Ufdjrw

Україна
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України
Правова система Правова система Конституція Права людини
Глава держави Президент Петро Порошенко Адміністрація Президента Глава АП Ігор Райнін РНБОУ Секретар РНБОУ Олександр Турчинов Державне управління справами
Виконавча влада Державний апарат Кабінет Міністрів Голова уряду Володимир Гройсман Місцева державна адміністрація Рада міністрів АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Місцеве самоврядування Місцеві ради: ВР АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Міські Сільські Селищні Військово-цивільна адміністрація Прокуратура
Законодавча влада Верховна Рада Голова парламенту Андрій Парубій Поточне скликання ВР Комітет ВР Коаліції Народний депутат України
Судова влада Судова система Конституційний Суд Верховний Суд Антикорупційний Суд
Вибори та референдуми Центральна виборча комісія Вибори в Україні Парламентські: 1990 (УРСР XII / I) 1994 (II) 1998 (III) 2002 (IV) 2006 (V) 2007 (VI) 2012 (VII) 2014 (VIII) Президентські: 1991 1994 1999 2004 2010 2014 2019 Місцеві: Крим 1994 2006 2010 2014 2015 Всеукраїнські референдуми: 1991 2000 Місцеві референдуми: Закарпаття 1991 Галичина 1991 Донбас 1994 Крим 2014 Донбас 2014 Політичні партії
Територіальний устрій Адміністративний поділ АР Крим Київ Севастополь Області Райони Міста Міські райони Громади Селища міського типу Села Селища
Міжнародні відносини Міжнародні відносини Зовнішня політика Міжнародні організації Україна в ООН Інтеграція до ЄС НАТО Міністерство закордонних справ Міністр Павло Клімкін Посольства: іноземні власні Паспорт
Категорія • Інші країни
п о р

Се́лище місько́го ти́пу, смт (рос. посёлок городского типа, пгт) — радянський неологізм для позначення містечка. Запроваджений у діловодство з 1922 року замість російського терміна «посад», в УСРР — з 1925 замість терміна «містечко». Використовувався в усіх 15 союзних республіках СРСР, в тому числі Україні як адміністративна одиниця, що позначала населений пункт проміжний між селом і містом. В обліку населення селища міського типу зараховувалося до міського. До розвалу СРСР термін використовувався у країнах радянського табору: Польщі (1954) і Болгарії (1964). З 1991 року термін «селище міського типу» фактично продовжує використовуватися в адміністративно-територіальному поділі та діловодстві пострадянських євразійських країн — Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану. У Польщі, Болгарії, Вірменії, Естонії, Латвії, Литві і Молдові селища міського типу скасовані, перетворені на міста або села. У Киргизстані також триває процес скасування.

У частині першій статті 133 Конституції України в переліку одиниць адміністративно-територіального устрою селище міського типу відсутнє, проте в Україні досі є 883 селища міського типу.

Адміністративне віднесення |

Відповідно до положення, затвердженого 12 березня 1981 Указом Президії Верховної Ради УРСР, до категорії селищ міського типу можна долучити населені пункти, що стоять при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких містяться вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні та оздоровчі заклади, які мають державний житловий фонд, з кількістю населення понад 2 тисячі осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей.

В окремих випадках до категорії селищ міського типу можна долучити населені пункти з кількістю люду менш як 2 тисячі осіб, але не менше як 500 осіб, якщо вони мають близьку перспективу економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.

Органом державної влади в селищі міського типу є селищна рада народних депутатів.

Історико-географічне дослідження |

Мережа селищ міського типу України вирізняється значними регіональними відмінностями, що зумовлено різними умовами та чинниками її формування^[1]. Серед предметів визначення демографічних параметрів усієї мережі селищ, порівняльний аналіз їхньої щільності та географічного положення; визначення впливу селищ міського типу на інші, переважно сільські, населені пункти з урахуванням їхнього географічного положення, демографічного та інфраструктурного потенціалу.

Демографія та депопуляція смт в Україні |

В Україні на 1 січня 1991 налічувалося 921 селищ міського типу (67,96 % загальної кількості міських поселень).

Станом на 1 січня 2004 р. в Україні було 886 селищ міського типу. Їхня кількість як порівняти з 1 січня 1989 р. зменшилася на 4,4 %, а кількість населення в них — на 14,3 %.

Див. також |

• Список селищ міського типу України

Джерела та література |

• 
  Я. В. Верменич. Селище міського типу // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 508. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  


• Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13 березня 1981 року N 1654-X.


• Конституція України від 28 червня 1996 року.

Література |

• 
  Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина.


• 
  Проценко С. М. Селище міського типу // Географічна енциклопедія України. — Т. 3. — К., 1993. — С. 173.

Примітки |