Північно-Казахстанська область


































Північно-Казахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)




North Kazakhstan province seal.png

Герб

Reka Ishim Petropavlovskij gidrouzel.jpg


Адм. центр

Петропавловськ
Країна

Казахстан Казахстан

Регіон
Північний Казахстан



Межує з: сусідні адмінодиниці

Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область
?

Номерний знак

T і 15
Офіційна мова

казахська

Населення

 - повне

&&&&&&&&&0 575 746,&&&&&0575 746 (2014) [1] (3,4%, 14-е)
 - густота
5,88 осіб/км² (7-е місце)

Етнікон

росіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %[2]
Площа
 - повна
97 993 км² (3,6%, 14-е місце)

Часовий пояс

UTC+6

Дата заснування

29 липня 1936 року

Аким
Серік Султангазинович Білялов
Веб-сайт

офіційний сайт

Код ISO 3166-2

KZ-SEV

North Kazakhstan in Kazakhstan.svg










Commons-logo.svg

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північно-Казахстанська область

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.




Зміст





  • 1 Географія


  • 2 Історія


  • 3 Адміністративний поділ

    • 3.1 Райони


    • 3.2 Найбільші населені пункти



  • 4 Населення


  • 5 Господарство


  • 6 Транспорт


  • 7 Примітки


  • 8 Джерела




Географія |


Північно-Казахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.


Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.


Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.


Річки належать басейну Обі. В межах Північно-Казахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північно-Казахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільш великі: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]


Північно-Казахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північно-Казахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.



Історія |




Область у період 1997-1999 років



Адміністративний поділ |




Адміністративна карта області



Райони |






























































































































Район
Площа,
км²[4]
Населення,
осіб (2009)
Центр
Сільські
округи
Міські
адміністрації
Населені
пункти
1

Айиртауський район
9620
44129

Саумалколь
14
-
78
2

Акжарський район
8040
18975

Талшик
12
-
24
3

Аккайинський район
4500
22941

Смирново
12
-
32
4

Єсільський район
5140
28552

Явленка
16
-
56
5

Жамбильський район
7470
25378

Прісновка
16
-
48
9

імені Габіта Мусрепова район
11090
45538

Новоішимське
19
-
62
7

Кизилжарський район
6150
44454

Бішкуль
20
-
72
6

Магжана Жумабаєва район
7810
36924

Булаєво
24
1
69
8

Мамлютський район
4100
21369

Мамлютка
11
1
39
10

Тайиншинський район
11430
50757

Тайинша
20
1
83
11

Тімірязєвський район
4510
13978

Тімірязєво
16
-
24
12

Уаліхановський район
12877
17991

Кішкенеколь
11
-
27
13

Шал-акина район
4841
23095

Сергієвка
10
1
44
14

Петропавловська м.а.
222
202454

Петропавловськ
-
-
2


Найбільші населені пункти |





























































Населений пункт
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1

Петропавловськ
241 360
203 523
201 446
2

Тайинша
16 083
13 233
12 418
3

Новоішимське
12 140
10 152
11 284
4

Саумалколь
18 134
12 893
10 796
5

Бішкуль
7 274
7 495
8 805
6

Булаєво
11 484
9 638
8 433
7

Сергієвка
12 989
9 470
7 661
8

Мамлютка
11 539
9 108
7 478
9

Кішкенеколь
10 444
7 990
6 814
10

Смирново
9 149
7 556
5 796


Населення |


Населення Північно-Казахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[5]:



  • росіяни — 285331 особа (49,90 %)


  • казахи — 196483 особи (34,37 %)


  • українці — 25411 осіб (4,44 %)


  • німці — 20260 осіб (3,54 %)


  • поляки — 12516 осіб (2,19 %)


  • татари — 12404 особи (2,17 %)


  • білоруси — 5875 осіб (1,03 %)


  • азербайджанці — 1782 особи


  • вірмени — 1366 осіб


  • таджики — 814 осіб


  • чуваші — 752 особи


  • інгуші — 748 осіб


  • башкири — 722 особи


  • литовці — 666 осіб


  • чеченці — 628 осіб


  • узбеки — 487 осіб


  • мордва — 434 особи

  • інші — 5080 осіб

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):



























































































































населення
росіяни
казахи
українці
німці
поляки
татари
Айиртауський район
39 621

46,6
39,2
4,2
4,0
0,8
1,7
Акжарський район
17 431
13,9

78,1
2,9
1,4
0,3
1,2
Аккайинський район
20 847

43,6
33,4
8,5
7,6
1,5
1,9
Єсільський район
25 367

51,7
40,9
2,0
2,8
0,5
0,5
Жамбильський район
22 210
39,6

46,9
6,8
3,5
0,1
1,1
імені Габіта Мусрепова район
43 183

42,4
33,2
10,9
5,0
0,6
1,6
Кизилжарський район
44 676

59,4
29,3
2,5
3,2
0,4
1,6
Магжана Жумабаєва район
32 313

57,0
28,7
4,5
4,9
0,5
1,3
Мамлютський район
19 488

57,0
26,2
2,4
3,6
0,2
6,6
Тайиншинський район
46 327
23,9

27,4
11,6
9,7
21,8
0,6
Тімірязєвський район
12 499

44,2
37,6
5,8
2,5
0,5
1,9
Уаліхановський район
17 145
5,4

89,6
1,7
1,0
0,0
1,2
Шал-акина район
20 179
42,6

45,9
4,5
3,8
0,1
0,8
Петропавловська м.а.
210 473

63,1
26,5
2,1
1,8
0,4
3,2






























Зміна чисельності населення[6]
Роки200320042005200620072008
Населення
682 148

674 497

665 936

663 126

660 950

653 921

Роки200920102011201220132014
Населення

597 530

592 746

589 308

583 598

579 636


Господарство |


Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.



Транспорт |


545 км залізничних шляхів області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы».
Ще 186,96 км — ділянка Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[7]
Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км.
1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[8]
Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[9]



Примітки |




  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)


  2. Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року


  3. Водні ресурси Північно-Казахстанської області (казах.), (рос.)


  4. http://www.altynsarin.ru/atlas/112-spravochnik-administrativno-territorialnogo.html


  5. http://stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT101215


  6. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012


  7. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога Переглянуто 24 червня, 2010


  8. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам Переглянуто 24 червня, 2010


  9. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт Переглянуто 24 червня, 2010



Джерела |




  • Офіційний сайт акимату Північно-Казахстанської області

  • Офіційний сайт департаменту природних ресурсів і регулювання природокористування Північно-Казахстанської області

  • Офіційний сайт Департаменту внутрішніх справ Північно-Казахстанської області

  • Північно-Казахстанська область, дані 1999 року

  • мапа області

  • Департамент по захисту прав дітей Північно-Казахстанської області

  • Министерство охраны окружающей среды Республики Казахстан Северо-Казахстанская область (рос.) Переглянуто 23 червня, 2010

  • Погода в Північно-Казахстанській області. Казахстан




Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко