ссавців • Список національних і природних парків • Річки Хорватії Населення Хорвати • Хорвати в Україні • Народи Хорватії • Релігія Культура Хорватська мова • Архітектура • Мистецтво • Хорватська кухня • Мова • Література • Музика • Свята • Спорт • .HR Історія Хорватія до хорватів • Іллірія • Паннонія • Далмація • Походження хорватів • Біла Хорватія • Середньовічна Хорватська держава • Паннонська Хорватія • Приморська Хорватія • Далматинські князівства • Захумле • Травунія • Паганія • Королівство Хорватія (середньовічне) • Дубровницька республіка • Союз з Угорщиною • Королівство Хорватія (Габсбурги) • Королівство Славонія • Королівство Іллірія • Королівство Хорватія і Славонія • Королівство Далмація • Держава словенців, хорватів і сербів • Королівство Югославія • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Соціалістична республіка Хорватія (як частина СФР Югославія) • Війна за незалежність • Історія Хорватії після 1995 Портал: Хорватія

Статті та теми пов'язані з мiстом п о р Міста Хорватії Бакар • Білий Манастир • Белище • Б'єловар • Бенковаць • Біоград-на-Мору • Бузет • Бує • Валпово • Вараждин • Вараждинське Топлице • Велика Гориця • Вінковці • Вировитиця • Вис • Водице • Воднян • Врбовець • Врбовско • Вргораць • Врліка • Вуковар • Гарешниця • Глина • Госпич • Грубишно-Полє • Дарувар • Делнице • Джаково • Джурджеваць • Доня Стубиця • Доній Михоляць • Дрниш • Дубровник • Дуга Реса • Дуго Село • Жупаня • Забок • Загреб • Задар • Запрешич • Златар • Іванець • Іванич-Град • Ілок • Імотський • Карловаць • Кастав • Каштела • Кланець • Книн • Комижа • Копривниця • Корчула • Кралєвиця • Крапина • Крижевці • Крк • Кутина • Кутєво • Лабин • Лепоглава • Липик • Лудбрег • Макарська • Малий Лошинь • Меткович • Мурсько Средище • Нашице • Нін • Нова Градишка • Новаля • Новий Винодольський • Новий Мароф • Новиград • Новска • Оброваць • Огулин • Озаль • Омиш • Опатія • Опузен • Ораховиця • Орослав'є • Осієк • Оток • Оточаць • Паг • Пазин • Пакрац • Петриня • Плетерниця • Плоче • Пожега • Пореч • Преграда • Прелог • Пула • Раб • Рієка • Ровінь • Самобор • Светий Іван-Зелина • Сень • Света Неделя • Синь • Сісак • Скрадин • Славонський Брод • Слатина • Слунь • Солін • Спліт • Старий Град • Супетар • Трогір • Триль • Умаг • Хвар • Хорватська Костайниця • Црес • Цриквениця • Чабар • Чазма • Чаковець • Шибеник • Ястребарсько п о р Столиці країн Європи Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Анкара² · Афіни · Баку¹ · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валлетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван¹ · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія¹ · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тбілісі¹ · Тирана · Сараєво · Стокгольм Залежних територій Гібралтар · Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр · Марієгамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал Невизнаних республік Приштина · Степанакерт · Сухумі¹ · Тирасполь · Цхінвалі¹ ¹ знаходження у Європі суперечливе, ² місто в Азії, але країна частково в Європі. п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (12 179 144) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 225 690) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 934 401) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Варшава (1 744 351) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 266 871) · Белград (1 224 645) · Казань (1 216 965) · Самара (1 170 910) · Бірмінгем (1 124 569) · Ростов-на-Дону (1 119 875) · Уфа (1 110 976) · Кельн (1 060 582) · Перм (1 041 876) · Воронеж (1 032 382) · Волгоград (1 016 137) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Турин (890 529) · Краснодар (881 476) · Марсель (855 393) · Саратов (843 460) · Амстердам (834 119) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Краків (765 320) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Тольятті (712 619) · Лодзь (696 503) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Палермо (674 435) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Іжевськ (643 496) · Рига (641 423) · Вроцлав (637 683) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Ульяновськ (621 514) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Ярославль (606 703) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Оренбург (562 569) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Манчестер (541 263) · Познань (540 372) · Дрезден (543 825) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Рязань (534 762) · Ганновер (532 163) · Астрахань (531 719) · Пенза (524 632) · Набережні Човни (526 750) · Липецьк (510 020) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) п о р Жупанії Хорватії Беловарсько-Білогорська • Бродсько-Посавська • Вараждинська • Вировитицько-Подравська • Вуковарсько-Сремська • Дубровницько-Неретванська • Загребська • Задарська • Істрійська • Карловацька • Копривницько-Крижевецька • Крапинсько-Загорська • Ліцько-Сенська • Меджимурська • Осієцько-Баранська • Пожезько-Славонська • Приморсько-Горанська • Сисацько-Мославинська • Сплітсько-Далматинська • Шибеницько-Кнінська • Місто Загреб п о р Столиці Європейського Союзу Нідерланди: Амстердам Греція: Афіни Німеччина: Берлін Словаччина: Братислава Румунія: Бухарест Угорщина: Будапешт Бельгія: Брюссель Мальта: Валетта Австрія: Відень Литва: Вільнюс Польща: Варшава Ірландія: Дублін Фінляндія: Гельсінкі Хорватія: Загреб Данія: Копенгаген Португалія: Лісабон Словенія: Любляна Велика Британія: Лондон Люксембург: Люксембург Іспанія: Мадрид Кіпр: Нікосія Франція: Париж Чехія: Прага Латвія: Рига Італія: Рим Болгарія: Софія Швеція: Стокгольм Естонія: Таллінн

Тематичні сайти Open Directory Project (англ.) · Quora Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль GND: 4108914-5 · ISNI: 0000 0004 0396 1851 · LCCN: n79116205 · NDL: 00628568 · NKC: ge134603 · LIBRIS: 160693 · VIAF: 123146146