Організація Об'єднаних Націй
 Прапор ООН | |
| Абревіатура | ООН |
|---|---|
| Засновано | 1945 |
| Тип | Суб'єкт міжнародного права міжурядова організація і міжнародна організація |
| Штаб-квартира | Штаб-квартира ООН і Нью-Йорк |
| Членство | 193 держави-члени, 2 спостерігачів |
| Офіційні мови | англійська, російська, французька, арабська, іспанська, китайська |
| Генеральний секретар | Антоніу Гутерреш |
| Дочірні | Рада Безпеки ООН, Всесвітня організація інтелектуальної власності, Науково-дослідницький інститут соціального розвитку Організації об'єднаних націй[d], Генеральна Асамблея ООН і Міжнародний валютний фонд |
| Веб-сайт | UN.org |
Нагороди Нобелівська премія миру (2002) премія Пібоді (1950) приз Сахарова за свободу думки (2003) | |
Організація Об'єднаних Націй у Вікісховищі? | |
Герб ООН
Мапа членів ООН
Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.
Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.
Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна).
Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени[1]. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання.
Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька,
російська та іспанська.
Зміст
1 Історія створення
2 Структура Організації Об'єднаних Націй
2.1 Генеральна Асамблея ООН
2.2 Рада Безпеки ООН
2.3 Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) ООН
2.4 Міжнародний Суд ООН
2.5 Секретаріат ООН
2.6 Генеральний секретар ООН
3 Спеціалізовані установи та підрозділи ООН
4 Членство в ООН
5 Фінансування ООН
6 Пам'ятні дати ООН
7 Україна та ООН
7.1 Представники України в ООН
7.2 Програма партнерства
8 Документи, прийняті ООН
9 Примітки
10 Джерела та література
10.1 Література
11 Посилання
12 Див. також
Історія створення |
Після невдалих спроб та рішень Ліги Націй (1919—1946), до якої принципово не приєднувалися Сполучені Штати Америки, в 1945 році була створена Організація Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру і розвитку співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. Перші задуми та конкретний план для нової всесвітньої організації було підготовлено під егідою Державного департаменту США у 1939 році. А Франклін Делано Рузвельт тоді вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн. Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписали Декларацію Об'єднаних Націй і зобов'язалися від імені урядів сприяти утворенню системи загальної безпеки та активізації процесу роззброєння[2]. 25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско, на якій були представлені 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки — Францією, Республікою Китай, СРСР, Великою Британією та Сполученими Штатами і більшістю — 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країною-учасницею, і Ради Безпеки, відбулося у Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 року.
Структура Організації Об'єднаних Націй |
Структурно Організація Об'єднаних Націй складається з п'яти основних органів (раніше шести — Зала Ради ООН призупинила свою діяльність у 1994 році): Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН і Міжнародного Суду юстиції ООН.
Чотири з п'яти основних органів ООН знаходяться, в основному, в Організації Об'єднаних Націй, штаб-квартира якої розташована на території міжнародного центру в Нью-Йорку. Міжнародний Суд знаходиться в Гаазі, в той час як інші великі установи перебувають у відділеннях ООН в Женеві, Відні і Найробі. Інші установи ООН, розташовані по всьому світу.
Система ООН [3]
Генеральна Асамблея ООН — Погоджувальні збори всіх держав-членів — | Секретаріат ООН — Адміністративний орган ООН — | Міжнародний Суд ООН — Універсальний суд за міжнародним право — | ||||
|
|
| ||||
Рада Безпеки ООН — Для питань міжнародної безпеки — | Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) ООН — Для глобальних економічних і соціальних питань — | Рада з Опіки ООН — Для управління територіями — | ||||
|
|
| ||||
Шість офіційних мов Організації Об'єднаних Націй, що використовуються в міжурядових нарадах і документах — це арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська, у той час як Секретаріат ООН використовує дві робочі мови — англійську та французьку. П'ять з офіційних мов були обрані при заснуванні ООН, арабська була додана пізніше в 1973 році. В редакційних рекомендаціях Організації Об'єднаних Націй говориться, що стандартні документи ведуться англійською мовою Британського використання і Оксфордського правопису (EN-GB-OED), а також китайським стандартним письмом (спрощеним). Заміну традиційного китайського правопису (в 1971 році), було введено, коли представництво ООН в Китаї, було змінено з Китайської Республіки (яка нині відома як Тайвань) на Народну Республіку Китай.
Генеральна Асамблея ООН |
Генеральна Асамблея є головним дорадчим органом Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Вона складається з усіх держав-членів ООН, Асамблея збирається на чергові щорічні сесії з участю президентів чи керівників держав-членів ООН. За два тижні від початку кожної сесії ООН, всі її члени мають можливість виступити перед Асамблеєю. Традиційно Генеральний секретар ООН робить першу заяву, після чого, вибраний на той період сесії, Голова Асамблеї розпочинає й веде Генеральну Асамблею ООН. Перша сесія була скликана 10 січня 1946 в Центральній залі Вестмінстера в Лондоні та представлена представниками з 51-ї країни.
Коли Генеральна Асамблея проводить голосування з важливих питань, затвердження рішення відбувається більшістю у дві третини з тих, хто присутні і беруть участь у голосуванні. До важливих питань, які розглядають на цій сесії, належать рекомендації з питань миру і безпеки, вибори членів органів, а також допуск, призупинення, і виключення з членів; та бюджетні питання. Кожна країна-член має один голос. Крім затвердження бюджетних питань, рішення не є обов'язковими для членів ООН. Асамблея може робити рекомендації з будь-яких питань в рамках ООН, за винятком питань миру і безпеки, які знаходяться на розгляді Ради Безпеки.
Рада Безпеки ООН |
Рада Безпеки відповідає за підтримання миру та безпеки у відносинах між країнами членами ООН. Якщо інші органи Організації Об'єднаних Націй можуть лише зробити «рекомендації» різним урядам держав, то Рада Безпеки ООН має право приймати обов'язкові рішення, щоб урядові делегації країн погодилися їх втілити, відповідно до положень Статуту ООН (стаття 25). Рішення Ради подаються до Організації Об'єднаних Націй, як резолюції Ради Безпеки.
Рада Безпеки складається з 15 держав-членів, котрі в свою чергу розподіляються на 5 постійних членів — Китай, Франція, Росія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки — і 10 непостійних членів, 15 жовтня 2015 року новими непостійними членами Ради Безпеки ООН терміном на 2 роки обрали Україну, Єгипет, Сенегал, Уругвай та Японію, до складу РБ вони увійдуть з 1 січня 2016 року, термін повноважень їх триватиме два роки. Окрім того членами РБ ООН залишаються Ангола, Венесуела, Іспанія, Малайзія та Нова Зеландія — термін їх повноважень спливає наприкінці 2016 року.
[4]
П'ять постійних членів Ради мають право на «вето» над основними питаннями, але не щодо процедурних резолюцій чим дозволяє постійному члену Ради блокувати прийняття рішень, але не дозволяє блокувати обговорення самої резолюції, навіть коли вона не є прийнятною для нього. Десять тимчасових місць в Раді Безпеки ООН визначаються на двох-річний термін з держав-членів ООН за які проголосували на Генеральній Асамблеї ООН та відповідно на регіональній основі. Голову Ради Безпеки ООН призначають за алфавітом кожен місяць.
Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) ООН |
Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) допомагає Генеральній Асамблеї ООН у сприянні міжнародного економічного і соціального співробітництва та розвитку. ЕКОСОР складається з 54 членів ООН, всі з яких обираються Генеральною Асамблеєю ООН на трирічний термін. Президент ЕКОСОР обирається строком на один рік і вибирається серед малих та середніх держав, представлених в ЕКОСОР. Рада проводить засідання один раз на рік в липні, сесії тривають чотири тижні. З 1998 року вона почала проводити іще одне засідання — кожного квітня з міністрами фінансів та представниками, які очолюють ключові комітети Світового банку і Міжнародного валютного фонду (МВФ). В функції ЕКОСОР входить збір інформації, консультування членів Організації Об'єднаних Націй, вироблення рекомендацій та координування роботи спеціалізованих комітетів ООН. Крім того, ЕКОСОР добре вправляється в наданні консультаційних політичних спорів-рішень і веде координацію та дублювання деяких функцій органів ООН в області допоміжних секторів і саме в цій ролі ЕКОСОР найбільш активний.
Міжнародний Суд ООН |
Міжнародний суд (МС), що розташований в Гаазі, Нідерланди, є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Заснований в 1945 році відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Суд почав працювати в 1946 році як наступник Постійної палати міжнародного правосуддя. Статут Міжнародного Суду, який схожий на свого попередника, є основним конституційним документом, складовою і регламентною дією суду.
Він заснований в Палаці миру в Гаазі, в Нідерландах, та розташований в спільній будівлі з Гаазькою академією міжнародного права, визнаного центру з вивчення міжнародного права. Деякі з нинішніх суддів суду є або її випускники, або колишніми членами факультетів Академії. Метою Міжнародного Суду є вирішення суперечок між державами. Суд розглядає справи, пов'язані з військовими злочинами, незаконним втручанням держав і етнічних чисток, зокрема, як і раніше, розглядаються й інші юридичні справи.
Пізніше були запроваджені зміни, пов'язані з судом. Це запровадження Міжнародного кримінального суду (МКС), який почав функціонувати в 2002 році в рамках міжнародних обговорень за ініціативою Генеральної Асамблеї. Це вперше коли постійно діючий міжнародний суд звинувачує у спробах тих, хто скоює найбільш тяжкі злочини відповідно до міжнародного права, включаючи військові злочини та геноцид. МКС є функціонально незалежним від ООН в плані кадрів і фінансування, але деякі засідання МКС і його керівного органу, Асамблеї держав-учасниць Римського статуту, проводяться в ООН. Існує «Угода про взаємини» між МКС і ООН, яка визначає, як ці дві установи проводять свою діяльність і розподіляють функції один між одним на законних підставах.
Секретаріат ООН |
Секретаріат Організації Об'єднаних Націй, очолюваний Генеральним секретарем, організований із співробітників ООН та міжнародних цивільних службовців з усього світу. Секретаріат забезпечує дослідження, збір інформації і коштів, необхідних органам Організації Об'єднаних Націй для проведення своїх засідань та регламентних дій. Він також виконує завдання за вказівками від ООН, Ради Безпеки ООН, Генеральної Асамблеї ООН, Економічної і Соціальної Ради ООН та інших органів ООН. У статуті Організації Об'єднаних Націй передбачається, що співробітники будуть обиратися шляхом застосування урахування «високого рівня працездатності, компетентності та сумлінності», та з урахуванням важливості підбору на широкій географічній вибірці.
Статут передбачає, що співробітники не повинні запитувати або отримувати вказівки від будь-яких владних структур, окрім ООН. Кожній країні — члену ООН пропонується поважати міжнародний характер Секретаріату і не намагатися впливати на своїх співробітників. Генеральний секретар ООН самостійно несе відповідальність за підбір персоналу.
Секретаріат наділений обов'язками, що включають: сприяння вирішенню міжнародних суперечок, є керуючим органом в операціях з підтримання миру, проведення та організація міжнародних конференцій, збір інформації про виконання рішень Ради Безпеки, проведення консультацій з урядами держав-членів щодо різних ініціатив ООН. Основні підрозділи Секретаріату з цих питаннях включають в себе Управління Координатора з гуманітарних питань та Департамент операцій з підтримки миру. Генеральний секретар може доводити до відома Ради Безпеки будь-які питання, які, на його (або її) думку, можуть становити загрозу міжнародному миру і безпеці.
Генеральний секретар ООН |
Антоніу Гутерреш
Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю, після того, як його рекомендовано Радою Безпеки ООН. На їх вибір може бути накладено вето з боку будь-якого члена Ради Безпеки ООН та Генеральної Асамблеї, теоретично можуть перевизначити «рекомендацію» Ради Безпеки, якщо більшість голосів не досягнуто, хоча цього не ставалося ще ніколи. Тривалість перебування на цьому посту не має конкретних критеріїв, але з роками стало прийнято вважати, що пост буде передаватися протягом однієї або двох каденції (одна каденція в п'ять років). На цю посаду призначають людину на основі географічної ротації, і Генеральний секретар не повинен виходити від одного з п'яти постійних держав-членів Ради Безпеки ООН.
За визначенням Франкліна Д. Рузвельта ця посада оцінюється як «Світовий Модератор», його позиція визначена в Статуті ООН як «організація головної адміністративної посадової особи», але в Статуті також говориться, що Генеральний секретар може доводити до Ради Безпеки ООН у випадку термінової уваги, будь-які питання, які, на його думку, «можуть загрожувати в підтримці міжнародного миру і безпеки» і надавати свою позицію для більшості дій на світовій арені. Позиція Генерального секретаря ООН зводиться до подвійній ролі — адміністратора організації ООН, і дипломата — посередника у вирішенні суперечок між державами-членами ООН і знаходження консенсусу щодо глобальних проблем.
Секретаріат очолюється Генеральним секретарем, який виступає в ролі представника де-факто і лідера ООН. Нинішній Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, який взяв на себе ці обов'язки після Пан Гі Мун.
| № | Ім'я | Країна представлення | Зайняв пост | Залишив пост | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Трюгве Лі (Trygve Lie) |  Норвегія | 2 лютого 1946 | 10 листопада 1952 | Пішов у відставку |
| 2 | Даг Хаммаршельд (Dag Hammarskjöld) |  Швеція | 10 квітня 1953 | 18 вересня 1961 | Загинув при виконанні службових обов'язків |
| 3 | У Тан (U Thant) |  Бірма | 30 листопада 1961 | 1 січня 1972 | Перший Генеральний Секретар від Азії |
| 4 | Курт Вальдгайм (Kurt Waldheim) |  Австрія | 1 січня 1972 | 1 січня 1982 | |
| 5 | Хав'єр Перес де Куельяр (Javier Pérez de Cuéllar) |  Перу | 1 січня 1982 | 1 січня 1992 | Перший Генеральний Секретар від Південної Америки |
| 6 | Бутрос-Бутрос Ґалі (Boutros Boutros-Ghali) |  Єгипет | 1 січня 1992 | 1 січня 1997 | Перший Генеральний Секретар від Африки |
| 7 | Кофі Аннан (Kofi Annan) |  Гана | 1 січня 1997 | 1 січня 2007 | |
| 8 | Пан Гі Мун (Ban Ki-moon) |  Південна Корея | 1 січня 2007 | 31 грудня 2016 | |
| 9 | Антоніу Гутерреш (António Guterres) |  Португалія | 1 січня 2017 | Ще працює |
Спеціалізовані установи та підрозділи ООН |
Статут Організації Об'єднаних Націй передбачає, що кожний з головних органів ООН може встановити різні спеціалізовані установи чи підрозділи для виконання своїх обов'язків.
Є багато організацій і агентств ООН, які функціонують та проводять різноманітну роботу з конкретних питань. Деякі з найвідоміших установ — Міжнародна організація праці, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), ЮНІДО (Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку), Світовий банк і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Саме через ці установи, ООН виконує велику частину своєї гуманітарної роботи. Приклади цих дій включають: програми масових щеплень (в рамках ВООЗ), програми задля уникнення голоду і недоїдання (в рамках роботи МПП), захист вразливих груп і переміщених осіб (наприклад, шляхом ВСР).
Членство в ООН |
анімаційне представлення динаміки росту країн членів ООН
Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов'язання дотримуватися статуту і, на думку ООН, можуть і прагнуть ці зобов'язання виконувати. Нових членів приймає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки ООН.
Фінансування ООН |
ООН фінансується за рахунок нарахованих та добровільних внесків держав-членів. Регулярно складається дворічний бюджет ООН та його спеціалізованих установ, що фінансуватимуться за рахунок внесків його членів. Генеральна Асамблея ООН затверджує регулярний бюджет і визначає фінансовий внесок для кожного її члена. Ці відрахування значною мірою базуються на відносному потенціалу кожної країни та на основі обсягу їх валового національного доходу (ВНД), з поправками на зовнішню заборгованість і показник доходу на душу населення.[6]
Асамблея створила такий принцип, щоб ООН не була надмірно залежна від одного її члена, який береться за фінансування її операцій чи дій. Таким чином, існує ставка «стелі», встановлений максимальний розмір фінансового внеску для будь-якого члена, який оцінюється в процентному відношенні щодо регулярного бюджету організації. У грудні 2000 року Асамблея переглянула шкалу внесків з урахуванням поточних економічних глобальних умов. В рамках цього перегляду, регулярна бюджетна ставка «стелі» була знижена з 25 % до 22 % і США є єдиним членом, який зобов'язується виплачувати максимальну ставку. На додаток до максимальної ставки, виводиться мінімальна сума, яка нараховується кожній з країн-членів (або «нижня ставка») — встановлена на рівні 0,001 % від загального регулярного бюджету ООН (тобто його фінансовий еквівалент). Крім того, для слаборозвинених країн (НРС), також встановлена максимальна ставка, яка становить 0,01 %, хоча існують випадки значних непроплат серед цих країн (деякі з тривалістю в 10 років).[6]
Розрахунок бюджету ООН — це процес, в який залучені всі члени організації. Бюджет висувається Генеральним секретарем ООН після узгодження з органами організації і на підставі їхніх вимог. Згодом запропонований бюджет аналізується Консультативним комітетом з адміністративних і бюджетних питань, що складається з 16 членів, і Комітетом з програмою і координації, що складається з 34 членів. Рекомендації комітетів направляються Адміністративно-бюджетному комітету Генеральної Асамблеї, що включає в себе всі держави-члени ООН, вони ще раз ретельно аналізують поданий бюджет. І нарешті, бюджет представляється Генеральній Асамблеї для остаточного розгляду та затвердження. Поточний бюджет цих років оцінюється в $ 4,19 млрд. — за 2 роки (два роки), період з 2008 по 2009 рік, або трохи більше 2 млрд доларів на рік[6] (див. таблицю для великих платників).
Велика частка витрат Організації Об'єднаних Націй надається для її основної місії ООН по підтримуванню миру і безпеки. Так миротворчий бюджет на 2005–2006 фінансовий рік становить близько $ 5 млрд (у порівнянні з надходженням річним у 1,5 млрд дол США в бюджет ООН за той же період), в основному це оплата для 70000 військовослужбовців, які розгорнуті в 17 місіях по всьому світу[7]. Тому операцій ООН на користь миру також ще й фінансуються за рахунок додаткових внесків, в таких випадках використовують додаткову формулу за шкалою фінансування, але в тому числі враховується доплата від п'яти постійних членів Ради Безпеки, які мають індивідуальне право по затвердженню всіх миротворчих операцій. Станом на 1 січня 2008 року, в десятку найбільших постачальників фінансової допомоги та внесків для операцій Організації Об'єднаних Націй по підтримці миру входять: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Китай, Канада, Іспанія і Республіка Корея.[8]
| Країна | Частка (% від бюджету ООН) |
|---|---|
 США | 22.000 % |
 Японія | 12.530 % |
 Німеччина | 8.018 % |
 Велика Британія | 6.604 % |
 Франція | 6.123 % |
 Італія | 4.999 % |
 Канада | 3.207 % |
 КНР | 3.189 % |
 Іспанія | 3.177 % |
 Мексика | 2.356 % |
| Інші | 27.797 % |
Частина спеціальних програм ООН (такі, як ЮНІСЕФ, МПП та ПРООН), не включені до регулярного бюджету організації і фінансуються за рахунок добровільних внесків від урядів інших країн-членів. Більшу його частину складають таки фінансові внески від країн та спонсорська допомога від комерційних структур, але деякі з організацій отримують допомогу ще й у вигляді сільськогосподарських товарів чи предметних пожертв для постраждалого населення.
Оскільки їх фінансування носить добровільний характер, більшість з цих установ страждають на гостру нестачу в період світових економічних спадів. У липні 2009 року Всесвітня продовольча програма повідомила, що вона була змушена суттєво скоротити свої послуги через недостатнє фінансування[10]. Вони отримали лише чверть від загального обсягу того що їм необхідно було на поточний 09/10 фінансовий рік.
Пам'ятні дати ООН |
Організація Об'єднаних Націй засновує спеціальні міжнародні дні, тижні, роки і десятиліття, присвячені темі або проблематиці, що визнаються всесвітньо важливими. Зазначеним Організація Об'єднаних Націй стимулює інтерес до своєї діяльності та програм у певних сферах, сприяє активізації міжнародній діяльності. Більшість спеціальних заходів і пам'ятних дат були ініційовані Генеральною Асамблеєю ООН, деякі — спеціалізованими установами ООН. Також відзначаються ювілеї ключових подій в історії ООН.
Україна та ООН |
Україна в ООН | |
|---|---|
 | |
 ООН |  Україна |
Україна є однією з країн-засновниць ООН — з 1945 по 1991 рік вона брала участь в роботі ООН як УРСР, а з моменту проголошення незалежності — як Україна. Після проголошення незалежності України участь у діяльності Організації Об'єднаних Націй було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики держави[11].
Новий етап участі незалежної України в міжнародних організаціях почався з 24 серпня 1991 року. Цього ж року, вперше за 45 років членства в ООН, делегація України брала участь у роботі сесії ГА ООН, керуючись тільки інтересами власної держави.
