Північно-Казахстанська область
Північно-Казахстанська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
(каз. Солтүстік Қазақстан облысы) | |||||
| |||||
Адм. центр | Петропавловськ | ||||
Країна | Казахстан | ||||
Регіон | Північний Казахстан | ||||
| |||||
Номерний знак | T і 15 | ||||
Офіційна мова | казахська | ||||
Населення | |||||
- повне | ▼ &&&&&&&&&0 575 746,&&&&&0575 746 (2014) [1] (3,4%, 14-е) | ||||
- густота | 5,88 осіб/км² (7-е місце) | ||||
Етнікон | росіяни — 48,25 % казахи — 33,89 % українці — 5,55 %[2] | ||||
Площа | |||||
- повна | 97 993 км² (3,6%, 14-е місце) | ||||
Часовий пояс | UTC+6 | ||||
Дата заснування | 29 липня 1936 року | ||||
Аким | Серік Султангазинович Білялов | ||||
Веб-сайт | офіційний сайт | ||||
Код ISO 3166-2 | KZ-SEV | ||||
|
Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.
Зміст
1 Географія
2 Історія
3 Адміністративний поділ
3.1 Райони
3.2 Найбільші населені пункти
4 Населення
5 Господарство
6 Транспорт
7 Примітки
8 Джерела
Географія |
Північно-Казахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.
Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.
Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.
Річки належать басейну Обі. В межах Північно-Казахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північно-Казахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільш великі: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]
Північно-Казахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північно-Казахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.
Історія |
Адміністративний поділ |
Райони |
№ | Район | Площа, км²[4] | Населення, осіб (2009) | Центр | Сільські округи | Міські адміністрації | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Айиртауський район | 9620 | 44129 | Саумалколь | 14 | - | 78 |
2 | Акжарський район | 8040 | 18975 | Талшик | 12 | - | 24 |
3 | Аккайинський район | 4500 | 22941 | Смирново | 12 | - | 32 |
4 | Єсільський район | 5140 | 28552 | Явленка | 16 | - | 56 |
5 | Жамбильський район | 7470 | 25378 | Прісновка | 16 | - | 48 |
9 | імені Габіта Мусрепова район | 11090 | 45538 | Новоішимське | 19 | - | 62 |
7 | Кизилжарський район | 6150 | 44454 | Бішкуль | 20 | - | 72 |
6 | Магжана Жумабаєва район | 7810 | 36924 | Булаєво | 24 | 1 | 69 |
8 | Мамлютський район | 4100 | 21369 | Мамлютка | 11 | 1 | 39 |
10 | Тайиншинський район | 11430 | 50757 | Тайинша | 20 | 1 | 83 |
11 | Тімірязєвський район | 4510 | 13978 | Тімірязєво | 16 | - | 24 |
12 | Уаліхановський район | 12877 | 17991 | Кішкенеколь | 11 | - | 27 |
13 | Шал-акина район | 4841 | 23095 | Сергієвка | 10 | 1 | 44 |
14 | Петропавловська м.а. | 222 | 202454 | Петропавловськ | - | - | 2 |
Найбільші населені пункти |
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|---|
1 | Петропавловськ | 241 360 | 203 523 | 201 446 |
2 | Тайинша | 16 083 | 13 233 | 12 418 |
3 | Новоішимське | 12 140 | 10 152 | 11 284 |
4 | Саумалколь | 18 134 | 12 893 | 10 796 |
5 | Бішкуль | 7 274 | 7 495 | 8 805 |
6 | Булаєво | 11 484 | 9 638 | 8 433 |
7 | Сергієвка | 12 989 | 9 470 | 7 661 |
8 | Мамлютка | 11 539 | 9 108 | 7 478 |
9 | Кішкенеколь | 10 444 | 7 990 | 6 814 |
10 | Смирново | 9 149 | 7 556 | 5 796 |
Населення |
Населення Північно-Казахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[5]:
росіяни — 285331 особа (49,90 %)
казахи — 196483 особи (34,37 %)
українці — 25411 осіб (4,44 %)
німці — 20260 осіб (3,54 %)
поляки — 12516 осіб (2,19 %)
татари — 12404 особи (2,17 %)
білоруси — 5875 осіб (1,03 %)
азербайджанці — 1782 особи
вірмени — 1366 осіб
таджики — 814 осіб
чуваші — 752 особи
інгуші — 748 осіб
башкири — 722 особи
литовці — 666 осіб
чеченці — 628 осіб
узбеки — 487 осіб
мордва — 434 особи- інші — 5080 осіб
Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):
населення | росіяни | казахи | українці | німці | поляки | татари | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Айиртауський район | 39 621 | 46,6 | 39,2 | 4,2 | 4,0 | 0,8 | 1,7 |
Акжарський район | 17 431 | 13,9 | 78,1 | 2,9 | 1,4 | 0,3 | 1,2 |
Аккайинський район | 20 847 | 43,6 | 33,4 | 8,5 | 7,6 | 1,5 | 1,9 |
Єсільський район | 25 367 | 51,7 | 40,9 | 2,0 | 2,8 | 0,5 | 0,5 |
Жамбильський район | 22 210 | 39,6 | 46,9 | 6,8 | 3,5 | 0,1 | 1,1 |
імені Габіта Мусрепова район | 43 183 | 42,4 | 33,2 | 10,9 | 5,0 | 0,6 | 1,6 |
Кизилжарський район | 44 676 | 59,4 | 29,3 | 2,5 | 3,2 | 0,4 | 1,6 |
Магжана Жумабаєва район | 32 313 | 57,0 | 28,7 | 4,5 | 4,9 | 0,5 | 1,3 |
Мамлютський район | 19 488 | 57,0 | 26,2 | 2,4 | 3,6 | 0,2 | 6,6 |
Тайиншинський район | 46 327 | 23,9 | 27,4 | 11,6 | 9,7 | 21,8 | 0,6 |
Тімірязєвський район | 12 499 | 44,2 | 37,6 | 5,8 | 2,5 | 0,5 | 1,9 |
Уаліхановський район | 17 145 | 5,4 | 89,6 | 1,7 | 1,0 | 0,0 | 1,2 |
Шал-акина район | 20 179 | 42,6 | 45,9 | 4,5 | 3,8 | 0,1 | 0,8 |
Петропавловська м.а. | 210 473 | 63,1 | 26,5 | 2,1 | 1,8 | 0,4 | 3,2 |
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 682 148 | ▼674 497 | ▼665 936 | ▼663 126 | ▼660 950 | ▼653 921 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▼597 530 | ▼592 746 | ▼589 308 | ▼583 598 | ▼579 636 |
Господарство |
Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.
Транспорт |
545 км залізничних шляхів області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы».
Ще 186,96 км — ділянка Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[7]
Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км.
1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[8]
Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[9]
Примітки |
↑ Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
↑ Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року
↑ Водні ресурси Північно-Казахстанської області (казах.), (рос.)
↑ http://www.altynsarin.ru/atlas/112-spravochnik-administrativno-territorialnogo.html
↑ http://stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT101215
↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога Переглянуто 24 червня, 2010
↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам Переглянуто 24 червня, 2010
↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт Переглянуто 24 червня, 2010
Джерела |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північно-Казахстанська область |
- Офіційний сайт акимату Північно-Казахстанської області
- Офіційний сайт департаменту природних ресурсів і регулювання природокористування Північно-Казахстанської області
- Офіційний сайт Департаменту внутрішніх справ Північно-Казахстанської області
- Північно-Казахстанська область, дані 1999 року
- мапа області
- Департамент по захисту прав дітей Північно-Казахстанської області
- Министерство охраны окружающей среды Республики Казахстан Северо-Казахстанская область (рос.) Переглянуто 23 червня, 2010
- Погода в Північно-Казахстанській області. Казахстан
|
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |