Ясси
Координати: 47°09′44″ пн. ш. 27°35′20″ сх. д. / 47.16222° пн. ш. 27.58889° сх. д. / 47.16222; 27.58889
Ясси, Яси Iași | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
47°09′44″ пн. ш. 27°35′20″ сх. д. / 47.16222° пн. ш. 27.58889° сх. д. / 47.16222; 27.58889 | |||||
Країна | Румунія | ||||
Регіон | Ясси | ||||
Адмінцентр | Iași[d] | ||||
Столиця для | Ясси і Молдавське князівство | ||||
Засновано | 1408 | ||||
Площа | 93,9 км² | ||||
Населення | 290 422 (2011) | ||||
Висота НРМ | 200 м | ||||
Міста-побратими | Кишинів, Асьют, Атенс, Філаччано, Форано, Ірбід, Ісфахан, Єрихон (16 липня 2003), Козані, Монтеррей, Морлупо, Наццано, Нетанья, Падуя, Перістері, Пуатьє, Квебек, Сант'Оресте, Торрита-Тіберина, Вільнев-д'Аск, Сіань, Ейндговен, Велико-Тирново (8 грудня 2006), Вінниця, Іліуполі, Франкавілла-аль-Маре, Чернівці (14 жовтня 2012), Велико-Тирново (8 грудня 2006) | ||||
Телефонний код | (40) 02-32 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
Номери автомобілів | IS | ||||
GeoNames | 8334835 | ||||
OSM | пошук у Nominatim | ||||
Поштові індекси | 700001–700951 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Георге Нікіта | ||||
Веб-сторінка | iasi.ro | ||||
Мапа | |||||
Ясси, Яси у Вікісховищі? |
Я́сси (українською також вживається варіант Я́си; рум. Iași, угор. Jászvásár — Базар ясів) — місто над річкою Бахлуй в Румунії, центр повіту Ясси. Розташоване в північно-східній частині країни, в Румунській Молдові.
Ясси — колишня столиця Молдовського князівства, економічний, культурний і освітній центр Румунської Молдови; 290,4 тис. мешканців (2011).
Зміст
1 Назва
2 Історія
3 Господарство
4 Архітектура
5 Освіта, культура
6 Відомі особистості
7 Цікаві факти
8 Література
Назва |
Угорці пояснюють назву від осетинського (алани) племені Ясик, що розмовляли ясикським діалектом осетинської мови. Прийшли разом із половцями з Північного Кавказу і згодом оселилися в центральній Угорщині. Угорська назва міста означає «Базар ясиків».
Дослідники пов'язують назву Ясс із язигами — сарматським народом.
Також знайдений біля Осієка в Хорватії римський мильний камінь має запис про місто Ясіорум (Jassiorum municipium).
Історія |
З другої половини XVI ст. до 1859 року — столиця Молдовського князівства. В Яссах була підписана російсько-турецька Ясська мирна угода 1791. Під час Другої світової війни 1941—1945 років у районі Ясс відбулася значна наступальна операція радянських військ (Яссько-Кишинівська операція).
- Як поселення «Ясський торг» відоме з 11 ст., через нього за княжої доби проходив торговельний шлях із Кам'янця до Білгорода-Дністровського.
- Згадується як «Ясський торг. на Пруті» у «Списку руських городів» з кінця 14 сторіччя, також у грамоті, даній львівським торгівцям.
- Ясси були столицею Молдови в 1564–1862 роках, визначним торговельним і культурним центром у XVI—XVII ст.
- У листопаді 1577 року козацький отаман Іван Підкова захопив Ясси й проголосив себе молдовським господарем.
- В 1594 році Ясси захопили козацькі ватажки С. Наливайко і Г. Лобода.
- Біля Ясс, під Цецорою, в 1620 році відбулася битва, в якій загинув Михайло Хмельницький.
- За господаря Василя Лупула (1634—1653) Ясси підтримували тісні зв'язки з Україною: в 1640 році професор Київської колегії С. Почацький, І. Євлевич та інші заснували в Яссах Слов'яно-греко-латинську колегію, а в 1641 році митрополит Петро Могила вислав туди повністю обладнану друкарню.
- 15-27 вересня 1642 року в Яссах відбувся помісний собор українських, грецьких і молдовських теологів, який затвердив «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили.
- В 1650 році Богдан Хмельницький з полковником Данилом Нечаєм зайняли Яси, а 1652 тут відбулося його весілля з Розандою Лупул.
- У травні 1653 року Богдан Хмельницький переміг під Ясами волосько-семигородську коаліцію.
- Наприкінці свого життя в Яссах жив Пилип Орлик, тут він і помер.
- Мирний договір у Яссах 1791 між Росією і Туреччиною віддавав Росії українські землі між Бугом і Дністром над Чорним морем, а Туреччина визнала приєднання Криму до Росії.
- Наприкінці першої світової війни в Яссах перебували посли держав Антанти, до яких на переговори в листопаді 1918 року їздила делегація Української Держави на чолі з Іваном Коростовцем.
- У Яссах місія держав Антанти готувала з російськими білогвардійцями інтервенцію на Південь України.
- В 1928—1936 роках у Яссах діяло українське студентське товариство "Громада", що гуртувало українських студентів з Буковини і Бессарабії, які навчалися в Ясському університеті. При «Громаді» був студентський хор.
- У січні 1942 року в Яссах відбувся військовий суд над 12 буковинцями (Ольга Гузар, М. Зибачинський, Ю. Фурман та інші), яких звинувачено в ірредентській українській діяльності і засуджено до тяжких примусових робіт.
- Після 1945 року в Яссах працювали українські вчені, серед яких — В. Кармазин-Каковський.
Господарство |
Хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), машинобудівна (дорожні машини, устаткування для хімічної та целюлозно-паперової промисловості), текстильна і харчова промисловість. Є деревообробні, поліграфічні підприємства. Через залізничний вузол Ясси проходить значна частина українсько-румунського вантажообігу і пасажирообігу.
Архітектура |
Найстаріша будівля — Вірменський храм — була побудована в 1395 році.
Пам'ятники архітектури: храми Святого Миколая (кінець 15 ст.), «Трьох святителів», монастирі Четецуя і Голія (основне будівництво — 17 ст.).
У 1950—1960-х роках у Яссах створені нові житлові райони («23 серпня», Тетераш, Сокола-Николіна, Пекурарь), реконструйований центр (ансамбль майдану Об'єднання, 1962—1964 рр., архітектор Г. Хуссар та ін.).
Освіта, культура |
Ясський художній музей (румунське мистецтво 19—20 ст.).
У Яссах великий найстаріший у країні університет ім. А. І. Кузи заснований 1860 року. Політехнічний, медико-фармацевтичний, сільськогосподарський інститути, консерваторія.
Ботанічний сад. Національний театр, Державна опера, Державна філармонія.
Відомі особистості |
У місті народився:
Еміль Раковіце (1868—1947) — румунський вчений-біолог, зоолог, ботанік і спелеолог.
Маргарета Погонат (1933—2014) — румунська акторка театру і кіно.
Цікаві факти |
Нафталі Герц Імбер в Яссах написав текст гімну Ізраїлю.
Література |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
|
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |