Кам'яновугільний період













Кам'яновугільний період

Хронологія

358,9–298,9 млн років тому

Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду

бл. 32.5 %[1]
(163 % від сучасного рівня)


Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду

бл. 800 ppm[2]
(у 3 разів більше доіндустріального періоду)


Середня температура поверхні впродовж періоду

бл. 14 °C[3]
(на 0 °C вище сучасного рівня)


Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах)
Зменшився з +120 м вродовж міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.[4]






















Геохронологічна шкала

Еон

Ера

Період

Ф
а
н
е
р
о
з
о
й


Кайнозой

Четвертинний

Неоген

Палеоген

Мезозой

Крейда

Юра

Тріас

Палеозой

Перм

Карбон

Девон

Силур

Ордовик

Кембрій

Д
о
к
е
м
б
р
і
й


П
р
о
т
е
р
о
з
о
й


Нео
протерозой

Едіакарій

Кріогеній

Тоній

Мезо
протерозой

Стеній

Ектазій

Калімій

Палео
протерозой

Статерій

Орозирій

Ріасій

Сидерій

А
р
х
е
й


Неоархей

Мезоархей

Палеоархей

Еоархей

Гадей

Джерело

Кам'яновугільний період (система), часто карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому[5], тобто близько 60 млн років.




Зміст





  • 1 Назва


  • 2 Загальна характеристика


  • 3 Корисні копалини


  • 4 Підрозділи кам'яновугільної системи


  • 5 Примітки


  • 6 Література


  • 7 Посилання




Назва |


Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша частина періоду називається міссісіпієм, а друга — пенсильванієм. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.



Загальна характеристика |


У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.


Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25 % загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80 % загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.




Рослинність кам'яновугільного періоду



Корисні копалини |


Основні вугільні копалини  — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.


З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.


В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).


Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.


У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.



Підрозділи кам'яновугільної системи |


Міжнародна стратиграфічна комісія в 2018 році поділила кам'яновугільну систему на 2 підсистеми, 6 відділів і 7 ярусів[5]. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.






































 
Західна Європа

ICS[6]

Система

Підсистема/Відділ

Ярус

Підсистема/Відділ

Ярус
Вік, млн. років тому

Пермська

молодша

Кам'яновугільна

Сілезька

Стефанійський

Пенсильванська/
(середній і верхній відділи)

Гжельський
299.0–303.9

Вестфальський

Касимовський
303,9–306,5

Московський
306.5–311.7

Башкирський
311.7–318.1

Намюрський

Міссісіпська/
нижній відділ

Серпуховський
318.1–328.3

Динантська

Візейський

Візейський
326,4–345,3

Турнейський

Турнейський
345,3–359,2

Девонська

древніша


Примітки |




  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg


  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png


  3. Image:All palaeotemps.png


  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648. 


  5. аб International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12. 


  6. Gradstein et al. (2004)



Література |


  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.


Посилання |





  • (англ.) International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12. .





Карбон

Міссісіпій (ранній)

Пенсильваній (пізній)

Турне | Візе | Серпуховій

Башкірій | Московій | Касімовій | Гжелій



Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко