Луїджі Руска
| Луїджі Руска | |
|---|---|
| Luigi Rusca італ. Luigi Rusca | |
| Народження | 2 вересня 1762(1762-09-02)Agno[d] |
| Смерть | 1822[1]Валенца, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Петербург, Москва |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Будинок офіцерів Кавалергардського полку, казарми, будинок міністерства на Марсовому полі, палац Мятлєвих. |
Луїджі Руска у Вікісховищі? | |
Луїджі Руска (італ. Luigi Rusca; 2 вересня 1762(1762-09-02), Agno[d] — 1822[1], Валенца, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія) — російський архітектор італійського походження, представник стилю класицизм, який довгий час працював в Російській імперії.
Зміст
1 Життєпис
2 Перелік головних творів
3 В Україні за проектами Руска
4 Галерея
5 Джерела
6 Посилання
7 Див. також
Життєпис |
Походив із італійського кантону Швейцарії. Навчався в Італії. Переїхав на заробітки до Петербургу в 1783.
Починав як майстер-будівник і будував за проектами інших відомих архітекторів — Фельтена, Джакомо Кваренгі, Вінченцо Бренна, Волкова.
Перша самостійна робота в Петербурзі — палац Мятлєвих (пізніше володарем став граф Бобринський О. Г.). Окрім унікальних споруд займався будівництвом мостів, стаєн, казарм, набережних, вимосткою площ і облаштуванням тогочасних бульварів.
З 1802 — придворний архітектор царя Олександра 1-го. Був двічі одруженим і мав двох синів.
Постійно займався проектуванням павільйонів і оздоб для палаців в передмістях Петербурга — Ропша, Гатчина, Стрєльна, Оранієнбаум, Царське Село (музей-заповідник). Архітектор Руска зробив проекти взірцевих фасадів в стилі пізнього класицизму для провінційних міст Російської імперії. За його проектом в місті Київ був побудований Гостинний двір.
В 1811 вийшли з друку зібрання його архітектурних проектів. Пішов у відставку і покинув Петербург. Помер у Франції.
Перелік головних творів |
Будинок офіцерів Кавалергардського полку, нині корпус університету у Санкт-Петербурзі, Росія
Будинки в Петербурзі (палацові споруди)
- В. І. Кусова (1-я лінія Василівського Острова, 58)
- И. Г. Фрейганга (наб. річки Мойки, 10, перебудовано)
- Н. Г. Карадигіна (Центральний район) Казанська вул., 30)
- П. В. Мятлєва (Галерна вул., 60, перебудовано)
Казарми в Петербурзі
- Гренадерські казарми (1803–1807)
- Кавалергардські казарми (1803–1806)
- Ізмайловські казарми (1809–1812)
- Астраханські казарми
Інші споруди
- Портик Перинної лінії.
- Будинок ордену єзуїтів.
- Велика тераса в Царському Селі.
- Поштова станція в Стрєльні.
- Особняк графа Літти на Мільонній вулиці.
- Будинок міністерства на Марсовому полі.
- За його проектом був відновлений (1803) після пожежі Великий (Костянтинівський)палац у Стрельні, збудований за проектом архітектора Ніколо Мікетті
В Україні за проектами Руска |
Гостинний двір, місто Київ.- смт Диканька, Тріумфальна арка, 1820 р., садиба Кочубеїв (Полтавська об.)
- Дзвіниця церкви Св. Миколи в смт Диканька, 1810 р.
Ліцей (Гімназія вищих наук) на гроші князя О. Безбородка, місто Ніжин, нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
Торгові ряди (БРУМ), місто Біла Церква.
Галерея |
Гімназія вищих наук, нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин, Україна
Тріумфальна арка у маєтку Кочубеїв у Диканці, Україна (1820)
Дзвіниця Миколаївської церкви у Диканьці, Україна (1810-1827)
Гостинний двір на Подолі у Києві, Україна
Портик Руска на Невському проспекті у Санкт-Петербурзі, Росія
Палац Бобринського на набережній Мойки у Санкт-Петербурзі, Росія
Садиба Ропша до її руйнації, стиль класицизм
Нікольська башта Московського Кремля (арх. Л. Руска, разом із О. Н. Бакарєвим, 1806).
Джерела |
- Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник /Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдаков Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.— М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992.
- Використані матеріали італійської, української, російської вікіпедій.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїджі Руска |
- Энциклопедия Санкт-Петербурга
- Биография архитектора Руска на Сайте истории Киева
Сайт музею «Царське Село» (рос.)- Сайт Аничкова дворца
- История в лицах
Див. також |
↑ аб Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12873745X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