Сучасними пріоритетними сферами діяльності ООН для України є:
- розробка ефективних підходів до зміцнення міжнародної та регіональної безпеки;
- більш повне залучення ООН до процесу роззброєння, зокрема ядерного, зниження військового протистояння у різних регіонах світу, проведення конструктивного діалогу з проблем конверсії, участь у формуванні нових і зміцненні існуючих регіональних структур безпеки, налагодження співробітництва з ними;
- використання досвіду ООН для розв'язання соціально-економічних проблем, експертної допомоги в інтересах державного будівництва України, сприяння переходу до ринкової економіки;
- використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з представниками інших держав.
Перебуваючи у вересні 1995 р. у Києві, Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі зазначив: «У тому, що стосується Організації Об'єднаних Націй, роль України є унікальною і важливою. Я впевнений, що в найближчому майбутньому ми зміцнимо наші відносини, особливо у сфері інформації»[12].
Логотип представництва ООН в Україні
Представники України в ООН |
Удовиченко Петро Платонович (1958—1961)
Кизя Лука Єгорович (1961—1964)
Шевченко Сергій Тимофійович (1964—1968)
Поляничко Михайло Деонисович (1968—1973)
Мартиненко Володимир Никифорович (1973—1979)
Кравець Володимир Олексійович (1979—1984)
Удовенко Геннадій Йосипович (1985—1991)
Батюк Віктор Гаврилович (1992—1993)
Гудима Борис Миколайович (1993)
Зленко Анатолій Максимович (1994—1997)
Єльченко Володимир Юрійович (1997—2001)
Кучинський Валерій Павлович (2001—2006)
Крижанівський Віктор Володимирович (2006—2007)
Сергєєв Юрій Анатолійович (2007—2015)
Єльченко Володимир Юрійович (2015 —)
Програма партнерства |
Представництво Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні
30 листопада 2017 підписана Рамкова програма партнерства між Урядом України та ООН на 2018-2022 роки. Очікуваний бюджет програми 675 мільйонів доларів США.[13]
Координатори системи ООН в Україні
Стівен Френсіс Браун (1992—1996),
Педро Пабло Вільянуева (1996—2000);
Даглас Гарднер (2000—2004)
Френсіс О'Доннелл (2004—2009)
Олів'є Адам (2009—2014)
Ніл Вокер (2014[14]—2018)
Оснат Лубрані (з 2018[15])
Документи, прийняті ООН |
Загальна декларація прав людини (1948),
Декларація про принципи міжнародного права (1970)
Примітки |
↑ Республика Южный Судан стала 193-м государством — членом ООН // Веб-сайт ООН(рос.)
↑ User, Super. Спеціальний миротворчий центр — Про ООН. www.naiau.kiev.ua (uk-ua). Процитовано 2018-01-23.
↑ UN Charter: Chapter III. ООН. Процитовано 2017.
↑ http://korrespondent.net/ukraine/politics/3576792-ukrayna-stala-chlenom-sovbeza-oon
↑ Former Secretaries-General — United Nations.
↑ абв Fifth Committee Approves Assessment Scale for Regular, Peacekeeping Budgets, Texts on Common System, Pension Fund, as it Concludes Session (Press Release). United Nations. 2006-12-22. Архів оригіналу за 2013-06-22.
↑ United Nations Peacekeeping Operations. United Nations. 2007-12-31. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2008-03-24.
↑ Financing of UN Peacekeeping Operations
↑ Assessment of Member States’ contributions to the United Nations regular budget (англ.)(PDF)
↑ BBC News, 'Dire shortage' at UN food agency. BBC. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2009-09-05.
↑ Діяльність України в ООН — Міністерство закордонних справ України.
↑ 93. Україна – фундатор ООН. kimo.univ.kiev.ua. Процитовано 2018-05-22.
↑ Уряд України та ООН в Україні підписали Рамкову програму партнерства на 2018-2022 роки. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 30.11.2017.
↑ Валерій Чалий привітав в Україні нового Координатора системи ООН Ніла Вокера
↑ Постійний представник ПРООН в Україні. UNDP (uk). Процитовано 2018-08-20.
Джерела та література |
А. М. Зленко. Організація Об'єднаних Націй // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 607. — ISBN 978-966-00-1061-1.
В. С. Коваль. Декларація двадцяти шести держав 1942 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 314. — ISBN 966-00-0405-2.
«Think Again: The United Nations», Madeleine K. Albright, Foreign Policy, September/October, 2004.
Hans Köchler, Quo Vadis, United Nations?, in: Law Review, Polytechnic University of the Philippines, College of Law, May 2005 Online version.
An Insider's Guide to the UN, Linda Fasulo, Yale University Press (1 November 2003), hardcover, 272 pages, ISBN 0-300-10155-4.
United Nations: The First Fifty Years, Stanley Mesler, Atlantic Monthly Press (1 March 1997), hardcover, 416 pages, ISBN 0-87113-656-2.
United Nations, Divided World: The UN's Roles in International Relations edited by Adam Roberts and Benedict Kingsbury, Oxford University Press; 2nd edition (1 January 1994), hardcover, 589 pages, ISBN 0-19-827926-4.
A Guide to Delegate Preparation: A Model United Nations Handbook, edited by Scott A. Leslie, The United Nations Association of the United States of America, 2004 edition (October 2004), softcover, 296 pages, ISBN 1-880632-71-3.- «U.S. At War — International.» Time Magazine XLV.19 7 May 1945: 25-28.
The Oxford Handbook on the United Nations, edited by Thomas G. Weiss and Sam Daws, Oxford University Press, July 2007, hardcover, 896 pages, ISBN 978-0-19-927951-7, ISBN 0-19-927951-9.
(англ.) Dore Gold. Tower of Babble: How the United Nations Has Fueled Global Chaos. New York: Three Rivers Press, 2004.
(рос.) Международные организации системы ООН: Справочник / Сост. Титаренко А. А. — М.: Международные отношения, 1990.
Література |
Б. І. Гуменюк. Організація Об'єднаних Націй // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
В. Матвієнко. Організація Об'єднаних Націй // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с.517 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання |
Організація Об'єднаних Націй // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
 | Вікіцитати містять висловлювання на тему: Організація Об'єднаних Націй |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Організація Об'єднаних Націй |
Офіційні веб-сайти ООН в Україні:
- Сайт представництва ООН в Україні
- Контакти агенцій ООН в Україні
- Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні
- Публікації ООН в Україні
Офіційні глобальні веб-сайти ООН:
- United Nations official homepage
- United Nations Systems of Organizations
- About the United Nations
- Global Issues on the UN Agenda
- High-level Panel on United Nations Systemwide Coherence
Journal of the United Nations: Programme of meetings and agenda.- The United Nations Regional Information Centre (UNRIC)
- UN Chronicle Magazine
- UN Organisation Chart
- UN Works
United Nations Charter — Charter text- United Nations Directory
- United Nations Security Council Resolutions
- United Nations Volunteers
- United Nations Webcasts
- Universal Declaration of Human Rights
- World Map of UN websites and locations
Інші ресурси:
- УКРАЇНА-ООН
- Documents and Resources on UN, War, War Crimes and Genocide
Eye on the U.N. — A Project of the Hudson Institute New York and the Touro Law Center Institute for Human Rights
History of the United Nations — UK Government site
Inner City Press — UN related news.
Outcomes of the 2005 World SummitPDF (82.9 KB)- Permanent Missions To The United Nations
- Searchable archive of UN discussions and votes
- List of UN datasets on CKAN, a registry of open data
Task Force on United Nations — U.S. Institute of Peace
U.N. watch — non-governmental organization based in Geneva whose mandate is to monitor the performance of the United Nations by the yardstick of its own Charter.- United Nations Association of the UK: independent policy authority on the UN
United Nations: Change at the Helm — Change for the Whole Ship? — Independent news reports by the news agency Inter Press Service
United Nations eLearning Unit created by ISRG — University of Innsbruck- United Nations Research Guide from the Mississippi State University Libraries
Website of the Global Policy Forum, an independent think-tank on the UN- Фотоконкурс організований волонтерами ООН «Вдягни Зелене»
Див. також |
- Штаб-квартира ООН
- Західна Сахара
6000 Організація Об'єднаних Націй — астероїд, названий на честь організації.- Модель ООН
- Регіональний центр підтримки (РЦП) програми UN-SPIDER
- Система ООН в Україні
| |||||||||||||||||||||||||||||||
Організація Об'єднаних Націй
| |||||||||||||||||
| |||||
|
