Ufdjrw

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Акмолинська область;
; (каз. Ақмола облысы); ;
	; ;
	Герб;
	; ;
	;
; Адм. центр;	; Кокшетау;
Найбільше місто;	; Степногорськ; Щучинськ;
Країна;	; Казахстан;
; Регіон;	Північний Казахстан;
	Північно-Казахстанська область, Костанайська область, Павлодарська область, Карагандинська область, Нур-Султан, Актюбінська область; ?
; Номерний знак;	; O, C і 03;
Офіційна мова;	; казахська;
; Населення;	;
- повне;	; ▲ &&&&&&&&&0 735 640,&&&&&0735 640 (2014) (4,3%, 11-е);
- густота;	5,03 осіб/км² (8-е місце);
; Етнікон;	; казахи — 49,2%; росіяни — 34,5%; українці — 6,0%;
- повна;	146 219 км² (5,4%, 9-е місце);
; Часовий пояс;	; UTC+6;
; Дата заснування;	1939 рік (1854 рік);
; Аким;	Кулагін Сергій Віталійович;
Веб-сайт;	; офіційний сайт;
; Код ISO 3166-2;	; KZ-AKM;
	; ; ;
	;
	; ; ;
	;
	; ;
;	; Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Акмолинська область;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акмолинська область (Російська імперія).

Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961–1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961–1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Площа області становить 146,2 тис. км² (включаючи місто Астана). Населення — 748,2 мешканців (2004).

Область межує на півночі з Північно-Казахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Кайрат Кожамжаров.

Зміст

1 Історія

2 Природа

3 Господарство

4 Адміністративний устрій
- 4.1 Райони
- 4.2 Найбільші населені пункти

5 Населення

6 Див. також

7 Примітки

8 Посилання

Історія |

14 жовтня 1939 — створено Акмолінську область Казахської РСР, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення

29 травня 1940 року — створено Шортандинський район

5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район

16 березня 1944 року — Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський і Щучинський райони ввійшли до Кокчетавської області

14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.

22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони

26 грудня 1960 — скасовано Акмолінську область, її територія ввійшла до Цілинного краю

24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область

24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю

23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область

2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області

17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область

6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську

22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області

8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північно-Казахстанської області

22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау

Природа |

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Річки мілководні, влітку часто пересихають. Головні річки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство |

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макінську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій |

Райони |


№	Район	Площа, км²^[3]	Населення, осіб (2009)	Центр	Сільські округи	Міські адміністрації	Селищні адміністрації	Населені пункти
1	Аккольський район	9400	28359	Акколь	8	1	-	28
2	Аршалинський район	5847	27940	Аршали	12	-	1	32
3	Астраханський район	7400	27419	Астраханка	15	-	-	34
4	Атбасарський район	10635	50981	Атбасар	17	1	-	30
5	Біржан-сала район	11000	17930	Степняк	14	1	-	38
6	Буландинський район	6400	34815	Макінськ	11	1	-	37
7	Бурабайський район	5900	73169	Щучинськ	10	1	1	53
8	Єгіндикольський район	5400	6802	Єгіндиколь	9	-	-	13
9	Єрейментауський район	17500	32236	Єрейментау	13	1	-	33
10	Єсільський район	8000	27697	Єсіль	19	1	1	30
11	Жаксинський район	9700	21107	Жакси	14	-	-	28
12	Жаркаїнський район	12100	15423	Державінськ	16	1	-	22
13	Зерендинський район	7800	40591	Зеренда	22	-	2	79
14	Коргалжинський район	9300	10289	Коргалжин	8	-	-	22
15	Сандиктауський район	6400	21521	Балкашино	15	-	-	41
16	Цілиноградський район	7888	58350	Акмол	18	-	-	52
17	Шортандинський район	4700	29580	Шортанди	9	-	2	29
18	Кокшетауська м.а.	-	147295	Кокшетау	1	-	1	4
19	Степногорська м.а.	-	147295	Степногорськ	4	-	4	12

Найбільші населені пункти |


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)
1	Кокшетау	136 757	123 389	135 106
2	Степногорськ	58 200	47 372	46 712
3	Щучинськ	55 539	45 254	44 106
4	Атбасар	39 163	32 288	30 436
5	Макінськ	23 312	18 540	16 745
6	Акколь	19 664	15 682	14 217
7	Єрейментау	15 973	15 087	12 518
8	Єсіль	17 014	13 096	11 551
9	Красний Яр	9 131	8 352	9 875
10	Зеренда	8 523	7 698	7 083

Населення |

Населення Акмолинської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 44,8%, росіяни — 35,6%, українці — 6,2%, німці — 4,1%, білоруси — 2,0%. Інші національності складають 7,3% від загальної кількості населення краю.^[2]

Національний склад населення області у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2010 рік (%):

	населення	казахи	росіяни	українці	німці	білоруси	татари
Аккольський район	27 120	39,9	39,0	6,1	5,9	1,7	2,5
Аршалинський район	27 940	28,9	47,0	7,6	6,8	2,4	1,4
Астраханський район	27 419	42,6	30,7	7,7	5,8	2,7	1,8
Атбасарський район	50 981	33,9	38,2	10,5	5,8	2,3	2,2
Буландинський район	34 815	35,2	44,8	4,8	6,2	1,9	1,6
Бурабайський район	73 169	40,6	45,9	3,4	3,4	1,4	1,3
Єгіндикольський район	6 802	44,7	25,5	12,7	3,0	6,3	1,7
Єнбекшильдерський район	17 930	63,2	26,0	2,2	2,0	2,0	1,7
Єрейментауський район	31 303	60,7	23,0	7,0	3,8	1,5	1,7
Єсільський район	27 697	26,9	38,5	15,0	5,3	4,0	3,3
Жаксинський район	21 107	46,0	21,7	16,1	4,9	3,3	2,0
Жаркаїнський район	15 423	46,8	29,2	9,2	2,3	3,1	3,6
Зерендинський район	40 591	61,1	26,0	3,4	4,3	1,3	1,3
Коргалжинський район	10 289	87,3	5,0	2,4	1,4	1,7	0,7
Сандиктауський район	21 521	19,6	56,3	4,2	7,2	2,0	0,6
Цілиноградський район	58 350	67,2	16,0	3,8	4,1	2,5	1,3
Шотрандинський район	29 580	35,2	36,2	8,0	6,6	4,1	1,8
Кокшетауська м.а.	159 441	56,8	30,4	3,1	1,9	0,9	2,4
Степногорська м.а.	69 093	42,0	46,5	3,4	2,8	0,7	1,9

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області. Міста: Кокшетау, Атбасар, Макінськ, Степногорськ та ін.

**Зміна чисельності населення**^[4]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	748 167	▲748 930	▼ 747 185	▼746 652	▲748 559	▼747 447

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼738 824	▼735 135	▼733 212	▼731 328	▲732 947	▲735 640

Див. також |

Астана

Кокшетау

Казахстан

Примітки |

↑ Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)

↑ ^а^б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 (казах.), (рос.)

↑ http://www.altynsarin.ru/atlas/112-spravochnik-administrativno-territorialnogo.html

↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003–2012

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акмолинська область

Офіційний сайт акимату Акмолинської області (казах.), (англ.), (рос.)

Погода у Акмолинській області. Казахстан (рос.)

Казахстан. Акмолинська область

Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)

[Hsany2010-2] а^б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 (казах.), (рос.)

[3] ttp://www.altynsarin.ru/atlas/112-spravochnik-administrativno-territorialnogo.html

[4] Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003–2012

搜尋此網誌