Ясси



Координати: 47°09′44″ пн. ш. 27°35′20″ сх. д. / 47.16222° пн. ш. 27.58889° сх. д. / 47.16222; 27.58889




































Ясси, Яси
Iași








Герб

Прапор

Герб Ясс
прапор

Ясси, Яси


Iasi judetul Iasi.jpg

Основні дані

47°09′44″ пн. ш. 27°35′20″ сх. д. / 47.16222° пн. ш. 27.58889° сх. д. / 47.16222; 27.58889

Країна

Румунія Румунія
Регіон

Actual Iasi county CoA.svg Ясси
Адмінцентр
Iași[d]
Столиця для
Ясси і Молдавське князівство
Засновано
1408
Площа
93,9 км²
Населення
290 422 (2011)

Висота НРМ

200  м
Міста-побратими
Кишинів, Асьют, Атенс, Філаччано, Форано, Ірбід, Ісфахан, Єрихон (16 липня 2003), Козані, Монтеррей, Морлупо, Наццано, Нетанья, Падуя, Перістері, Пуатьє, Квебек, Сант'Оресте, Торрита-Тіберина, Вільнев-д'Аск, Сіань, Ейндговен, Велико-Тирново (8 грудня 2006), Вінниця, Іліуполі, Франкавілла-аль-Маре, Чернівці (14 жовтня 2012), Велико-Тирново (8 грудня 2006)
Телефонний код
(40) 02-32
Часовий пояс
UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів

IS
GeoNames
8334835
OSM
пошук у Nominatim
Поштові індекси
700001–700951

Міська влада
Мер міста

Георге Нікіта
Веб-сторінка
iasi.ro

Мапа







Ясси, Яси у Вікісховищі?

Я́сси (українською також вживається варіант Я́си; рум. Iași, угор. Jászvásár — Базар ясів) — місто над річкою Бахлуй в Румунії, центр повіту Ясси. Розташоване в північно-східній частині країни, в Румунській Молдові.


Ясси — колишня столиця Молдовського князівства, економічний, культурний і освітній центр Румунської Молдови; 290,4 тис. мешканців (2011).




Зміст





  • 1 Назва


  • 2 Історія


  • 3 Господарство


  • 4 Архітектура


  • 5 Освіта, культура


  • 6 Відомі особистості


  • 7 Цікаві факти


  • 8 Література




Назва |


Угорці пояснюють назву від осетинського (алани) племені Ясик, що розмовляли ясикським діалектом осетинської мови. Прийшли разом із половцями з Північного Кавказу і згодом оселилися в центральній Угорщині. Угорська назва міста означає «Базар ясиків».


Дослідники пов'язують назву Ясс із язигами — сарматським народом.


Також знайдений біля Осієка в Хорватії римський мильний камінь має запис про місто Ясіорум (Jassiorum municipium).



Історія |


З другої половини XVI ст. до 1859 року — столиця Молдовського князівства. В Яссах була підписана російсько-турецька Ясська мирна угода 1791. Під час Другої світової війни 1941—1945 років у районі Ясс відбулася значна наступальна операція радянських військ (Яссько-Кишинівська операція).


  • Як поселення «Ясський торг» відоме з 11 ст., через нього за княжої доби проходив торговельний шлях із Кам'янця до Білгорода-Дністровського.

  • Згадується як «Ясський торг. на Пруті» у «Списку руських городів» з кінця 14 сторіччя, також у грамоті, даній львівським торгівцям.

  • Ясси були столицею Молдови в 1564–1862 роках, визначним торговельним і культурним центром у XVI—XVII ст.

  • У листопаді 1577 року козацький отаман Іван Підкова захопив Ясси й проголосив себе молдовським господарем.

  • В 1594 році Ясси захопили козацькі ватажки С. Наливайко і Г. Лобода.

  • Біля Ясс, під Цецорою, в 1620 році відбулася битва, в якій загинув Михайло Хмельницький.

  • За господаря Василя Лупула (1634—1653) Ясси підтримували тісні зв'язки з Україною: в 1640 році професор Київської колегії С. Почацький, І. Євлевич та інші заснували в Яссах Слов'яно-греко-латинську колегію, а в 1641 році митрополит Петро Могила вислав туди повністю обладнану друкарню.

  • 15-27 вересня 1642 року в Яссах відбувся помісний собор українських, грецьких і молдовських теологів, який затвердив «Православне ісповідання віри» митрополита Петра Могили.

  • В 1650 році Богдан Хмельницький з полковником Данилом Нечаєм зайняли Яси, а 1652 тут відбулося його весілля з Розандою Лупул.

  • У травні 1653 року Богдан Хмельницький переміг під Ясами волосько-семигородську коаліцію.



Ясси в 17 столітті


  • Наприкінці свого життя в Яссах жив Пилип Орлик, тут він і помер.

  • Мирний договір у Яссах 1791 між Росією і Туреччиною віддавав Росії українські землі між Бугом і Дністром над Чорним морем, а Туреччина визнала приєднання Криму до Росії.

  • Наприкінці першої світової війни в Яссах перебували посли держав Антанти, до яких на переговори в листопаді 1918 року їздила делегація Української Держави на чолі з Іваном Коростовцем.

  • У Яссах місія держав Антанти готувала з російськими білогвардійцями інтервенцію на Південь України.

  • В 1928—1936 роках у Яссах діяло українське студентське товариство "Громада", що гуртувало українських студентів з Буковини і Бессарабії, які навчалися в Ясському університеті. При «Громаді» був студентський хор.

  • У січні 1942 року в Яссах відбувся військовий суд над 12 буковинцями (Ольга Гузар, М. Зибачинський, Ю. Фурман та інші), яких звинувачено в ірредентській українській діяльності і засуджено до тяжких примусових робіт.

  • Після 1945 року в Яссах працювали українські вчені, серед яких — В. Кармазин-Каковський.


Господарство |


Хімічна (синтетичні волокна, пластмаси, антибіотики), машинобудівна (дорожні машини, устаткування для хімічної та целюлозно-паперової промисловості), текстильна і харчова промисловість. Є деревообробні, поліграфічні підприємства. Через залізничний вузол Ясси проходить значна частина українсько-румунського вантажообігу і пасажирообігу.



Архітектура |


Найстаріша будівля — Вірменський храм — була побудована в 1395 році.


Пам'ятники архітектури: храми Святого Миколая (кінець 15 ст.), «Трьох святителів», монастирі Четецуя і Голія (основне будівництво — 17 ст.).


У 1950—1960-х роках у Яссах створені нові житлові райони («23 серпня», Тетераш, Сокола-Николіна, Пекурарь), реконструйований центр (ансамбль майдану Об'єднання, 1962—1964 рр., архітектор Г. Хуссар та ін.).



Освіта, культура |


Ясський художній музей (румунське мистецтво 19—20 ст.).


У Яссах великий найстаріший у країні університет ім. А. І. Кузи заснований 1860 року. Політехнічний, медико-фармацевтичний, сільськогосподарський інститути, консерваторія.


Ботанічний сад. Національний театр, Державна опера, Державна філармонія.



Відомі особистості |


У місті народився:



  • Еміль Раковіце (1868—1947) — румунський вчений-біолог, зоолог, ботанік і спелеолог.


  • Маргарета Погонат (1933—2014) — румунська акторка театру і кіно.


Цікаві факти |


Нафталі Герц Імбер в Яссах написав текст гімну Ізраїлю.



Література |


  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.



Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко