Пуховицький район
































Пуховицький район
Пухавіцкі раён






Coat of Arms of Marjina Horka, Belarus.png
Flag of Marjina Horka.png




Основні дані

Країна:

Flag of Belarus.svg Білорусь

Область:

Мінська область

Утворений:

17 липня 1924

Населення:
(2009) 69 427[1]

Площа:
2 441,13[2] км²

Густота населення:
28,44 осіб/км²

Телефонний код:
375-17-13

Поштові індекси:
222 8хх
Населені пункти та ради

Районний центр:

Мар'їна Горка

Кількість селищних рад:
3

Кількість сільських рад:
16

Кількість міст:
1

Кількість смт:
3

Мапа району
Мапа району
Районна влада

Адреса адміністрації:
222811, Мінська область,м. Мар'їна Горка,вул. Ленінська, 47

Веб-сторінка:

http://www.pukhovichi.minsk-region.by/
Мапа


Пуховицький район — адміністративна одиниця Білорусі, Мінська область.



Адміністративний поділ |


У Пуховицькому районі налічується 197 населених пунктів, з них місто Мар'їна Гірка та три селища Правдинський, Свіслоч, Руденськ. Всі села належать до 3-х селищ (Правдинський) і 16-ти сільських рад:



  • Руденська селищна рада → Анетове • Березівка • Бір • Варшавка • Васильки • Вороничі • Довгий • Криниця • Острови • Острів • Ріг • Руденськ-2 • Русаковичі • Цитва.


  • Свислочівська селищна рада → Дружний • Свислочь.


  • Ананичівська сільська рада → Ананичі • Баськи • Дубровка • Капські • Кремені • Підбережжя • Ситники • Слобода • Старий Двір • Хочин.


  • Блонська сільська рада → Блонь • Володимирівка • Заріччя • Зірка • Крупка • Любин • Сирітка • Скобрівка.


  • Блужівська сільська рада → Берлеж • Блужа • Блужа — селище • Блужа — поселення • Блужський Бір • Боби • Велике Поле • Веселове • Городень • Дем'янівка • Калинівка • Колеюги • Ленінськ • Леонівка • Малинівка • Насицьк • Горішковичі • Плитниця • Піддегтярня • Рудня • Слобідка • Талька • Теребути • Угодино • Чароти • Янівка.


  • Голоцька сільська рада → Ваньківщина • Голоцьк • Кодунове • Лисівщина • Моторове • Моторівщина • Піски • Сининки • Труд • Феліціанове • Хозянинки • Зазер'я • Лешниця • Токарня • Яснівка


  • Дричинська сільська рада → Біле • Веселе • Вишнівка • Гірки • Граддя • Груд • Дричин • Калинівка • Малинівка • Копєйне (Копійкове) • Коробовичі • Червоний Яр • Морги • Нивки • Низівка • Новий Кут • Пеняки • Піддуб'я • Сетча • Солов'ї • Станіславове • Шиманів Кут • Янково.


  • Дубровська сільська рада → Битень • Велень • Виторож • Дубровка • Запериння • Клетишино • Клітне • Люб'ячка • Мельниця • Новий Уборок • Омельне • Пуща • Синча • Спічник • Ягідне.


  • Дукорська сільська рада → Благодать • Веселе • Голенберг • Дукора • Жорівка • Червона Нива • Молодневе • Мостова • Побєда • Підлипки • Рябинівка • Станки • Уборки • Енергія.


  • Новопольська сільська рада → Бахаровичі • Бельковичі • Войрівка • Гребінь • Дудичі • Замостя • Зарічани • Культура • Новопілля • Осока • Підгаття • Підляддя • Птич • Розпуття • Шабуни • Барбарове • Волосач • Дуброво • Ковалевичі • Кристампілля • Кукига • Лебедине • Малинівка • Пристань • Сергієвичі • Слопищі • Теребель • Будьонівка • Вороб'ївка • Ленінський • Маховка • Озеричино • Товарські • Шелеги • Кухарівка.


  • Новосілківська сільська рада → Антонове • Бір • Вендеж • Горілець • Городок • Гряда • Дайнова • Загай • Ковалеве • Купалля • Липники • Липськ • Люти • Лядце • Мар'їне • Михайлове • Новосілки • Озерний • Піщанка • Підвилля • Птичанська • Ржище • Сіножатки • Скриль • Скриль-Слобода • Хотешево • Янка Купала • Ясне.


  • Пережирська сільська рада → Забичани • Заболоття • Зазерка • Короваєво • Малинники • Пережир • Рівнопілля • Рибці • Седча • Червоний Шлях • Борова Слобода • Берчуки • Єдлине • Залісся • Новосади • Піски • Погуляйка • Підбір'я • Вузляни • Вушанка


  • Пуховицька сільська рада → Болоча • Болочанка • Борова • Великі Луки • Висока Старина • Глушка • Дуковка • Залісся • Затитова Слобода • Затишшя • Зафранцузька Гребля • Червоний Жовтень • Липники • Марковщизна • Міжріччя • Мощенове • Новопілля • Осове • Осовок • Пестун • Підбережжя • Підкосся • Підсобне • Пуховичі • Репище • Рівчак • Розтоки • Снустик • Французька Гребля • Хідра • Ясна Поляна.


  • Сутинська сільська рада → Залог П'ятирічки • Кам'янка • Червоне Поселення • Матеєвичі • Сутин • Шелехове.


  • Туринська сільська рада → Весела Гірка • Веселий Гай • Жаркове • Зоря • Ізбище • Ілліч • Калініне • Колосівка • Червоний Пахар • Леніно • Нове Життя • Перше Травня • Світлий Бір • Свобода • Смичка • Тешкове • Турин • Уголець • Шкавилівка.


  • Шацька сільська рада → Антоново • Березники • Борці • Веркали • Ветеревичі • Ветеревичі 2 • Виїмка • Грибне • Дубове • Єльники • Лучки • Завод • Іллінка • Корниче • Кошелі • Михалове • Ладимир • Медене • Мижилище • Мирна • Протасівщина • Пахар • Погорілець • Піднемонець • Поріччя • Пруцьк • Рудиця • Селецьк • Селище • Слобода • Ямне • Габриїлівка • Заберезці • Задощення • Леоновичі • Старинки • Шацьк.

За часи існування Пуховицького району в його складі було ще кілька сільських рад, які, згодом, були розформовані, а села були приєднані до інших сільських рад. То були:


Рішенням Мінської обласної ради депутатів від 29 червня 2006 року[3], щодо змін адміністративно-територіального устрою Мінської області, були ліквідовані:



  • Сергієвицька сільська рада, а села Барбарове • Волосач • Дуброво • Ковалевичі • Кристампілля • Кукига • Лебедине • Малинівка • Пристань • Сергієвичі • Слопищі • Теребель передані до складу Правдинської селищної ради.


  • Горілецька сільська рада, а села Горілець • Липники • Липськ • Птичанська • Ржище • Янка Купала передані до складу Новосілківської селищної ради.

Рішенням Мінської обласної ради депутатів від 28 травня 2013 року[4], щодо змін адміністративно-територіального устрою Мінської області, були зліквідовані:



  • Вузлівська сільська рада → Будьонівка • Вороб'ївка • Ленінський • Маховка • Озеричино • Товарські • Шелеги • Кухарівка • Борова Слобода • Берчуки • Єдлине • Залісся • Новосади • Піски • Погуляйка • Підбір'я • Вузляни • Вушанка


  • Правдинська селищна рада → Барбарове • Волосач • Дуброво • Ковалевичі • Кристампілля • Кукига • Лебедине • Малинівка • Правдинський • Пристань • Сергієвичі • Слопищі • Теребель.


Населення |


Результати переписів вказують на скорочення населення району в 1960-і і 1970-і роки, а потім різке відновлення з 1980-х років, але з початку двадцять першого століття швидко скорочується чисельність населення:














1959
1970
1979
1989
1999
2009
76 719
75 150
72 253
77 486
77 730
69 427

Станом на 2009 рік у районі мешкає 69 427 осіб.[1]




















Національність
Кількість людей
Частка,%

білоруси
58 775
84,66
росіяни
7 670
11,05

українці
1 777
2,56
поляки
258
0,37
євреї
28
0,04


Примітки |




  1. ↑ аб Результаты переписи 2009 года


  2. ↑ «Государственный земельный кадастр Республики Беларусь» (по состоянию на 1 января 2010 г.)


  3. ↑ http://busel.org/texts/cat3au/id5rwvfnd.htm Постанова № 222 Мінської обласної ради про зміни в складі сільських рад


  4. ↑ Постанова № 234 Мінської обласної ради про зміни в складі сільських рад







Білорусь
Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.










Мінський район

Червенський район

Червенський район

Узденський район

Gray compass rose.svg
Могильовська область
(Осиповицький район)

Слуцький район

Стародорозький район

Могильовська область
(Осиповицький район)







  • п

  • о

  • р



Мінська область

Райони:

Березинський • Борисовський • Вілейський • Воложинський • Дзержинський • Клецький • Копильський • Крупський • Логойський • Любанський • Мінський • Молодечненський • Мядельський • Несвіжський • Пуховицький • Слуцький • Смолевицький • Солігорський • Стародорозький • Столбцовський • Узденський • Червенський

Міста:

Березино • Борисов • Воложин • Вілейка • Дзержинськ • Жодино • Заславль • Клецьк • Копиль • Крупки • Логойськ • Любань • Мар'їна Горка • Молодечно • Мядель • Несвіж • Слуцьк • Смолевичі • Солігорськ • Старі Дороги • Столбці • Узда • Фаніполь • Червень

Смт:

Бобр • Городея • Зелений Бір • Івенець • Красна Слобода • Кривичі • Мачулищі • Нароч • Плещениці • Правдинський • Радошковичі • Руденськ • Свір • Свіслоч • Смиловичі • Старобін • Уріччя • Холопеничі


-

Popular posts from this blog

1928 у кіно

Image
Роки в кіно   1870-ті   1880-ті 1888  • 1889 1890-ті 1890  • 1891  • 1892  • 1893  • 1894 1895  • 1896  • 1897  • 1898  • 1899 1900-ті 1900  • 1901  • 1902  • 1903  • 1904 1905  • 1906  • 1907  • 1908  • 1909 1910-ті 1910  • 1911  • 1912  • 1913  • 1914 1915  • 1916  • 1917  • 1918  • 1919 1920-ті 1920  • 1921  • 1922  • 1923  • 1924 1925  • 1926  • 1927  • 1928  • 1929 1930-ті 1930  • 1931  • 1932  • 1933  • 1934 1935  • 1936  • 1937  • 1938  • 1939 1940-ві 1940  • 1941  • 1942  • 1943  • 1944 1945  • 1946  • 1947  • 1948  • 1949 1950-ті 1950  • 1951  • 1952  • 1953  • 1954 1955  • 1956  • 1957  • 1958  • 1959 1960-ті 1960  • 1961  • 1962  • 1963  • 1964 1965  • 1966  • 1967  • 1968  • 1969 1970-ті 1970  • 1971  • 1972  • 1973  • 1974 1975  • 1976  • 1977  • 1978  • 1979 1980-ті 1980  • 1981  • 1982  • 1983  • 1984 1985  • 1986  • 1987  • 1988  • 1989 1990-ті 1990  • 1991  • 1992  • 1993  • 1994 1995  • 1996  • 1997  • 1998  • 1999 2000-ні 2000  • 2001  • 2002  • 2003  • 2004 2005
Read more

Захаров Федір Захарович

Image
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років)   Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство  СРСР →  Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР  — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Read more

Ель Греко

Image
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 )   Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство  Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
Read more