Черепно-мозкова травма
| Черепно-мозкова травма | |
|---|---|
 КТ-сканування, на якому видно забиття мозку, геморрагію у півкулях, субдуральну гематому та перелом черепа. | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | S06 |
| DiseasesDB | 5671 |
| MedlinePlus | 000028 |
| eMedicine | med/2820 neuro/153 ped/929 |
| MeSH | D001930 |
 Черепно-мозкова травма на Вікісховищі | |
Че́репно-мозкова́ тра́вма — стан, що виникає в наслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови. До тяжкої черепно-мозкової травми відносять забиття та стиснення головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.
Види черепно-мозкових травм |
ЧМТ поділяють на первинні (внаслідок травми) та вторинні (внаслідок внутрішніх ускладнень); за локалізацією - вогнищеві та дифузні; за характером пошкодження та глибиною - закриті, відкриті та проникаючі, непроникаючі; за ступенем важкості.
- Струс мозку
- — найпоширеніший (до 75% у структурі всіх ЧМТ) вид травматичного ураження головного мозку. Характеризується короткочасною втратою свідомості, головним болем, нудотою, блювотою, запамороченням. Виявляються нестійкі вогнищеві симптоми (ністагм), коливання АТ.
- Забиття мозку
- Більш тяжкий ступінь ураження, аніж струс. Загальномозкові симптоми поєднуються із вираженими вогнищевими порушеннями (парези, афазія) внаслідок розміжчення мозкової речовини.
- Стискання мозку
- Виникає при кровотечі з внутрішньочерепних судин. Можливе субарахноїдальний крововилив, епі- та субдуральний. Субарахноїдальний крововилив характеризується розвитком відразу ж після травми менінгеального синдрому та наявності крові у спинномозковій рідині. Для епідуральної гематоми характерний "світлий" проміжок, тобто погіршення стану визначається через декілька годин після травми. Важливим діагностичним симптомом є розширення зениці з боку гематоми, поява локальних судом або парезу у протилежних кінцівках. При субдуральній гематомі загальномозкові та вогнищеві симптоми виникають через декілька днів. Лікування гематом оперативне.
Нерівне розширення зениць є ознакою тяжкої черепно-мозкової травми
- Переломи черепа, склепіння та основи черепа
- Дифузне аксональне пошкодження
Лікування |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря. |
За результатами клінічних та діагностичних досліджень виділяють три групи потерпілих:
- ті, що підлягають безумовно консервативному лікуванню (хворі зі струсом та забоєм мозку легкого ступеня, легкою ЧМТ, дифузним аксональним пошкодженням);
- ті, хто безумовно підлягає хірургічному лікуванню (стиснення головного мозку);
- ті, хто потребує інтенсивної терапії (під контролем КТ), за неефективності — хірургічного лікування (вогнищеві забої мозку, деякі внутрішньомозкові крововиливи).
Сучасне встановлення субстрату ЧМТ, прийняття рішення щодо тактики подальшого лікування (хірургічне або нехірургічне) можливо лише у закладах, оснащених комп’ютерними або магнітно-резонансними томографами. Лікування: суворий ліжковий режим (не менше 10 днів); анальгетики, дегідраційна терапія, гангліоблокатори, антигістамінні препарати, вітаміни.
У лікуванні наслідків ЧМТ застосовують й магнітотерапію. Основною перевагою дії магнітного поля на людський організм є поліпшення загального стану кровоносних судин і кровообігу.
Посилання |
Особливості процесу гемокоагуляції у хворих з черепно-мозковою травмою_Потапов О. О. — Український нейрохірургічний журнал N1(9)'2000.
Черепно-мозкова травма В. І. Снісарь, Л. М. Тесленко — на сайті медичної газети Здоров'я України.
 | Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
